Спецможливості
Агрохімія

Вапняно-аміачна селітра. Особливості застосування на озимих зернових

29.08.2017
9505
Вапняно-аміачна селітра. Особливості застосування на озимих зернових фото, ілюстрація

Застосування вапняно-аміачної селітри може розв’язати проблему негативного впливу азотних добрив на грунт, а також підвищити безпеку виробничого процесу.

У нашій країні відсоток розораних земель значно вищий порівняно з провідними європейськими державами. Тому збільшення валових зборів зерна шляхом уведення в експлуатацію нових площ вже неможливе. Крім цього, значні площі донедавна родючих грунтів деградовані внаслідок порушення сівозміни і безконтрольного застосування добрив. Зниження врожайності сільськогосподарських культур зумовлене порушенням нормального балансу рН грунтового розчину. Під час формування високого врожаю озимої пшениці (понад 60 ц/га) вміст N, P, K і їхнє співвідношення в органах рослин, на яких проводиться діагностика, оптимальні. Збільшення кількості внесених добрив або невідповідність їхніх доз для конкретних грунтових умов призводить до зміни рН грунту і зниження доступності елементів живлення для рослин.

Надлишкова кислотність грунтового середовища може бути зумовлена природними чинниками — властивостями материнської породи або антропогенним впливом, коли фермери вносять великі дози фізіологічно кислих добрив на грунтах, які схильні до підвищення кислотності. Значно підкислюється грунт внаслідок винесення кальцію з урожаєм або зі зливовими опадами. Висока кислотність грунтів знижує врожайність зернових культур на 30–40%. Недобір урожаю основних сільськогосподарських культур внаслідок підвищеної кислотності грунтів щороку становить близько 1 млн 350 тис. т зернових одиниць.
Встановлено, що оптимальною умовою для поглинання основних елементів живлення рослин — азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, є нейтральне значення рН грунтового розчину. Відповідно, активні ростові процеси та висока врожайність озимої пшениці спостерігаються  за рН 6,0–7,5. За зміщення рН у бік лужного середовища і, особливо, за зростання кислотності доступність цих елементів живлення для рослин пшениці різко знижується. На кислих грунтах втрати внесеного азоту можуть сягати 50%. Тому оптимальна реакція грунтового середовища і вміст елементів живлення — одні з найважливіших умов доступності азоту для рослин.

Застосування вапняно аміачної селітри

Найпоширеніше азотне добриво — аміачна селітра, містить у своєму складі азот в амонійній і нітратній формах. Це добриво швидко розчиняється в грунті і засвоюється грунтово-поглинальним комплексом. Ще в дослідах Д.М. Прянішнікова доведено, що з розчину аміачної селітри рослини насамперед  засвоюють катіони NH4+, а потім — аніони NО3-. Тому аміачна селітра відноситься до фізіологічно кислих добрив. Також до цієї групи азотних добрив належать: сульфат амонію, амоній хлорид, безводний аміак, аміачна вода, — всі вони здатні підвищувати кислотність грунтового розчину. Особливо різко негативна дія фізіологічно кислих добрив проявляється на грунтах з низьким вмістом кальцію (кислі дерново-підзолисті). Систематичне застосування аміачної селітри в такому разі може викликати підкислення грунтового розчину. До суттєвих недоліків аміачної селітри також можна віднести високу гігроскопічність (за тривалого зберігання вона швидко злежується) і вибухонебезпечність.

Характерні особливості вапняно-аміачної селітри

Застосування вапняно-аміачної селітри може розв’язати проблему негативного впливу азотних добрив на грунт, а також підвищити безпеку виробничого процесу. Вапняно-аміачна селітра — перспективне азотне добриво, за властивостями — близьке до фізіологічно нейтрального. У своєму складі містить у середньому 26–28% азоту, 4 —  кальцію, 2% магнію, у продаж надходить у вигляді гранул розміром 1–4 мм. Вапняно-аміачна селітра, порівняно зі звичайною, має кращі фізико-хімічні властивості, вона менш гігроскопічна і добре піддається механізованому внесенню в грунт. Це горюча речовина, проте вона не вибухонебезпечна, як аміачна селітра. Також важливо, що це добриво- вапняно-аміачна селітра, майже не злежується і може зберігатися у великих кількостях без особливих умов. Перевезення допускається всіма видами транспорту, окрім повітряного. До переваг цього добрива над традиційною селітрою можна віднести ще й те, що воно містить кальцій і магній. Кальцій відіграє важливу роль у процесах фотосинтезу, засвоєнні азоту та переміщенні вуглеводів рослиною. Дефіцит кальцію у рослин пшениці викликає затримку росту коренів, перешкоджає утворенню кореневих волосків, гальмує ріст листкових пластинок. Магній — входить до складу хлорофілу, впливає на окисно-відновні процеси, бере участь у переміщенні фосфору рослиною та вуглеводному обміні. В умовах дефіциту магнію знижується вміст хлорофілу, листки скручуються і жовтіють. Недоліком вапняно-аміачної селітри, порівняно з аміачною, є менша кількість азоту.

Застосування вапняно-аміачної селітри під час вирощування озимих зернових позитивно впливатиме на фізіологічно кислі дернові, дерново-підзолисті, сірі, сірі лісові грунти. Наявний у ній кальцій не зможе повністю нейтралізувати кислотність, властиву цим грунтам, але, без сумніву, не буде справляти негативного впливу на кислотний режим порівняно з аміачною селітрою. Вапняно-аміачна селітра за систематичного застосування перевершує щодо ефективності інші добрива на кислих грунтах. У польових дослідах встановлено, що тривале внесення вапняно-аміачної селітри на кислих грунтах у 3,3 разу ефективніше, ніж звичайної аміачної.

Особливості застосування вапняно-аміачної селітри

Цінність цього добрива полягає в тому, що його можна використовувати на будь-яких грунтах і під усі сільськогосподарські культури, у тому числі зернові колосові. Застосовують це добриво як основне і для підживлень за фазами вегетації. Маючи нейтральну реакцію, вапняно-аміачна селітра створює оптимальні умови живлення азотом в зоні його внесення, де розміщується основна маса коренів рослини. Це дає можливість більш повно використовувати азот добрив. Наявні в вапняно-аміачній селітрі карбонати кальцію і магнію зумовлюють високу ефективність як на кислих, так і на лужних грунтах, а також на грунтах легкого гранулометричного складу (піщаних, супіщаних) і солонцюватих. Добрі результати спостерігаються від внесення вапняно-аміачної селітри на грунтах бідних на магній. За систематичного використання цього добрива грунт не підкислюється. Висока ефективність вапняно-аміачної селітри передусім визначається способом її внесення, а саме — у шар грунту, де розміщується основна маса коренів. Під зернові культури вапняно-аміачну селітру доцільно вносити в передпосівну культивацію в кількості 30–40 кг/га д. р. Навесні, за відновлення вегетації, проводять підживлення по мерзлоталому грунту, кількість азоту, яку вносять із добривом, становить близько 30% повної дози внесення цього елемента. Якщо грунтова діагностика вказує на потребу азоту, проводять підживлення вапняно-аміачною селітрою прикореневим способом у фазі кущіння в кількості 30 кг/га д. р.

Таким чином, внесення вапняно-аміачної селітри в посівах озимих зернових культур дає змогу зменшити шкідливий вплив від застосування фізіологічно кислих добрив на грунтах, схильних до підкислення. Крім цього, вона безпечніша у використанні та майже не злежується під час тривалого зберігання.

В. Ходаніцький, канд. біол. наук

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів

1
0