Спецможливості
Статті

Вирощування цукрових буряків із використанням джерел поповнення органіки

02.11.2011
433
Вирощування цукрових буряків  із використанням джерел поповнення органіки  фото, ілюстрація

У сучасній технології вирощування солодких коренеплодів органічні добрива відіграють вагому роль у покращанні агротехнічних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників грунту. Проте за сучасних умов, у зв'язку з реформуванням сільського господарства, не кожне хазяйство має достатню кількість гною, щоб застосовувати органіку під цукрові буряки в рекомендованих нормах, тому потрібно шукати альтернативні джерела органічних речовин. 

У сучасній технології вирощування солодких коренеплодів органічні добрива відіграють вагому роль у покращанні агротехнічних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників грунту. Проте за сучасних умов, у зв'язку з реформуванням сільського господарства, не кожне хазяйство має достатню кількість гною, щоб застосовувати органіку під цукрові буряки в рекомендованих нормах, тому потрібно шукати альтернативні джерела органічних речовин.

Наразі значення цукрових буряків в Україні зростає: ця культура викликає все більше зацікавлення, перш за все, завдяки своїй унікальності, яка проявляється у поєднанні найпотужнішої біологічної продуктивності з великою вибагливістю до забезпечення факторами життя. Основною перешкодою для цукрових буряків у реалізації їхнього потенціалу є шкодочинні організми, нестача елементів живлення, висока потенційна забур'яненість посівів.
   Останніми роками різко зменшились обсяги використання органічних і мінеральних добрив, що обумовило дефіцит органічної речовини й елементів живлення в грунті та зниження врожайності сільськогосподарських культур, у тому числі цукрових буряків. У той самий час через зниження поголів'я тварин залишається не використаною на корм значна кількість соломи, яку можна застосувати безпосередньо на добриво. Загортання у грунт соломи стимулює діяльність мікроорганізмів, які використовують грунтовий азот. Слід враховувати, що для компенсації використаного мікроорганізмами азоту вносять азотні добрива з розрахунку 10 кг д. р. на одну тонну соломи (відношення маси соломи до зерна пшениці озимої становить у середньому 0,7:1,0, тобто за врожайності пшениці озимої 5,0 т/га слід внести 35 кг азоту). Завдяки цьому значно збільшуються мікробіологічна активність грунту та вміст у ньому елементів живлення, що сприяє зростанню продуктивності цукрових буряків.

Сидерація цукрових буряків
Один із широкодоступних, але мало використовуваних резервів комплексного й ефективного підвищення грунтової родючості. Д. Н. Прянішніков писав: "І там, де для поліпшення грунтів особливо потрібне збагачення їх органічною речовиною, а гною з тієї чи іншої причини не вистачає, зелене добриво набуває особливо великого значення. Разом із гноєм та іншими органічними добривами, а також добривами мінеральними зелене добриво в якості одного з елементів системи удобрення має стати досить потужним засобом підняття врожайності і підвищення стабілізації родючості грунту, захисту довкілля". На жаль, у теперішній час цей найважливіший резерв підвищення родючості використовується в господарствах країни незадовільно. Зеленому добриву не приділяють належної уваги не тільки у виробництві, але й у науці. Сидерація не знайшла ще широкого визнання, не має чіткої господарської організації.
Вирощування післяжнивних культур на зелене добриво особливо перспективне у зоні достатнього зволоження, де вдосталь вологи для формування великої маси післяжнивної культури. Зелене добриво збагачує грунти органічною речовиною, покращує поживний режим, збільшує вміст мінерального азоту, рухомого фосфору й обмінних макроелементів: калію, кальцію і магнію. Використання зеленого добрива за пожнивного висіву зменшує забур'яненість під час вирощування цукрових буряків. Слід враховувати, що зелені добрива за їхнього загортання в грунт піддаються посиленій мінералізації органічної речовини, їх слід використовувати в поєднанні з подрібненою соломою.
   Проміжні культури, збільшуючи період перебування грунту під рослинним покривом, виконують одночасно функцію активного біологічного протистояння бур'янам. Завдяки їхньому використанню, створюються умови для запровадження мінімальних мульчувальних обробітків із обмеженим використанням гербіцидів. За вирощування пожнивних культур на зелене добриво потрібно враховувати час їхнього заорювання, не допускаючи старіння рослин, оскільки це може призводити до ускладнення їхнього розкладання в грунті, інтенсивності іммобілізаційних процесів, унаслідок чого прибавка врожаю може бути незначною.
В разі виявлення зараження грунту буряковою нематодою проміжні культури також можна використовувати як дієвий біологічний засіб у боротьбі з паразитом, що дасть змогу відійти від внесення хімічних препаратів, які, до того ж, малоефективні і високотоксичні, і таким чином захистити довкілля. Так, дослідження, які були проведені Інститутом цукрових буряків на базі Волинського інституту АПВ на чорноземах опідзолених легкосуглинкових, показали, що за внесення N150Р70К180 + гірчиця біла як сидерат чисельність бурякової нематоди знижується на 49% (у середньому за 2008-2010 рр.). Щільність нематоди перед збиранням попередника (пшениця озима) становила 166 яєць та личинок/100 см3 грунту, тоді як перед висіванням цукрових буряків - відповідно, 84/100 см3. Урожайність цукрових буряків у наведеному варіанті становила 53,6 т/га (за 2008-2010 рр.), збір цукру - 9,1 т/га, тоді як лише за внесення N150Р70К180 - 49,5 т/га коренеплодів і 8,6 т/га цукру. Дослідження, проведені Івано-Франківським інститутом АПВ (Коломийська дослідна станція) протягом 2007-2009 рр. на чорноземах опідзолених середньосуглинкових, показали, що від застосування гірчиці білої як сидерату кількість личинок і яєць нематоди знизилась у середньому на 151 особину на кожні 100 см3 грунту (в процентному співвідношенні - 53%). У 2009 році зниження - 55%, у 2008 - 42, у 2007 році - 61%. Загальна чисельність нематоди до сівби проміжної культури коливалась у межах 209-325 яєць та личинок на/100 см3 грунту, тоді як після приорювання зеленої маси гірчиці білої, відповідно, - 93-125/100 см3 грунту.
Щоб не допустити повного циклу розвитку нематоди, сівбу проміжної культури слід проводити у другій декаді серпня і загортати її в грунт у другій декаді жовтня. Найкращі проміжні культури, що провокують завчасний вихід личинок шкідника із цист і їхню загибель, - коріандр, люпин, редька олійна, ріпак.
   Для використання у якості сидератів найбільше придатні дві групи культур: бобові, що дають зелену масу, багату на поживні елементи (особливо азот), і капустяні, що вирізняються швидким ростом і високим урожаєм зеленої маси. Кращі бобові сидерати - фацелія, горох, пелюшка, вика, боби, люпин вузьколистий. Вони забезпечують урожайність зеленої маси понад 10 т/га, збагачують грунт азотом, оскільки, маючи здатність до нагромадження цього елемента за рахунок симбіотичної азотфіксації, не витрачають його на формування зерна. Бобові поліпшують аерацію грунту, пригнічують бур'яни, розчиняють важкодоступні сполуки фосфору і калію.
   Досить високий урожай зеленої маси дають швидкорослі капустяні культури: редька олійна, гірчиця біла, суріпиця, ріпак озимий та ярий. На одному гектарі можна одержувати до 20-30 т і більше зеленої маси. Їхнє заорювання поповнює грунт органікою, знімає проблему фітотоксичності грунту і підвищує врожайність наступних культур. Найбільше поширення в якості сидеральних культур мають редька олійна і гірчиця біла.

Особливості вирощування проміжних культур
Збирання зернових культур проводять із одночасним подрібненням соломи, важливо рівномірно розстелити її поверхнею поля. Слідом за цим, не допускаючи пересихання грунту, проводять поверхневий обробіток дисковими чи лемішними знаряддями. У районах достатнього зволоження ефективна глибока оранка. Для одержання вищого врожаю зеленої маси доцільно внести під сидерати мінеральні добрива, особливо азотні, за норми внесення: N60-90P45-60K45-60. Це не лише підвищує врожайність зеленої маси, але й істотно змінює її хімічний склад у бік збільшення вмісту азоту, фосфору, калію і кальцію. Поживні речовини не вимиваються, оскільки засвоюються гірчицею. Під час розкладання органічної маси гірчиці поступово вивільняються елементи живлення для наступної в сівозміні культури. Крім того, потрібно внести азот з розрахунку N10 на одну тонну соломи, що потрібно для проходження процесу мінералізації придискованої соломи. Норма висіву гірчиці білої для післяжнивних посівів становить 15-20 кг/га. Висівають зерновими сівалками. Є практичний досвід використання для сівби гірчиці розкидачів мінеральних добрив марок НРУ-0,5, МВД-900 та ін. Після цього поле боронують і закотковують. Оптимальна глибина загортання насіння - 1,5-3,0 см. Післяжнивний строк висівання гірчиці - кінець липня в північних та перша-друга декади серпня - в центральних і південних областях України. Слід враховувати, що висів гірчиці білої у другій-третій декадах серпня, за результатами наших досліджень, суттєво знижує її врожайність. Загортання в грунт зеленої маси здійснюють дисковою бороною, утворюючи потужний мульчопласт. Після цього проводять звичайну оранку на глибину 28-32 см: бажано ярусними плугами, щоб не вирівнювати звальних гребенів і розвальних борозен. Якщо під висів гірчиці білої проведено глибоку оранку, то потрібно лише загорнути зелену масу дисковою бороною.
   Високу продуктивність цукрових буряків одержано за внесення посівної норми мінеральних добрив. Для зони достатнього зволоження, залежно від типу грунту, під висівання проміжної культури рекомендовано вносити повну норму мінеральних добрив.

Результати досліджень
За результатами досліджень Інституту цукрових буряків на Вінницькій ДСГДС, урожайність зеленої маси гірчиці білої за 2007-2008 рр. становила 15,7 т/га, тоді як із внесенням N60P60K60 зросла до 21,0 т на гектар.
На Рівненській ДСГДС на чорноземах неглибоких малогумусних протягом 2006-2008 рр. вивчали спосіб вирощування гірчиці білої, коли відразу після збирання попередника проводили оранку і висів гірчиці білої на зелене добриво та дискування стерні попередника і посіву сидеральної культури на фоні N120P120K120. За вирощування гірчиці білої по оранці формується більший урожай зеленої маси. У 2006 р. це було 27,2-29,3 т/га, за сприятливих погодних умов 2007 р. - 42,4-47,8, у 2008 р. - 30,4-32,0 т/га. За вирощування сидерату по дискуванню, відповідно, - 13,3-13,9, 32,0-33,4 і 22,0-22,6 т/га. За проведення оранки рослини гірчиці білої були розвиненіші, краще залистяні. За вирощування по дискуванню рослини раніше утворювали генеративні органи, жорсткіше стебло. За трирічними даними досліджень, із зеленою масою гірчиці білої, вирощеної по оранці, у грунт надходило 4,12-4,55 т сухої речовини, за вирощування по дискуванню - 3,34-3,39 т на гектар.
   Спосіб вирощування гірчиці білої також впливав на вміст у її зеленій масі таких елементів живлення, як азот і калій. Вміст азоту в зеленій масі гірчиці, вирощеної по оранці, в середньому за три роки - 3,41-3,42%, по дискуванню він менший - 2,96-2,99%. Те саме спостерігається і щодо вмісту калію: по оранці, відповідно, - 4,09-4,15%, по дискуванню - 3,21-3,45%. Вміст фосфору за всіма варіантами був практично однаковий: 0,86-0,87%. Таким чином, із зеленою масою гірчиці білої, вирощеної пожнивно по оранці на фоні N120P120K120 урожайністю на рівні 33,4-36,4 т/га у грунт надходить 142-157 кг/га азоту, 35-39 - фосфору і 173-192 кг калію.

Ю. Ременюк,
канд. с.-г. наук,
Інститут цукрових буряків

Інтерв'ю
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее
Компанія «Нертус» активно розвиває два напрямки. Перший — насінництво гібридів соняшнику й кукурудзи сербської селекції. Другий — ЗЗР та мікродобрива. На сьогодні в портфелі компанії «Нертус» вже 70 препаратів для зернових, зернобобових,... Подробнее

1
0