Спецможливості
Аналітика

В Києві пройшов SmartAgroForum-2018

27.03.2018
1587
В Києві пройшов SmartAgroForum-2018 фото, ілюстрація

23 березня в конференц-залі столичного технопарку UNIT.City пройшов черговий SmartAgroForum, організатором якого виступала Revolution Expo, а генеральним інформаційним партнером — «Пропозиція». Цього разу аграріям розповідали, як за допомогою хмарних і безпілотних та деяких інших цифрових технологій впроваджувати точне землеробство, підвищити інформаційну безпеку свого бізнесу, запобігати крадіжкам і навіть… оперативно отримати кредит.

 

SmartAgroForum за короткий час (перший подібний захід був проведений у листопаді 2016 р.) перетворився на традиційний захід, де презентуються й обговорюються найсучасніші цифрові технології, що приносять користь сільському господарству. «До ідеї подібних форумів я прийшла, спостерігаючи, як багато в нашій країні талановитих ІТ-фахівців і як багато сільгоспвиробників, які дуже мало знають про сучасні технології», — розповідає Валерія Оксенко, генеральний директор Revolution Expo. Тож SmartAgroForum зібрав близько 200 програмістів, розробників, менеджерів, власників, фахівців сільгосппідприємств та фірм, пов’язаних з сільським господарством.

керівник стартапу Agrieye Андрій СеврюковОдин з базових принципів концепції форумів, як відзначила Валерія Оксенко, — «тільки діючі кейси». Цього разу презентацію діючих кейсів почав стартап Agrieye. «Ми створили платформу на основі штучного інтелекту, яка акумулює дані супутникової зйомки та зйомки з безпілотника, який ми створили самі, обладнаного мультиспектральною камерою, яку ми створили самі», — розповів керівник стартапу Андрій Севрюков. «Всі ці дані завантажуються в «хмару», де їх аналізує штучний інтелект і видає різноманітну інформацію аж до передбачення врожайності», — продовжив він. За його словами, компанія здійснила валідаційні проекти у трьох десятках великих агрофірм на 4 континентах (в Україні, США, Перу, Еквадорі, Норвегії, Малайзії). Наприклад, у США стартап працював з органічними фірмами у шт. Нью-Йорк, а в Малайзії — з місцевим аграрним міністерством на плантаціях олійної пальми.

В Україні ж стартап у партнерстві з «ОТР Банком» за 2 дні здійснив обліт 5000 га, що дало змогу оперативно оцінити потребу в пересіванні. Відповідно, банк так само оперативно надав кільком сільгосппідприємствам Херсонської обл. $100 тис. кредитів на пересівання. «Господарства уникли збитків на суму 5 млн грн», — додав А. Севрюков.

Директор фірми Cyber Grow system Олександр Кандул розповів про нову для України технологію — аеропоніку (подачу поживних речовин до коріння тепличних рослин у складі аерозолю), яка теж неможлива без комп’ютеризації теплиці. За словами О. Кандула, технологія забезпечує значну економію площ і дає змогу вирощувати від 4 (огірки, помідори) до 14 (листковий салат) урожаїв на рік. Наприклад, в теплицю під вирощування помідорів площею 10 соток на аеропоніці необхідно вкласти понад $230 тис., зате можна розраховувати на прибуток у $160 тис. на рік, що дасть змогу окупити проект за 3 роки.

Директор фірми «Фуд Факторі» Вадим Киричко поділився досвідом вибору і освоєння високотехнологічної нішевої культури. Вивчивши кілька варіантів, серед яких були різні види грибів, коноплі, льон, фірма зупинила свій вибір на водорості спіруліні — сировині для продуктів для здорового харчування.

Засновник PreAgri Сергій ШелковниковЗасновник PreAgri Сергій Шелковников розповів про те, як цифрові технології допомагають планувати агрохімічний аналіз грунтів і побудову за його результатами схеми живлення і карт диференційованої сівби і диференційованого внесення. Наприклад, якщо агроном вніс частоту відбору проб грунту, програма визначає оптимальні місця для цього з урахуванням форми поля. Програма може визначити місця для відбору проб і з урахуванням заданих неоднорідностей (наприклад, якщо на полі характеристики грунту різні — механічний склад, тип, тощо, або за даними NDVI-зйомки). Потім результати аналізу цих проб агроном може бачити на електронній карті. Також програма за допомогою хмарних технологій може розробляти рекомендації для диференційованого внесення насіння або добрив. Для цього програма інтегрується з комп’ютерним обладнанням та різноманітними датчиками й сканерами, встановленими на сільгосптехніці, зокрема з обладнанням деяких виробників — через Інтернет і навіть в автоматичному режимі. Програма також може зафіксувати виконану роботу і провести її аналіз.

Застосуванню RFID-технологій (сканування радіочастотних міток) з метою запобігання крадіжкам такого цінного ресурсу господарств, як ЗЗР, була присвячена презентація старшого менеджера компанії МТІ Павла Щербаня. Він розповів, що застосування RFID-технології дає змогу скоротити обсяги крадіжок з 30% до 5% загальної кількості придбання ЗЗР господарством. Технологія запобігання крадіжкам полягає в тому, що на каністри з пестицидами встановлюються радіочастотні мітки, кожна з яких абсолютно унікальна (не буває двох радіочастотних міток з одним номером, тому підробити їх неможливо, в той час як, штрих-код, наприклад, підробити — не проблема). Крім того, на відміну від штрих-кодів чи QR-кодів, їх можна багаторазово перезаписувати. Таким чином, продати ЗЗР на сторону, а потім забрати у покупців порожні каністри, щоб з їх обліком у господарстві не виникло проблем і крадіжку не виявили, стає неможливо.

Обладнання для зчитування RFID-мітокЗа допомогою міток, які можна зчитувати з відстані 10 м навіть через перешкоди зі швидкістю до 200 міток за секунду, як розповів Павло Щербань, дає змогу сформувати і звірити накладну в 500 артикулів не більш, ніж за 15 хв. Технологія дає змогу від слідкувати відвантаження кожної каністри зі складу, передачу в полі експедитором (який має при собі мобільний пристрій для зчитування міток) агроному і приймання порожньої тари. При цьому технологія дає змогу позначити каністри, призначені для конкретного поля, і проконтролювати, чи саме вони були передані. Таким чином, можна побачити, на якому саме етапі відбувається крадіжка, щоб потім уважніше слідкувати саме за відповідними співробітниками. Також, як розповів Павло Щербань, технологія може використовуватися також при автоматизації вагових чи елеваторів.

Про можливості використання в агробізнесі своїх «хмарних» рішень учасникам форуму розповіли представники компаній-партнерів таких світових китів цифрового бізнесу, як Google і Microsoft. Насамперед це стосувалося документообігу та реалізації спільного доступу до даних. Як один з аргументів наводилися дані про те, що вирішення однотипних завдань по локальній мережі займають вдвічі довше часу, ніж за «хмарними» технологіями. Один з них, Андрій Мєшков, сертифікований фахівець з хмарних рішень компанії «Софткей-Україна», партнера Microsoft, розповів про досвід переведення всього документообігу в «хмару» однієї з великих українських агрокомпаній. «Спочатку вони хотіли туди тільки пошту переносити, але коли у них почалися перевірки, вирішили переводити все», — розповів Андрій Мєшков. Спочатку ІТ-фахівці провели невеликий аудит і знайшли проблеми, характерні для багатьох агрофірм: використання старих операційних систем (Windows XP), відсутність сегментації мережі, тощо. В цій ситуації представники ІТ-компанії обновили всі операційні системи — не лише у користувачів, але й на серверах; закрили всі протоколи, які міг атакувати вірус Petya, встановили антивірусну і антиспамну програми, перенесли близько 30 баз на єдину віртуальну машину, рекомендували виділити ІТ-директора, який би управляв усією інфраструктурою. Всього ж для перенесення документації, якою користувався офіс зі 150 співробітниками, знадобилося 3 віртуальні машини, ще одна швидка віртуальна машина для 1С та ін. Це коштувало замовнику десь від $250 до $300 тис.

Обладнання для відеоспостереженняЦікавим досвідом встановлення системи відео спостереження на комбайнах поділився співзасновник фірми Videohouse Володимир Мельничук. Річ у тім, що спостереження потрібно було саме під час руху техніки, бо по дорозі відбувалася більшість крадіжок. Однак для рухомої техніки потрібні були відео реєстратори з жорсткими дисками, що знаходяться на спеціальних пневмоподушках. Однак така подушка коштує $1000, що для агрокомпанії було не під силу. Тому постачальнику рішення довелося проявити креативність. Наприклад, відеореєстратор будь-яке переміщення в полі зору камери сприймав як рух, отже, під час руху техніки працював, не вимикаючись. В Videohouse їх навчили вмикатись тільки в момент вивантаження висувного шнека, для чого довелось використати механічний датчик. Далі постала проблема зберігання. Жорсткі диски не витримували вібрації, а «флешки» неможливо було використовувати через те, що роз’єми розхитувались під час руху. Тому застосували карту пам’яті обсягом 128 Гб. Такого обсягу вистачало на 20 днів запису. Серйозною проблемою  виявився й перегляд записів. 50 вивантажень комбайна по 10 хв — це 8 год записів на день. А таких комбайнів, на хвилиночку, більше 50. На стандартному відеореєстраторі можна прискорити швидкість перегляду в 16 разів, але навіть тоді щодня накопичувалось по 20 год записів за день, що вимагало роботи трьох аналітиків. Тому за допомогою спеціального програмного забезпечення швидкість перегляду прискорили аж у 256 разів: 24 години запису можна було продивитися за 6 хв. Завдяки цьому вдалося обмежитися двома аналітиками, які переглядали відеозаписи. «Система окуповується, якщо вдається запобігти хоча б одному нелегальному вивантаженню комбайна з 30 тис.», — підсумував В. Мельничук.

Керівник геодезичного відділу компанії Drone.Ua Тетяна Кондратенко розповіла про можливості безпілотної зйомки при обліку земельного банку. Завершився форум панельною дискусією, в якій взяв участь учасник попереднього форуму, засновник фірми Skok Agro, що випускає фицрові пенетрометри для грунту, Сергій Скок.

 

Генеральний директор Revolution Expo Валерія ОксенкоВалерія Оксенко, генеральний директор фірми Revolution Expo:

 - Раніше я займалась організацією великих аграрних виставок і бачила, скільки у нас іще сільгоспвиробників, які практично не знайомі з цифровими технологіями. І водночас я бачила, як багато в нашій країні талановитих ІТ-фахівців. Тож я вирішила поєднати їх на форумі.

І зараз можна спостерігати зростання популярності наших форумів: на першому було 80 чоловік, а на цьому — вже більше 200. Один з принципів форуму: щоразу — нова тематика, нові доповідачі, нові компанії. Наприклад, минулий форум був присвячений точному землеробству й тваринництву, нинішній — техніці. Наступний буде більш технологічний за своїм змістом: дрони, програмне забезпечення, автоматизація.

З попередніх форумів маю дуже позитивні відгуки: агрофірми, чиї представники відвідали форуми, укладали угоди з фірмами, що презентували свої рішення, були навіть відео звіти про це, і аграрії відзначали позитивні результати від впровадження сучасних цифрових рішень, представлених на наших форумах.

Таким чином, SmartAgroForum справді став місцем обміну знаннями в галузі агроінновацій, які приваблюють не тільки аграріїв-практиків, а й науковців. Так, сьогодні до нас завітали представники НААН України і її інститутів, аграрних вузів, технікумів.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: Smart Agro Forum 2018

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0