Як працювати із підвищеними нормами мінеральних добрив на соняшнику

Як відомо, незнання законів не знімає відповідальності. Цією статтею ми не попереджуємо вас про заборону паління у громадських місцях або в полі напередодні збирання врожаю, а хочемо розповісти про ті помилки, яких  припустилися агровиробники одного передового господарства на Сумщині, ледь не «спаливши» всі сходи соняшнику.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Знаєте чому, на мою думку, європейські фермери не помиляються і завдяки цьому мають мінімальні ризики у вирощуванні культур? Мабуть, тому, що вони всі без винятку дотримують чітких рекомендацій. У наших вітчизняних аграріїв, погодьтеся, чимало всіляких агротехнологічних проблем: із висіванням, доглядом, збиранням та зберіганням. Може, тому, що вітчизняні умови агровиробництва породжують намагання зекономити та заробити більше, що спонукує аграрія до проведення самостійних експериментів, розробки виключно для свого господарства різних схем та комбінацій удобрення, захисту тощо...
Якщо ви думаєте, що ви Спеціаліст (саме так - з великої літери) з вирощування соняшнику і знаєтеся на цьому як ніхто, це аж ніяк не означає, що ви застраховані від помилок. Так, агроному одного із господарств Сумщини протягом восьми років із року в рік вдавалося виходити на рівень урожайності цієї рентабельної культури у 4 т/га (погодьтеся, деякі господарства лише мріють про такі досягнення). І здавалося б, технологія, яка була відпрацьована впродовж восьми років, не мала дати збою. Проте все сталося інакше...         Із загальним розширенням площі господарства до 3,5 тис. га збільшилися, відповідно, й посіви соняшнику: площа під ними за останні п'ять років зросла до 500-600 га. Соняшник, як і всі культури в господарстві, висівають за технологією «ноу-тілл». Упродовж усього господарювання проблем із цією культурою не виникало, а ось минулого (2012 р.) господарство отримало на всій площі сильно пригнічені сходи. Що ж трапилося? Де було допущено помилку? За словами агронома, їх було декілька: по-перше, не врахували, що весна була досить сухою та з аномальними підвищеннями температури, по-друге, було внесено збільшену норму азотних добрив і, по-третє, - залишилися поза увагою деякі, як виявилося згодом, важливі моменти з налаштування сівалки.

Детальніше про сівалку
Як уже попередньо зазначали, господарство на своїх землях застосовує «ноу-тілл»-технологію. У зв'язку зі збільшенням посівних площ керівництво у 2011 р. вирішило придбати додаткові сівалки під цю технологію. Зупинили свій вибір на двох «беушних» сівалках «Джон Дір» серії 2126, які з допомогою зчіпки комплектуються в один широкозахватний агрегат. Налаштувавши відповідну глибину та норму внесення добрив і насіння, висіяли 600 га соняшнику за відпрацьованої системи удобрення. Восени було отримано врожай на рівні 38 ц/га.        
За прийнятою у господарстві схемою удобрення соняшнику восени 2011 р., після збирання попередника, сівалкою АTD-11,35 Horsh смуговим способом внесли фосфорні та калійні добрива під заплановану врожайність 4 т/га. Фосфор вносили із розрахунку 60 кг д. р./га у верхній шар грунту на глибину 7 см, калій з нормою 80 кг д. р./га - у нижній шар завглибшки 12 см. Чому посмугово? А тому, що за такого способу звужується зона живлення культури, і бур'яни не отримують поживних речовин. На круг маємо значну економію добрив - близько 30%.
За оптимальних строків та достатньої вологозабезпеченості навесні 2012 р. у зону внесення добрив висіяли насіння. Оскільки в основне удобрення азот у господарстві не застосовують, його вносять під час висіву в кількості 100 кг д. р./га. Насіння висівали сівалкою (агрегатом) «Джон Дір» 2126 на глибину 4 см, азот вносили на глибину 7 см, куди вже було внесено фосфорні добрива. Але, за словами агронома, це все - теорія, на практиці виходило зовсім інакше. Азот було внесено різноглибинно: десь у шар грунту на 7 см, десь - на 4 см (у зону насіння). В середньому - на глибину 5,5 см, тобто на 1,5 см нижче залягання насіння. У такий спосіб було здійснено висівання на площі 500 га.
На момент появи сходів агроном разом із керівником були шоковані тим, що побачили: всі сходи соняшнику були пожовклими, хоча між їхніми рядами, на однаковій відстані, траплялися поодинокі ряди з рослинами нормального стану. Чому ж так сталося? Адже було дотримано всіх технологічних моментів та правил. Перевірили все, втім, побачивши певну закономірність у чергуванні «некондиційних» та нормальних рядків, звернули увагу на сівалку. І що ж виявили?
Передні сошники сівалки, які слугують для внесення мінеральних добрив, розміщено по осьовій лінії з сошниками для висівання насіння. І лише один крайній сошник було зміщено відносно осьової висівного сошника на 4 см, завдяки чому азот потрапляв у грунт глибше і дещо вбік від насіння. Саме ці рядки були нормальними. Звідси було зроблено висновок, що рослини з «некондиційних» рядків були токсиковані азотними добривами, внесеними майже на ту саму глибину, на яку було висіяно насіння.
У такому «стресовому» стані рослини перебували три тижні. Після того як випав дощ, азот частково промився у глибший горизонт грунту, зона азотного живлення збільшилася, що частково зменшило концентрацію цього макроелемента в грунті. Лише після цього рослини відновили свій ріст та розвиток. Проте відомо, що одна доба стресу в рослин призводить до зменшення врожайності. І хоча далі було дотримано всю лінійку технологічних операцій, однак, внаслідок такої ситуації господарство не отримало 4 ц/га урожаю: середня врожайність по господарству в цей рік становила 3,2 т/га.    
Як виправили ситуацію
Звісно, виправити ситуацію із токсикацією рослин на полі вже неможливо, хіба що внести регулятори росту. Але на це агровиробники не пішли, та й невідомо, чи поліпшився б стан рослин за їхнього використання. Але, на щастя господарів (їм не довелося купувати нові сівалки для «ноу-тілл»-технології), сівалки «Джон Дір» 2126 виявилися такими, що сама їхня конструкція дала змогу відповідно змістити дискові сошники для внесення мінеральних добрив відносно осьової насіннєвих сошників.
Зазвичай добрива, внесені смуговим способом під соняшник, мають бути зміщені вбік відносно лінії висівання насіння на 6 см. У даному агрегаті, який складається із двох сівалок, частину сошників було зміщено на 4 см і частину - на 6 см. До переобладнання агрегату (сівалок) спеціалісти підійшли досить зважено. Для цього агрегат було виставлено на вирівняному асфальтованому майданчику. Від кожного насіннєвого сошника крейдою по поверхні майданчика було проведено паралельні осьові лінії у напрямку сошника для внесення мінеральних добрив. Версія із токсикацією соняшникових рослин справді підтвердилася, адже всі сошники для внесення мінеральних добрив, окрім одного крайнього, були розташовані на одній осьовій із сошниками для висівання насіння.
?Далі у вас як спеціалістів може виникнути питання: коли секція (культер із сошником для висівання насіння) зміщується відносно осьової сошника, то можуть виникнути труднощі із самим висіванням насіння, адже сівалка не призначена до зміщення робочих органів, оскільки культер, який слугує для прорізування грунту, «обслуговує» (утворює щілини) два сошника (для добрив та для насіння, відповідно). Задля того, щоб провести якісну сівбу насіння, потрібно максимально збільшити притискне зусилля кожного насіннєвого сошника. У такий спосіб, за словами агронома, проблем із висівом не виникає.