Спецможливості
Агрохімія

Як кон­тро­лювати шкідників ріпа­ку?

03.04.2017
3918
Як кон­тро­лювати шкідників  ріпа­ку? фото, ілюстрація
Ефек­тив­ний за­хист ріпа­ку ози­мо­го від шкідників по­зи­тив­но впли­ває на про­дук­тивність рос­лин. Так, кількість стручків на одній рос­лині на об­роб­ле­них інсек­ти­ци­да­ми варіан­тах бу­ла на 11,6-25,0% більша, ніж на кон­тролі

В Україні останніми роками значно збільшились площі, відведені під посіви ріпаку, що зумовило зростання чисельності та шкідливості фітофагів, зокрема прихованохоботників (капустяного стеблового та ріпакового насіннєвого) і капустяного стручкового комарика.

 

 

Жу­ки при­хо­ва­но­хо­бот­ників зи­му­ють під рос­лин­ни­ми решт­ка­ми на узліссі, у лісо­сму­гах, пар­ках і са­дах. Ос­нов­ним фак­то­ром для ви­хо­ду жуків із місць зимівлі є прогріван­ня верх­нь­о­го ша­ру ґрун­ту (0-5 см) до тем­пе­ра­ту­ри 8…90С (табл.1).

Ос­танніми ро­ка­ми відмічається знач­не зро­с­тан­ня чи­сель­ності ка­пу­с­тя­но­го стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка. Так, у  2008 році жу­ки зустріча­ли­ся по­оди­но­ко, на 1 м2 на­ра­хо­ву­ва­ло­ся ли­ше 1,5 екз., тоді як  у 2009-му мак­си­маль­на щільність по­пу­ляції ка­пу­с­тя­но­го стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка ста­но­ви­ла 13,0 екз./м2.

Після до­дат­ко­во­го жив­лен­ня і па­ру­ван­ня (ІІІ де­ка­да квітня) са­миці відкла­да­ють яй­ця на цен­т­ральні жил­ки і че­реш­ки нижніх листків ози­мо­го ріпа­ку, рідше — у стеб­ла. Місця, де бу­ли  відкла­дені яй­ця, роз­ду­ва­ють­ся і на­га­ду­ють бо­ро­дав­ки. Че­рез 4-7 днів (4-5 трав­ня) відро­д­жу­ють­ся ли­чин­ки, які про­гри­за­ють хід у че­ре­шок ли­ст­ка. У на­ших дослідах на одній рос­лині зустріча­ли­ся ли­чин­ки різно­го віку, що свідчить про те, що на од­ну й ту са­му рос­ли­ну відкла­да­ли яй­ця різні са­миці.   Капустяний стебловий прихованохобітник

Роз­ви­ток ли­чи­нок три­ває 20-25 днів. По закінченні жив­лен­ня ли­чин­ки роб­лять круг­лий отвір біля ко­ре­не­вої ший­ки, па­да­ють на ґрунт і за­ляль­ко­ву­ють­ся. По­шко­д­жен­ня сте­бел при­зво­дить до по­ру­шен­ня во­до­по­с­та­чан­ня і над­хо­д­жен­ня по­жив­них ре­чо­вин, що, своєю чер­гою, впли­ває на стійкість рос­лин до ви­ля­ган­ня і на фор­му­ван­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів (струч­ки не­ве­ликі, з дрібним насінням). Такі стеб­ла більше ура­жу­ють­ся гриб­ни­ми і бак­теріаль­ни­ми інфекціями. Як наслідок, усе це при­зво­дить до втрат 15-20% уро­жаю.

Ріпа­ко­вий насіннєвий при­хо­ва­но­хо­бот­ник

Ріпа­ко­вий насіннєвий при­хо­ва­но­хо­бот­ник має більш роз­тяг­ну­тий період до­дат­ко­во­го жив­лен­ня, ніж ка­пу­с­тя­ний стеб­ло­вий. В умо­вах Рівненсь­кої об­ласті по­ча­ток за­се­лен­ня посівів ріпа­ку ози­мо­го шкідни­ком відміче­но 27-28 квітня (за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря — 11,3…14,20С), а ма­со­ве — 11-14 трав­ня, у період цвітіння рос­лин (за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 14,8…15,60С) (табл. 2).Ріпа­ко­вий насіннєвий при­хо­ва­но­хо­бот­ник

Спа­рю­ван­ня жуків відбу­вається про­тя­гом 10-15 днів. Від дру­гої по­ло­ви­ни трав­ня і до кінця черв­ня са­миці відкла­да­ють яй­ця все­ре­ди­ну мо­ло­дих стручків. Яй­це­клад­ка три­ває про­тя­гом 19-25 днів. Ембріональ­ний роз­ви­ток  — 6-10 днів за­леж­но від су­ми се­ред­нь­о­до­бо­вих тем­пе­ра­тур повітря  (72,5…98,10С). Ли­чин­ки по­чи­на­ють відро­д­жу­ва­ти­ся че­рез 8-10 днів. Роз­ви­ток ли­чи­нок три­ває близь­ко 30 днів, і за цей період од­на ли­чин­ка мо­же по­шко­ди­ти три-чо­ти­ри насіни­ни. 

У кінці черв­ня — на по­чат­ку лип­ня  після закінчен­ня роз­вит­ку ли­чин­ка про­гри­зає круг­лий отвір у струч­ку (пе­ре­важ­но в нижній ча­с­тині) і па­дає на зем­лю, де на гли­бині 2-4 см ут­во­рює комірку, в якій за­ляль­ко­вується.  Че­рез 10-15 днів відро­д­жу­ють­ся жу­ки но­вої ге­не­рації, які де­я­кий час жив­лять­ся на бур'янах із ро­ди­ни Ка­пу­с­тя­них, а з на­стан­ням хо­лодів мігру­ють до узлісь, садів, лісо­смуг та парків, де і зи­му­ють.

Ка­пу­с­тя­ний струч­ко­вий ко­ма­рик 

Ка­пу­с­тя­ний струч­ко­вий ко­ма­рик зи­мує у стадії ля­леч­ки в пу­паріях у ґрунті, на тих по­лях, де відбу­ва­ло­ся  жив­лен­ня ли­чин­ки.

У зоні досліджень по­ча­ток льо­ту ко­ма­риків по­чи­нав­ся в період, ко­ли ґрунт прогрівав­ся до  тем­пе­ра­ту­ри 11,2…14,2°С (табл. 3). На посівах ріпа­ку ози­мо­го з'яв­ля­ють­ся в період цвітіння, ко­ли повітря прогрівається до  тем­пе­ра­ту­ри 16..18°С (26.04 — 25.05 за­леж­но від по­годніх умов).

В умо­вах Полісся період відкла­дан­ня яєць три­ває 9-15 днів. Са­миці відкла­да­ють яй­ця в мо­лоді струч­ки че­рез от­во­ри, зроб­лені інши­ми шкідни­ка­ми, зо­к­ре­ма насіннєвим при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ком. Ембріональ­ний роз­ви­ток три­ває 4-6 днів. Відро­д­жені ли­чин­ки по­шко­д­жу­ють стінки та не­до­стиг­ле насіння, внаслідок чо­го стру­чок пе­ред­час­но жовк­не, де­фор­мується і розтріскується. 

Для роз­вит­ку ли­чи­нок ко­ма­ри­ка не­обхідна су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур 216,8…248,60С, тоб­то від 10 до 13 діб. Після чо­го во­ни в першій де­каді черв­ня па­да­ють на ґрунт, де й за­ляль­ко­ву­ють­ся. За­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри повітря ля­леч­ка роз­ви­вається 13-20 днів. Са­миці дру­гої ге­не­рації ко­ма­ри­ка відкла­да­ють яй­ця на посівах яро­го ріпа­ку. 

Шкідливість ка­пу­с­тя­но­го струч­ко­во­го ко­ма­ри­ка про­яв­ляється в пе­ред­час­но­му до­сти­ганні насіння та розтріску­ванні стручків, яке спри­чи­не­не ви­с­мок­ту­ван­ням по­жив­них ре­чо­вин та во­ди як із насіни­ни, так і з са­мо­го струч­ка. При цьо­му насіння фор­мується плю­с­к­ле і не­ви­пов­не­не. 

Вра­хо­ву­ю­чи ви­кла­де­ний ви­ще ма­теріал, слід відміти­ти, що од­ним із чин­ників от­ри­ман­ня оп­ти­маль­них вро­жаїв є кон­троль шкідників.

За да­ни­ми досліджень ІСГЗП, об­при­с­ку­ван­ня посівів ріпа­ку ози­мо­го Конфідо­ром 200 SL,  в. р. к. (0,2 кг/га), та  Ка­ра­те Зе­о­ном, мк. с. (0,15 л/га), за­без­пе­чи­ло за­хист рос­лин на 88,1-91,7% від насіннєво­го і на 62,9-72,9% — від стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ників та на 84,3-90,2% — від струч­ко­во­го ко­ма­ри­ка. Порівня­но низь­ку ефек­тивність інсек­ти­цидів про­ти стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка мож­на по­яс­ни­ти тим, що в період об­при­с­ку­ван­ня (кінець бу­тонізації) шкідник пе­ре­бу­вав у стадії ли­чин­ки в стеблі. Інші ви­ди бу­ли у стадії іма­го і ве­ли відкри­тий спосіб жит­тя. То­му за на­яв­ності стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка об­роб­ку посівів не­обхідно про­во­ди­ти де­що раніше (табл. 4).

За умов, ко­ли чи­сельність ви­щев­ка­за­них шкідників у декілька разів пе­ре­ви­щує по­каз­ник ЕПШ, об­при­с­ку­ван­ня посівів у фазі бу­тонізації не мо­же га­ран­ту­ва­ти по­вне збе­ре­жен­ня вро­жаю.

То­му уп­ро­довж 2011-2012 років про­во­ди­ли по­льові досліджен­ня що­до ефек­тив­ності хімічних об­ро­бок посівів ріпа­ку ози­мо­го на по­чат­ку фа­зи струч­ку­ван­ня. Се­ред досліджу­ва­них інсек­ти­цидів най­е­фек­тивнішим ви­я­вив­ся комбіно­ва­ний пре­па­рат Ну­рел Д за нор­ми ви­т­ра­ти 0,6 л/га. У цьо­му варіанті зни­жен­ня насіннєво­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка на тре­тю до­бу після об­при­с­ку­ван­ня ста­но­ви­ло 92,6%. Технічна ефек­тивність на 14-ту до­бу ста­но­ви­ла 71,9%.

Ефек­тив­ний за­хист ріпа­ку ози­мо­го від шкідників по­зи­тив­но впли­ває на про­дук­тивність рос­лин. Так, кількість стручків на одній рос­лині на об­роб­ле­них інсек­ти­ци­да­ми варіан­тах бу­ла на 11,6-25,0% більша, ніж на кон­тролі, а ма­са 1000 насінин — на 10,7-12,8%, що по­зна­чи­лось і на уро­жай­ності в ціло­му.

Най­ви­щий по­каз­ник про­дук­тив­ності ріпа­ку одер­жа­но у варіанті за об­при­с­ку­ван­ня посівів Ка­ра­те Зе­о­ном, мк. с. (0,15 л/га), де уро­жайність за три ро­ки досліджень ста­но­ви­ла у се­ред­нь­о­му 3,5 т/га, тоб­то май­же у два ра­зи пе­ре­ви­щу­ва­ла кон­троль.

О. Сніжок, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник, ІСГЗП

Інформація для цитування
Важ­ливі чин­ни­ки ефек­тив­но­го кон­тро­лю шкідників  ріпа­ку / О. Сніжок// Спецвипуск ж. Пропозиція. Озимий ріпак: технології прибутковості / — 2016. — С. 40-42

В последние годы отмечается значительный рост численности капустного стеблевого скрытнохоботника
В последние годы отмечается значительный рост численности капустного стеблевого скрытнохоботника

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0