Спецможливості
Новини

Як стабілізу­ва­ти ціни на про­до­воль­ст­во

03.10.2011
412
Як стабілізу­ва­ти ціни  на про­до­воль­ст­во фото, ілюстрація

Щорічні наради Світового банку й Міжнародного валютного фонду цього року відбулися 23-25 вересня. Але вже на початку тижня (19 вересня) у МВФ і Світовому банку проводили семінари із залученням експертів найвищого рівня. Обговорювали найважливіші, актуальні для світового співтовариства, економічні питання.

Щорічні наради Світового банку й Міжнародного валютного фонду цього року відбулися 23-25 вересня. Але вже на початку тижня (19 вересня) у МВФ і Світовому банку проводили семінари із залученням експертів найвищого рівня. Обговорювали найважливіші, актуальні для світового співтовариства, економічні питання.

На­пе­ре­додні Щорічних на­рад Світо­во­го бан­ку й Міжна­род­но­го ва­лют­но­го фон­ду (МВФ) цінам на про­до­воль­ст­во й па­­ли­­во та іншим важ­ли­вим то­вар­ним по­­зи­ціям бу­ло при­свя­че­но най­т­ри­валі­ший семінар. За­хо­ди про­­­хо­ди­ли на най­ви­що­му рівні: відкри­ла семінар ди­рек­тор-роз­по­ряд­ник МВФ Крістіна Ла­гард, мо­де­ру­вав зам­ди­рек­то­ра МФВ Мін Джу, з до­повідя­ми ви­с­ту­пи­ли пред­став­ни­ки ООН і Світо­во­го бан­ку, но­белівські ла­у­ре­а­ти, провідні еко­номісти міжна­род­но­го рівня, міністри фінансів та еко­номіки різних країн, гла­ви нац­банків.

Країнам, що розвивають­ся, треба вчи­тись роз­ви­ва­ти­ся
Крістіна Ла­гард у своїй вступній про­мові за­зна­чи­ла, що з 2008 ро­ку ми зіштовх­ну­ли­ся не тільки з фінан­со­вою кри­зою, а й зі зро­с­та­ю­чи­ми ціна­ми на про­до­воль­ст­во й па­ли­во. "Як наслідок, за ме­жею бідності мо­же опи­ни­ти­ся 44 млн лю­дей", - на­го­ло­си­ла во­на. МВФ уже пра­цює з уря­да­ми Джібуті та Кенії для то­го, щоб згла­ди­ти наслідки кри­зи в цих країнах. На дум­ку Крістіни Ла­гард, го­ло­вне за­вдан­ня міжна­род­но­го спів­то­ва­ри­ст­ва - по­спри­я­ти краї­нам із низь­ки­ми до­хо­да­ми "до­по­мог­ти са­мим собі" (до­кладніше - в роз­гор­ну­то­му ко­мен­тарі).
Жо­зет­та Ши­ран, ди­рек­тор Світо­вої про­до­воль­чої про­гра­ми ООН, на­ве­ла при­к­­­лад то­го, як вла­да мо­же до­по­мог­ти най­не­за­хи­ще­нішим вер­ст­вам на­се­лен­ня й при цьо­му сти­му­лю­ва­ти внутрішнє ви­­роб­ництво: суб­сидува­ти хар­чу­ван­ня най­­­­більш не­за­хи­ще­них верств на­се­лен­ня. У Бра­зилії та­ка про­гра­ма до­по­мог­ла на­го­ду­­­ва­ти шко­лярів і од­но­час­но за­лу­чи­ти (чи­тай - по­ста­ви­ти на но­ги) дрібних фер­мерів.
До речі, та­ке прак­ти­ку­ва­ли і в сто­лиці Ук­раїни, але ще до кри­зи. З тією різ­ни­цею, що підтри­му­ва­ли, швид­ше, ви­роб­ництво в хар­чо­промі, втім, опо­се­ред­ко­ва­но, і у ви­роб­ників си­ро­го мо­ло­ка роз­ши­рив­ся ри­нок. Усіх дітей у шко­лах місце­ва вла­да за­без­пе­чу­ва­ла склян­кою бе­з­­­плат­но­го мо­ло­ка або со­ку й випіч­кою, а дітей, які ма­ли про­бле­ми зі здо­ров'ям, ще й безкоштовною га­ря­чою їжею. Не­вдовзі в шко­лах спо­чат­ку по­ча­ла зни­ка­ти випічка: во­на на­чеб­то й бу­ла, але всім дітям її не ви­с­та­ча­ло. А з ниніш­ньо­го на­вчаль­но­го ро­ку не ста­ло ні ви­пічки, ні мо­ло­ка, ні бе­з­плат­но­го га­ря­чо­го хар­чу­ван­ня.
Ек­с­перт ООН та­кож на­га­да­ла, що 2008 ро­ку не­стачі про­до­воль­ст­ва як та­кої на гло­баль­но­му рівні не бу­ло, але був дефіцит об­сягів, до­ступ­них для вільної міжна­род­ної торгівлі. "Де­які країни, в яких нічого не за­гро­жує про­до­вольчій без­­пеці, вво­дять за­бо­ро­ни або вивізні ми­та. Внутріш­ні рин­ки про­сто ла­ма­ють­ся". Жо­зет­та Ши­ран не на­зва­ла з три­бу­ни Ук­раїну, хо­ча на­ша країна вже дру­гий се­зон поспіль прак­ти­кує такі об­ме­жен­ня. Спер­шу кво­ти на ос­новні зер­нові, а з 1 лип­ня цьо­го ро­ку - ми­­та.

Фінан­сові інстру­мен­ти
Є й інші спо­со­би стабілізації цін. Мож­на ви­ко­ри­с­та­ти фінан­сові ін­стру­мен­ти, на­при­клад, біржові кон­трак­ти. Про це на­га­дав про­фе­сор шко­ли дер­жу­правління ім. Кен­неді при Гар­вардсь­ко­му універ­си­теті Джефрі Фран­кель. Ціка­во: він вва­жає, що не всі країни по­ка­зу­ють ре­зуль­та­ти, які відповіда­ють на­яв­ним у них ре­сур­сам, зо­к­ре­ма, й щодо ро­дючих грун­тів. Важ­ко з цим не по­го­ди­ти­ся. Ад­же це камінь і в наш го­род.
На семінарі, чис­лен­них прес-бри­фінгах і де­ба­тах про­лу­на­ла та­кож дум­ка про те, що країни-ек­с­пор­те­ри ос­таннім ча­сом не­по­га­но за­ро­би­ли на ек­с­порті. Ук­раїна теж мог­ла б одер­жа­ти більші до­хо­ди від ек­с­пор­ту зер­на, як­би не вво­ди­ла об­ме­жен­ня. Але ми виріши­ли по­спри­я­ти в за­робітку іншим. Те­пер ці країни ма­ють бу­ти за­до­во­лені, зо­к­ре­ма, сільсько­го­с­по­дарські, особ­ли­во з розвинутою еко­номікою, які по­ст­раж­да­ли від кри­зи.
Так, на брифінгу для жур­налістів, де бу­ло пре­зен­то­ва­но ве­рес­не­вий ви­пуск Пер­спек­тив роз­вит­ку світо­вої еко­номіки (World Economic Outlook), еко­номічний рад­ник і ди­рек­тор дослідниць­ко­го де­пар­та­мен­ту МВФ Олів'є Блан­шар по­пе­ре­див: "Гло­баль­на еко­номіка вхо­дить у но­ву не­без­печ­ну фа­зу. Віднов­лен­ня знач­­но слаб­шає, різко зро­с­та­ють ри­зи­ки погіршен­ня си­ту­ації".
"Важ­ко уя­ви­ти, як внутрішній по­­пит у США та інших країнах, що по­ст­раж­да­ли від кри­зи, зміг би сам по собі за­без­пе­чи­ти до­статнє зро­с­тан­ня. От­же, має збільши­ти­ся ек­с­порт із США та інших країн, які пе­ре­жи­ли кри­зу, і, як наслідок, ско­ро­ти­ти­ся чи­с­тий ек­с­порт із ре­ш­ти країн світу", - пи­ше еко­номічний рад­ник у вступі до са­мо­го дослід­жен­ня. Ук­раїна, вид­но, вже дру­гий рік до­по­ма­гає в пе­ре­ба­лан­су­ванні, от тільки чо­мусь у мас­шта­бах од­но­го, ок­ре­мо взя­то­го, аг­рар­но­го сек­то­ру.

Ма­теріал підго­тов­ано за під­трим­ки Міжна­род­но­го ва­лют­но­го фон­ду, який у рам­ках спеціаль­ної про­гра­ми для жур­налістів за­про­сив цьо­го ро­ку 35 пред­став­ників пре­си з різних країн висвітлю­ва­ти Вес­няні й Щорічні на­ра­ди Світо­во­го бан­ку й МВФ. Се­ред за­про­ше­них до Ва­шинг­то­на бу­ла й жур­на­лістка з Ук­раї­ни.

Ма­ри­на Моісеєва
m.moiseieva@univest-media.com
Київ - Вашингтон - Київ

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0