Спецможливості
Новини

Виноградарство в Криму: стан та перспективи розвитку

07.08.2009
844
Виноградарство в Криму: стан та перспективи розвитку фото, ілюстрація

Нещодавно в Раді міністрів Криму відбувся "круглий стіл", присвячений стану й перспективам розвитку виноградарства на півострові.

Нещодавно в Раді міністрів Криму відбувся "круглий стіл", присвячений стану й перспективам розвитку виноградарства на півострові.

Керував дискусією заступник Голови Ради міністрів Криму Микола Колісниченко. В ній взяли участь заступники міністра аграрної політики Криму Сергій Пелагенко, завідуючий кафедрою виноградарства

"Круглий стіл" веде заступник Голови Ради міністрів Криму Микола Колісниченко

Південного філіалу НУБіП "Кримський агротехнологічний університет" доктор сільськогосподарських наук, професор Олександр Дикань, вчений секретар НІВіВ "Магарач" Надія Якушкіна, інші спеціалісти та керівники галузі. Подаємо в скороченому вигляді матеріали "круглого столу", які віддзеркалюють проблеми галузі на нинішньому етапі.
Виноградарство:
"оживання" після "вбивства" антиалкогольною кампанією...
П'ятдесят два роки тому в Криму було прийнято програму розвитку багаторічних насаджень у регіоні, з тим щоб перетворити півострів на оазис садів і виноградників. Завдяки вжитим заходам і консолідованим зусиллям усіх учасників програми, в 1969 році валовий збір винограду досяг рекордної для Криму відмітки - 648 тис. т. У цей період доходи від виноградарства й виноробства становили майже 60% бюджету Криму.
Однак невдовзі об'єктивні та суб'єктивні фактори звели нанівець зусилля цілого покоління кримських виноградарів та виноробів. Вирішальними чинниками, що призвели виноградарство України та Криму до занепаду, стали: ураження філоксерою; сувора зима 1984-1985 рр., унаслідок якої на 40% площ виноградники були пошкоджені морозами; антиалкогольна кампанія 1985-1989 рр., що скоротила площі виноградників ще майже на 10 тис. га. З другої половини 80-х років минулого століття цілеспрямоване руйнування виноградарства як сировинної бази виноробства набуває особливо загрозливого розмаху, а виноградно-виноробна галузь потрапила в смугу важкої депресії. Ослаблення економічних зв'язків зі світом, унаслідок чого було втрачено традиційні ринки збуту як виноробницької продукції, так і свіжого винограду, скрутне фінансове становище господарств посилили депресивні тенденції. Проведені дослідження показали, що фактична тривалість продуктивного життя вітчизняних виноградників у 90-ті роки становила всього десять років за 35-літнього нормативу, а частка найпродуктивніших виноградних насаджень віком 21-40 років - лише 8,3 відсотка.
Порушення з року в рік циклу відтворення виноградників спричинило зниження ефективності використання виноградного потенціалу. Починаючи з 90-х років, площі багаторічних насаджень щороку зменшували на 3-4 тис. га з відповідним зменшенням урожайності та валових зборів. Останніми роками (починаючи з 1999 р.) до соціально-економічних чинників додалися й кліматичні. 

Дискусія в залі засідань Ради міністрів Криму

На сьогодні в Автономній Республіці Крим площі виноградників стабілізовано на площі 32 тис. га, зокрема, площа плодоносних виноградників становить 25,5 тис. га з валовим виробництвом винограду 85-90 тис. т. Останніми роками помітна тенденція до відродження галузі. За період 2006-2008 рр., відповідно до Програми розвитку садівництва й виноградарства в Автономній Республіці Крим, у всіх категоріях господарств висаджено 6,5 тис. га багаторічних насаджень, що вдвічі більше, ніж за попередні три роки.
Особливе значення тут мала державна підтримка. За три роки аграрії Криму одержали державну підтримку завдяки засобам 1%-ного збору на розвиток садівництва, виноградарства й хмелярства в сумі 135 млн грн. За фактичних витрат у 250 млн грн компенсація становила 54% від витрат.
У 2009 р. в автономії, попри труднощі кризового періоду в економіці, за весняний період усі категорії господарств висадили 755 га виноградників. Сільгосптоваровиробники Криму отримали з бюджетних коштів компенсацію фактичних витрат на висадження й догляд за молодими виноградниками в сумі 16,8 млн грн. Частка компенсації становить 74%, і ця програма діє й донині. На жаль, нові плантації, засаджені в грудні, через близькість до закінчення фінансового року, фактично не потрапили під компенсацію. Для розширення площ під садами й виноградниками в Україні потрібно на державному рівні вирішити питання виплати компенсації фактично до витрат на грудневі насадження багаторічних культур уже в першому кварталі наступного року.
Садівництво й виноградарство належать до найбільш високовитратних галузей сільського господарства. Закладання промислових площ багаторічних насаджень потребує значних стартових матеріальних затрат на придбання посадкового матеріалу, підготування й планування ділянки, встановлення системи зрошення та опор, придбання техніки тощо. Тоді як ціна цих складових сьогодні нестримно зростає. Приміром, за останній рік збільшилася вартість: саджанців - на 80% (з 4,50 до 8-10 грн/шт.); дроту - на 20% (з 5,50 до 6-7 тис. грн/т); виноградних кілків - більш ніж удвічі (з 14 до 30 грн). Таким чином, тепер, щоб закласти 1 га виноградників, треба заплатити 100-120 тис. грн. Але брак обігових коштів у сільгосппідприємств і недостатня фінансова підтримка держави призвели до того, що молодих дерев висаджують мало, і господарства не забезпечують потрібного оновлення виноградників. Кількість молодих насаджень у структурі загальної площі виноградників у Криму хоча й зросла за останні три роки на 2%, але на сьогодні все ще залишається вкрай низькою - 11 відсотків.
За Програмою розвитку виноградарства Криму, в 2009 році заплановано закласти 1610 га молодих виноградних насаджень. У структурі наявних виноградників під технічними сортами сьогодні 26 тис. га, під столовими - 6,2 тис., або 20%, що в умовах курортного регіону недостатньо. За сортовим складом переважають серед технічних сортів: Ркацителі - 18%, Каберне "Совіньон" - 8, Аліготе - 6%. Серед столових найбільше сорту Молдова - 16%, і Мускати "Італія" та "Гамбурзький" - по 8 відсотків.
Серед нових виноградників, закладених нинішнього року, переважають сорти Каберне Совіньон, Шардоне, виногради мускатної групи, а також Мерло, Совіньон зелений, Рислінг.

Олександр Дикань, завідуючий кафедрою виноградарства і виноробства Південної філії НУБіПУ "Кримський агротехнологічний університет", демонструє свої книги з виноградарства

Причини, які стримують темпи розвитку виноградарства, складні й різноманітні. Негативний вплив мають не тільки прямі економічні чинники. Внаслідок кризових явищ в економіці ускладнилися й процеси наукового забезпечення галузі. Дається взнаки також значне ослаблення зв'язку виробництва з наукою.
По-перше, знизилася сприйнятливість виробництва до нововведень. Господарства, що перебувають у вкрай важкому фінансовому стані, не в змозі купити нову техніку й запровадити сучасну технологію, замовити якесь із досліджень науковців.
По-друге, сьогодні не тільки не використовують новітні досягнення науки, а й неактивно реалізують знані й потрібні агрозаходи.
По-третє, самі вчені опинилися на такому рівні фінансування, яке не дає змоги створювати сучасну дослідницьку базу, здійснювати їм достатню роботу на виробничих ділянках, під загрозу потрапила сама можливість зберігати наявний кадровий і виробничий потенціали.
Водночас технічною основою для виробництва є використання інформаційних технологій, взаємодія підприємств галузі з обслуговуючими їх науковими установами, що має будуватися на принципах наукового маркетингу. На території Криму працюють дві наукові установи, які відіграють визначальну роль у розвитку виноградно-виноробної галузі як у регіоні, так і в Україні в цілому. Це Національний інститут винограду й вина "Магарач" Української академії аграрних наук та не менш відома в Криму Південна філія Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Їхні розробки завжди активно впроваджували у виноградно-виноробних підприємствах Криму. Тільки за останні роки на виноградниках і в садах України, зокрема в Криму, широко впроваджують удосконалену систему захисних заходів від шкідників і хвороб, розроблену в НІВіВ "Магарач", - щорічно на площі понад 5 тис. гектарів.
На підставі фітосанітарних обстежень виноградників, виявлення рівня розвитку захворювань і кількості шкідників складають схеми захисних заходів із застосуванням кращих пестицидів і антирезистентних програм. Такий підхід дає можливість поступово скоротити кількість використовуваних засобів захисту рослин приблизно на 30% без зниження їхньої ефективності.
Для надання практичної допомоги товаровиробникам у роботах з догляду за виноградниками в НІВіВ "Магарач" розробили подрібнювач обрізків виноградної лози ВЕРБ-1,5, за допомогою якого можна збирати, подрібнювати й розкидати галузки обрізаної виноградної лози на міжряддях виноградників.
Щоб визначити оптимальний режим і терміни зрошування виноградників, треба вдатися до моніторингу їхнього водного стану. В інституті розроблено таку методичну базу ведення моніторингу за водним станом рослин, і її вже застосовують у виробництві.
В умовах постійного зимово-весняного примерзання винограду цікавий для виробників і експрес-метод визначення родючості бруньок (дає змогу до 20 разів збільшити продуктивність праці за мікроскопування матеріалу), який розроблено на кафедрі виноградарства Кримського агротехнологічного університету.
Сортовий склад виноградних насаджень у Криму вдосконалюють як з допомогою використання нових сортів, так і завдяки кримським аборигенним сортам винограду, а також способом масової фітосанітарної і клонової селекції винограду. Тільки за 2008 рік у Реєстр сортів України, рекомендованих для промислового обробітку, внесено три сорти винограду від Інституту "Магарач", а саме: Красень, Пам'яті Голодриги, Гранатовий і клон сорту Каберне Совіньон Гвієне, що відповідають сучасним вимогам інтенсивних технологій. Усього "Магарач" підтримує дію майнового права інтелектуальної власності на поширення 26 сортів винограду. Проте, вказуючи на потребу виведення сортів нового покоління для виноградно-виноробної галузі, слід не забувати про необхідність збереження в оброблюваному сортаменті аборигенних сортів винограду Криму, які внаслідок природного і штучного відбору закріпилися на території півострова. Нині з допомогою Австрійського наукового центру і Міжнародного інституту генетичних ресурсів рослин (Італія) інституту "Магарач" вдалося створити в себе сучасну молекулярну лабораторію, що дає можливість вирішувати практичні завдання сертифікації садивного матеріалу, сортів, клонів. Крім того, можна тестувати рослини на наявність вірусних захворювань, а також проводити паспортизацію.
На вимогу Євросоюзу, паспортизація сортів та інших форм винограду передбачає також одержання їхніх специфічних профілів ДНК. Уже є міжнародний генетичний банк даних, де представлено так звані молекулярно-генетичні паспорти європейських сортів і який дає можливість будь-якій країні ідентифікувати свої сорти, зокрема посадковий матеріал. Перші практичні кроки в цьому напрямі вже зроблено і в нашій країні. Учені НІВіВ "Магарач" спільно з фахівцями СПК "Смарагдовий" та фірми "Шустов" розпочали роботу зі створення початкових маточних насаджень сертифікованого садивного матеріалу винограду.

Потенціал використовуємо
на 63 відсотки
В умовах Криму забезпечення високих стійких валових зборів винограду можливе тільки за умови зрошування виноградників. У структурі виноградних насаджень зрошуваних виноградників має бути не менше 15-20% загальної площі. Сьогодні виноградні господарства дедалі частіше застосовують системи автоматизації поливань, що забезпечує економне витрачання води й коштів, а також дає змогу будь-коли обробляти міжряддя та здійснювати хімічний захист виноградників. Закладаючи нові виноградники, як водиться, монтують і системи краплинного зрошування. В цілому, краплинне зрошування на виноградниках функціонує на площі 2,2 тис. га. ( 7%). Усього в автономії на зрошуванні перебуває лише 12% виноградників.
Поки що низьким залишається рівень агротехніки в неспеціалізованих сільськогосподарських підприємствах: у Криму до мінімуму скорочено систему захисту виноградників (замість потрібних 5-6, проводять 1-2 обробки), практично не вносять мінеральних добрив. У більшості неспеціалізованих господарств догляд за виноградними кущами обмежується обрізуванням і сухим підв'язуванням. Як наслідок, із площі близько 20 тис. га перспективних і потенційно продуктивних виноградників (63% загальної площі) Крим міг би збирати понад 140 тис. т ягід, але фактично автономія дає 80-90 тис. т. Відтак, наявний потенціал кримського виноградарства використовують лише на 65-70 відсотків.
Розрахунки, які провели вчені Інституту "Магарач", засвідчили, що для задоволення потреби населення України у виноробній продукції, соках і столовому винограді в Криму треба щорічно виробляти 250-300 тис. т винограду, за врожайності насаджень технічних сортів не нижче 50, а столових - 80 ц/га. Такий рівень виробництва можливий тільки за створення високопродуктивних насаджень, раціонального використання ресурсів, впровадження сучасних технологій виноградарства і його переробки. Тоді як 2008 року в усіх категоріях господарств Криму зібрали 93 тис. т винограду. Врожайність у всіх цих господарствах сягала 48 ц з гектара.
У 2009 році у всіх категоріях господарств агропромислового комплексу Криму очікується збір 100 тис. т винограду (з урахуванням плодоношення молодих виноградників). В умовах нинішнього неординарного року - це особливе завдання. Квітневі заморозки завдали серйозних збитків сільському господарству Криму. Торкнулася ця біда й виноградарства. Тривале (близько 6-ти годин) зниження нічних температур до відмітки 10 градусів в окремих регіонах, поза сумнівом, позначиться на стані виноградних насаджень і кількості зібраного винограду. Зафіксовано пошкодження винограду на площі близько 4 тис. га. Завдані збитки оцінено в 40 млн грн. Недобір урожаю винограду може становити понад 8 тис. тонн.
Спеціалісти виноградарських господарств використовують усі можливості для збільшення врожаю. Сьогодні вегетаційні поливання сільгосппідприємства здійснюють на виноградниках площею понад 2,5 тис. га, весняні обробки засобами захисту рослин - на площі понад 50 тис. га. Виноградарі проводять також зелені операції, спрямовані на формування врожаю.
Останніми роками виробництво посадкового матеріалу в Криму практично не розвивали, внаслідок чого 2008 року виявився дефіцит якісного прищепленого садивного матеріалу основних технічних сортів винограду.
В цих умовах актуальною стала розробка вчених Кримського агротехнологічного університету методів вирощування філоксеростійких підвоїв і сортів-щеп винограду для отримання першосортних прищеплених саджанців. Розроблена технологія дає можливість на 50% скоротити витрати на закладення та експлуатацію маточника підвоїв, вихід прищеплених саджанців зростає до 75%, а собівартість виробництва посадкового матеріалу винограду, що важливо, знижується на 30 відсотків.
Особливу роль у зв'язку з цим відіграють підготовка й забезпечення галузі професійними кадрами. Однак через відтік кваліфікованих кадрів і робочої сили в багатьох господарствах на кожні 50-100 га насаджень залишилося по три-чотири постійні робітники, які володіють методикою роботи на виноградних плантаціях. Тобто навантаження перевищує норматив у 10-20 разів. Отже, наголошують спеціалісти, керівники сільгосппідприємств, незалежно від форми власності, покладають усі надії в цьому питанні на Кримський агротехнологічний університет як кузню кадрів для агропромислового виробництва.
Наразі заявки на фахівців з догляду за багаторічними насадженнями перевищують можливості вузу, хоча за останні шість років університет випустив понад 300 таких фахівців.
Сімферополь

ПЕРЕРОБКА ВИНОГРАДУ: ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ

Сьогодні виноробна промисловість автономії представлена 50 підприємствами, з яких працюють 38, тобто 76%. У 2007 р. виноробні підприємства Криму виробили й реалізували продукції на суму 0,7 млрд грн, що становить 22,6% обсягів виробництва й реалізації всієї харчової продукції на півострові, експортовано винопродукції на суму 72,5 млн грн (10,5 % усієї реалізованої винопродукції).
Кримське вино експортують у понад 14 країн зарубіжжя. Основні країни-експортери: Росія, Білорусія, Англія, Польща, Естонія, Канада. Експорт продукції здійснюють вісім виноробних підприємств автономії: ГП "Завод шампанських вин "Новий Світ", ТД "Кримський винний дім", НВАО "Масандра", ЗАТ "Коктебель", ТОВ "Алеф-Віналь-Крим", ТОВ "ВП "Діоніс-ЛТД", ВАТ "Сонячна долина", ГП а/ф "Магарач".
 В Україні винну продукцію виробляють у 14 регіонах. При цьому, за підсумками 2007 р., підприємства Автономної Республіки Крим виробили: коньяку - 30% загального обсягу виробництва в країні, виноградного вина - 33, шампанського - 5%. Слід зазначити, що після організації виробництва ігристих вин на ДП "Кримський винний дім" темп зростання продукції в натуральному вираженні у групі ігристих і шампанських вин у 2007 р. в автономії становить 243 відсотки.
За сім місяців 2008 р., за даними статистики, проти аналогічного періоду попереднього року зафіксовано зростання обсягів виробництва в натуральному вираженні вина виноградного на 24,4%, коньяків - на 39 відсотків.
Загальні виробничі потужності з переробки винограду в Криму становлять 264 тис. т за рік (на 39 підприємствах з первинним виноробством). Використання переробних потужностей у галузі в 2007 р. становило всього 37%. У 2007 р. з фінансово-економічних причин переробку винограду здійснювали 32 підприємства (64%) й було перероблено на виноматеріали 97 тис. т винограду, з якого виробили близько 7 млн дал. виноматеріалів, зокрема: шампанських - 1 млн дал. (14%), столових неміцних - 3,1 млн (44%), міцних - 2,1 млн (30 %), коньячних - близько 0,84 млн дал. (12%).
У структурі регіонів України, що займаються виноградарством і виноробством, частка кримських товаровиробників у переробці винограду становить 15-20% залежно від умов року. До цього в переробці винограду не брали участі сім кримських підприємств, що мають відповідні потужності, зокрема п'ять підприємств, які орендують землю. Головне, що не дало змоги заводам стати до роботи в 2007 році, - малі обсяги сировини та слабкий економічний стан.
В умовах нинішнього року очікується збільшення кількості працюючих підприємств первинного виноробства. Це дасть можливість стабілізувати фінансово-економічну ситуацію деяких підприємств завдяки відновленню роботи потужностей з переробки винограду й реалізації не сировини, а продукту її переробки. Станом на червень 2009 р., в Криму очікують надходження на переробку 90-100 тис. т винограду, що становить близько 18% кількості винограду, очікуваного на переробку в цілому по Україні. Такий обсяг переробленої сировини дасть можливість виробити в автономії близько 7 млн дал. виноматеріалів.
У процесі підготовки до сезону переробки врожаю 2008 року виноробні підприємства автономії освоїли понад 5 млн грн власних засобів. Протягом 2009-2010 рр. планується на модернізацію винозаводів спрямувати ще понад 15 млн гривень.
Сьогодні, у зв'язку зі вступом України до СОТ, треба активізувати роботу з підвищення конкурентоспроможності продукції, впровадження систем управління якістю на основі стандартів ISO серій 14 000 - Система екологічного менеджменту, 9 000 - Система менеджменту якості. Ці стандарти в своїй роботі вже використовують НВАО "Масандра", ЗШВ "Новий Світ", ДП "Кримський винний дім", ТОВ "Сонячна долина" тощо.

Записав
Микола Семена

Фото автора

Інтерв'ю
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся
голова Української асоціації молодих фермерів Дмитро Мічурін
З розвитком агросектору України підвищуються і вимоги до фахівців аграрної галузі. Навчальні програми профільних вузів все ще часто не відповідають ні вимогам агрокомпаній, ні швидкості розвитку сучасних технологій в АПК. Тому все більший... Подробнее

1
0