В Євросоюзі нашому зерну ввімкнули червоне світло

Європейська комісія наприкінці жовтня ухвалила рішення про відновлення мита на імпорт зерна. Згідно з її рішенням, набирають чинності такі митні ставки: пшениця — 95 євро за тонну, ячмінь — 93, жито — 24,16, кукурудза — 8,68 і сорго — 24,16 євро за тонну. При цьому розмір увізних мит на жито, кукурудзу та сорго не є сталим, його регулюватимуть залежно від коливання ціни на ці культури на світовому ринку. Тож менш як через рік з часу скасування мит на імпорт зерна об’єднана Європа, щоб захистити внутрішній ринок, знову прикрила його. Такі кроки стануть, передусім, перешкодою на шляху дешевшого, ніж в ЄС, зерна з України та Росії. Щоправда, для трейдерів, які вже почали здійснювати поставки до моменту дії постанови, є втішна новина: планується не скасовувати домовленості продавати його на діючих раніше умовах.
Автором “драконівського” щодо причорноморського збіжжя рішення Єврокомісії, можна припустити, став міністр сільського господарства Польщі Марек Савіцький. Саме польський уряд звернувся до Єврокомісії з пропозицією відновлення в рамках ЄС мит на ввезення зерна. Вочевидь, під тиском сільгоспвиробників.
Наприкінці минулого місяця польські фермери вдалися до кількох акцій протесту проти завезення до їхньої держави зерна з України. Спочатку об’єктом пікетування став прикордонний пункт пропуску Дорогуськ — Ягодин.
Кілька сотень польських аграріїв протягом трьох годин блокували під’їзні шляхи до нього. Сільгоспвиробники сусідньої держави висловлювали побоювання, що дешеве українське збіжжя за ціною 300 злотих (це приблизно 600 гривень) за тонну заполонить польський ринок. Тоді як собівартість виробництва збіжжя в самій Польщі вдвічі вища: 500–600 злотих за тонну.
Власне, жодних претензій до українських аграріїв протестувальники не висували. Лише вимагали від Європейської комісії відновлення ввізних мит на зернові, які вона відмінила в листопаді 2007 року. Водночас самі польські фермери висловлювали сумніви, що імпортоване зерно — українського походження. Вони припускали: під маркою Made in Ukraine до держави завозять російське чи навіть казахське. Аргументом проти ввезення хлібних культур із-за східного кордону ЄС, переконували організатори протесту, є і його низька якість через застосування хімічних засобів захисту, заборонених в Євросоюзі.
Ще одним місцем для проведення акцій протесту стало міністерство економіки Польщі. Туди представники Федерації галузевих профспілок сільськогосподарських виробників передали свої вимоги щодо запровадження таких механізмів регулювання ринку, які зробили б працю аграріїв, що спеціалізуються на вирощуванні зернових, рентабельнішою. Головна вимога фермерів до уряду — провести інтервенційні закупки збіжжя, але за ціною, вищою за 101,3 євро за тонну. Саме таку ціну встановила на придбання збіжжя до інтервенційного фонду країн — членів ЄС Єврокомісія. Але в постулаті, який виробники хлібних культур передали урядовцям, значився заклик: негайно припинити наплив до країни дешевого безмитного зерна з третіх країн.
Та, схоже, розмови про український “хлібний вал”, що заполоняє польські засіки, є дещо перебільшеними. За даними польських джерел, лише кожна четверта-п’ята тонна імпортованої пшениці — українська. Решту завозять переважно з інших країн ЄС: Угорщини, Чехії, Німеччини. Разом з тим, саме наша держава — один із найбільших імпортерів польської свинини. Навіть у міністерстві сільського господарства цієї країни на закиди фермерів про те, що українське збіжжя нищить польський ринок, пригадали цьогорічну весну. Тоді Росія відмовилася від польського м’яса, а перевиробництво в сусідній країні свинини називалося таким популярним нині словом, як “криза”. Тоді саме наш ринок виступив ледь не рятівником тамтешньої галузі, “проковтнувши” значну частку польських “п’ятачків”. А то, не виключено, криза в свинарстві тривала б там і дотепер. У галузевому міністерстві наголошують на великих можливостях українського ринку щодо продажу сюди також телятини та курятини. Але водночас підтримують вимоги своїх фермерів і не приховують задоволення від рішення Єврокомісії обмежити імпорт до ЄС зерна й таким чином відрегулювати ринок.
Торік та ж таки Єврокомісія скасувала імпортні мита через невисокий урожай зерна й стрімке зростання цін на нього на світових ринках, щоб поповнити таким чином дефіцит збіжжя. Цього року ситуація зовсім інша, а саме: об’єднана Європа планує зібрати рекордний за останні п’ять років урожай, тож постачання дешевого зерна, насамперед з України та Росії, на ринок ЄС загрожує там лише обвалом цін і втратою прибутків європейських фермерів.
У коментарях комісара з питань сільського господарства ЄС Маріан Фішер Бойль щодо нинішньої ситуації наголошується, що ціни на європейських ринках на м’якозерну пшеницю впали до рівня, нижчого за рекомендований. Цьому сприяє велика пропозиція зерна, зокрема й закордонного. Найбільшими постачальниками пшениці низької та середньої якості до Європейського Союзу є Росія й Україна, де встановлено дуже низькі ціни на зернові. Тож зниження цін на внутрішньому ринку через високу пропозицію зерна змушує ЄС обмежити доступ на ринок іноземного збіжжя.
Варто нагадати, що коли наш уряд вдався торік до обмежень вивезення зерна за кордон через неврожай, то Україна наразилася на шквал критики від світової спільноти. Нас не раз звинувачували тоді у неринкових підходах.
Тепер до таких звинувачень можна вдатися й нам, але за кордоном ці голоси навряд чи почують. Тут можна констатувати: для захисту власних інтересів у ринковій економіці будь-які засоби добрі, навіть і неринкові.
Також цікаво, що, за прогнозами нинішнього сезону, ЄС за обсягами експорту зерна посяде друге (після США) місце в світі. (Третє, передбачаємо, дістанеться Україні.) Планується, що країни об’єднаної Європи на світовий ринок спрямують 18 мільйонів тонн пшениці, 3 мільйони тонн ячменю, близько мільйона тонн кукурудзи.

Валерій Друженко