Спецможливості
Статті

Урожай формує листя

07.06.2010
569
Урожай формує листя  фото, ілюстрація

Формування запланованої врожайності (100 ц/га) потребує від рослинників пильного догляду за культурою та постійної уваги до всіх процесів, що супроводжують розвиток пшениці. 

Формування запланованої врожайності (100 ц/га) потребує від рослинників пильного догляду за культурою та постійної уваги до всіх процесів, що супроводжують розвиток пшениці. 

Як відомо, основними органами рослини, які формують урожайність, є прапорцевий листок, частина стебла від прапорцевого листка до колоса, колоскові лусочки і сам колос. Їхнє завдання - протягом двох-трьох тижнів виробити пластичні речовини і "перекачати" їх у зерно. Ось чому для досягнення оптимальних урожаїв важливо, щоб фотосинтез під час репродуктивного періоду, коли формується зерно, був найбільш високим. При цьому асиміляційне поле має бути великим, а транспортування асимілянтів - якомога повнішим. Грибні хвороби знижують асиміляцію. Особливо небезпечним захворюванням для молодої рослини є борошниста роса. Для захисту озимої пшениці у фазі прапорцевого листка ми використовуємо фунгіцид Вал (флутріафол, 250 г/л, к. с.) з нормою витрати препарату 0,5 літра на гектар.
Листя дуже важливе для формування врожайності, яка закладається завдяки процесу фотосинтезу. Тому ці листки мають бути здоровими і зеленими. Як тільки закінчилося цвітіння, на 1 га виростає від 1 до 1,5 ц урожаю. Що довше поле пшениці стоїть зеленим, то кращим виросте врожай.
Якщо перед цвітінням на рослинах опіки - матимемо недобір урожаю.
Не обробили фунгіцидами - знову втрати врожайності.
Не внесли калій - немає двох нижніх листків: знову-таки недобір урожаю.
Наша МЕТА: після цвітіння - чотири живих листки.
Таким чином, ми маємо провести всі заходи щодо забезпечення рослин необхідними поживними речовинами, особливо азотом, та захистити від хвороб. Кожен захід, який проводиться сам по собі, не в системі, може й не дати очікуваного ефекту, тому що спрямований на покращання окремих елементів урожайності. Бажаний ефект можливий лише за комплексного проведення всіх потрібних заходів. Крім того, слід добре уявляти, до яких втрат призведе виключення або неправильне застосування хоча б одного з взаємопов'язаних технологічних елементів. Наприклад, невиконання заходів, спрямованих на формування здорового прапорцевого листка з високою фотосинтезуючою активністю, може призвести до втрати до 50% урожаю тощо.

Потреба рослин
у азотних добривах
Правильна оцінка весняного азотного підживлення є важливою передумовою інтенсивного насінництва. Використання знань щодо взаємозв'язків усіх чинників, які впливають на врожай, дасть змогу оптимально використовувати їх та забезпечити рентабельне застосування добрив для одержання врожаю у 100 ц/га. Тож важливо пам'ятати:
- що інтенсивніше удобрювати посіви, то кращого захисту вони потребують;
- добре удобрені посіви потребують внесення регуляторів росту;
- обробка посівів фунгіцидами - сьогодні обов'язковий метод боротьби із захворюваннями.

Від того, які елементи живлення та в якій кількості ми будемо вносити, залежить, досягнемо ми запланованої врожайності чи ні. Тому, перш ніж вносити добрива, ми маємо врахувати такі моменти:
- здатність елементів до вимивання;
- придатність до застосування у бакових сумішах;
- кількісну потребу рослин в елементах живлення у конкретні окремі фази розвитку;
- можливість використання елементів добрив залежно від наявності інших елементів та абіотичних факторів.
Суттєве значення для розвитку пшениці мають азотні добрива. Вони впливають не лише на кількісні показники врожаю, а й на якісні, оскільки азот входить до складу білка та клейковини. Що більшу врожайність ми плануємо, то більшою стає потреба рослини в азоті для формування білка. Крім того, строки внесення азотних добрив підсилюють процеси, пов'язані з розвитком пшениці.
Варто зауважити, що краще вносити азот невисокими дозами протягом усього вегетаційного періоду замість разового внесення великої норми на початку сезону. Такий підхід щодо живлення рослин азотом відповідає потребам пшениці у цей період.
Тобто, щоб впливати на врожайність, ми маємо з великою відповідальністю поставитися до внесення азотних добрив.
 
Добрива в конкретних фазах
Внесення азотних добрив у період кущіння впливає безпосередньо на формування вузлів кущіння.
Наступна після кущіння - фаза стеблування (вихід у трубку), далі - розвиток прапорцевого листка і колосіння.
Стадія 30-39 (вихід у трубку) - початок генеративної фази. Саме з цього моменту починається редукція колосків та інтенсивний ріст колоса всередині стебла: за короткий час він може досягти 10 см. Потужність цього процесу вражаюча. Не дивно, що культура у цій фазі чутлива до нестачі води та поживних речовин, особливо азоту. У пшениці це проявляється незакладанням колосків у нижній частині колоса. Ось чому важливо провести підживлення пшениці у цей період. У цій фазі ми вносимо 10% азоту від загальної кількості з розрахунку запланованої врожайності поливанням рідким добривом КАС, додаючи розчин сульфату амонію. Згодом, після появи псевдостебла за виходу в трубку, розвиваються перший та другий вузли.
Зернові поглинають азот з початку вегетації до молочної стиглості безперервно (до 3 кг/га щодня), максимум поглинання - у стадії виходу в трубку. У цей період разом з поглинанням азоту накопичується і суха маса.
А підживлення пшениці у фазі 41-45 впливає на ріст колоса всередині стебла. В цей час створюється колос - він наростає згори донизу. Ця фаза триває всього 7 днів.
Фаза стеблування закінчується разом із завершенням формування колосся. З викиданням колоса починається фаза колосіння (фаза 50-59), а потім - цвітіння (фаза 60-69).
Внесення азоту у вегетативний період дало непогані результати (таблиця), які дають усі підстави для формування оптимального стеблостою. Із досягненням цих показників і своєчасним проведенням усіх агротехнічних заходів можна впевнено управляти посівами й отримати досить високий урожай.
Під час переходу вегетативного періоду в генеративний зернові проходять фазу редукції, коли з більшого числа пагонів, що утворилися у фазі кущіння, виділяються колосоносні пагони. Зменшення кількості утворених бічних пагонів за рахунок відмирання слаборозвинених - це цілком природний процес у зернових. Остаточна кількість продуктивних стебел встановлюється до фази цвітіння. У пшениці на момент виходу в трубку кількість стебел не повинна перевищувати 800 шт. на квадратний метр.
Захист рослин від вилягання
Для забезпечення високого врожаю слід вирішити й таку складну проблему, як запобігання виляганню стеблостою, що веде до зниження врожайності, погіршення якості зерна та соломи, затягування термінів збирання врожаю.
Ступінь вилягання залежить від:
- щільності стеблостою;
- погодних умов;
- механічного складу та кислотності грунтів;
- сортів;
- термінів і доз внесення азотних і калійних добрив;
- схильності до грибних захворювань.
 Перше внесення регулятора росту на дослідних ділянках модельного господарства "Корпорація "Агро-Союз" проводилося навесні під час відновлення весняної вегетації, у фазі кущіння пшениці. З огляду на те що пшеницю вирощують за інтенсивною технологією, внесення азоту проводили почастково. Разом з тим, азот у високих дозах сприяє швидкому зростанню стебла в довжину, у зв'язку з чим виникає потреба повторної обробки пшениці регулятором росту. У більш пізній фазі розвитку рослин (початок виходу в трубку) регулятор сприяє укороченню довжини міжвузля і стебла, збільшується діаметр соломини, товщина її стінок, і, як наслідок, рослини стають стійкими до вилягання.
Беручи до уваги сказане вище, ми прийняли рішення повторно застосувати препарат Палітра (хлормекватхлорид, 50% в. р. к.) у фазі 32 як регулятор росту з нормою витрати 0,5 л на гектар.
Як управляти посівами надалі, скільки вносити добрив у фазі цвітіння, щоб опіками не завдати шкоди пшениці, та яким чином ми можемо вплинути на формування якості зерна - про це та інше читайте у наступній публікації від спеціалістів корпорації "Агро-Союз", які слідкують за всіма процесами досліду із підвищення якісних та кількісних показників урожайності у рамках проекту "Топ-100".

Олена Дудкіна,
провідний спеціаліст із управління агропроектами, відповідальна за проект "Топ-100" в корпорації "Агро-Союз"
Анна Каплун,
журналіст корпорації "Агро-Союз"

Advertisement

Інтерв'ю
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее

1
0