Спецможливості
Статті

Вплив кормових мікотоксикозів на відтворення поголів’я свиней

04.10.2012
1611
Вплив кормових  мікотоксикозів  на відтворення  поголів’я свиней фото, ілюстрація

Існує багато причин, що призводять до патології запліднення й абортів у свиноматок. Та значна кількість збитків від зниження багатоплідності свиноматок і народження мертвих поросят на свинофермах пов'язана з неповноцінною годівлею і порушенням технології кормоприготування. Особливо патології відтворення свиноматок проявляються внаслідок дії бактеріальних, рослинних, мінеральних і органічних отрут та мікотоксикозів.

Існує багато причин, що призводять до патології запліднення й абортів у свиноматок. Та значна кількість збитків від зниження багатоплідності свиноматок і народження мертвих поросят на свинофермах пов'язана з неповноцінною годівлею і порушенням технології кормоприготування. Особливо патології відтворення свиноматок проявляються внаслідок дії бактеріальних, рослинних, мінеральних і органічних отрут та мікотоксикозів.

В. Попсуй,
канд. с.-г. наук, доцент,
Сумський національний
аграрний університет

Мікотоксикозами, за різними даними, уражено від 25 до 70% концентрованих кормів. Нині виділено близько 2000 мікотоксинів, із них 47 високотоксичних і 15 - із канцерогенними, мутагенними й ембріотоксичними властивостями.
За токсичністю мікотоксини прирівнюють до синильної кислоти і стрихніну. Загальноприйняті способи технологічної обробки кормів для тварин за температури 200°С малоефективні: деякі мікотоксини, наприклад афлотоксин, руйнуються тільки за температури 320°С. Через низькомолекулярність мікотоксинів організм тварин і людини не виробляє антитіл до них. З кожним роком проблема мікотоксикозів загострюється, токсикогени (гриби, які утворюють токсини) швидко пристосовуються до нових технологій та сучасних пестицидів, при цьому збільшують утворення токсинів у сотні разів.
У багатьох країнах світу встановлені нормативи наявності мікотоксинів у продуктах харчування рослинного і тваринного походження (табл. 2). Хоча їхня дія добре вивчена, проблема полягає в тому, що суворої специфічності утворення грибами прихованих токсинів немає. Кілька видів грибів можуть утворювати один і той самий токсин, і один гриб може утворювати декілька мікотоксинів. Це багато в чому залежить від субстрату, на якому ростуть гриби, температури навколишнього середовища і вологості повітря. Саме ці чинники нерідко не враховують під час визначення забрудненості мікотоксинами кормів.

Симптоми ураження мікотоксинами
Мікотоксикози у свиней проявляються переважно восени і взимку, що пояснюється згодовуванням у цей період зернових, зокрема кукурудзи, ушкоджених токсикогенними грибами в полі або на складах. Навіть невеликий вміст мікотоксинів послаблює імунну систему свиней. Наслідком цього є велика схильність тварин до захворювань через ослаблення сили опору організму. Наступний етап - зниження продуктивності: погіршуються споживання і засвоювання кормів, знижується середньодобовий приріст, також погіршується репродукція. Прояв симптомів та ступінь впливу токсичності значною мірою залежать як від типу мікотоксинів, їхньої концентрації, можливих комбінацій у кормі, так і від віку й фази продуктивності свиней.
Найнебезпечнішим для репродуктивної функції свиней є зеараленон (F2 токсин), що виробляється грибом Fusarium graminearum. Гриб поширений у багатьох країнах, де вирощують кукурудзу на зерно. Спори гриба містяться в грунті, звідки вони потрапляють на вегетуючі рослини і за сприятливих умов (висока вологість) проростають, уражуючи колос або качан і утворюючи продукти своєї життєдіяльності - мікотоксини. Крім кукурудзи, до найбільшого ураження грибом схильні рис і сорго. Оптимальні умови утворення мікотоксину - вологість субстрату 45-50%, температура 15...30°С. Зеараленон - сполука, відома як помилковий естроген, викликає пухлини яєчників і матки, що нагадують ознаки статевої охоти. При цьому свинки демонструють усі її ознаки, в тому числі і рефлекс нерухомості. Вагініт, набухання молочних залоз, вульви, анеструс протягом 50 днів і збільшення циклу - вірні ознаки у свинок. Інші симптоми мікотоксикозів у свинок і свиноматок: загибель ембріонів, зниження ваги плоду, народження слабких поросят, збільшена вульва у поросят. Причина - помилкова охота свинок і неякісна сперма кнурів унаслідок наявності в ній зеараленону.
Дія зеараленону може бути підсилена дією інших грибних токсинів, наприклад, таких як трихотицин. Спостереження, проведені В. М. Бугайовим і В. А. Бугайовим в АТ «Алтин-Дірмен» республіки Казахстан, виявили ембріотоксичний вплив мікотоксинів на організм свиноматок. Це проявлялося продовженням строків вагітності до 120-130 діб (норма - 110-115 діб), загибеллю плодів та їхньою муміфікацією, атонією матки і збільшенням часу пологів. Нерідко пологи розтягувалися на п'ять-шість діб.
У свиноматок, які народили живих поросят, спостерігалося затримання посліду і тривале (до 20-30 діб) виділення з піхви іхорозної рідини з домішкою крові. У свиноматок, які абортували, зазвичай не всі поросята виходили з матки. За розтину таких тварин навіть через шість діб після аборту в рогах матки можна було бачити два-три муміфікованих плоди. Багато свиноматок не могли завагітніти у зв'язку з різким набряком підслизового шару матки і численними кістами в яєчниках і слизовій оболонці матки. У деяких випадках на слизовій оболонці матки налічували до 150-200 кіст.

Методи профілактики мікотоксикозів
Лікування зеараленонового мікотоксикозу не рекомендується доти, поки не буде усунено джерело токсину. Проблема полягає в тому, що ознаки отруєння мікотоксинами, як правило, приховані. Ефективні попереджувальні заходи: інформованість працівників ферми з приводу ознак мікотоксикозів і їхнє виявлення; моніторинг кормів на наявність мікотоксинів і вилучення підозрілого корму; у разі появи ознак отруєння зеараленоном (F2 токсин) - застосування медикаментів для їхнього усунення (наприклад, за тривалого анеструсу свиноматкам можна вводити простагландин), але, перш за все, слід усунути джерело токсину; застосування продуктів, які деактивують зеараленон або трихотицини в кормах.
Одним з найбільш вивчених і ефективних методів зниження негативної дії мікотоксинів є введення до раціону адсорбентів. Ефективний адсорбент зв'язує мікотоксини в шлунково-кишковому тракті тварини в міцний комплекс, який проходить травною системою і видаляється з фекаліями, запобігаючи або мінімізуючи вплив мікотоксинів на організм тварин (табл. 1). Під час вибору адсорбенту бажано керуватися такими принципами:
  ефективність засобу має бути підтверджена провідними науковими установами світу;
  засіб має ефективно зв'язувати мікотоксини за широкого спектра pH. (У ШКТ відбувається зміна pH, тому адсорбент має утримувати мікотоксини за різних рівнів pH);
  адсорбент має бути ефективним і за низької дози додавання в раціон (великі дози адсорбентів розбавляють раціон);
  препарат має бути здатним адсорбувати мікотоксини протягом 30 хв після надходження до організму (адсорбція поживних речовин у кишечнику відбувається протягом 30 хв). Якщо мікотоксини не будуть адсорбовані, вони всмоктуються у кишечнику і справляють свою негативну дію на організм.
Використання адсорбентів згідно з правилами доволі ефективне.
На жаль, на сьогодні не існує простого і дешевого способу інактивації мікотоксинів у кормах. Проте в даний час позбавити господарство мікотоксикозів можна. Для цього слід встановити вхідний контроль кормів на вміст основних індикаторних мікотоксинів; провести мікологічне обстеження сховищ; контролювати в них вологість і терміни зберігання кормів; вносити до раціону годівлі амінокислоти і вітаміни, що підвищують стійкість тварин до інтоксикації; грамотно балансувати раціон за вмістом найбільш схильних до ураження грибами інгредієнтів (висівки, шроти, кукурудзяний глютен); вводити, за потреби, в корми мікоцидні препарати і гепатопротектори; дотримуватися зоогігієнічних правил утримання тварин. Усі перераховані заходи недешеві, але тільки їхнє суворе дотримання убезпечить ваше господарство від численних збитків.

Інтерв'ю
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее
Кліматичні зміни та несприятливі для ринку умови, спричинені COVID-19, не дали змоги українським агровиробникам цього року вкотре продемонструвати світу рекордні врожаї, особливо таких пізніх культур, як кукурудза та соняшник. Втім, і той... Подробнее

1
0