Спецможливості
Статті

Висівання озимих зернових культур

05.06.2008
611
 Висівання озимих зернових культур фото, ілюстрація
Висівання озимих зернових культур

Висівання в технології вирощування зернових культур — дуже відповідальна операція, оскільки правильно обраний спосіб висівання, норма висіву і глибина загортання насіння кожної культури залежно від кліматичних і конкретних грунтових умов визначають майбутній урожай.
Якісне висівання дає змогу окупити високі затрати праці і засобів, задіяних під час підготовки грунту до висівання. Дружна поява сходів визначається низкою чинників, таких як: кількість насіння, висіяного на одиницю площі (норма висіву) і його життєздатність (процент схожості), фізичний стан грунту, підготовленого для висівання, його вологість, температура та глибина загортання насіння, строки висіву, забезпечення насіння добривами в момент висівання, ступінь контакту між насінням і грунтом, робота сівалки.

Грунт, підготовлений до висівання, повинен бути рихлим, вирівняним і дещо осілим. Насіння легше розподілити рівномірно в дрібногрудкуватому грунті. При помірно рихлому грунті корені рослин краще розгалужуються, такий грунт швидше прогрівається, краще утримує тепло. Атмосферні опади при цьому також легше проникають у нижні грунтові горизонти, випарна здатність грунту зменшується.
Головне завдання висівання — отримання оптимальної кількості рослин на гектар і такий розподіл їх, який би забезпечив максимальний урожай за найменших затрат праці і засобів.
У кожній зоні, області, районі і навіть господарстві залежно від грунтово-кліматичних умов існують вироблені наукою і перевірені багаторічною практикою середні норми висіву насіння кожної культури не в кг/га, а в млн шт./га, оскільки врожай у кінцевому рахунку визначається не масою всіх зернин, а кількістю рослин на даній площі. Якщо встановлюється норма висіву в кг/га, без урахування абсолютної маси, то при використанні крупного насіння відбувається заниження норми висіву, а дрібного — завищення.
Норма висіву збільшується відповідно зі зниженням схожості насіння. При висіванні насіння потрібно загортати на оптимальну для даної культури і грунтових умов глибину. Відхилення від оптимальної глибини загортання насіння знижує врожай.
Збільшення глибини висівання подовжує строк появи сходів, паростки рослин бувають ослабленими, частина проростків, не досягнувши поверхні, може загинути, розвиток рослин у перший період уповільнюється. Збільшення глибини загортання насіння озимої пшениці на кожний сантиметр відносно оптимальної глибини затримує появу сходів на 2—3 дні. За надто мілкого загортання і сухої погоди насіння потрапляє в умови нестійкого водного режиму і може або не дати сходів, або потерпати через нестачу вологи і живлення.
На важких вологих грунтах насіння загортають мілкіше на 10—12 см порівняно з середньоприйнятими показниками, на легких — глибше на 2—3 см. Крупне насіння потребує більше глибокого загортання, ніж дрібне.
Якою б не була потрібна за агротехнікою глибина, все висіяне насіння має бути загорнене в грунт на однакову глибину. Контакт насіння з грунтом — також важливий момент. Що щільніше насіння прилягає до грунту, то швидше грунтова волога всмоктується насінням, пришвидшується його набухання, проростання, а отже, покращується розвиток рослин.
Для пришвидшення проростання насіння в суху погоду проводять післяпосівне прикотковування, що ущільнює орний горизонт і сприяє підтягуванню вологи з глибших горизонтів.
Успішний розвиток і, накінець, високий урожай озимих пшениці і ячменю залежать перш за все від доброї перезимівлі, тобто визначаються їх здатністю протистояти несприятливим умовам погоди в зимово-весняний період.
Важливою умовою успішної перезимівлі озимих є нормальний розвиток рослин в осінній період вегетації, до того ж, підготовка до зими визначається станом стадійного розвитку і ступенем загартування.
З огляду на те, що для проходження першого етапу загартування (накопичення розчинних вуглеводів) потрібна наявність доволі розвинутого листкового апарату, успішно протистояти несприятливим факторам зими можуть добре розкущені і укорінені, але молоді за віком рослини.
Для доброго розвитку рослин, окрім сукупності сприятливих погодних (теплі ясні дні, прохолодні ночі) і грунтових (достатнє водне і мінеральне живлення) умов потрібен цілком визначений час. Таким чином, строк висівання набуває значення дуже важливого чинника, що визначає успішне загартування і перезимівлю озимих культур.
В основному строки висівання озимих культур визначаються вологозабезпеченістю і сумою температур до припинення осінньої вегетації. Формування оптимально можливого для конкретного року щодо величини та якості врожаю озимих значно залежить від отримання з осені повноцінних дружних сходів.
За достатньої вологозабезпеченості грунту — наявності в орному шарі не менше 20 мм доступної вологи — висівання озимої пшениці слід проводити в оптимальні строки по парових попередниках з нормою висіву зерна 4—4,5 а по непарових — 5—5,5 млн/га із загортанням насіння на глибину 6—8 см.
Якщо дощі випали раніше і в допустимо ранні строки грунт забезпечений вологою добре, можна по непарових попередниках висівати озиму пшеницю. Проте варто зазначити, що посіви цього строку висівання дають зерно невисокої якості, сильніше забур’янені і значно пошкоджуються шкідниками.
Якщо в оптимальні строки висівання грунт сухий і стоїть тепла погода, висівання озимої пшениці варто відкласти до допустимо пізніх строків, коли температура грунту знизиться до 14...16°С. Норму висіву в цьому разі потрібно збільшити до 6—7 млн/га, оскільки рослини до початку зими можуть не розкущитися.
Загортати насіння в такому разі краще на глибину 4—5 см, що сприятиме підвищенню польової схожості в скороченому періоді від висівання до сходів.
Продуктивність посівів пізніх строків висівання нижча, ніж за оптимального висіву, хоча якість буває високою.
Строки висівання залежать від культур і набору сортів. Починають осіннє висівання з озимих на зелений корм, потім висівають озимі пшеницю і ячмінь. Першочергово сіють пізньостиглі сорти, а потому — більш ранньостиглі. Починають висівання з полів зі слабким агрофоном і закінчують на полях, більш забезпечених елементами живлення.
За оптимальних строків висівання на фоні кращих попередників і в нормально підготовлений грунт та за сприятливого зволоження норма висіву на богарних землях для пшениці — 4—4,5 млн/га, для озимого ячменю — 3—3,5 млн/га схожого насіння. Оптимальна норма висіву на зрошуванні для пшениці становить 5,5—6 млн/га, для озимого ячменю — 4,5—5 млн/га.
Норма висіву і строки висівання можуть змінюватися залежно від біологічних особливостей сорту, що висівається.

Р. Вожегова,
канд. с-.г наук,
Дослідна станція рису УААН

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее

1
0