Спецможливості
Статті

Важливі елементи технології вирощування рису

14.06.2013
530
Важливі елементи  технології вирощування рису фото, ілюстрація

У валовому зборі зернових культур на зрошуваних землях Півдня України рис посідає чільне місце.

У валовому зборі зернових культур на зрошуваних землях Півдня України рис посідає чільне місце.

В. Дудченко, канд. с.-г. наук, директор закладу,
В. Скидан, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, заст. директора з наукової роботи,
М. Скидан, канд. с.-г. наук,
наук. співробітник,
Інститут рису НААН

У 2012 р. посівна площа рису в Одеській, Херсонській областях та АР Крим становила близько 25,1 тис. га, а його валовий збір у 2011 та 2012 рр. коливався в межах 158,6–169,8 тис. т (рисунок).
Найбільшого ефекту в одержанні високих урожаїв рису досягають застосуванням азотних добрив. Це пояснюється тим, що зрошувальна система цієї культури на Півдні України розміщена, в основному, на засолених грунтах із низькою родючістю, а вони містять азот, як правило, в мінімумі, до того ж на рисових полях невдало складаються процеси мобілізації азоту для рослин і дуже великі його втрати. Тому рис із перших днів вегетації, маючи слаборозвинену кореневу систему, відчуває гострий дефіцит азоту.
Перше підживлення рису проводять у фазі кущіння, тому що під час формування врожаю найвідповідальнішим моментом є період від сходів до кущіння. Друге підживлення — у фазі трубкування з метою забезпечення рослин азотом у період, коли відбувається активне накопичення вегетативної маси та формування листкового апарата.
Водночас відомо, що не тільки нестача, але й надлишок азоту негативно впливають на врожай. Його надлишок підвищує схильність до захворювання пірикуляріозом, збільшує пустозерність, особливо в роки з недостатньою теплозабезпеченістю, погіршує якісні показники зерна, а також призводить до посиленого росту бур’янів. Надмірна його кількість спричинює також сильне вилягання рослин рису, що може призвести до значних втрат зерна та проростання насіння на пні.
   Найоптимальнішою дозою внесення фосфорних добрив для більшості грунтів рисових полів України є 30 кг/га в діючій речовині, однак за підвищеного вмісту рухомого фосфору в грунті норму доцільно зменшити вдвічі-втричі і проводити повною дозою в основне внесення перед сівбою. Що стосується калію, відмітимо, що в грунті дослідного поля його вміст достатній, тому ми не досліджували вплив калійних добрив на врожайність рису.
З метою попередження непродуктивних витрат азотних добрив, їхню загальну розрахункову норму рекомендовано вносити в два строки: 50–75% — в основне допосівне внесення та 25–50% — у підживлення у фазі сходів — повного кущіння рису та у фазі трубкування після знищення бур’янів хімічними засобами.
Норма висіву насіння має становити 7 млн/га схожих насінин, а сівбу слід проводити на початку першої декади травня. Це найоптимальніші строки для зони вирощування рису в Україні.
Режим зрошення рису є важливою умовою одержання високих і стабільних урожаїв культури. Шар води в рисових чеках — важливий фактор, від якого значною мірою залежить продуктивність рослин рису. Вода задовольняє його фізіологічні потреби, впливає на формування вегетативних та репродуктивних органів, поліпшує умови живлення, регулює мікроклімат рисового поля, створюючи сприятливі умови для проходження фаз росту та розвитку від висіву насіння до збирання врожаю, сприяє підвищенню ефективності контролювання розвитку шкідливих організмів.
   В умовах Півдня України вирощування рису здійснюють за вкороченого затоплення, що найповніше відповідає біологічним особливостям цієї культури. Таким чином сходи отримують за проведення зволожувальних поливань, а шар води зі змінною глибиною створюють від настання фази сходів і видаляють його з поля не раніше, ніж культура досягне воскової стиглості.
Рисове поле затоплюють відразу після сівби рису. Розрив у часі між внесенням азотних добрив, висівом та затопленням не має перевищувати три-чотири доби. Кожен чек слід затоплювати не довше однієї доби. Глибина початкового затоплення має забезпечити змочування всієї поверхні чеків, на вирівняних чеках — не глибше ніж 8–10 см. Температура води під час першого затоплення, яке зазвичай припадає на третю декаду квітня, має становити не менше 12…14°. Поступово шар води прогрівається, що створює умови для набухання насіння і початку росту, за шість-десять діб вода повинна зійти.
Насіння накльовується, колеоптиль досягає розміру ≈ 6–8 мм. У цей час вільний доступ кисню до насіння, що проростає, підсилює темпи росту кореневої системи та колеоптилю. В цей період слід зосередити увагу на відведенні води з понижень через водовідвідні борозни та спеціальні прокопи. Чеки залишаються без води до появи сходів, рядки яких проглядаються до краю чека. За появи сходів грунт потрібно утримувати у зволоженому стані, не допускати його пересушування й утворення кірки, що призводить до зрідження сходів, ослаблення молодих рослин, непродуктивних втрат азоту.
Часто одного поливання буває недостатньо для отримання сходів. У такому разі проводять додаткове зволожувальне поливання. З появою сходів чеки поступово наповнюють водою: з таким розрахунком, щоб третина рослин рису була над поверхнею води.
У фазі кущіння шар води потрібно утримувати в межах 8–10 см. Збільшення глибини затоплення в цій фазі пригнічує утворення бокових пагонів.
Після закінчення кущіння глибину води поступово збільшують до 10–12 см і утримують на цьому рівні до початку воскової стиглості. Підвищення глибини шару води до 20 см і вище призводить до витягування рослин та зменшення їхньої стійкості до вилягання, що негативно впливає на рівень та якість урожаю.
   За результатами досліджень, які було проведено в Інституті рису НААН, встановлено, що реакція сортів рису на систему живлення досить різна. Так, наприклад, на фоні без добрив найбільшу врожайність відмічали у середньостиглого сорту Адмірал (найпізніший), яка становила 6,13 т/га (таблиця). Урожайність ранньостиглого сорту Дебют була меншою на 2,01 т/га, або на 48,8%. Застосування одноразового підживлення у дозі 30 кг д. р./га у варіанті N120+30P30 сприяло збільшенню врожайності сорту Онтаріо на 0,51 т/га, сорту Адмірал — на 0,35, сорту Дебют — на 0,57 т/га, або 6,8%; 4,4; 9,6%, відповідно за сортами, порівняно з фоном N120P30. У варіанті із застосуванням дворазового підживлення N120+30+30 збереглася тенденція до збільшення врожайності. Слід відмітити: сорти Онтаріо та Адмірал найкраще реагували на внесення азоту через тривалий вегетаційний період, а значить, і триваліший період споживання азоту — прибавка врожайності від застосування цього агротехнічного прийому становила 1,71 та 1,80 т/га, відповідно.
Разом із цим, виробникам рису відомо, що під час вирощування рису краще застосовувати сульфат амонію. Переваги цього добрива полягають у тому, що азот у ньому міститься в аміачній формі, яка, на відміну від нітратної, повільніше вимивається в нижні шари грунту. Недоліком є нерівномірне розподілення грунтовою поверхнею. В карбаміді азот перебуває в амідній формі, тож йому потрібен час, щоб стати доступним рослинам. Але великим плюсом карбаміду є його технологічність: він добре розподіляється поверхнею грунту. З огляду на це виникла нагальна потреба у дослідженні можливості застосування карбаміду не лише у підживлення, а й в основне внесення перед сівбою рису.
   Порівняння врожайності сортів рису у варіантах N120(карбамід)P30 та N120P30 (азотне добриво у вигляді сульфату амонію) виявило їхню сортоспецифічну реакцію на азотно-фосфорне живлення. Так, у роки з недостатньою кількістю ефективних температур у міжфазний період сходи — кущіння, що спостерігали в 2011 р., рослини повільно споживають азот. Це може спричинити зниження врожайності за основного внесення азотних добрив у вигляді сульфату амонію. Особливо це стосується ранніх сортів, у яких цей період менш тривалий. У роки із достатньою сумою ефективних температур, як у 2012 р., навпаки, сульфат амонію може значно підвищити врожайність. Тому за умови основного внесення сульфату амонію під посіви рису, якщо у міжфазний період сходи — кущіння відмічають низькі температури, потрібно підвищити дози азотних добрив у підживлення в фази кущіння та трубкування.
Характеризуючи врожайність досліджуваних сортів рису різних груп стиглості, встановлено, що найбільшу врожайність забезпечили середньостиглі сорти рису Онтаріо та Адмірал — 7,48 та 7,75 т/га, відповідно, у середньому за фонами живлення, тоді як урожайність ранньостиглого сорту Дебют була значно меншою і становила 5,89 т/га. Це менше на 1,59 т/га, або на 21,3%, порівняно з сортом Онтаріо, та на 1,86 т/га, або 24,0%, — з сортом Адмірал.
   Але варто звернути увагу на те, що наведені вище результати досліджень із впливу системи живлення на врожайність ранньостиглого сорту Дебют ніяким чином не зменшують важливості та доцільності вирощування ранньостиглих сортів рису. В кожному господарстві слід вирощувати два-три сорти з різною тривалістю вегетаційного періоду, що дасть можливість підтримувати рівень продуктивності посівів на високому рівні незалежно від конкретних умов року, провести збирання врожаю в оптимальні строки з мінімальними втратами за найраціональнішого використання збиральної техніки, поліпшити якість зерна рису, зменшити витрати на його очищення та сушіння, а також ввести у сівозміни озимі культури. Тому під ранньостиглі сорти слід відводити приблизно 20% посівних площ, під середньостиглі — приблизно 50% та під пізньостиглі — приблизно 30%.
Важливим аспектом вирощування будь-якої сільськогосподарської культури є економічна ефективність виробництва. Тому під час внесення мінеральних добрив під посіви рису їхні дози мають бути економічно обгрунтованими і забезпечувати максимальний чистий прибуток.
За результатами розрахунку економічної ефективності різних доз добрив було встановлено, що найкращі економічні показники були у сортів Адмірал та Онтаріо у варіанті із внесенням N120+30+30P30. Так, рівень чистого прибутку становив: у сорту Адмірал — 3366, у сорту Онтаріо — 3126 грн/га.

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0