Спецможливості
Статті

Вплив фаз ве­ге­тації на по­жив­ну цінність кормів із ес­пар­це­ту

04.06.2014
764
Вплив фаз ве­ге­тації на по­жив­ну цінність  кормів із ес­пар­це­ту фото, ілюстрація

У наборі багаторічних бобових рослин є як досить вивчені види, так і малопоширені, про які часто кажуть, що вони — безперспективні кормові культури. Безумовно, кормова люцерна має чимало незаперечних переваг перед багатьма своїми «родичами», але залишати поза увагою решту бобових культур (ідеться про багаторічники) не зовсім правильно.

У наборі багаторічних бобових рослин є як досить вивчені види, так і малопоширені, про які часто кажуть, що вони — безперспективні кормові культури. Безумовно, кормова люцерна має чимало незаперечних переваг перед багатьма своїми «родичами», але залишати поза увагою решту бобових культур (ідеться про багаторічники) не зовсім правильно.

Д. Крю­ков
Спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

На­сам­пе­ред, доцільність ви­ко­ри­с­тан­ня кор­мо­вих куль­тур має оціню­ва­ти­ся не тільки за вро­жайністю й ви­хо­дом по­­жив­­них ре­чо­вин з 1 га площі, а й за кор­мо­вою та біологічною цінністю. Пе­ре­ва­гу слід відда­ва­ти тим кон­сер­во­ва­ним кор­мам, енер­ге­тич­на по­­жив­ність яких ма­ло змінюється по­­рівня­но з ви­хідною си­ро­ви­ною й за­­­­ли­шається в роз­ра­хун­ку на 1 кг су­хої ре­чо­ви­ни не менш ніж 0,8  к. од. (9,4 Мдж ОЕ) за се­ред­нь­о­го вмісту про­теїну 13% і більше.
Ціка­вий що­до цьо­го ес­пар­цет, бо за пра­виль­но­го обліку фаз ве­ге­тації під час зби­ран­ня цієї рос­ли­ни мож­на за­го­ту­ва­ти ви­со­ко­якісні кон­сер­во­вані кор­ми (у ком­плексі зі зла­ка­ми) з мінімаль­ни­ми ви­тра­та­ми на їхнє ви­роб­ництво.

Такі важ­ливі фа­зи ве­ге­тації...
Для ес­пар­це­ту, як і для всіх ба­га­то­річ­них трав, ха­рак­тер­на певна за­ко­номір­ність:
   У зе­леній масі ес­пар­це­ту, зібра­но­го на­прикінці цвітіння, спо­с­терігається різке на­ко­пи­чен­ня клітко­ви­ни (на 30% більше) за знач­но­го зни­жен­ня вмісту про­теїну (на 37% мен­ше) по­­рівня­но з йо­го зби­ран­ням у фазі бу­­тонізації—по­ча­тку цвітіння. У зв’яз­­­ку з цим хімічний склад і якість кон­сер­во­ва­них кормів, при­го­тов­ле­них із зе­ле­ної ма­си ес­пар­це­ту в різні фа­зи ве­ге­тації, має відмінності (табл. 1).
   Сіно, сінаж і си­лос, за­го­тов­лені з ес­пар­це­ту на­прикінці цвітіння, істот­но нижчі за якістю, з ура­ху­ван­ням вмісту про­теїну, ніж кон­сер­во­вані кор­ми, за­го­тов­лені під час зби­ран­ня ес­пар­це­ту в період бу­тонізації— по­ча­тку цвітіння.
   Ви­со­ко­якісні сінаж і сіно мож­на одер­жа­ти в разі зби­ран­ня ес­пар­це­ту на по­ча­тку цвітіння. Го­ту­ван­ня ж си­ло­су зі свіжо­с­ко­ше­ної ма­си ес­пар­це­ту в цей період не дасть мож­ли­вості одер­жа­ти ви­со­ко­якісний корм унаслідок втра­ти по­жив­них ре­чо­вин, на­сам­пе­ред про­теїну, че­рез не­ба­жані про­це­си шу­му­ван­ня (на­явність олійної кис­ло­ти й ви­со­кої кис­лот­ності) або зни­жен­ня йо­го кіль­кості в період ве­ге­тації (табл. 2), хо­ча пров’ялю­ван­ня ес­пар­це­ту до 29–35% су­хої ре­чо­ви­ни мо­же при­зу­пи­ни­ти про­це­си олійно-кис­ло­го шу­му­ван­ня (залишки олійної кис­ло­ти або її відсутність).
   Ви­со­ко­якісний, об’ємний корм, як відо­мо, має місти­ти не менш 0,80 к. од. в 1 кг су­хої ре­чо­ви­ни, 100 г пе­ре­трав­но­го про­теїну. Як ба­чи­мо з таб­л. 3, сінаж, при­го­тов­ле­ний з ес­пар­це­ту, пров’яле­но­го до 50% вологості, у фазі бу­тонізації — по­ча­тку цвітіння, відповідає цим ви­мо­гам.

У тра­во­сумішці або без...
Си­лос із ес­пар­це­ту й зла­ко­вих трав (у співвідно­шенні 50:50) ха­рак­те­ри­зується кра­щи­ми по­каз­ни­ка­ми, порівня­но з кор­мом, при­го­тов­ле­ним тільки з ес­пар­це­ту. Кис­лот­ний склад і ак­тив­на кис­лотність (рН) за ви­ко­ри­с­тан­ня тра­во­суміші пе­ре­бу­ва­ють на оп­ти­маль­но­му рівні 4,3 (про­ти 5,3), за вмісту про­теїну 17,3 (про­ти 14,8).
Це обу­мов­ле­но поліпшен­ням цу­к­ро­про­теїно­во­го спів­від­­­но­шен­ня, зни­жен­ням во­ло­гості змі­ша­­но­го вихідно­го ма­теріалу і як на­слі­док – поліпшен­ням про­це­су си­ло­су­ван­ня. Як­що ка­за­ти про співвідно­шен­ня ес­пар­це­ту й злаків під час за­готівлі си­ло­су, то пе­ре­ва­гу вар­то на­да­ва­ти суміші за спів­відно­шен­ня цих злакових компонентів, відповідно, 50:50 (табл. 4).

Вис­нов­ки
   Ес­пар­цет поєднує ком­плекс цінних гос­по­дарсь­ких і біологічних вла­с­ти­во­с­тей і вирізняється ви­со­кою про­дук­тивністю зе­ле­ної ма­си, великим вмістом білка. Цю куль­ту­ру, в ос­нов­но­му, ре­ко­мен­дують ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти як сіно­кісну рос­ли­ну.
   У зе­леній масі ес­пар­це­ту в разі зби­ран­ня йо­го на­прикінці цвітіння відбу­вається на­ко­пи­чен­ня клітко­ви­ни (на 30% більше) і різке змен­шен­ня про­теїну (на 37% мен­ше) порівня­но з фа­зою бу­тонізації—по­ча­тку цвітіння.
   Пров’ялю­ван­ня ес­пар­це­ту до 50% су­хої ре­чо­ви­ни (у фазі бу­тонізації—по­ча­тку цвітіння) дасть змо­гу одер­жа­ти сінаж із вмістом про­теїну 17,1% і пе­ре­трав­но­го про­теїну – 137 г на к. од.
   Си­лос, при­го­тов­ле­ний з ес­пар­це­ту, ха­рак­те­ри­зується знач­ни­ми втра­та­ми по­жив­них ре­чо­вин, на­сам­пе­ред про­теїну, внаслідок не­ба­жа­них (олійно-кис­лих і гниль­них) про­цесів.
   Си­лос із суміші ес­пар­це­ту зі зла­ка­ми (50:50) має ви­со­ку енер­ге­тич­ну й про­теїно­ву по­живність: 0,91 к. од. в 1 кг СР і 127 г пе­ре­трав­но­го про­теїну в к. од.

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0