Спецможливості
Новини

Вітаємо “Зелений тиждень” з ювілеєм!

05.06.2008
363
Вітаємо “Зелений тиждень” з ювілеєм! фото, ілюстрація
У січні 2006 Міжнародна виставка “Зелений тиждень” (Берлін) відсвяткувала своє 80-річчя. З локального ярмарку, започаткованого 1926 року, вона перетворилася на найважливішу міжнародну торгову виставку харчової та переробної промисловості, сільського господарства й садівництва. Пропонуємо оглянути павільйони разом з нами, а про нову аграрну політику Німеччини та розповідь про модний напрям – біологічне землеробство – читайте в наступному номері.

Наприкінці ХІХ сторіччя Німецька асоціація фермерів (DLG) організовувала в Берліні тижневі зимові конференції. Вони супроводжувалися продажем ремісницьких виробів та промислових продуктів для фермерських господарств на прилеглих до місця зустрічі вуличках. Така мобільна форма торгівлі поступово перетворилася на організованішу. Пізніше на пропозицію фермера Ганса Юргена фон Хаке конференцію об’єднали з вуличною сільськогосподарською виставкою, відомою як “Кайзердам”. Так і народився “Зелений тиждень”, назву якому дали журналісти з огляду на колір одягу учасників, бо в давні часи німецьких фермерів було легко пізнати за довгим плащем та капелюхом зеленого кольору.


Появу виставки знаменувало загальне схвалення. Адже раніше показ коней, виставки малих тварин, ринок насіння, мисливську виставку розміщали довкола Берліна. Відтоді вони сконцентрувалися у виставковому центрі площею 7 000 м2, який раніше використовували для автомобільних та радіо-шоу. На початку ХХ сторіччя Берлін був досить сільськогосподарським містом. Тут утримували до 45 000 коней, 25 000 свиней, 21 000 ВРХ та близько мільйона птиці. Садові ділянки мали 200 000 берлінців.


Найбільш пам’ятним експонатом “Зеленого тижня” тих часів був трактор 100 к.с. з металевими шинами. Цей монстр заввишки 4 м з колесами, вищими за людину, відзначив початок ери сільськогосподарської механізації.


Незважаючи на поважний вік, “Зелений тиждень” має жвавий та привабливий вигляд. Про це свідчить кількість учасників — 1639 експонентів із 53 країн світу, які на площі 115 000 м2 у 26 залах блискуче продемонстрували зразки національних продуктів харчування та сільгосппродукції. Неабияку роль зіграло оформлення стендів у національному стилі: альтанка з троянд, лілій, амарилісів, декоративних орхідей на експозиції Нідерландів, чи оази екзотичних рослин і розмаїття фруктів на стендах африканських країн, або хатки під очеретом — на українському, хутра — на стенді Якутії в експозиції Росії.


Про важливість виставки на урядовому рівні свідчить візит міністрів сільського господарства з 25 країн.


2006-й дає можливості задовольнити інтерес як експертів, так і широкого загалу великою кількістю різноманітних розділів, а саме: сучасне сільське господарство, захист довкілля, нові види енергії, оригінальні можливості для садівництва та городництва, конференції та спеціалізовані заходи.


Офіційний організатор виставки — “Мессе Берлін ГмбХ”, некомерційні спонсори — Німецька асоціація фермерів (DBV) та організація-представник німецької харчової промисловості (BVE).


Головною країною-партнером “Зеленого тижня’2006” була Росія. І це було відчутним уже на церемонії відкриття виставки. Міністр сільського господарства Росії пан Гордєєв закликав “аграріїв усіх країн” єднатися, ансамбль “Козача вольниця” виконав козацькі пісні, академічний ансамбль республіки Дагестан — лезгинку. В представників країн колишнього Союзу та емігрантів виникло стійке ностальгічне почуття за радянським минулим. Експозиція Росії мала площу 6 000 м2 (найбільша за історію виставки). Одна з найбільших країн світу продемонструвала досягнення 22 регіонів: від Балтики до Сибіру. Національний симфонічний оркестр та народні ансамблі створювали радісну, святкову атмосферу. Та й скуштувати напої та наїдки з великої Росії охочих було вдосталь.


Цього року вперше взяли офіційну участь у виставці такі країни, як Монголія та Казахстан. Наймолодші члени ЄС — країни Балтії, Польща, Словенія, Чехія, Угорщина — теж талановито демонстрували національну кухню та досягнення харчової промисловості. Східноєвропейські країни представляли Сербія та Чорногорія, Україна та Білорусь.


На українському стенді, який розмістився на площі 1170 м2, біля вареничків, борщу з пампушками   вартістю 3 євро за тарілку, шашликів та горілочки затрималась велика кількість відвідувачів. Адже українська національна кухня вже добре відома. Але й до серйозних переговорів з перспективними партнерами тут були готові представники ЗАТ “Київ-Конті”, підприємства концерну “Укрсадвинпром”, корпорації “Укрвинпром”, ДАК “Хліб України”. Загалом участь у виставці взяли 60 українських підприємств.


Україну сприймають як серйозного партнера на державному рівні. Перший заступник Федерального Міністра захисту прав споживачів, харчування та сільського господарства пан Герд Мюллер відзначив, що Україна є стратегічним партнером у галузі аграрного виробництва. Багато німецьких компаній давно мають тут представництва й успішно працюють. Міністр агрополітики пан Баранівський бачить співпрацю між Німеччиною та Україною у налагодженні виробництва біодизеля. Посіви ріпаку розширюються з року в рік. Тепер треба запустити переробні заводи. Що ж до імпорту німецької продукції в Україну, то тут існує загроза демпінгу, оскільки субсидування сільськогосподарського виробництва у країнах – членах ЄС все ще діє, й українським сільгоспвиробникам важко буде конкурувати з європейськими.


Відвідувачі виставки могли не лише поласувати фірмовими блюдами з усіх континентів, а й знайти торгових партнерів. Наприклад, у виробників швейцарських твердих сирів з’явилося багато нових покупців, оскільки 45% німецьких споживачів вважають їх найкращими в світі. Про шоколад теж багато розповідати не потрібно.


Але цього року додалося дещо нове: біомаркет, де фермери, які займаються біологічним рільництвом, представили широку гаму продуктів: м’ясні та молочні вироби, соки, сири. На продуктовому ринку “М’ясо” були представлені делікатеси, відомі від Альп до узбережжя: шинка із Зееветалю, салямі з Едевехта та Ульцена. На ринку “Пиво” можна було попробувати близько 1000 різноманітних сортів пива. Що ж до вин, то в спеціальній галереї бажаючі дегустували вина з Австралії, Каліфорнії, Нової Зеландії, Чилі, Аргентини, Південної Африки, Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Угорщини. 60 різних видів риби пропонували відвідувачам на “Рибному ринку”.


Сучасне фермерування може бути й приємним, адже можна придбати роботів, які прибиратимуть гній у хліву, роздаватимуть корми, тоді як господар відслідковує процес, сидячи в комфортному кріслі перед монітором комп’ютера. “Нове життя” фермера демонстрували в залі “Фермерський досвід”.


Під лозунгом “Фермери — виробники енергії” пройшла експозиція найактуальнішої для України в дні “газових” негараздів   теми — виробництво        біоенергії на прикладі біогазу та біодизеля.


Ті, хто цікавиться тваринництвом, задоволено спостерігали “1-й національний показ м’ясної худоби”, на якій було представлено понад 250 голів худоби 16 порід (ангуси, шароле, ландраси, герефорди, лімузини, уельська голуба, карликові зебу), та “Показ ландрасів”, де продемонстрували 300 овець таких порід, як біла, коричнева, ряба гірська, саффолк, каракульська та інші, яких зібрали з усієї Німеччини. Маленькі відвідувачі з цікавістю споглядали кроликів, курей, коней, які теж стали учасниками виставки.


Редакція дякує Міністерству закордонних справ ФРН, посольству ФРН в Україні та працівникам Гьоте Інституту за запрошення та організацію цікавих зустрічей.

Інтерв'ю
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее

1
0