Спецможливості
Статті

Ветеринарні аспекти використання кормових дріжджів у свинарстві

07.06.2010
3679
Ветеринарні аспекти використання кормових дріжджів у свинарстві фото, ілюстрація

Ветеринарні аспекти використання кормових дріжджів у свинарствіКормові дріжджі - це суха концентрована біомаса дріжджових клітиaн, спеціально вирощувана на корм сільськогосподарським тваринам, птиці, хутровим звірам, рибі. Вид кормових дріжджів визначають штамом гриба-продуцента й середовищем, на якому вирощено дріжджі конкретних штамів.

Ветеринарні аспекти використання кормових дріжджів у свинарствіКормові дріжджі - це суха концентрована біомаса дріжджових клітиaн, спеціально вирощувана на корм сільськогосподарським тваринам, птиці, хутровим звірам, рибі. Вид кормових дріжджів визначають штамом гриба-продуцента й середовищем, на якому вирощено дріжджі конкретних штамів.

Як штами - продуценти кормових дріжджів використовують мікроскопічні гриби родів Candida, Saccharomyces, Hansenula, Torulopsis та інші.
Класичні кормові дріжджі одержують способом вирощування грибів роду Candida (рідше Torulopsis ) на післяспиртовій барді - відходах спиртового виробництві.
Дріжджі БВК - це продукт культивування дріжджових клітин на відходах переробки нерослинної сировини - нафтопарафінах (паприн), нижчих органічних спиртах: метанолі (меприн), етанолі (еприн), а також на природному газі (гаприн).
До чого призводить нестача протеїну в кормових дріжджах?
Дріжджі є чудовим джерелом білка, повноцінність якого значно вища, ніж у протеїнів рослинного походження, й наближається до протеїнів тварин. При цьому одиниця маси протеїну дріжджів істотно нижча, ніж у кормів тваринного походження. Інтерес до дріжджів в Україні останні рік-два зріс, а їхнє споживання в свинарстві й птахівництві збільшилося в 2-2,5 раза.
Водночас порівняння хімічного складу дріжджів різних груп (табл.) свідчить, що ці кормові продукти істотно варіюють як за показниками рівня головного компонента протеїну (білка), так і за якістю білкових та інших поживних речовин.
Дані таблиці свідчать, що в складі дріжджів, насамперед, істотно варіює показник сирого протеїну й рівень чистого білка (за Барштейном). Виробник часто приховує цей показник від споживача, до того ж, останній не завжди можна оперативно визначити в мало оснащених лабораторіях. Дріжджі, безпечні для використання в тваринництві, мають містити не менш 70% білка (за Барштейном) від рівня сирого протеїну. При цьому 30% небілкового протеїну зазвичай припадає на вільні амінокислоти, аміди й пептиди з коротким амінокислотним ланцюгом. Ситуація змінюється, якщо відсоток білка (за Барштейном) падає нижче 20. У цьому разі в корм потрапляє велика кількість поживного середовища, на якому росли дріжджі. Небезпека цих залишків полягає в наявності там значних концентрацій амонійного азоту у водорозчинній формі. Амоній азот змінює кислотно-лужну рівновагу в шлунковому тракті, внаслідок чого сповільнюється процес травлення. Однак це ще не найбільша шкода амонійного азоту. Не встигнувши досягти шлунка, водорозчинні амонійні солі починають всмоктуватися в ротовій порожнині поросят, у зобі птиці й дивертикулі шлунка свині. В разі потрапляння залишку амонійутримувальних солей у кишківник вони всмоктуються повністю, переповнюючи кров зв'язаним аміаком. Як наслідок, у тварин з'являються симптоми амонійного отруєння (пригноблений стан, відмова від корму, скуйовдженість оперення птиці, висока концентрація аміаку в крові), діарея. Систематичне згодовування неякісних дріжджів різко збільшує відхід поголів'я з типовими ознаками кормового токсикозу, м'ясо свиней і птиці стає несмачним.

Пуринові і піримідинові основи, а іноді й цілі молекули РНК
Особливістю дріжджів є ще й те, що вони як швидкоросла субстанція здатні накопичувати в своєму складі невикористані частини ядерної речовини. Зокрема, відома ймовірність нагромадження в них пуринових і піримідинових основ, а іноді й цілих молекул РНК.
Відомо (І. Петрухін, 1989), що накопичення в дріжджах нуклоепротеїдів стає причиною збільшення концентрації зазначених азотистих основ у крові й міжклітинній речовині організму тварин і птиці. Кінцевим продуктом обміну пуринів і піримідинів є сечова кислота. Порушення балансу її синтезу й уповільнення видалення з організму призводять до підкислення крові, появи сечових каменів у нирках, відкладення сечокислих солей у суглобах. За надлишку сечової кислоти в крові в птиці порушується обмін води в клоаці. Виникає хворобливість, мацерація, розвивається клоацит, знижується продуктивність і стимулюється розвиток канібалізму. Що свідчить про наявність типового швидкопрогресуючого сечокислого діатезу.
Птиця, якій згодовували раціон із рекомендованими нормами дріжджів, але в якому був надлишок пуринів і піримідинів, швидко старіє. У неї товщають суглоби, швидко зношується оперення, прогресують клоацити, часто виникає канібалізм. У цьому сенсі кормові класичні дріжджі можна вважати найбезпечнішими серед розглянутої групи кормових добавок. У кожному разі концентрація в них пуринів і піримідинів у 2-3,5 раза нижча, ніж у дріжджів гідролізних і БВК. Складність визначення концентрації нуклеопротеїдів в умовах лабораторій комбікормових заводів і птахофабрик не дає змоги споживачеві контролювати концентрацію цих речовин, а виробники дріжджів "соромляться" регламентувати концентрацію зазначених речовин у своєму продукті. В практиці готування кормових добавок не відомо жодного випадку, щоб у дріжджах зовсім не було пуринової і піримідинової основ або РНК. Вся справа тільки в концентрації цих речовин на одиницю маси готової кормової добавки й нормі введення дріжджів у раціон тварин. Побоювання наявності нуклеотидних залишків у дріжджах обмежує їхню норму для молодняку тварин і птиці до 3-5% на масу.

Олігосахариди, органічні
кислоти та  холестерин
Слід звернути увагу, що дріжджі накопичують у своєму складі моно- й дисахариди (олігосахариди), органічні кислоти, а в БВК є холестерин. Оцінювати цей факт із погляду кормових властивостей можна неоднозначно.
Олігосахариди - це невід'ємна частина дріжджової стінки, основу якої становить відома група МОС. Тому наявність таких сахаридів надає дріжджовій стінці сорбтивних властивостей, досить корисних для травлення тварин і птиці з погляду сорбції мікотоксинів. Отже, олігосахариди дріжджів не варто вважати їхньою негативною властивістю. Проте олігосахариди дріжджів - погано перетравлювані субстанції й висока їхня концентрація призводять до розладів травлення.
Органічні кислоти дріжджів - стимулятори шлункового травлення: вони сприяють росту перетравності протеїну раціону тварин і птиці. Ці кислоти стимулюють апетит і збільшення корисної мікрофлори в кишківнику.
Дріжджі - це істоти грибкової природи. Тож недотримання норм їхнього згодовування може обернутися добре відомим важким захворюванням - кандидамікозом. Тому не слід додавати в раціон поросят і дорослих свиней понад 7, а птиці - понад 5% дріжджів на масу комбікорму, навіть якщо дріжджі дуже високої якості. Особлива небезпека кандидамікозу може бути в разі додавання дріжджів у комбікорм курчат до семиденного віку й поросят у віці 0-20 діб. Не потрібно збільшувати норму введення дріжджів корму підсисних маток понад 3%. Підсисні поросята пробують також материнський корм, тож небезпека виникнення кандидамікозу значно зростає.

Дріжжі мають бути
ретельно побрібненими
Особливістю кормових дріжджів є наявність у дріжджових клітинах специфічної оболонки-кутикули, для розщеплення якої в організмі тварин немає ферментів. Саме тому погано подрібнені дріжджі певною мірою захищають поживні речовини від перетравлення травними ферментами. Недостатнє подрібнення дріжджів сприяє розвитку в тварин травматичних кутикулітів та ентеритів, які легко діагностують під час патологічного розтину. Найкращою формою подрібнення дріжджів, коли фіксується максимальна перетравність поживних речовин і не виникають ентерити, вважають подрібнення до консистенції борошна.
Для безпечного використання кормових дріжджів у годівлі тварин і птиці доцільно кожну їхню партію піддавати аналізу на біологічну повноцінність, амонійний азот, наявність пуринів і піримідинів.

Л. Подобєд,
доктор с.-г. наук,
професор Інституту тваринництва
НААН України

Advertisement

Інтерв'ю
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0