Спецможливості
Технології

Вирощування озимої гірчиці

28.07.2022
479
Вирощування озимої гірчиці фото, ілюстрація

Що ми знаємо про гірчицю? Це не один, а декілька видів рослин родини Brassicacea, насіння яких використовують у їжу розмеленим або цілим із додаванням води, оцту, лимонного соку, солі та різноманітних прянощів і споживають у вигляді столової гірчиці. Більшість із нас не уявляє свого щоденного столу без цієї приправи. Проте мало хто знає, що є озимі та ярі форми, здавалося б, так добре знайомої нам гірчиці.

 

 

 

 

 

І цьому є різні причини. По-перше, коли говорять про гірчицю, мають на увазі ярі форми, які набули більшої популярності у вирощуванні; по-друге, під зиму зазвичай висівають ріпак, що значно поширеніший завдяки своїм високим показникам рентабельності та врожайності. Інша справа — озима сарептська гірчиця… Проте, виявляється, ця культура теж має певні переваги: її висівають на тиждень пізніше, ніж ріпак, а це в умовах бездощів’я — цінна перевага; врожайність озимої гірчиці (3,5 т/га) вища, ніж у гірчиці ярої (2,2–2,5 т/га), оскільки сформовані з осені рослини накопичують значну кількість цукрі, інших пластичних речовин, які починають активно використовуватися рано навесні з початком вегетації; озиму гірчицю, як і озимий ріпак, рано збирають і звільняють поле під наступну культуру; зазвичай озима гірчиця потребує менше обробок інсектицидами, бо толерантніша до ураження шкідниками. Вирощування озимої гірчиці економічно виправдане — останніми роками ціна за тонну насіння тримається на позначці 30–40 тис. грн/га. Площі під озимою гірчицею незначні, а попит достатньо високий.

Господарі, в яких є присадибні ділянки, знають, що найкраще після картоплі посіяти… гірчицю. Вона здатна очистити поле від бур’янів, поліпшує фітосанітарний стан ґрунту. Стрижневий корінь гірчиці, ніби шило, протикає щільні шари ґрунту, а тому покращує структуру та сприяє підвищенню родючості, оптимізує процеси мінералізації та гуміфікації, а тому використовується як сидерат. Вона є ідеальним попередником для ярих зернових колосових культур, особливо пшениці та ячменю. Гірчиця озима — дуже хороший медонос, що є цінною властивістю, особливо за органічної технології вирощування.

Вирощування гірчиці — справа перспективна, проте потребує такого ж ретельного підходу до агротехніки, як і за технології вирощування ріпаку озимого. Як у театрі все починається з гардероба, так само у вирощуванні будь- якої культури важливими є попередники в сівозміні. Добрими попередниками для озимої гірчиці є зернові колосові культури (ярі та озимі), зернобобові, багаторічні трави, що швидко звільняють поле. Найкращим попередником є чорний пар. Неприйнятним є висів гірчиці після інших капустяних культур, з якими є спільні шкідники та хвороби, та соняшнику, льону, буряків, проса, гречки. У сівозміні гірчицю слід повертати на попереднє місце не раніше ніж за три-чотири роки.

Поле має бути підготовлене дуже якісно, до дрібногрудкуватої структури ґрунту, оскільки лише так можна висіяти насіння рівномірно й на однакову глибину. Якщо для гірчиці відведено поле з-під чорного пару, то з осені потрібно виконати зяблеву оранку та вирівняти поверхню культиваторами, а в літній період підтримувати поле в належному стані, чистому від бур’янів. Для боротьби з бур’янами доцільно застосовувати гербіциди гліфосатної групи (Рундап, Ураган Форте 500 SL та ін.), які вносять по вегетуючих бур’янах, але не раніше ніж за три-чотири тижні до висіву основної культури.

Якщо під гірчицю дісталося поле після зернових культур, то після збирання врожаю зернових потрібно відразу провести лущення стерні для закриття вологи, а потім поверхневий обробіток ґрунту та передвисівну культивацію впоперек чи по діагоналі від запланованого напрямку сівби. Для боротьби з коренепаростковими бур’янами відразу після збирання зернових проводять обробку ґрунту дисковими знаряддями на глибину 6–8 см, а потім плоскорізними культиваторами на глибину 10–12 см із подальшим боронуванням. Перед висівом варто застосувати культивацію на глибину 2–4 см, але будь-які розпушування можна виконувати не раніше ніж за два тижні до сівби.

Зважаючи на невелику розгалуженість кореневої системи та незначну глибину її залягання, гірчиця озима потребує достатньо високої родючості ґрунту. Це культура, яка відчутно реагує на дію мінеральних та післядію органічних добрив. На формування 1 т насіння озима гірчиця виносить із ґрунту 55–60 кг азоту, 20–30 кг фосфору та 35–60 кг калію. Водночас гірчиця озима, як і ріпак, дуже добре реагує на внесення добрив. Рекомендованими є такі дози мінеральних добрив (у кг/га): N45–60, Р45–60, К45–60, які вносять під зяблеву оранку. Але все ж таки доцільніше розраховувати норму внесення добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. На чорноземах, що добре забезпечені фосфором і калієм, калійні та фосфорні добрива не вносять. За наявності органічних добрив їх вносять під культуру-попередник у сівозміні — тоді менша ймовірність вилягання гірчиці.

СходиНавесні гірчиця добре реагує на підживлення азотом у поєднанні за потреби з мікродобривами. Добрий результат дає підживлення 8–10%-ю сечовиною за витрати робочого розчину 250–300 л/га. Для захисту посівів гірчиці озимої від хвороб у осінній період насіннєвий матеріал обробляють протруйниками з фунгіцидною дією: Максим XL 035 FS, Вітавакс 200 ФФ та інші. Проти хвороб здебільшого ефективні препарати, до складу яких входять триазоли. Проти хрестоцвітих блішок доцільно перед сівбою обробити насіння інсектицидними протруйниками Круїзер 350 FS, Матадор та інші.

Строки сівби є одним із найголовніших факторів, що впливають на ріст, розвиток рослин гірчиці та формування їхньої продуктивності. Оптимальними строком сівби вважається 5–15 вересня, проте, залежно від зони, він може різнитися.

Найпоширенішим у виробництві способом висіву є вузькорядний — із шириною міжрядь 15 см. У насінництві також використовують широкорядний спосіб висіву, з міжряддями 45 см.

За суцільного способу сівби кількісна норма висіву становить 1,5 млн схожих насінин на гектар, або 4–5 кг насіння на гектар, за широкорядного способу сівби кількість насіння менша — 1–1,2 млн схож. нас./га, або 2,5– 3 кг/га. Глибина загортання — 2–3 см, за сильно пересушеного верхнього шару ґрунту — 4–5 см, але в такому разі норму висіву варто збільшити на 10–15%. Під час висіву гірчиця потребує твердого ложа для насіння, що забезпечується якісним обробітком ґрунту та вибором сівалки.

У разі пізніх строків норму висіву можна також підвищити, оскільки зимостійкість гірчиці не така висока, як у ріпаку. Відразу ж після висіву поле варто ущільнити кільчасто-шпоровими котками, щоб забезпечити рівномірне проростання посівів. Якщо внаслідок опадів утворилася кірка, посіви слід обробити легкими боронами.

Для правильного входу в зиму рослини, з одного боку, мають пройти певний етап розвитку: 6–9 справжніх листочків і діаметр кореневої шийки 8–12 см. Слаборозвинуті рослини навіть за нормальної зимівлі не можуть повністю реалізувати весь потенціал продуктивності. З другого боку, перерослі й загущені посіви також нестійкі до несприятливих умов взимку та не зможуть сформувати запланований рівень продуктивності. За переростання сходів і їхнього загущення посіви доцільно обробити регуляторами росту з фунгіцидною дією: Карамба (метконазол), Фолікур 250 EW (тебуконазол), Колосаль (тебуконазол). Застосовувати препарати слід у теплу погоду без опадів згідно з рекомендаціями виробника.

У посівах слід постійно вести контроль розвитку бур’янів: у широкорядних посівах можна виконувати міжрядні обробітки плоскорізальними лапами та використовувати гербіциди. Для боротьби з однорічними бур’янами найефективнішим є досходове внесення ґрунтових гербіцидів Дуал Голд 960 ЕС та Командир. Щоб уникнути відростання осотів та ромашки доцільно вносити навесні Лонтрел 300. Для контролю дводольних коренепаросткових бур’янів до початку стеблування ріпаку використовують препарати Галера 334 SL, Лонтрел 300, Лонтрел Гранд та інші.

Проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів доцільно вносити Арамо 45, Селект 120 та інші грамініциди. Звільнити посіви проти однорічних злакових і дводольних допоможе Бутізан 400.

У гірчиці озимої, як і в ріпаку, багато різноманітних шкідників. Це, зокрема, прихованохоботники, капустяний стручковий комарик, ріпаковий білан та ін. Усі вони починають активно розмножуватися в період інтенсивного росту рослин. Для скорочення чисельності шкідливих комах добре себе зарекомендували Карате 050 EC, Карате Зеон 050 СS, Децис f-Люкс 25 ЕС, Нурел Д ін. Важливо пам’ятати, що в період цвітіння гірчиці вдень активно працюють медоносні бджоли, тому обприскування треба проводити у вечірні години після зменшення активного льоту бджоли. Також на ринку є препарати, безпечні для бджіл, — їх варто застосовувати, але з дотриманням усіх захисних регламентів. Для боротьби з хворобами, до яких належать несправжня борошниста роса, переноспороз, біла та світла плямистість, використовують фунгіцид Ридоміл Голд МЦ 68 WG.

Останніми роками гірчицю озиму здебільшого збирають прямим комбайнуванням, що полегшує вирощування таких посівів. Пряме збирання врожаю за вологості насіння 12–15% краще проводити в ранкові та вечірні часи, коли стручки менше розтріскуються. У разі дуже забур’ янених посівів проводять двофазне збирання: спочатку рослини скошують у валки з висотою зрізу 20–30 см, а потім, за вологості 12–13%, проводять збирання.

Первинне очищення зерна гірчиці проводять відразу після збирання врожаю. Це дає можливість видалити рослинні рештки, що віддають вологу зерну, і таким чином зменшити вологість насіння до 10%. Також це досягається перекиданням насіннєвої маси та активним її сушінням із вентиляцією. На зберігання озиму гірчицю слід закладати з вологістю насіння 8%.

Посівний матеріал краще використовувати вітчизняних виробників: він адаптований до агрокліматичних умов України і є цілком конкурентоспроможним. Одним із кращих сортів озимої сарептської гірчиці є сорт Романтика селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН». Також є чудові сорти Інституту олійних культур НААН: Новинка, Аннушка, Венера та сорт Серпанок Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН.

Попри те, що найчастіше українські фермери віддають перевагу високомаржинальним культурам, таким як кукурудза, соя, ріпак, соняшник, озима гірчиця є тією нішею, в якій ще не сформувалася значна конкуренція. Тож ця культура може бути непоганою альтернативою в умовах ринкової турбулентності останніх років.

 

Є. Заїка, канд. с.-г. наук,

ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Журнал «Пропозиція», №8, 2020 р.

Інтерв'ю
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее

1
0