Весняний раціон для пшениці

Озимі після зими

Підживлення озимої пшениці. Формування врожаю здебільшого залежить від гідротермічних умов весни, від того, в якому стані перебувають озимі навесні після зимової негоди. Тож важливим чинником у формуванні врожаю є стійкість озимих рослин до дії низьких температур повітря навесні після сходження снігового покриву. Тому в березні для рослинників актуальним є питання живлення озимої пшениці та методи її відновлення. Але, щоб зрозуміти, які поживні елементи потрібні для культури, треба об'єктивно оцінити, як вплинули на неї несприятливі зимові умови.

- Минула зима видалася особливо "лютою", - змальовує ситуацію на полях відповідальна за проект "Топ-100" Олена Дудкіна, - морози, які сягали 28 градусів, снігові заметілі, лютневі відлиги. Для озимої пшениці такі погодні умови не завжди сприятливі. Внаслідок різкого перепаду температури на полях утворилася льодяна кірка, яка утримувалася понад місяць. Подекуди кірка виявилася притертою до грунту. Але після відлиги в лютому цей льодовий покрив зник, залишилися лише локальні його прояви, що вже не вплинуть на загальний стан поля. Рослинників більше непокоїли сильні морози, що утримувалися до кінця січня, хоча сніговий покрив був завтовшки 9-12 сантиметрів.

Водночас перезимівля рослин залежить ще й від технології, за якою вирощували озимі. Для порівняння: більшість посівів, які вирощують за традиційною технологією, загинули під льодяною кіркою, а культури, які вирощують за грунтозахисною технологією, перебувають у кращому стані, бо були захищені пожнивними залишками.

Обстеження полів модельного агрокультурного підприємства "Агро-Союз" засвідчило: озима пшениця перебуває в задовільному стані, зиму вона витримала успішно. Але, як відомо, озимі вимерзають не тільки в зимовий період, буває, що небезпека підстерігає і ранньої весни. Тому радіти агрономам ще зарано. За спостереженнями агрометеорологів, навесні шкідливою для озимих може бути тривала холодна погода після сходження снігу (з середньодобовими температурами 0...2 °С морозу), коли неможливе живлення рослин, у тому числі й завдяки надходженню поживних речовин з грунту. Загибель озимих у ранньовесняний період залежить від стану рослин на момент їхнього виходу з-під снігу, амплітуди коливань температури та кількості сонячної радіації. Заморозки вкрай небезпечні для озимих зернових, для озимої пшениці до початку відростання, коли вони дуже ослаблені після перезимівлі й відчувають гостру нестачу поживних речовин, особливо азоту. Після відростання, з початком фотосинтезу, рослини поповнюють виснажені запаси пластичних речовин і стають стійкішими до весняних заморозків.

Авітаміноз у рослин

Весняне підживлення озимої пшениці. Навесні озимі культури, залежно від умов перезимівлі, можуть мати різний ступінь ушкодження внаслідок дії осінніх і зимових несприятливих факторів.

Навіть ті з них, що успішно перезимували, залежно від гідротермічних умов весни, мають різну продуктивність. Найбільше це стосується рослин з різним ступенем видимих або прихованих ушкоджень.

Культурна рослина подібна до організму людини, імунітет якої навесні слабшає через авітаміноз. І хоча стан рослин не породжує хвилювань, вони дещо ослаблені й потребують збільшення азотного живлення, необхідного для посилення росту культур.

У цей період у грунті мінеральних поєднань азоту дуже мало, процеси іммобілізації азоту через низькі температури не відбуваються, а нітрати вимилися з коренезаселеного шару грунту разом з опадами протягом зими та рано навесні. Виникає потреба у підживленні озимої пшениці. Дозу азотних добрив для весняного підживлення треба розраховувати виходячи із запланованої врожайності та коригувати відповідно до стану рослин після зимівлі.

Весняне підживлення озимої пшениці

- Перше весняне підживлення ми проводимо на початку відростання рослин, тобто у фазі весняного кущіння, - пояснює Олена Дудкіна. - Цей період можна назвати "критичним" щодо азоту. Адже в рослин відбувається інтенсивний ріст наземних вегетативних органів. Та основне те, що в конусі наростання закладаються важливі елементи продуктивності рослин: кількість бічних стебел, листя, а відповідно, й площа листкової поверхні та густота посіву. В цей період потрібне помірне азотне живлення озимої пшениці. Ми використовуємо підживлення в розмірі 30% від загального обсягу потреби азоту на запланований урожай. Потрібну кількість вираховуємо залежно від агрокліматичних умов нашої зони, попередника, фенології рослин тощо (норми внесення добрив під озиму пшеницю). Надлишок азоту в цей період теж небажаний, адже він може спричинити вилягання рослин у фазі трубкування.

Перше прикореневе внесення рідких добрив (КАС + розчин сульфату амонію) на полі ТОП-100 запланували на другу декаду березня.

Олена Дудкіна,
агроном-технолог,
відповідальна за проект
"Топ-100" в корпорації "Агро-Союз"
Анна Каплун,
журналіст