Вміння приготувати якісний силос

Вміння приготувати якісний силос

З розвитком в Українi ринкiв сiльськогосподарської продукцiї все бiльшого значення набуває рацiональне використання земельних угiдь, особливо тих,
якi розмiщенi на схилах i зазнають водної ерозiї. Такi землi характеризуються бiльш низькою природною родючiстю, менш зручнi для обробiтку, часто зазнають iнтенсивного поверхневого змиву. Незважаючи на це, вони є одним з iстотних резервiв розширення площ пiд плодовими насадженнями. Це особливо важливо тому, що на схилах крутистю 8—10° i бiльше практично неможливо вирощувати зерновi, технiчнi i кормовi культури iз застосуванням сучасних машин i механiзмiв, не викликаючи тим самим посилення ерозiйних процесiв.

Плодовi порiвняно з iншими сiльськогосподарськими культурами найбiльше пристосованi до вирощування в умовах нерiвного рельєфу. Для цього придатнi схили всiх експозицiй крутизною до 20°. Кращi умови для росту i плодоношення дерев складаються на схилах пiвнiчної i сумiжних з нею експозицiй.
Пiд сади слiд видiляти схили iз слабозмитими, незмитими i намитими грунтами. Придатнiсть пiд плодовi насадження схилiв iз середньозмитими грунтами обмежена. Сильнозмитi грунти для цiєї мети не придатнi.
Кращими пiдгрунтями пiд сади є легко- i середньосуглинковий лес, а також легкосуглинкова морена.
Важливу роль при закладаннi садiв на схилах вiдiграє протиерозiйна органiзацiя територiї: розмiщення кварталiв, рядiв дерев, дорiг, садозахисних насаджень.
Квартал — основну структурну одиницю саду — потрiбно розмiщувати з таким розрахунком, щоб, по можливостi, вiн знаходився на схилi однiєї експозицiї, бiльш-менш однакової крутизни з однорiдними грунтовими умовами. Розмiри кварталiв тут можуть бути дещо меншими, нiж на рiвнинi. Їх необхiдно розмiщувати витягнутим боком упоперек схилу. Ширина кварталiв на схилах, обернених до вiтрiв, не повинна перевищувати 200—250 м, а на пiдвiтряних, захищених схилах — 250—300 м.
Дорожна мережа повинна забезпечувати в’їзд i виїзд на будь-яку дiлянку саду, а в умовах терасових схилiв — на кожну терасу. Вона складається з окружної та мiжквартальних дорiг (горизонтальних i спрямованих зверху вниз по схилу), а також пiшохідних дорiжок. Ширина мiжквартальних дорiг становить 5—6, а пiшохідних дорiжок — 2—2,5 м. Виробничий досвiд показує, що мiжквартальнi дороги на схилах повиннi мати поперечний нахил полотна в напрямку схилу пiд кутом 2—3°, щоб вода не концентрувалася на них, а рiвномiрно стiкала вниз. Дорожна мережа повинна бути задерненою.
На дiлянку, яка освоюється пiд сад, не повинна надходити вода з розмiщеної вище водозбiрної площi. Для вiдведення води необхiдно створювати водовiдвiднi вали-канави.
Особливо важливим заходом є пiдготовка грунту пiд садiння. На схилах крутизною до 5—6° грунт готують так, як i на рiвнинi. Плодовi дерева розмiщують прямокутним способом. Основнi ряди спрямовують упоперек схилу.
На схилах крутизною 6—10° слiд застосовувати суцiльну, краще контурну, оранку, а в мiсцях, якi зазнають iнтенсивної ерозiї, — контурну оранку смугами. Дерева на таких схилах розмiщують контурним способом без терасування.
Схили крутизною понад 10° необхiдно терасувати.
Iнститут садiвництва запропонував виробництву технологiю вирощування плодових насаджень iз застосуванням терас, яка вiдрiзняється тим, що враховує фiзико-механiчнi, воднi та iншi властивостi грунтiв. Ширина полотна тераси в усiх випадках повинна бути не меншою 4—4,2 м.
При терасуваннi схилiв використовують унiверсальнi бульдозери, грейдери, звичайнi тракторнi плуги, екскаватори.
Грунт на терасах перед закладанням саду необхiдно окультурити — глибоко розпушити виїмкову частину полотна i внести добрива у пiдвищених дозах. Високоефективним є внесення по 60 т органiчних добрив на гектар iз заорюванням їх на глибину 30 см.
Насипнi схили терас ще до садiння дерев треба задернувати. Найбiльший протиерозiйний ефект у першi роки пiсля створення терас дає посiв сумiшi бобових i злакових трав, наприклад, стоколосу безостого i люцерни синьої. Коренi бобових рослин уже в першi два роки пiсля посiву пронизують усю товщу насипної частини тераси, скрiплюючи її на всю глибину, а злаки створюють рясну мичку корiння у верхнiх шарах грунту, що служить надiйним захистом вiд розмиваючої дiї води.
Для задернiння схилiв можна застосовувати i чистi посiви злакових трав — райграсу високого, стоколосу безостого, кострицi лучної.
При розмiщеннi порiд i сортiв потрiбно враховувати грунтовi умови мiсцевостi i пов’язувати їх з бiологiчними вимогами рослин. У межах одного кварталу висаджують сорти лише однiєї породи з однаковим строком достигання плодiв. Якщо зверху вниз по схилу можна розмiстити декiлька кварталiв, то в нижнiй i середнiй частинах висаджують сорти яблунi i грушi зимового i осiннього строкiв достигання, а у верхнiй — лiтнi. Дерева сливи краше розмiщувати в нижнiй частинi схилу, вишнi й черешнi — у верхнiй.
Схили, оберненi на пiвдень, бажано вiдводити пiд кiсточковi породи — вишню, черешню, абрикос, пiвнiчнi — пiд яблуню, захiднi — пiд насадження грушi.
В умовах терасових схилiв плодовi дерева можна розмiщувати на вiдстанi 0,7—1 м вiд краю виїмкового або насипного схилiв. На вiдносно потужних слабозмитих грунтах в умовах недостатнього i нестiйкого зволоження дерева краще саджати на виїмковiй частинi тераси.
У лiсостепових районах вiддають перевагу весняному садiнню дерев (у першу декаду пiсля початку весняних польових робiт). Ями для садiння готують з осенi.
Якщо дерева висаджують на виїмковiй частинi полотна, добрий рiст їх у першi роки забезпечується лише за умови “заправки” ям грунтом верхнього родючого шару. В цей грунт слiд додати по 15 кг перегною-сипцю на кожну яму. Садивний матерiал при закладаннi плодових насаджень на схилах повинен вiдповiдати вимогам, встановленим стандартами.
Догляд за садом здiйснюють диференцiйовано залежно вiд крутизни схилу, конструкцiї насадження, способiв розмiщення дерев. На схилах крутизною до 6° у першi 2—3 роки пiсля садiння до змикання крон дерев у ряду, грунт можна обробляти у двох напрямках. При цьому кожний обробiток спрямовують упоперек схилу. Коли крони зiмкнуться у напрямку ряду, обробiток грунту здiйснюється тiльки в одному напрямку, вздовж основних рядiв, тобто упоперек схилу. На схилах крутизною до 6° застосовують в основному агротехнiчнi протиерозiйнi заходи — клiткування, лункування, борознування зябу тощо. Мiжряддя слiд утримувати пухкими й чистими вiд бур’янiв. За достатньої кiлькостi вологи високий ефект дає вирощування у мiжряддях насаджень сидеральних культур у другiй половинi лiта.
На схилах крутизною вiд 6 до 10° при контурному безтерасному розмiщеннi дерев грунт необхiдно обробляти лише впоперек схилу, контурно iз задернiнням кожного третього або четвертого мiжряддя. Задернiння мiжрядь проводять перiодично, iз розрахунку, щоб на одному мiсцi трави росли 2—2,5 роки. Решту мiжрядь утримують пiд чорним паром. Замiсть вирощування трав у окемих мiжряддях можна обмежитися задернiнням пристовбурних смуг шириною 1,5—2 м. При цьому пристовбурнi круги в садах вiком молодше 6—7 рокiв обробляють.
На терасових схилах (крутизною понад 10°) грунт на полотнi терас необхiдно утримувати пiд чорним паром. Проти бур’янiв тут використовують гербiциди.
Насипнi схили терас необхiдно задернувати. До недавнього часу рекомендувалося траву на схилах скошувати i залишати на мiсцi як мульчу. Дослiдження, проведенi в господарствi “Хотiвський” Київської областi, показали, що траву краще залишити нескошеною (для природного вiдмирання). Такий спосiб сприяє кращому щорiчному вiдростанню травостою внаслiдок осипання великої кiлькостi достиглого насiння, накопичення великого шару мульчуючої маси, утворення щiльного грунтозахисного протиерозiйного шару з дуже розвинутої кореневої системи i надземної маси рослин. Цей метод догляду за грунтом на схилах терас економiчно вигiдний, оскiльки не вимагає затрат на скошування трав.
Щоб забезпечити умови для механiзованого догляду за грунтом i деревами в саду, на терасовому схилi необхiдно правильно формувати крони дерев. За простотою формування, а також за зручнiстю догляду заслуговує на увагу однобiчна площинна напiвовальна крона, в якої в бiк проїзної частини полотна формуються тiльки напiвскелетнi гiлки. Гiлки першого i вищих порядкiв формують лише вздовж полотна тераси i в бiк, протилежний проїзнiй частинi.
За дотримання всiєї системи розроблених заходiв ведення промислового садiвництва на схилах економiчно вигiдне. Урожай плодiв з одного гектара насадження вже на шостий-сьомий роки вегетацiї окуповує всi витрати по закладанню i догляду за ним.
Грунтозахисна технологiя вирощування садiв на схилах дає змогу одержувати по 120—150 ц/га високоякiсних плодiв.
Дана технологiя впроваджується в дослiдному господарствi “Новосiлки” Iнституту садiвництва УААН, господарствi “Хотiвський” Києво-Святошинського, “Хлiбороб” Василькiвського районiв Київської областi, а також в Черкаськiй, Донецькiй, Сумськiй i Закарпатськiй областях.

Б. Оверченко, канд с.-г. наук,
УкрДHДПТІ “Агроресурси”