Спецможливості
Новини

Успіх не може залишитися безкарним

05.06.2008
403
Успіх не може залишитися безкарним фото, ілюстрація
Успіх не може залишитися безкарним

Попередній і нинішній маркетингові роки стали першими, коли зерновий експорт став для України серйозним бізнесом. Цьогоріч експортерами було законтрактовано 12 млн т зерна, що оцінюється сумою понад 1 млрд дол. Але парадокс української економіки полягає в тому, що успіх не може залишитися безкарним. Представники українських громадських організацій, міжнародних фінансових інститутів, дипломати і бізнесмени для визначення ситуації, яка протягом березня—квітня склалася на українському зерновому ринку, обирають одне й те саме слово: шок.
Хронологія подій
Офіційною точкою відліку в епопеї перевірок зернотрейдерів стало 13 березня, коли Президент Леонід Кучма доручив Генеральному прокуророві Святоставу Піскуну особисто з’ясувати ситуацію, що склалася на ринку зерна в Україні. Зокрема, Піскун мав вивчити причини дефіциту зерна в окремих регіонах, факти монополізації, штучне стримування продажу і нагнітання попиту й цін на зерно, а також на продукти його переробки. При цьому Президент наголошував, що в першу чергу покладає провину за усі згадані негаразди на попередній уряд.
Згодом здивує оперативність роботи прокуратури: уже 18 березня заступник генпрокурора Тетяна Корнякова повідомляє, що за перші 2 дні перевірок виявлені численні порушення в статистичній звітності по зерну і майже в кожній області у зв’язку з цим відкрито кримінальні справи. При цьому вона вказала, що порушення у статистичній звітності настільки значні, що ставлять під сумнів правильність задекларованої величини зібраного торік зерна (прикметно, що приписки в зерновому господарстві України не були новиною: Українська зернова асоціація (УЗА) неодноразово намагалася звернути на них увагу влади).
Крім того, повідомила Корнякова, торік близько 5 млн т зерна було продано на експорт у найневигідніший для держави й аграріїв час — у липні—жовтні. Цей продаж проводився під тиском уряду і колишнього віце-прем’єра Леоніда Козаченка, у зв’язку з чим були видані 54 урядові доручення на терміновий експорт зерна. При цьому прокурорський працівник умовчує, а якими ж ціни мали бути (адже Росія продавала своє зерно ще дешевше і давила своїми цінами на український ринок); куди б селяни поділи зерно, не продай вони його на експорт; хто б профінансував збереження зерна, побажай селяни залишити його до кращих часів; де б вони взяли гроші на сівбу озимих і збирання пізніх культур; що трапилося б з цінами на зерно, якби іноземні покупці не вели його активного скуповування тощо.
Так чи так, прокуратура почала перевіряти усіх зернотрейдерів, усі контракти і порядок вивезення зерна, усі причетні до експорту зерна міністерства і відомства. Як сказав керівник УЗА Микола Компанець, дії прокуратури та безупинні обвинувачення на адресу трейдерів уже в перші дні перевірок призвели до того, що компанія “Глінкор” відмовилася від своїх намірів інвестувати цього року в Україну свої капітали. Інші компанії також близькі до такого кроку. Компанець повідомив, що компанія W.J.Export-Іmport збирається вкласти в бізнес лише одного зі своїх партнерів в Україні 800 тис. доларів, проте за умов, що складаються, цього може й не статися.
Перевірці піддалися також правоохоронні органи, Державна митна служба, Державна податкова адміністрація, Державний комітет з технічного регулювання і споживчої політики (колишній Держстандарт) і санітарно-епідеміологічна служба. Протягом 10 днів з моменту президентського доручення було затримано 90 підозрюваних.
23 березня був поміщений в ізолятор тимчасового утримання екс-віце-прем’єр з аграрних питань Леонід Козаченко (нині він є штатним радником прем’єра Віктора Януковича, а також займає посади президента Українській аграрній конфедерації, президента Українській ф’ючерсній біржі, віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)). Кримінальну справу проти нього порушено за статтею 364 (частина 2) і статтею 212 (частина 3) Кримінального кодексу України. Перша з них стосується зловживань службовим становищем у період перебування на посаді віце-прем’єра. За даними Генпрокуратури, навмисно діючи в інтересах зернотрейдерів, з метою експорту зерна за заниженими цінами Козаченко не забезпечив реалізації стратегії розвитку АПК у плані регулювання і моніторингу ринку зерна. У цілому, за даними Генпрокуратури, унаслідок зловживання Козаченком службовим становищем втрати України від експорту зерна досягли 1,5 млрд грн.
Друга стаття стосується нібито ухилення Козаченка від сплати податків у період роботи на посаді гендиректора СП ЗАТ “Украгробізнес”. Цікаво, що Президент Кучма не доручав прокуратурі шукати подібного роду порушення, проте вони були оперативно знайдені. Згодом звинувачення в ухиленні від сплати податків несподівано трансформувалося в отримання хабара у вигляді акцій СП “Украгробізнес” від компаній “Новартіс” та “Зенека” (за логікою прокуратури, саме з отриманого хабара мав сплатити податок Леонід Козаченко). Ось як цю ситуацію прокоментувала компанія “Сингента” — правонаступниця згаданих компаній:
“Нам відомо, що швейцарська компанія “Новартіс АГ” і британська компанія “Астра Зенека Холдінгз БВ” звинувачуються у неетичній поведінці у минулому з приводу відчуження своїх акцій СП “Украгробізнес”. Українське відділення компанії “Сингента”, що є правонаступником компаній “Новартіс Агро” і “Зенека ЛТД”, заявляє про те, що ці звинувачення не відповідають дійсності і відкидає їх як безпідставні. Реальний стан справ є таким. Обидві компанії були серед числа акціонерів СП “Украгробізнес” та інших спільних підприємств в Україні. Станом на 2000 рік акції СП “Украгробізнес” та ряду інших компаній мали від’ємну ринкову вартість унаслідок кризи неплатежів у сільськогосподарському секторі країни. Ця криза спричинила неможливість для СП “Украгробізнес” виконувати свої боргові зобов’язання перед багатьма закордонними постачальниками, у тому числі перед компаніями “Новартіс Агро” і “Зенека ЛТД”. З огляду на те, що сума заборгованості СП “Украгробізнес” кредиторам значно перевищувала активи цієї компанії, а також на те, що компанії “Новартіс Агро” і “Зенека ЛТД” прийняли рішення на міжнародному рівні про вихід із неприбуткових спільних підприємств, закордонні співзасновники прийняли рішення про вихід із складу акціонерів СП “Украгробізнес”. Аналогічні рішення були також прийняті стосовно низки інших компаній, розташованих як в Україні, так і за кордоном.
Зважаючи на від’ємну ринкову вартість деяких таких акцій (серед них — і акцій СП “Украгробізнес”), яка унеможливлювала їхній продаж на ринку, акціонерами було прийнято рішення про відчуження зазначених акцій шляхом оформлення договору дарування на особу (особи), яка погодиться (які погодяться) прийняти зазначені акції, а з ними — прийняти відповідальність за подальшу долю збиткових спільних підприємств. Правомірність використання зазначеного способу відчуження акцій була підтверджена окремо провідною міжнародною юридичною фірмою “Бейкер і Макензі” та визнаною українською юридичною фірмою “Кліточенко, Мінін і Партнери”.
Відповідно до наданих керівними органами зазначених компаній доручень, відповідні договори дарування були укладені згаданими юридичними фірмами. Кожен з-поміж представників українських відділень компаній “Новартіс Агро” і “Зенека ЛТД” вчиняв зазначені дії на підставі довіреностей, належним чином виданих відповідними компаніями, які були знов-таки належним чином нотаризовані в країнах їхньої видачі і легалізовані в консульствах України у відповідних країнах. Договори дарування було здійснено представниками обох компаній відповідно до наданих доручень і на підставі виданих довіреностей, і також було належним чином нотаризовано відповідно до чинного законодавства України.
Лише в Україні обома компаніями було прийнято 5 подібних рішень і здійснено 5 відчужень акцій, у тому числі шляхом дарування, у низці спільних підприємств. Таким чином, компанії “Новартіс Агро” та “Зенека ЛТД” припинили свою участь, серед іншого, і у СП “Украгробізнес” — шляхом дарування належних їм акцій СП “Украгробізнес” п. Козаченку Л. П.”
На захист Леоніда Козаченка виступили Українська аграрна конфедерація, УСПП, УЗА, Федерація роботодавців України, аграрний комітет Верховної Ради. Голова комітету Іван Томич вважає, що “для інвесторів це є сигналом ненадійної ситуації на ринку зерна”. Прем’єр-міністр Янукович заявив, що “доти, поки буде йти слідство, ніхто не має права ні в чому нікого обвинувачувати”. Позиція віце-прем’єра Кириленка відобразилася у твердженні, що головним гравцем на ринку зерна мала стати держава, але з вини аграрного блоку уряду цього не відбулося. Перевірки Генеральної прокуратури, вважає Кириленко, сприятимуть упорядкуванню ринку зерна і мінімізації зловживань. Президент Леонід Кучма виразив свою думку словами: “Нехай розбираються, однак головне, щоб не повадно було в майбутньому робити так, як робили до цього”.
УЗА виступила зі своїм баченням ситуації і назвала такі цифри. У 2002 р. в Україні було зібрано понад 38 млн т зерна, плюс перехідні запаси — 4,8 млн т. Продано станом на березень — 10 млн т. Потреба України в продовольчому і фуражному зерні в цілому — 22 млн т. Виникає запитання: як при такому розкладі міг виникнути дефіцит? Відповідь УЗА бачить у тому, що зерносіючі області, зберігаючи зібраний урожай, не хочуть ділитися з іншими — західними і східними областями України. Підтвердженням цієї точки зору є те, що протягом лютого—березня ряд губернаторів у південних і східних областях видали накази на заборону вивезення зерна за межі своїх регіонів.
УСПП виступила із заявою, у якій назвала “справу Козаченко” замовленням в умовах загострення політичної конкуренції в країні. “Замість налагодження професійної системної роботи з формування сучасної інфраструктури ринку зерна, впровадження ефективних підходів до державного контролю за його збереженням і обліком, удосконалення грошово-кредитної, експортної політики, — говориться в заяві, — починаються спроби виставити діяльність зернотрейдерів, переробників зерна, хлібних підприємств у чорному світлі. Актуальна економічна проблема, що вимагає негайного професійного рішення, зводиться до горезвісного пошуку ворога. Це істотно підриває ефективність земельної реформи, що останнім часом набирає оберти, знижує довіру селян до держави, підриває авторитет країни на міжнародних ринках.
Цими діями реанімується ідея торгівлі зерном через недосконалу і недієздатну систему, стримується впровадження нових стандартів якості зерна, що кореспондуються зі світовими, і, як наслідок, ставиться під загрозу фінансово-кредитне забезпечення весняно-польових робіт”.

***
Леонід Козаченко відомий — у тому числі і журналістам “Пропозиції” — як відвертий прихильник ринкової економіки в аграрному секторі, просування України на зовнішні аграрні ринки і вступу до ЄС, СОТ та інших міжнародних організації. Саме цьому активно сприяли численні громадські організації, створені в агросекторі з його ініціативи та підтримки. З приходом Козаченка в уряд почалося послідовне впровадження системи складських свідоцтв на зерно, ф’ючерсної торгівлі та наближення вітчизняних зернових стандартів до європейських і світових.
Резонанс, викликаний останніми подіями, змушує ще раз усерйоз проаналізувати хід аграрних реформ і, зокрема, функціонування вітчизняного зернового ринку. Останні події породжують дуже невтішні думки: від ринкових засад, що завдяки послідовному втіленню підписаних Президентом України указів почали вкорінюватися в АПК, Україна тихо повертається в безперспективне “вчора”, коли кожен нестандартний крок чи то в політиці, чи то в економіці, чи на теренах культури розцінювався як “відступ від курсу”, а людина, котра завоювала визнання й довіру в міжнародних ділових колах, потрапляла до “чорного списку” з сумнозвісними наслідками.

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0