Спецможливості
Статті

Утримання курей-несучок

05.06.2008
718
Утримання курей-несучок фото, ілюстрація
Утримання курей-несучок

З 2007 року в Німеччині мають заборонити утримання курей-несучок у клітках. Деякі птахогосподарства вбачають вихід у створенні малих груп.

“Апартаменти” для 48 курей
Якщо здійсниться воля німецького міністра сільського господарства пані Кюнаст, то з 2007 року в Німеччині більше не існуватиме кліткового утримання курей-несучок. Ці плани перевершили навіть прийняті Євросоюзом у 1999 році рішення щодо утримання курей з 2012 року тільки в спеціально обладнаних клітках (з сідалом, гніздом для яйцекладки, пиловою ванною та більшим простором).
Така пропозиція викликала невдоволення з боку федеральних земель, адже якщо вони будуть змушені впроваджувати цю систему в скорочений термін, їм доведеться рахуватися з претензіями на відшкодування збитків на мільярди марок. Німецька птахівнича галузь прагне домогтися права утримувати курей принаймні малими групами. Ця форма утримання дає значно більше свободи рухатися, ніж у клітці за стандартами ЄС. У той час, коли за директивами ЄС площа має становити щонайменше 2000 см3 , утримання курей у малих групах надає в розпорядження 20000 см3 площі та більше. На семи птахофермах випробовуються різні системи приміщень.
Август Гервесманн (63 роки) з Гландорфа, округ Оснабрюк, керує одним з таких пілотних проектів. У його пташнику створено “апартаменти” для 48 курей-несучок. Площа 750 см3/тварину відповідає вимогам ЄС (обов’язковим з 2012 року). Загальна територія — 36000 см3 дає змогу курочкам вільно рухатися.
Так само як і в квартирі, “апартаменти” складаються з кількох зон. "Вони, — коментує Йоханнес Гервесманн (25 років), — зорієнтовані на природний спосіб поведінки курки". Для тварин створено гніздо для відкладання яєць, місце для відпочинку, сідала та рогожа зі штучних волокон для порпання, пилові ванни.
Також за аналогією з квартирою, біля, над та під “апартаментами” розташовано інші “апартаменти” (батарейний принцип). Оскільки курей утримують у малій групі, вони можуть створювати соціальну структуру (“ієрархію”). Це важливо, бо тільки в кількості до 100 особин кури можуть запам’ятати одна одну. У більш численних групах вони постійно натикаються на своїх “сородичів”, чиє становище на ієрархічному щаблі їм невідоме, отож — трапляються бійки "за владу", наслідками яких, окрім іншого, є роздзьобування пір’я та канібалізм.
Для яйцекладки — у гніздо
У природних умовах кури шукають затишне місце для відкладання яєць. У малій групі вони можуть потрапити через лазівку в затемнене місце. Щілини дають несучкам простір для огляду. З другого боку, фермер може контролювати цю зону з проходу. Циновка з лунками, яка служить основою гнізда, добре утримує тепло та дуже комфортна для птахів. Це гарантія того, що тварини шукатимуть саме це місце для відкладання яєць.
Аби дати курям можливість порпатися і дзьобати, апартаменти оснащені матом зі штучних волокон. Там птиці можуть купатись у пилюці. Мат посипають раз на день кормом, що додатково приваблює птахів. Опір штучного газону дає відчуття розгрібання лапками грунту. Йоханнес Гервесманн каже, що пиловий матрацик курам дуже подобається і вони з задоволенням перебувають на ньому.
Облаштування пташника сідалами також відповідає природним потребам птиці. Долівка у всіх приміщеннях зроблена з невеликим нахилом. Отож, навіть ті яйця, які були відкладені не в гнізді, скочуються на конвеєрну стрічку. Крім того, підлога в клітці зручна для видалення посліду.
Батарейний спосіб має інші переваги. Послід вентилюється та видаляється з курника по спеціальному конвеєру. Це поліпшує якість повітря у тваринницькому приміщенні.
Окрім того, батарейний спосіб розміщення кліток дає змогу раціональніше використовувати саме приміщення. Це економічно вигідно: меншими є затрати робочої сили.
Умови утримання відповідають усім вимогам стандартів, за винятком однієї, — висоти приміщення, яка має бути не нижче 2 м. Гервесманнам ця норма абсолютно незрозуміла, оскільки кури літають дуже рідко. Фахівець-птахівник Райнгольд Вілленборг додає: "Середній зріст людини 1,70—1,80 м, а висота житла — 2 м. Чому ж курка заввишки 30 см потребує також двометрової висоти?!"
Відправною точкою для спорудження такого птахівницького комплексу стало для Августа Гервесманна затвердження Євросоюзом у 1999 рішення щодо утримання курей, де було зазначено, що з 2012 року стає обов’язковим переобладнання кліток. "Ми навіть не могли уявити собі спочатку, як має функціонувати така птахоферма", — пригадує керівник господарства.
Базою стали великі клітки
для дорослих птахів
Фірма “Крайєр” з Меллє збудувала свого часу великі клітки для курей-батьків. Головна ідея полягала в тому, щоб використати таку систему утримання і для курей-несучок. На основі цього Гервесманн та фірма “Крайєр” експериментували, намагаючись адаптувати до сучасних практичних потреб ці споруди. Генріх Бекманн, представник фірми, згадує: "Найбільшою перепоною було облаштування пилової ванни. Лише мат зі штучним покриттям вивів нас зі скрутного становища".
Перші спроби здалися багатообіцяючими, і гландорфський птахівник наважився на переобладнання своєї птахоферми. Таким пілотним проектам була надана підтримка пільговими кредитами пенсійного банку. Але на тому особливе сприяння закінчувалося.
Тим часом Гервесманн перебудовує всі чотири пташники у своєму господарстві на систему утримання малих груп. Старі кліткові установки він продав до Польщі, трохи підняв дах у приміщеннях. На сьогодні птахопоголів’я на фермі становить понад 32000 голів.
“Уже через два роки система буде готова до практичного застосування, — підводить підсумок Август Останнім часом фірма устаткувала ще три господарства обладнанням для утримання малих груп, незважаючи на непевні правові умови.
Через два роки — готове
до практичного життя
Обладнання не назвеш дешевим. Тоді як традиційна клітка коштує близько 12 марок за місце для курки, за групового утримання цю суму слід підняти щонайменше до 20 марок. Поточні витрати майже такі самі. Загалом фермер обраховує зростання собівартості на 1,5 пфеніга за яйце. За наземного або вільного вигульного утримання витрати зростають до 3,5—5 пфенінгів за яйце порівняно з традиційним клітковим способом.
Керівник птахівничого господарства захоплено розповідав, як кури використовують свій час: “Раніше ми визначали добре самопочуття тварин тільки за продуктивністю та здоров’ям. Кури витрачають лише кілька годин на день на їжу та кладку яєць. Тому ми дали їм можливість решту часу вільно гуляти”.
Молодший Гервесманн, який навчається у сільськогосподарській академії Оснабрюку, теж переконаний у “Вона стоїть на сторожі захисту тварин, а завдяки цьому сприяє покращанню якості продукції, а отже й інтересам споживачів. Якщо врахувати мінімальний викид шкідливих речовин в атмосферу, оптимальне використання корму та площі, це йде і на користь захисту довкілля”.
За останні місяці сім’я Гервесманнів не раз відчиняла свої двері для журналістів та споживачів, які знайомилися з новою системою на практиці. Чекають вони і міністра Кюнаст, якій, можливо, доведеться після цього відвідування переглянути свої принципи.

Переклад з німецької Сочки Любові,
top agrar 9/2001

Інтерв'ю
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее

1
0