Які нюанси варто з`ясувати при укладанні договору з європартнерами?

Зав'язуючи ділові відносини з європейським партнером, потрібно бути уважним при укладанні договору. На які моменти документа потрібно звернути увагу при його складанні, розповів радник, керівник офісу Eterna Law в Казахстані Максим Услистий в своєму блозі на agroportal.ua, пише propozitsiya.com.

1. Перед укладанням угоди потрібно отримати від потенційного партнера вичерпну інформацію про контрагента (етап KYC: Know your client - дізнайтеся про свого клієнта).

Як правило, такі дані включають реєстраційні та статутні документи згідно з вимогами юрисдикції контрагента, документи, що підтверджують достатність повноважень підписанта, і авторизацію угоди уповноваженим на те органом (якщо застосовується).

Проаналізувавши дані, слід зіставити їх з інформацією з публічних джерел.

2. Визначити право, яке застосовується, і порядок вирішення спірних ситуацій.

При виборі місця розгляду спору потрібно враховувати багато факторів, включаючи досвід арбітрів, ефективність і репутацію арбітражного установи, витрати на арбітраж.

3. Застосування CISG і протиріччя між формами (Battle of forms).

Україна є учасником Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 1980 р. За загальним правилом, Конвенція застосовується автоматично, якщо держави сторін договору є її учасниками, або коли до договору застосовне право держави, яка є учасником Конвенції.
До предмету регулювання Конвенції віднесені не всі питання відносин між сторонами, а лише ті, які стосуються укладення таких договорів, а також питання прав і обов'язків сторін.

Питання, не врегульовані Конвенцією, вирішуються відповідно до застосовуваним до договору правом.

Сторони також мають право повністю відмовитися від застосування Конвенції, вказавши про це в самому договорі.

Відсутність в оферті положень про ціну є підставою для визнання оферти недійсною. Крім цього, будь-який суттєвий відступ від умов оферти перетворює її в нову зустрічну оферту, а мовчання не свідчить про намір сторони укласти угоду.

4. Домовитися про порядок розрахунків.

Серед фінансових інструментів - акредитиви, інкасо, прямі міжбанківські розрахунки, банківські гарантії, розрахунки за допомогою фінансових посередників і Escrow-агентів, розрахунки шляхом заліку зустрічних вимог і ін.

Найбільш звичними для торгівлі та інших договірних відносин є прямі банківські розрахунки, оплата за допомогою акредитива, оплата шляхом надання банківської гарантії.

5. Правильно застосовуйте Incoterms і домовтеся про ризики випадкової загибелі товару.

Значна частина суперечок у міжнародних торгових контрактах пов'язана саме з відповідальністю сторони в разі випадкової втрати товару, а також з нечітким розподілом обов'язків сторін  доставки, митному оформленню й інших процедур. Саме ці питання входять в сферу регулювання Incoterms - стандартизованих комерційних умов, які можуть бути інкорпоровані в договір. Правильне розуміння і застосування відповідного правила Incoterms позбавить від складнощів з контрагентом на стадії виконання договору.