Спецможливості
Новини

Українська аграрна політика: біг по зачарованому колу

05.06.2008
404
Українська аграрна політика: біг по зачарованому колу фото, ілюстрація
Українська аграрна політика: біг по зачарованому колу

В минулому номері ми зробили добірку повідомлень на тему кризи на продовольчому ринку України. При підготовці продовження теми у нас виникло відчуття, яке має назву “дежа вю” — “вже бачив”. І ми вирішили себе перевірити — чи ми вже “того”, чи дійсно все це вже колись було? Ми звернулися до архівів і…
Якщо не можна, але дуже кортить, то можна!
Стаття 5 Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”: “З метою запобігання штучному дефіциту сільськогосподарської продукції в Україні та спекулятивному збільшенню цін на продукти першої необхідності забороняється введення обмежень на вільне переміщення сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва на всій території України, визначення сільськогосподарському товаровиробнику конкретних переробників або споживачів, а також встановлення обов’язкових мінімальних цін їх реалізації (продажу). Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийняті всупереч положенням цієї статті, не підлягають виконанню. Посадові особи зазначених органів за видання (підписання) рішень, що суперечать положенням цієї статті, несуть відповідальність згідно із законами України”.
(Закон №468197-ВР від 17 липня 1997)


“Шановний Юрію Михайловичу! Звертаю Вашу увагу на численні випадки втручання обласних та районних держадміністрацій в здійснення вільної торгівлі зерном, що веде до зриву виконання контрактів приватного сектора і порушує взяті Україною на себе зобов’язання по угоді Кучма—-Гор”.
(Лист віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпко міністру АПК Юрію Карасику №22–2698/11 від 13.10.1997)

“Торік підприємницькі структури мали велику проблему, викликану забороною торгівлі зерном, що створило серйозні перешкоди в розрахунках за поставлені матеріально-технічні ресурси. Уряд, обласні держадміністрації здійснювали надзвичайно жорсткі заходи по обмеженню торгівлі зерном підприємницькими структурами. Українським підприємцям, які працюють в АПК, з великими труднощами вдалося запевнити іноземних кредиторів, що в 1998 році ця ситуація не повториться. Але, як і торік, все повернулося на кола свої. Практично в усіх областях України були прийняті адміністративні заходи про заборону діяльності приватних підприємницьких структур щодо виконання регіональних замовлень, поставок до регіонального фонду, Пенсійного фонду. Зерно, що надходить на елеватори від підприємницьких структур, насильно експроприюється і переоформлюється до регіонального контракту. Що робити підприємцям у такій ситуації? Як переконати іноземних кредиторів, що Україна є державою, якій можна довіряти?”
(Iз виступу президента Української ліги підприємців АПК Леоніда Козаченко на спільному засіданні УЛПАК і Української зернової асоціації 25 серпня 1998)

Іди, і нехай у покарання тобі здійсняться твої мрії!
Міністр аграрної політики Іван Кириленко: “Держава не буде поставляти товаровиробнику ресурси і нічого не забиратиме. Першим же пунктом Постанови КМУ №50 категорично забороняється органам державного управління втручатися в господарську діяльність товаровиробника. Функції уряду та міністерства полягатимуть в розробленні правил гри на ринку. Проте втручання владних структур в АПК здійснюватиметься лише в двох напрямах: ветеринарний нагляд, а також контроль за доцільністю використання орних земель”.
(Iз виступу на засіданні Селянської спілки 23 лютого 2000)

Віце-прем’єр-міністр Михайло Гладій: “Не буде жодних обмежень руху сільськогосподарської продукції, в тому числі за кордон.”
(Iз виступу на координаційній раді інвесторів і підприємців АПК, 24 лютого 2000)

Заступник голови Адміністрації Президента України Павло Гайдуцький: “Питання номер один — це лібералізація споживчого попиту, жодних регулювань на ринку через ціну. Тільки адресні дотації споживачам”.
(Iз виступу на тій же координаційній раді).

29 червня 2000 року Президент України видає свій відомий Указ “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна”, в якому зазначається: “З метою стимулювання виробництва зерна та підтримки сільськогосподарських товаровиробників, суттєвого зниження негативних наслідків сезонних і кон’юнктурних коливань цін на зерно і хлібопродукти постановляю Кабінету Міністрів України запровадити у двотижневий строк систему невідкладних заходів щодо стимулювання виробництва та вдосконалення регулювання ринку зерна і хлібопродуктів, яка б передбачала: ...недопущення обмежень щодо міжрегіональних закупок зерна та адміністративного втручання у формування ринкових цін на зерно і хлібопродукти; сприяння закупкам зерна суб’єктами підприємницької діяльності за власні грошові кошти для наступного продажу зерна і продуктів його переробки на внутрішньому ринку України”.
Все добре колись-таки закінчується
Президент України Леонід Кучма сказав наприкінці тижня, що колишня радянська республіка стикається з рекордно низьким врожаєм зерна, і тільки жорсткий контроль над його експортом міг запобігти браку хліба: “Без мого указу щодо регулювання експорту (зерна) трейдери вже б експортували весь цьогорічний врожай”.
(Інформаційне агентство “Рейтерс”, 4 вересня 2000).

Іван Кириленко: “Поки в Україні не буде зібрано весь урожай і підведено баланс, жодної мови про експорт зерна не може бути.” (ІТАР-ТАРС 2000. 07. 13) “Ми рекомендували регіонам до завершення збирання урожаю утриматися від руху великих партій зерна”.
(Газета “Україна молода”, 20 липня 2000).
“Прем’єр Сергій Куніцин підписав наказ, згідно з яким установлено чіткий порядок руху зібраного зерна. Передусім все, що належить, має надійти до регіональних ресурсів, потім до Пенсійного фонду, в сплату боргів за добрива та пестициди, а також за техніку, отриману з Лізингового фонду України, — проінфорував віце-прем’єр Василь Кисельов. — Розпоряджатися зерном на власний розсуд вам не вдасться!” — попередив він керівників господарств”.
(Газета “Крымское время”, 4 червня 2000)

“Підкреслено відповідальність керівників господарств за безумовне виконання завдань із заготівлі продовольчого зерна в регіональний фонд, розрахунки з Пенсійним фондом і фіксованим податком”
(ДIНАУ з Сум, 8 серпня 2000)

“Більшість губернаторів в порушення Указу Президента №0832 “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” від 29 липня 2000 року перешкоджають вивозу зерна за межі ввірених територій. В якості батога для торговців губернатори використовують своєрідні “індикативні ціни”, нижче за які продавати зерно за межі області не рекомендується. Неслухняних торговців карають”.
(Газета “Бізнес”, 11 вересня 2000)

“Антимонопольний комітет України, розглянувши звернення Української зернової асоціації, заборонив Міністерству агрополітики вимагати обов’язкового укладення внутрішніх контрактів на торгівлю зерном через біржі. Законодавство не передбачає обов’язкового укладення усіх внутрішніх контрактів на торгівлю зерном через біржі України і торгові доми, тому прийняття примусових рішень на місцевому рівні потрібно розглядати як неправомірне і таке, що суперечить законодавству”, — сказано в рішенні АМКУ”.
(“Українські Новини”, 3 серпня 2001)

Жити — добре, а добре жити краще не тут
Міністерство аграрної політики заявило, що не буде висвітлювати хід збирання врожаю 2002 року і коментувати збиральну кампанію. Про це заявив “Українським Новинам” державний секретар Мінагрополітики Сергій Мельник. “Скільки намолотили, ми вам не скажемо. Дискутувати не буду: це питання буде певною мірою закритим”, — сказав він.
(“Українські Новини”, 08.07.2002)

“Президент негативно висловився з приводу прогнозів поганого врожаю цього року. При цьому Кучма послався на досвід інших країн, насамперед США, де чиновники не можуть коментувати майбутній врожай”.
(“Українські Новини”, 15.07.2003)
(Щомісяця Міністерство сільського господарства США оприлюднює прогнози світового виробництва, споживання та запасів основних сільськогосподарських продуктів в основних країнах експортерах-імпортерах, включаючи неньку-Україну. Щотижня МСГ США подає дані про стан посівів основних сільськогосподарських культур в США та прогноз погоди на тиждень. Усі бажаючі можуть абсолютно безкоштовно ознайомитися з цими даними на сайті Служби економічних досліджень МСГ США: www.ers.usda.gov/publications/waobr)

“Міністерству аграрної політики, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції визначитися щодо необхідності прийняття нормативно-правового акта про віднесення прогнозних показників валового збору зерна до конфіденційної інформації“.
(Постанова “Про недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів” від 24 липня 2003 №1150)

“Рада міністрів Криму заборонила вивезення зерна з автономії до нового врожаю і доручила правоохоронним органам і керівникам міст і районів АРК взяти це під особистий контроль. Про це керівник уряду автономії Сергій Куніцин заявив 21 березня на селекторній нараді в Раді міністрів АРК, — повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на Кримське агентство новин. За словами Сергія Куніцина, перевіркою операцій зернотрейдерів у Криму займеться прокуратура”.
(“Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, № 12, 24 березня 2003)
“Як поінформував журналістів голова (Херсонської) облдержадміністрації Анатолій Юрченко, місцевим силовим структурам дано вказівку контролювати і обмежувати рух зерна, аби воно не зникло за межі області. А ще місцева влада планує докорінно змінити механізм реалізації нового врожаю”.
(“Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, № 13, 31 березня 2003)

“Рада міністрів АРК своєю постановою затвердила порядок реалізації товарного та насіннєвого зерна врожаю 2003 р. Цим документом наказано міністерству АПК Криму, райдержадміністраціям, керівникам сільгосппідприємств усіх форм власності всі операції з продажу насіннєвого та товарного зерна проводити на відкритих біржових торгах. Усім спробам вивозу та реалізації зерна за межі автономії без відповідних документів, передбачених затвердженим порядком, правоохоронні органи повинні покласти край. З цього приводу перший заступник Голови Ради міністрів АРК О. Корнійчук сказав таке: “Будь-який продаж зерна повз аграрну біржу буде розцінюватися як злодійство”.
(Iнформаційна компанія “Проагро”, 4 липня 2003)

“Надати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям право тимчасово регулювати ціни на зерно, борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сир, масло вершкове та олію”.
(Постанова “Про недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів” від 24 липня 2003, №1150).
(Зауважте, про Закон “Про імпорт сільськогосподарської продукції” 1997 року наче ніхто й не чув; Кабмін своїми постановами відміняє дію закону! І нехай нікого не вводить в оману проголошена урядом тимчасовість заходів. Термін дії цих тимчасових заходів ніде не зазначено.)

“Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: не допускати адміністративного втручання, яке б перешкоджало вільному руху товарних потоків зерна, зокрема між регіонами, та скасувати раніше прийняті рішення з цих питань”.
(Постанова “Про недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів” від 24 липня 2003, №1150)

“Усе частіше представники компаній, що торгують зерновими, повідомляють про те, що в деяких областях України місцева влада ввела негласні заборони на вивіз зернових за межі регіонів. До цієї інформації додалися повідомлення про складнощі з оформленням документів, необхідних для експорту зерна”.
(Iнформаційна компанія “Проагро”, 22 серпня 2003)

“Сумська облдержадміністрація своїм нещодавнім розпорядженням “Про формування ринку зерна врожаю 2003 р.” від 1 липня зобов’язала сільськогосподарські підприємства реалізовувати зерно врожаю поточного року лише через товарну біржу “Сумиагропромбіржа”. У документі йде мова про те, що сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності будь-яку реалізацію зерна необхідно здійснювати через районних операторів на товарній біржі. Сумська облдержадміністрація також визначила районних операторів, які будуть займатися купівлею-продажем зерна: “ТД “Глухів”, “Агроальянс”, “Зерноторг”, “Агросвіт”, “Росток” — і уповноважила компанію “Агроконтракт” купувати зерно до регіональних ресурсів. Фактично таке рішення обладміністрації повністю блокує звичайну позабіржову торгівлю зерном. За інформацією трейдерів, нині в Сумській області навіть елементарні торгові операції із зерном неможливо проводити поза “Сумиагропромбіржею”. Оператори з місць повідомляють, що фактично вся закупівельна діяльність на біржі проводиться лие одним оператором. Інших брокерів до торгів не допускають”.
(Iнформаційна компанія “Проагро”, 26 серпня 2003)

“Віце-прем’єр-міністр І. Кириленко зустрівся з представниками провідних компаній-імпортерів, які працюють на ринку зерна України, та керівниками виконавчих органів влади, — повідомляє прес-служба КМУ. — Під час зустрічі розглядалося питання... перешкод експорту фуражних культур, з якими стикаються компанії”.
(Iнформаційна компанія “Проагро”, 12 вересня 2003)

Ще не вечір, а вже як зранку
“Щоб остаточно унеможливити будь-які збурення на продовольчому ринку України, уряд через Бюджет-2004 має намір запровадити державне замовлення на стратегічні види продовольства: зерно, м’ясо, окремі види молочних продуктів, цукор, крупи та олію. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Іван Кириленко під час наради з питань стабілізації продовольчого ринку. Іван Кириленко нагадав, що уряд поставив перед регіонами завдання сформувати до початку вересня тримісячний запас продовольчого зерна і підтримувати такі обсяги до кінця весни наступного року. За його словами, накопичений запас продовольчого зерна згодом потрібно буде оновлювати, “отримувати кошти, запускати їх в обіг і робити нові закупівлі”. При цьому, наголосив він, такий механізм запасу продовольчого зерна має діяти до кінця весни наступного року.”
(“Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, №35, 1 вересня 2003)

“Кабінет Міністрів вважає доцільним у наступному році через бюджет запровадити держзамовлення на стратегічні види продовольства: зерно, м’ясо, окремі види молочної продукції, крупи, цукор та олію. У тому випадку, якщо практика держзамовлення буде відновлена, то уряд у 2004 році планує закупити за цим механізмом 1,5 млн тонн зерна, 50 тис. тонн крупів та 100 тис. тонн цукру”, —поінформував віце-прем’єр-міністр України Іван Кириленко під час Дня уряду в парламенті з питань забезпечення продовольчої безпеки держави. Іван Кириленко відзначив, що таке держзамовлення на стратегічні види продовольства пропонується ввести з метою створення стабілізаційного фонду. Він запевнив, що держава закуповуватиме продовольство “прозоро”. На думку віце-прем’єра, механізм держзамовлення на стратегічні види продовольства дає змогу забезпечити стабільність продовольчого ринку держави”.
(“Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, № 37, 15 вересня 2003)
Вдало кинутий недопалок може стати причиною пожежі
Керівник групи радників Міністра економіки В. Грановський: “У даний час можливими є два варіанти розвитку подій: або ринок звільняється від адміністративного втручання та наповнює країну зерном, або держава вирішує ліквідувати інститут трейдерів і сама поставляє зерно. При реалізації першого варіанта уряду достатньо буде сформувати адресну дотацію на хліб, що компенсує зростання цін для малозабезпечених прошарків населення. Другий варіант передбачає значні фінансові витрати з боку держави, які в бюджеті не закладені. При реалізації даного варіанта необхідні кошти будуть вилучені з інших витратних статей, у т. ч. соціальних. Як наслідок баланс бюджету буде порушено, і в окремих сферах економіки сформується заборгованість”.
(Iнформаційна компанія “Проагро”, 19 серпня 2003)

“Державна закупівля зерна є неприпустимим марнотратством и призведе до втрати значних бюджетних коштів. Держава є менш ефективним покупцем зерна порівняно з іншими учасниками зернового ринку. Крім того, державне втручання завжди провокує зловживання з боку недобросовісних чиновників. Якщо уряд буде дотувати ціну зерна або борошна, то цю ціну неодмінно будуть завищувати. А Кабінет Міністрів сьогодні фактично не має інструментів контролю за тим, яке зерно потрапить на млини і яке борошно — на хлібозаводи. Подальші заяви щодо дефіциту зерна та різкі заходи уряду можуть призвести до зростання цін на всі види продовольства. На тлі постійних заяв щодо продовольчої кризи оптові та роздрібні торговці неодмінно почнуть підвищувати ціни на всі продовольчі товари. Абсолютно неприпустимою є заборона експорту всіх видів зерна. По-перше, такий крок Кабміну, по суті, стане проголошенням реальної продовольчої кризи. Споживачі сприймуть дії уряду як сигнал того, що дефіцит продовольчого зерна є неминучим і взимку їм доведетья купувати хліб, виготовлений з кукурудзи або фуражного ячменю. Це може призвести до небаченого ажіотажу довкола хліба та хлібобулочних виробів. По-друге, своїм рішенням Кабінет Міністрів зірве експортні контракти та позбавить Україну завойованих позицій на зовнішніх ринках. Аграрні господарства втратять джерело компенсації збитків від утраченого через негоду продовольчого зерна і не зможуть вчасно і повністю розрахуватися з банками. Якщо ринок зерна не буде відновлений, зернові компанії також відмовляться від вкладання грошей у майбутній урожай. Заборона експорту може призвести до фінансової кризи в сільському господарстві”.
(Інформаційна компанія “Проагро”, 1 вересня 2003)

“Унаслідок такої бурхливої діяльності Кабміну, зернотрейдери, які проінвестували посівну 2003 року, не зможуть вигідно продати свій товар і матимуть значні збитки. На наступний рік їх навряд чи вдасться переконати прийти на допомогу під час посівної. Зазнають збитків і селяни, які будуть змушені віддавати своє зерно державі в ліпшому разі за собівартістю. А це автоматично призводить до їх нездатності повернути банківські кредити, погашення яких планувалося за рахунок продажу врожаю. Можливо, держава і візьме на себе виплату їхніх заборгованостей, але навряд чи банкіри погодяться допомогти селянам відсіятися в 2004 році. Слід зазначити, що вже під час посівної кампанії нинішнього року село відчувало щонайгостріший дефіцит кредитів. Цьому сприяла й тенденція останніх років до поступового зниження ціни на зерно... Тобто інвестор, закладаючи в розрахунок одну ціну, на виході одержував нижчу, вкладаючи кошти собі на збиток. За зростання виробництва в аграрному секторі виручка від реалізації в 2002 році зменшиласямайже на 400 мільйонів гривень, і основна частка цього зменшення (75 відсотків) припала на рослинництво. Тоді ж обсяги кредитування села впали, особливо за пільговими кредитами, на 21%. Отже, авторитарні дії уряду, помножені на торішні збитки інвесторів і банків, цілком позбавлять село фінансових ресурсів. Навесні 2004 року країну чекає дефіцит коштів для посівної, котрий загрожує обернутися справжньою продовольчою кризою”.
(Газета “Голос України”, 6 вересня 2003)

“(9 вересня) у Верховній Раді України відбувся День Уряду з питань забезпечення продовольчої безпеки держави. Народні депутати, зокрема, заслухали інформацію Кабінету Міністрів про баланс продовольчих та фуражних ресурсів на період 2003–2004 років, а також інформацію про дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства при проведенні комплексу весняно-польових робіт. Прем’єр-міністр Віктор Янукович нагадав депутатам, що ситуація на зерновому ринку залишається складною. Перші наші кроки були обумовлені саме кризовою ситуацією — всі інші ми повинні робити обдумано, з урахуванням усіх особливостей поточного моменту і завдань на майбутнє, зазначив глава уряду”
(“Урядовий кур’єр” 2003.09.10)

“Частина міні-пекарень Львівської області закрилася, не витримавши цінового буму, пов’язаного з регулюванням цін на основні сорти хліба. На жаль, точна кількість закритих міні-пекарень не відома на даний час. Міні-виробники хліба на Львівщині, які працюють рентабельно, відмовилися від випуску “зарегульованих” сортів хліба та підняли ціни на інші види продукції. До недавнього часу у Львівській області, за даними Союзу пекарів Львівщини, перебувало близько 400 міні-пекарень, які виробляли 30% продукції від загального обсягу хлібопекарних підприємств області.”
(Iнформаційна компанія “Проагро”, 10.09.2003)

“На зерновому ринку України зберігається тенденція підвищення цін. Зокрема, за інформацією компанії “Аграріка”, з 4 по 11 вересня позабіржові ціни на пшеницю 3-го класу досягли рівня 1100 грн/т, 4 класу — 1000 грн, а пшеницю 5-го і 6-го класів борошномели готові закуповувати по 850–900 грн/т (СРТ). Експерти пояснюють ситуацію недостатньою пропозицією зерна. Зростання цін на продовольчі зернові спричиняє і подорожчання борошна”.
(“Укрінформ: новини агропромислового комплексу”, № 37, 15 вересня 2003)

“Тернопіль щоденно споживає 50 т хліба. Регулювання ціни збережено поки що на два основні його види. Решта пекарень працює на борошні, яке закуповують за ринковою ціною, і невідомо, чи довго вони зможуть тримати старі ціни на свою продукцію”.
(“Нова тернопільська газета”, 12.09.2003)

“Викликає тривогу незадовільна забезпеченість господарств усіх форм власності насінням озимих культур. У цілому ряді сільгосппідприємств взагалі нема чим засівати поле. Навіть висівальні агрегати не скрізь встигли полагодити...”
(Начальник управління Володимир Авраменко, газета “Наддніпрянська правда”, Хмельницький, 13.09.2003)

“Ціни споживчого ринку вже зросли, причому на свинину — на 8–10% з початку місяця. У зв’язку з цим зросли ціни й на ковбасні вироби. Як вважає начальник Держінспекції по цінах Юрій Чаплій, це — не межа. На зростання цін впливає подорожчення комбікормів, палива, енергоресурсів, тощо...”
(Газета “Время”, Харків, 12.09.2003)

На Бога сподівайся, а сам не гай часу
“Із-поміж багатьох чинників, що гальмують наш поступ уперед у цій важливій галузі країни, виділимо найголовніші. Якщо земельна реформа як одна зі складових аграрної реформи навіть без визначення її мети і завдань все-таки була офіційно задекларована, то аграрна реформа так і залишиться непроголошеною. Досі у країні так і не з’явилася жодна політична сила, яка узяла б на себе відповідальність за проведення на належному рівні аграрної і земельної реформ та аграрної політики в цілому (Аграрна партія, — Ю.М.), а також визначила очікуваний соціально-економічний результат від їх упровадження. І третій, найважливіший, момент: у країні ще не прийнято з цього приводу жодного закону, який визначав би таку силу й окреслив її діяльність... Неможливо також оминути величезні втрати, яких зазнали аграрні реформування від вкрай низького рівня матеріального забезпечення, від того, що не було конкретно визначено відповідальних за проведення аграрної і земельної реформ на всіх рівнях, особливо місцевому. З цих та інших причин,замість того, щоб стати системними, реформи у багатьох випадках розвивалися подібно соціально-броунівському руху. І насамперед через відсутність глибокого моніторингу аграрних реформувань та аналізу їх результатів...
До раптових змін у сільському господарстві не було готове суспільство, виховане на комуністичних ідеях: селяни, науковці, урядовці. Вчені-аграрії, а особливо економісти, і не намагалися пристосувати чи перелицювати теоретичні розробки про колгоспно-радгоспний лад до господарювання в умовах ринкових відносин. Відсутність теоретичних соціально-економічних розробок (а їх і не могло бути в комуністичній системі), брак досвіду зарубіжних країн, який досі дозувався жорсткою цензурою, кадровий хаос на рівні державного управління, а, головне, — непідготовленість селян та відсутність у країні фінансових і матеріальних ресурсів — ось що стало причиною розорення українського села. Все було нове і незвичне, здійснювалося швидко і навмання, тому і маємо такі невтішні результати”.
(Михайло Зубець, Володимир Юрчишин, газета “Голос України”, 15 серпня 2003)

Підготував Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0