Вирішення “рогатої” проблеми
Створення великих комплексів з високим рівнем механізації передбачає і велику концентрацію тварин на обмежених площах. Такий масовий перехід на безприв'язне утримання великих стад потребує нового підходу до планування та обладнання приміщень, виробничого процесу та групування тварин.
Створення великих комплексів з високим рівнем механізації передбачає і велику концентрацію тварин на обмежених площах. Такий масовий перехід на безприв'язне утримання великих стад потребує нового підходу до планування та обладнання приміщень, виробничого процесу та групування тварин.
За неправильної організації інтенсифікація скотарства на сільгосппідприємствах може призвести до виникнення безлічі проблем, насамперед, у питанні утримання худоби, що, своєю чергою, ускладнює виробничий процес та веде до небажаних збитків.
Щоб цього уникнути, у нагоді стануть поради фахівців щодо проведення потрібних ветеринарних та зоотехнічних процедур, які спрощують догляд за худобою. Під час вирішення будь-яких проблем зі своєю твариною, ставтеся до питання відповідально, навіть, якщо це стосується, на перший погляд, таких дрібниць, як... роги. Тож нагадаємо про важливість та методи правильного видалення рогів у худоби.
І навіщо корові тії роги?
Історично вони полегшували роботу людини з тваринами, бо слугували для фіксації худоби. Та ці часи вже пройшли: як робочу худобу сучасних корів вже ніхто не використовує. І нині під час догляду за тваринами іноді роги створюють проблеми, особливо в умовах великотоварного виробництва.
Не забуваймо й про те, що наші корови, хоч і одомашнені, все ж залишаються стадними тваринами. Тож, для отримання "визнання" у стаді та зайняття певної ієрархічної ніші саме роги тварини як пізнавальні ознаки відіграють вирішальну роль. І заборонити коровам "з'ясовувати стосунки" ми не можемо, тому іноді бої за місце тварини-лідера призводять до травмувань і тварин, і робітників, які за ними доглядають. А корівники старих конструкцій з безприв'язним утриманням саме у питаннях ієрархічного підпорядкування худоби мають одне слабке місце: нестачу площі для відступу тварини, аби уникнути нападу з боку агресивніших тварин.
Тому задля убезпечення догляду за худобою, уникнення травмувань, а також за переломів, неправильного росту та хвороб рогів і проводять їхнє видалення.
Особливості процедури: національні...
Способи знерожування (декорнуації) худоби можна поділити на два: видалення рогів у дорослих тварин та попередження росту рогів у молодняку.
Видалення рогів у дорослих тварин проводять кровавим (спилювання рогів) або безкровним методом. За останнього на основу рогу тварини натягують щільне гумове кільце. При цьому в результаті стискання судин порушується живлення рогу, і він відторгається через 4-5 тижнів. Такий метод, проте, потребує суворого дотримання ветеринарних вимог: знезболювання та обробки антисептиками.
Під час спилювання використовують стрічкову пилку, а для телят 4-8-тижневого віку - металеву трубку із загостреним окрайком. При цьому попередньо, крім загальної підготовки оброблюваної поверхні, проводять місцеву анестезію.
Для попередження росту рогів телятам віком від 3-5-денного до 3-тижневого віку на основу рогу наносять луги або кислоти (їдкий калій або натр, азотну або соляну кислоту, рідкий азот). Перед цим поверхню навколо рогових горбочків ретельно зачищають і видаляють волосяний покрив, а потім проводять втирання хімічної речовини.
Останніми роками досить широкого розповсюдження у господарствах набуло і термічне видалення рогів. Цей метод вважається найбільш простим та безпечним. Його застосовують у віці 3-6 тижнів, процедура триває в середньому 3,5 секунди. Після припалювання рогового зачатку утворюється струп, який відпадає через 2-3 тижні.
Під час проведення декорнуації будь-якого виду, окрім правильної фіксації тварини з метою власної безпеки, робітнику слід максимально точно наносити препарат або прикладати термокаутер, щоб не травмувати прилеглі до обробки тканини. Також важливо працювати у гумових рукавицях, щоб уникнути контакту із хімпрепаратом під час втирання його у роговий горбок.
Для тих, хто обрав один з вищезазначених варіантів вирішення "проблеми з рогами", не зайвою буде і така інформація:
Безпечніше та раціональніше проводити знерожування телят хімічним методом у віці 10-20 днів. Пізніше така процедура може призвести до ускладнень та появи кровотеч та запалень лобової пазухи.
Для попередження опіків шкіру навколо рогових горбків обробляйте вазеліном або накладайте шматок гуми з отвором у центрі для рогового зачатку.
Дотримуйтесь правил безпеки за роботи з хімічними речовинами та електроприладами: використовуйте захисні рукавиці, за потреби - окуляри.
Після обробки телят хімічними речовинами не випускайте їх на вигул у дощову або сніжну погоду, а під час згодовування телят під коровами оброблені дільниці рогових горбків треба заклеювати лейкопластиром.
Видаляючи роги електротермокаутером, дотримуйтесь рекомендованої температури приладу: близько 1000°С. За низької температури (350°С) не відбувається глибокого припалювання. Через це тварина отримує опіки шкіри першого-другого ступенів, а ріст рогу не припиняється.
Декорнуація телят за допомогою припалювання рогів термокаутером у віці до двох місяців може запобігти розповсюдженню інфекції лейкозу ВРХ.
За рекомендаціями фахівців, найкращий період для знерожування дорослих тварин - прохолодні пори року, найчастіше восени або навесні. Не рекомендується проводити знерожування корів у другій половині тільності.
... інтернаціональні
У багатьох європейських країнах діяльність тваринників обмежується дією Закону про захист тварин. Наприклад, німецька версія такого закону (Tierschutzgesetz) розроблена ще у 1972 р., а останні зміни до нього було внесено 9.12.2010 р. Згідно з цим законом, видалення рогів без застосування анестезії дозволяється лише худобі не старше 6 тижнів.
Цей припис базується на анатомічних властивостях росту рогу. Видалення рогового зачатку у телят такого раннього віку (коли ріг є ще достатньо м'яким) не призводить до ускладнень.
Німецькі фахівці вважають найкращим строком для проведення такої процедури перші два тижні життя тварини, тому що в цей час в організмі тварини ще інтенсивно працює пасивний (колостральний) імунітет. У більш пізньому віці виникає небезпека зараження тканин. Крім того, що пізніше проводять знерожування, то більший стрес це викликає і у тварини, і людини, то більший біль відчуває тварина та частіше виникають локальні інфекціїї.
Здебільшого для знерожування телят використовують термокаутери. Однак під час переходу на безприв'язне утримання німецькі фермери теж зіштовхувались із проблемою видалення рогів у дорослих тварин. Тоді вони використовували стрічкову пилку і обов'язково проводили локальну анестезію. Та серед європейських фермерів ще й досі є такі, які ніколи не видаляють тваринам роги та відбирають собі на аукціонах худобу саме за формою рогів.
Знерожування не кожному до вподоби
Та чи є альтернатива такій болючій і неприємній для тварини процедурі?.. Їх аж дві. Можна залишити все як є: тобто корів з рогами. До речі, таке рішення придатне для особистих селянських господарств. Тут здебільшого утримують 1-2 корів на прив'язі у сараї. А коли їх виганяють гуртами на пасовища, тваринам достатньо місця, щоб не травмувати ні одна одну, ні пастухів. А ще це позитивний момент для ветлікаря, якому для проведення ветеринарної обробки необхідно фіксувати тварину за роги.
Коли все ж таки існує потреба утримання великого поголів'я корів, то є інший варіант, можливо менш раціональний, але гуманніший - розводити корів генетично комолих (шутих) порід. Тут селекціонери попрацювали і працюють на славу, виводячи худобу як молочного, так і комбінованого та м'ясного напрямів.
Серед молочних порід - це знана високим вмістом жиру (іноді до 7%) в молоці "малютка" джерсі. Ця тварина дещо примхлива в утриманні, але навряд чи це пов'язано з відсутністю рогів. Під час виведення цієї породи інтенсивно використовували інбридинг. Тому тварини мають ніжну, суху конституцію. Вага дорослих тварин: бугаїв - 600-700 кг, корів - 360-400 кг. Середній надій молока - 3000-3500 кг на рік, жирність - 5-6%. Хоча м'ясні якості джерсейських тварин низькі та й надої молока невисокі, проте, вміст жиру та білка в ньому найвищий. Жирові кульки в молоці джерсейських корів великі, тому вершки утворюються швидко та мають чітку межу із знежиреною фракцією, що є важливим фактором для переробної індустрії.
Для тих, хто робить ставку на яловичину, селекціонери можуть запропонувати достатній вибір комолих порід: від закордонних (абердин-ангус, деякі лінії герефордів) до вітчизняних (знам'янський тип південної м'ясної та волинська м'ясна).
Тварини волинської м'ясної породи поряд з високими добовими приростами характеризуються і високою відтворною здатністю, легкістю отелень, пристосованістю до природно-кліматичних умов західного регіону України, добре витримують холод і спеку, ефективно використовують пасовища, грубі та соковиті корми.
Цілеспрямована робота селекціонерів із виведення знам'янського типу м'ясної породи дала змогу поєднати в тваринах такі селекційні ознаки, як: легкість отелень, дрібноплідність, високу відтворну здатність, інтенсивний ріст, відмінні забійні якості, низький вміст жиру в туші, добру молочність і пристосовуваність до місцевих умов.
Серед європейських фермерів великою популярністю користується шута симентальська худоба. Її утримують здебільшого для виробництва яловичини. Однак ще у 90-х роках минулого століття селекціонери виводили комолі лінії цієї породи для обох напрямів використання. Наразі станції штучного осіменіння та племоб'єднання Європи посилено займаються селекцією генетично комолих тварин. І серед симентальських бугаїв є достатньо широкий вибір саме тварин комолих ліній. А проведені у 2004 р. порівняльні дослідження молочної продуктивності шутих та рогатих тварин на дослідницькій станції м. Груб (Німеччина) показали, що комолість не справляє негативного впливу на молочну продуктивність тварин.
Проблема вибору
Серед різноманіття рішень щодо спрощення та убезпечення утримання худоби кожен господар має обрати єдине вірне, яке відповідає умовам саме його господарства. Тут ураховуються такі фактори, як: кількість поголів'я, спосіб його утримання, витрати робочого часу на догляд за рогатою/комолою худобою або на видалення рогів, чи придбання комолих тварин.
Залишається лише нагадати, що вибираючи, наприклад, метод знерожування, слід ураховувати, що через стрес під час проведення таких процедур тварина не може швидко заспокоїтися. Подивімося правді у вічі: краплина такої агресивної речовини як, наприклад, соляна кислота, подразнюючи шкіряний покрив, викликає опіки та сильні болісні відчуття. Тож, якщо виконувати процедуру за правилами (не завдаючи тварині болю та запобігаючи травмуванню та зараженню тканин), тварина віддячить вам і, перш за все, своєю продуктивністю, бо на будь-який стрес худоба реагує зниженням: чи то приростів, чи то надоїв.
Анна Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com