Спецможливості
Статті

Весняні турботи догляду за посівами

05.06.2008
503
Весняні турботи догляду за посівами фото, ілюстрація

Весняні турботи догляду за посівами

Весняні турботи догляду за посівами Фітосанітарні умови посівів озимих культур (пшениця, жито та ячмінь), що почали формуватися вже більше двох місяців тому й активно формуються залежно від зони вирощування, починаючи з другої половини березня — початку квітня, потребуватимуть, як ніколи, особливої уваги та догляду. По всій території України збереглися осередки розмноження мишоподібних гризунів, оскільки тепла зима та незначне промерзання грунту сприяли і сприятимуть надалі розселенню гризунів. Тому для запобігання подальшому зрідженню посівів озимих потрібен постійний моніторинг (спостереження) не тільки посівів, а й резервацій шкідників (особливо багаторічні трави, перелоги, узбіччя доріг та скирти соломи). Завданням моніторингу повинно бути визначення чисельності гризунів на доцільність застосування різних методів їх знищення. Першою чергою постійного моніторингу потребують озимі тих областей, де очікується ослаблений стан посівів (до таких областей належать майже всі, крім Автономної Республіки Крим, Луганської, Київської, Полтавської, Волинської, Чернігівської та Закарпатської) та області, де восени зовсім не проводили заходів із зниження чисельності гризунів (Закарпатська, Рівненська, Сумська, Чернівецька) або ж їх проводили на половині площ посівів (Волинська, Донецька, Житомирська та Херсонська). За умов тривалого та глибокого снігового покриву перерослі посіви озимих спостерігалися на понижених і сирих місцях західних областей, відбувалося ураження їх сніговою пліснявою та кореневими гнилями, іншими хворобами. Ефективним заходом для зниження шкодочинності цих захворюваннь є підживлення фосфорно-калійними добривами і використання фунгіцидів (табл. 1). Передбачувані теплові аномалії в березні і квітні за достатнього зволоження сприяли ранньому відновленню живлення останнього покоління гусениць підгризаючих совок (озима та оклична), оскільки шкодочинність цих шкідників підвищується при підвищеній вологості грунту та достатньому випаданні дощів. Особливо небезпечними ці шкідники можуть бути на Поліссі, в лісостеповій зоні, зокрема в таких областях, як Вінницька, Сумська, Харківська та ін., і на зрошуваних землях. Відновлення живлення рослинами озимих культур такого шкідника, як хлібний турун (жужелиця), розпочалося уже з середини — останньої декади березня. Значної шкоди ці шкідники зможуть завдавати на повторних посівах у Степу та в прилеглих районах Лісостепу. Зважаючи на те що період масового харчування личинок тривалий (5–7 тижнів і продовжиться до кінця травня — початку червня), необхідно оперативно провести обстеження посівів і виконати заходи захисту. Посіви, на яких виявлено більше 5 личинок на 1м2, не зволікаючи обробляють інсектицидами після настання денної температури вище 15°С (табл. 2). Заселення посівів озимих дорослими клопами черепашками буде спостерігатися наприкінці квітня — протягом першої половини травня. Потреба зниження шкодочинності шкідливих клопів виникатиме там, де нараховуватиметься на зріджених посівах при дефіциті опадів більше 2 екземплярів комах, а на згущених посівах на зрошенні — більше 5 екземплярів. Значної загрози майбутньому врожаєві озимої пшениці може завдавати доросла стадія клопа шкідливої черепашки та інших клопів, головним чином, на посівах, прилеглих до лісових масивів, полезахисних смуг у Центральному та Південному регіонах. Хімічні обробки посівів інсектицидами проводять після закінчення масового виходу клопів з місць зимівлі або вибірково, або ж усуціль, тобто залежно від характеру заселення поля шкідниками. Що ж стосується періоду обробки, то в цьому році він (період) триватиме приблизно протягом травня. Не слід забувати і про такий шкодочинний об’єкт на посівах озимих, як бур’яни. Значної шкоди бур’яни зможуть завдавати на тих посівах, що вийшли із зими ослабленими. Тому гостро стоятиме проблема зменшення забур’яненості посівів після перезимівлі найбільш забур’янених площ, тобто виникне потреба провести обробку одним з рекомендованих гербіцидів до початку виходу в трубку. Сходам ярих зернових культур (ячмінь, пшениця та овес) відчутну загрозу в тих районах, де передбачуваний підвищений тепловий режим квітня-травня супроводжуватиметься недобором опадів, становитимуть смугаста хлібна блішка, п’явиці та шведські мухи. Найбільш шкодочинними ці шкідники будуть на ослаблених і зріджених посівах пізніх строків сівби. За умов масового заселення посіву переліченими шкідниками в період “сходи — 3 листки” на фоні сухої теплої погоди слід обов’язково провести обробку крайових смуг завширшки 50–100 м одним з інсектицидів (див. табл. 3). Дефіцит вологи у квітні-травні на Поліссі, у Запорізькій, Миколаївській, Луганській, Одеській, Вінницькій, Сумській, Тернопільській областях сприятиме посиленню шкодочинності бульбочкових довгоносиків на сходах гороху. І, знову ж таки, більше потерпають від шкідника пізні посіви, тому горох, як і ярі овес та ячмінь, необхідно сіяти якомога раніше. Якщо заселеність сходів становитиме понад 15–20 жуків на 1м2, то крайові смуги посіву обробляють інсектицидом Карате 050 WG, в.г. (0,1–0,125 кг/га). Крім довгоносиків, цей препарат згубно діє й на інших шкідників гороху (попелиці, трипси, плодожерки, горохова зернівка, комарик). Норма витрати — та ж. Догляд за посівами просапних культур (цукрові буряки, соняшник, кукурудза, просо, соя), а це, в першу чергу, знищення бур’янів, має свої особливості для кожної з них (табл. 3). Слід зважити на те, що тільки своєчасне проведення всіх перелічених агротехнічних заходів дасть змогу звести до мінімуму використання гербіцидів по вегетуючих рослинах. Застосування гербіцидів на просапних культурах доцільне лише тоді, коли забур’яненість посівів досягла рівня відліку шкодочинності, тобто коли на 1 м2 посіву нараховується більше 1 рослини багаторічних бур’янів або вони зустрічаються осередками, 6 і більше однорічних високостеблових та 16 і більше однорічних низькостеблових бур’янів. Обробку посівів гербіцидами проводять, коли температура повітря досягає 16...25°С, позаяк і більш низька, і більш висока температури повітря знижують ефективність гербіцидів, які застосовують по вегетуючих рослинах. Знижується гербіцидна дія препаратів і тоді, якщо відразу після обробки посіву випадає дощ. Незважаючи на те, що прогнозовані запаси продуктивної вологи на період “сівба — поява сходів” як ярих, так і пізніх, зернових, а також і просапних культур будуть менші за норму, напруженість контролю за кількістю бур’янів не спаде, адже конкурентна здатність останніх значно вища, ніж у культурних рослин. За таких умов (зменшення запасів продуктивної вологи та недобір опадів у травні) строки досходового боронування можуть бути дещо пізнішими від загальноприйнятих на 3–5, а, можливо, й більше днів, і цей захід необхідно буде проводити після обов’язкового обстеження посівів на наявність проростків (білої ниточки) як бур’янів, так і культурних рослин. О. Безручко, ст. наук.співробітник, Н. Яковлєва, провідний інженер Інституту агроресурсів

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0