Спецможливості
Новини

Виставка в Брно: в Євросоюзі ми поки що тільки як друзі

05.06.2008
360
Виставка в Брно: в Євросоюзі ми поки що тільки як друзі фото, ілюстрація
Брно - помітна точка на виставковій карті Європи. На бієнале “Техагро” щоразу більшає відвідувачів з України. Незабаром, вочевидь, можна буде очікувати й появи повноцінної української експозиції. А поки що наші співвітчизники використовують виставку більшою мірою для того, аби подивитися інших, а не показати себе.

Найбільша в Центральній та Східній Європі — саме таке визначення по праву характеризує виставку “Техагро”, що відбувається кожні два роки на території виставкового центру Брно у Чеській республіці. Зазвичай, цей захід збирає представницьку аудиторію з різних країн ЄС і Східної Європи. Павільйони рясніють якісною технікою. Щоправда, наприкінці першого дня роботи виставки табличку з написом “Продано” помітив лише на обприскувачі HARDI.
Ця брненська бієнале стала першою виставкою на території Чехії як країни Євросоюзу. Сам по собі чеський ринок не є аж надто привабливим для виробників сільгосптехніки. Хоча купівельна спроможність місцевих господарств доволі висока (плече підставляє Євросоюз), непривабливість ринку зумовлена його невеличкими розмірами. Втім, спостерігаючи за довжелезними чергами біля кас виставкового комплексу, які утворювалися щоранку під час роботи виставки, не міг позбутися враження, що до Брно попрямувала вся аграрна громада Чехії. “Першого дня на виставці, зазвичай, багато не професіоналів, а просто охочих долучитися до атмосфери свята, — пояснювали мені співробітники Брненського виставкового центру. — Справжні фахівці відвідують виставку, як водиться, на другий-третій день”. Наступні дні, справді, довели правоту виставківців. В усякому разі табличок “Продано”, начеплених на сільгосптехніку, явно побільшало, повеселішали й хлопці та дівчата на стендах відомих компаній. Загалом виставку відвідало близько 75 000 осіб із 41 країни — на 25% більше, ніж аналогічний захід два роки тому. Кількість фірм-учасниць сягнула майже 700 із 19 країн, а загальна виставкова площа перевищила 55 тис. квадратних метрів.
Серед розмаїття прапорів, що майоріли на флагштоках перед так званим ротондовим павільйоном, не загубилися й українські стяги. Власне, пошуки стенду української компанії зайняли чималенько часу, але увінчалися успіхом. Абсолютно порожній у перший день стенд Київського міжнародного контрактового ярмарку різко контрастував із сусідніми експозиціями. Тільки згодом на ньому з’явилися плакати англійською та українською мовами, що рекламували київську виставку “Інтерагро’2007”. Щоправда, своєю порожнечею з нашим стендом міг посперечатися й російський — виставкової компанії “Ленекспо”, яка рекламувала виставку “АгроРус”, що відбувається у Санкт-Петербурзі. Хоча там у перший день була принаймні доволі велика кількість проспектів, присвячених виставці. Водночас ганноверська бієнале “ЄвроТір” максимально використала нагоду прорекламувати себе: на стенді досить великої площі повсякчас працювали привабливі дівчата, до яких раз-по-раз підходили представники солідних фірм. На жаль, жоден із виробників української сільгосптехніки не був представлений на брненському форумі. І прапор України на виставковому флагштоці — радше свідчення поваги до чисельності української делегації фахівців, які відвідали захід (понад 80 осіб), ніж данина українським учасникам виставки як таким. А ось наші білоруські друзі, попри те, що живуть у начебто закритій країні з недемократичним суспільним ладом і в певній європейській ізоляції (хоча, коли стоїш на українсько-польському кордоні впродовж десяти годин, мимоволі запитаєш себе, а, власне, яка країна перебуває в ізоляції), були доволі широко представлені на брненському форумі. Окрім традиційних хітів на цьому ринку тракторів BELARUS, біля яких постійно юрмився натовп потенційних покупців, впала в око й доволі велика площа, на якій демонстрував свою продукцію завод “Гомсельмаш”.
Перший заступник директора виробничого об’єднання “Гомсельмаш” Василь Жук охоче поділився своїми враженнями з кореспондентом “Пропозиції”: “Ми вперше беремо участь у виставці в місті Брно. Хоча новачками на цьому ринку нас не можна назвати, адже працювали на ринку колишньої Чехословаччини з 1996 року, здебільшого за бартерними схемами. Посольство нашої країни в Чехії рекомендувало нам взяти участь у цій виставці. Це, я б сказав, пробний кидок на Захід. Ми привезли зернозбиральний комбайн — аналог німецького “Клааса”, а також кормозбиральний варіант. Родзинка останнього в тому, що він не є монокомбайном, а являє собою універсальний енергетичний засіб, на який послідовно можна начіплювати агрегати для збирання сіна, зернові приставки (якщо це бурякосійна область), бурякозбиральні, можна збирати й картоплю. Є також приставки й для кукурудзи на зерно. Отже, цей комплекс може працювати буквально з ранньої весни аж до глибокої осені. Так, до речі, працювали у Краснодарському краї Російської Федерації: вже по снігу нашою технікою збирали кукурудзу на зерно. Свою продукцію продаємо і в Україні. Так, торік продали 15 таких комплексів. Ми успішно співпрацюємо з нашими дилерами по Україні — компанією “Украгропостач”. Уже й цього року в Україні придбали п’ять наших комплексів. Плануємо довести їх загальну кількість у вашій країні до 35–50. На жаль, нашу техніку в Україні ще мало знають. Ми намагаємося через “Украгропостач”, через облдержадміністрації організувати демонстрацію нашої техніки, наочно показати переваги за всіма тими операціями, які цікавлять вашого сільгоспвиробника. Зернозбиральний комплекс “Полесье” нашого виробництва допоможе розв’язати проблему із зернозбиральною технікою в Україні. Хоча маю сказати, що на сьогодні українських аграріїв більше цікавить саме комбінований комплекс, де в складі одного енергетичного засобу можна мати різнопрофільні збиральні комбайни. Такий комбайн, який працює на операціях від заготівлі сіна до збирання кукурудзи на зерно, дуже швидко окуповується — за два, максимум три роки. Якщо брати монокомбайн, в якого термін служби вісім років, то він окупиться приблизно за п’ять років. Вартість нашої техніки буде привабливою для українських сільгоспвиробників. Робота на цій виставці? Розумієте, наша техніка розрахована здебільшого на російські та українські простори, відповідна й жниварка. Для роботи на чеських грунтах треба адаптувати нашу техніку до місцевих умов. У нас налагоджено добру співпрацю з Мінським тракторним заводом. Для просування нашої техніки ми маємо змогу використовувати його дилерську мережу. Так, ми використовуємо торгові доми в Російській Федерації, які є у виробників тракторів. Буквально сьогодні ми домовилися з їхнім угорським представництвом. Ми свою техніку пропонуватимемо на угорський ринок, а також на сусідні постюгославський і болгарський”.
Господарі виставки — чехи — здавна славляться розвинутим машинобудуванням, у тому числі й сільськогосподарським. Серед багатьох стендів чеських заводів-виробників і торговельних організацій, які представляли їхні інтереси, особливо виокремлювався яскравими червоними барвами “зеторівський”. Мабуть, у багатьох українських сільгоспвиробників, особливо старшого покоління, місто Брно асоціюється насамперед із заводами “Зетор”. Цього року виробництву тракторів під маркою “Зетор” виповнилося 60 років. “Трактор — це “Зетор” — такий новий слоган компанії. На цьогорічній виставці “Техагро” було представлено дві нові моделі тракторів: “Зетор Проксима плюс” (у трьох варіантах із потужністю двигуна від 60 до 74 кВт) і “Зетор Фортерра 4С” (потужність двигуна — 90 кВт). У планах брненських тракторобудівників, за словами менеджера компанії “Зетор Трейд” Любомира Міколая, “розпочати з 2009 року випуск тракторів із потужністю двигуна 120 кВт”. Голова Ради директорів компанії “Зетор” Войтек Панік зауважив: “Від початку нашої діяльності “Зетор” виробив понад 1,1 мільйона тракторів, і більшу частину з них було експортовано в 90 країн усіх п’яти континентів. Визначну дату — 60-річчя — ми відзначатимемо не лише тут, у Чехії, а й у Великій Британії та Греції, де наші трактори працюють на полях уже понад 50 років”. Цікаво, що для просування своїх продуктів чеські тракторобудівники використали нестандартний маркетинговий хід. Ні, власне, до наявності дівчат-моделей на стендах різних компаній не звикати й відвідувачам українських виставок. Проте, погодьтеся, своєрідний показ мод, коли дівчата і навіть один хлопець, одягнені в стильний одяг червоних корпоративних “зеторівських” кольорів, дефілюють на тлі сільськогосподарської техніки — незвичне явище для агрофорумів. І саме ця “година високої моди” викликала найбільший інтерес у присутніх, які вщерть заповнили невеличкий простір біля “зеторівської” експозиції.
Ще однією особливістю роботи провідних фірм-виробників на виставці стала наявність практично на кожному із їхніх стендів фан-шопів. Сувенірну продукцію, особливо невеличкі моделі тракторів, комбайнів, обприскувачів тощо, залюбки купляли відвідувачі виставки. На наших виставках такого не побачиш. Використовували виробники й такі форми залучення клієнтів, як організація змагань із більярду та інші різноманітні конкурси.
Особисто для себе на цій виставці я відкрив, що Словенія є потужним гравцем на ринку сільськогосподарської техніки та здатна запропонувати якісну продукцію для аграріїв (приміром, обприскувачі компанії Zupan, розкидачі, обприскувачі та трактори потужністю до 50 к. с. виробництва компанії Agromehanika тощо). В один із днів на “Техагро” пройшов День Словенії. Продукцію словенських сільгоспмашинобудівників (а на виставці було представлено десять підприємств-виробників) експортують до Німеччини, Австрії, Хорватії, Італії, Чехії, Росії тощо. Невисока ціна та непогана якість роблять її перспективною і для українського ринку, особливо для невеликих господарств.
Італійська фірма ADR, завдяки підтримці якої кореспондент “Пропозиції” і відвідав виставку “Техагро”, широко представила на виставці вісі, начіпні агрегати, колеса для сільськогосподарських і транспортних засобів.
Одна велика сільськогосподарська виставка раз на два роки — мабуть, оптимальна кількість для такої країни, як Чехія. В усякому разі, порівняно з нашим “багатогетьманством” у виставковій сфері, коли впродовж року тільки в Києві та його околицях проходять чотири доволі великі виставки, організовані різними компаніями. Адже кількість відвідувачів однієї виставки у Брно, ймовірно, перевищує сумарну кількість відвідувачів усіх наших аграрних вернісажів упродовж року.
Звісно, кожна виставка — це крок уперед. Бізнес-складова української участі в таких заходах, вочевидь, щороку збільшуватиметься. Ймовірно, зростатиме й кількість спільних підприємств, налагоджуватиметься виробництво продукції під відомими марками на українських теренах. Відтак і українські стенди на європейських агровернісажах не будуть схожі на пустелю, а західні компанії вбачатимуть у нас не лише компанійських хлопців, здатних багато усміхатися та ще більше випивати пива (не кажучи вже про горілку), а й солідних ділових партнерів, спроможних організувати збирання сільгосптехніки в своїй країні та запропонувати вироблену продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.

1
0