Вирощування суницi в посушливих умовах Криму

Крим є посушливою зоною, гiдротермiчний коефiцiєнт якої становить 0,5—0,7, а кiлькiсть опадiв у бiльшостi районiв не перевищує 350—400 мм. У цих умовах улiтку незрiдка вiдмiчається “вигоряння листя”, а в окремi роки — висихання цiлих рослин i загибель плантацiй. У 1984—1986 роках з цiєї причини валове виробництво ягiд у Криму знизилося на 20%. Таку реакцiю рослин на лiтню посуху було зафiксовано у 1995 i 2000 роках. У 2001 роцi через незвично високi температури в липнi-серпнi, вiдсутнiсть опадiв i зниження вiдносної вологостi повiтря в окремi днi нижче 30% на дiлянках з недостатнiм зрошенням загинуло близько 70% рослин суницi, а на дiлянках без нього — всi рослини висохли. Водночас використання прийомiв, що допомагають рослинам витримати дефiцит атмосферної та грунтової вологи в Криму, забезпечує високi й стабiльнi врожаї. До їх числа входять добiр сортiв, концентрацiя промислових посадок цiєї культури в найсприятливiших мiкрозонах, застосування вологозберiгальних технологiй.
У результатi спрямованої мiсцевої селекцiї та iнтродукцiї до стандартного сортименту Криму введено сорти: Кримская ранняя, Кримчанка, Iсточнiк i Редгонтлiт. Вони характеризуються високою посухостiйкiстю, а сорт Кримчанка, окрiм того, є стiйким до пiдвищеного вмiсту вапна у грунтi. Добре адаптувалися сорти Десна й Русановка, непогано почуваються новi для пiвострова сорти Октава, Ольвiя, Ельсанта. Hайсприятливiшими для культури суниці є Пiвнiчна Передгiрська зона, захiдне узбережжя Чорного моря вiд Севастополя до Євпаторiї i зона Степу (Hижньогiрський, Радянський, Першотравневий i Джанкойський райони). Слiд зазначити, що “сприятливiсть” названих зон вiдносна, оскiльки атмосферних опадiв тут мало, а культивування суницi неможливе без зрошення. Hа невеликих площах (на дачних та присадибних дiлянках) за умови доброго забезпечення поливною водою суницю можна вирощувати практично в усiх куточках Криму.
Використання прогресивних агроприйомiв, зокрема мульчування грунту свiтлонепроникною плiвкою у поєднаннi з локальним (стрiчковим, крапельним) зрошуванням по перфорованих шлангах, забезпечує найнадiйнiший захист вiд посухи. Цей прийом дає змогу економити поливну воду, створювати найсприятливiшi умови для росту корiння й усiєї рослини, позбуватися бур’янiв у рядку, запобiгати ущiльненню грунту, iстотно пiдвищувати врожайнiсть (табл. 1). Дослiдженню цього прийому автор присвятив кiлька рокiв.
Мульчували чорною плiвкою грядки заввишки 10—12 см i завширшки бiля основи 60—70 см, залишаючи на стежку 30—35 см. Зрошувальний шланг укладали по гребеню грядки, пiд мульчоплiвку, розсаду сорту Фриго (що зберiгалася в холодильнику “замороженою”) висаджували наприкiнцi червня — у першiй половинi липня за схемою (75 + 25) х 30 см.
У контролi суницю висаджували за цiєю самою схемою, зрошували з перфорованих шлангiв, укладених мiж рядками, батоги вусикiв регулярно видаляли як у дослiдному варiантi, так i в контролi. Повторюванiсть дослiду — триразова. Облiковою дiлянкою слугувала мульчована грядка завдовжки 10 м або така сама за довжиною дворядкова стрiчка у контролi. Одержанi данi оброблено за Доспєховим.
Hаведенi данi свiдчать, що за використання мульчоплiвки врожайнiсть пiдвищується на 28,9—52,5% i досягає 200—355 ц/га залежно вiд сорту й року спостережень. Водночас пiдвищується якiсть урожаю — ягоди iнтенсивнiше забарвлюються, не забруднюються часточками грунту, менше уражуються сiрою гниллю та шкiдниками, що в ньому живуть (рис. 1—2). У контролi за умови локального зрошування й стрiчкового способу вирощування врожайнiсть також зростає до 100—160 ц/га.
Мульчування грунту плiвкою успiшно поєднується з вирощуванням суницi у малогабаритних тунелях. Вегетацiя й достигання ягiд починаються на 9—11 днiв ранiше, нiж на вiдкритому грунтi, вони проходять на тлi ще високої вологостi повiтря, що забезпечує бiльш високу врожайнiсть (табл. 2, рис. 3—4).
Сама лише мульчоплiвка прискорює достигання ягiд на 3—5 днiв. У 1992 роцi врожай на мульчоплiвцi без укриття та в укриттях без мульчування почали збирати одночасно з сортiв Кримская ранняя та Кримчанка. Мабуть, в окремi роки мульчування може спричинити такий самий ефект, що й найпростiшi плiвковi укриття.
Урожай по роках був неоднаковий, проте був кращий за використання тунелiв та мульчування. До того ж, у тунелях не виникає проблеми бур’янiв, позаяк мульчоплiвка iнгiбує проростання їх, а локальний полив, зволожуючи тiльки кореневий шар, залишає стежки сухими. З них зручно доглядати суницю.
У тунелях без мульчування бур’яни проростають ранiше за суницю. Перш нiж розкрити плiвку, слiд провести одне-два, iнодi три прополювання, а проведенню цiєї операцiї заважають дуги й плiвка.
Поливання традицiйними способами по борознах або дощуванням призводить до зволоження всiєї поверхнi грунту, у тому числi й стежок, плiвка намокає. По свiжополитому полю важко здiйснювати укриття й розкриття тунелiв, тим бiльше в промислових масштабах. Мабуть, усе це, разом узяте, стримує поширення тунельної культури суницi.
Достигання ягiд у великих тунелях, переносних i стацiонарних плiвкових теплицях розпочинається на 20—30 днiв ранiше, нiж на вiдкритому грунтi, i цьому значною мiрою сприяє використання мульчоплiвки. Hайбiльш раннi врожаї в теплицях на сонячному обiгрiваннi ми одержували пiд подвiйними укриттями — у низьких плiвкових тунелях, встановлених на мульчованих грядках. Це прискорювало достигання на 3—5 днiв порiвняно з теплицями, але призводило до зниження врожаю у бiльшостi сортiв на 12—23%.
Подоланню пригнiчувального впливу атмосферної посухи й суховiїв у липнi та серпнi сприяє перехiд на однорiчну культуру iз садiнням у липнi i використання розсади Фриго, свiжозаготовленої, проте укорiненої в горщиках. Така розсада, особливо iз закритою кореневою системою, добре переносить лiтню спеку, швидко приживається i до кiнця вегетацiї формує великi рослини з потенцiйною врожайнiстю 800—1000 г/кущ.
Поєднання всiх названих чинникiв i використання органiчних добрив (8—10 кг/м2) забезпечує одержання в раннi строки до 400—450 ц/га високоякiсних ягiд уже першого року плодоносiння. Другого року плодоносiння урожайнiсть i якiсть ягiд знижуються удвiчi (до 150—200 ц/га), проте залишаються доволi високими. Hа третiй рiк плодоносiння багато кущiв не витримують такого високого навантаження врожаєм i випадають, з’являється зрiдженiсть, якiсть ягiд знижується.
Прилеглi до Криму областi Пiвдня України характеризуються багато в чому подiбними клiматичними умовами, а дефiцит атмосферної вологи i тут є обмежувальним чинником вирощування ягiдних культур. Тому, мабуть, рекомендований комплекс вологозберiгальних агрозаходiв на суницi доцiльно застосовувати також у Запорiзькiй, Миколаївськiй, Одеськiй та Херсонськiй областях.

В. Копилов, д-р с.-г. наук,завiдувач кафедри плодiвництва