Спецможливості
Новини

Україна на «Зеленому тижні’2012» (no comment)…

02.02.2012
311
Україна  на «Зеленому тижні’2012» (no comment)… фото, ілюстрація

З 20 по 29 січня ц. р. 1624 учасники з 59 країн світу взяли участь у найбільшій у світі сільськогосподарсько-продовольчій виставці «Зелений тиждень» у Берліні (Німеччина). Вже 77-й раз виставка відкрила свої двері, а вперше це сталося у далекому 1926 р. (перерва була викликана ІІ Світовою війною та блокадою Західного Берліну з боку СРСР).

З 20 по 29 січня ц. р. 1624 учасники з 59 країн світу взяли участь у найбільшій у світі сільськогосподарсько-продовольчій виставці «Зелений тиждень» у Берліні (Німеччина). Вже 77-й раз виставка відкрила свої двері, а вперше це сталося у далекому 1926 р. (перерва була викликана ІІ Світовою війною та блокадою Західного Берліну з боку СРСР).

Ю. Михайлов

Щороку кількість країн-учасників зростає. Цього разу вперше в історії участь у виставці взяла карликова (за розміром території, але не за ВВП на душу населення) країна - князівство Ліхтенштейн.
«Зелений тиждень» - це не лише виставка передових досягнень світового аграрного сектору, це також місце зустрічі міністрів (не тільки аграрних, але й торгівельних, фінансових і т. д.), різноманітні форуми та круглі столи, численні прес-конференції, бути присутнім на яких одночасно одна людина фізично неспроможна. Тому наперед прошу вибачення, якщо про щось не згадав.
Зрозуміло, що й Україна брала участь у цьому заході - нинішнього року це вже 14-й раз. Її участь упродовж останніх трьох років повністю описує фраза з книжки «Життя та пригоди солдата Івана Чонкіна» Володимира Войновича: «Справи в колгоспі йшли погано. Ну не те щоб зовсім погано, може, навіть і добре, але з кожним роком усе гірше та гірше».
Про українську експозицію я взагалі нічого не писатиму, бо, як казали в Стародавньому Римі, «про померлого - або добре, або нічого». No comment...
А от Росія зробила висновки з минулорічного провалу своєї експозиції на «Зеленому тижні»! Цього року зал Росії був повністю заповнений учасниками.
Про офіційні заходи нашого сільського міністра теж багато не розкажеш. Усе його перебування у Берліні звелося до ППР (партійно-політичної роботи): «посиділи, побалакали та й розійшлися». Він, наприклад, не взяв участі у дискусії з іншими міністрами перед широкою аудиторією, як це було минулого року. Після завершення дискусії, зрозуміло, його не було на підсумковій прес-конференції. І хоча його участь анонсувалася в саміті міністрів сільського господарства з 65 країн світу, на підсумковій фотографії я його не побачив (на саміт журналістів не пускали), хоча, припускаю, що на самому саміті він міг і бути.
Навіть для іноземних журналістів наш міністр не знайшов часу, щоб бодай що-небудь розказати про Україну, про цьогорічні перспективи тощо.
Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, наш міністр зустрівся з кількома VIP-ами, в тому числі з новим генеральним директором ФАО Жозе Граціану да Сільва, міністром сільського господарства Польщі та Бангладешу, поручкався з міністром сільського господарства Німеччини, побалакав з топ-менеджерами німецьких машинобудівних компаній.
Результати? Головне - не перемогти, а взяти участь!
Перейдімо тепер до цікавіших подій «Зеленого тижня».
Тема цьогорічної виставки-ярмарку - «Продовольча безпека через стабільне зростання: сільськогосподарське виробництво в умовах обмежених ресурсів». У перекладі на мову звичайну: як нагодувати світ сімома хлібинами, та ще й щоб залишилося. На жаль, сучасні маги та чародії від сільського господарства й упритул не можуть конкурувати в цьому питанні з Ісусом із Назарета. Навіть більше, парадоксально: коли їм дають чарівну паличку, вони її з огидою відкидають.
Поясню це на прикладі Єврокомісара з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Дачана Чолоша.
За кілька днів до відкриття «Зеленого тижня» німецький хімічний гігант БАСФ повідомив про своє рішення закрити в Європі всю свою науково-дослідницьку діяльність у галузі біотехнологій через неймовірні бюрократичні бар'єри у комерціалізації (виведення на ринок) своїх розробок у галузі генної інженерії.
На прес-конференції Дачана Чолоша німецькі журналісти попросили того прокоментувати ситуацію. Відповідь Єврокомісара була витримана в найкращому бюрократичному стилі: «Я не можу коментувати рішення приватної компанії, яка робить те, що вважає за потрібне».
На уточнююче запитання стосовно того, що БАСФ прийняла рішення саме через неймовірно складне регуляторне середовище в ЄС, Дачан Чолош уміло «вмив руки»: мовляв, слід ураховувати думку споживачів. Словом, «я не я, і хата не моя».
Багато запитань до Дачана Чолоша стосувалося проекту нової Спільної сільськогосподарської програми (ССП) на 2014-2020 рр. (чинна закінчується 31 грудня 2013 р.).
Наприклад, щодо вимоги відводити 7% ріллі під пари. Дачан Чолош пояснив, що насправді мова йде про вимогу для всіх фермерів відводити 7% під багаторічні насадження, такі як кущі, для збереження біорізноманіття (в тому числі як захисток для багатьох видів диких тварин).
Ще одне запитання стосувалося вимоги щодо забезпечення всіма фермерами трипільної сівозміни. Як це зробити, наприклад, в умовах Північної Шотландії, де, дай Боже, виростити хоча б одну культуру? Відповіді не було. Ну й так далі.
Головні ж риси нової ССП - вирівнювання прямих виплат між Заходом (старими членами ЄС) та Сходом, подальший перехід від «історичних» виплат до прямих, спрямування субсидій не на підтримку виробництва, а на збереження довкілля та облаштування сільських територій, підтримка сімейних ферм і кооперативного руху.
Цікавим є питання щодо нової Спільної сільськогосподарської програми на 2014-2020 рр. Про конкретне її наповнення мова може йти лише після узгодження бюджету програми (наразі - приблизно 40 млрд євро на рік). Але в умовах європейської фінансової кризи, кінця якій не видно навіть у бінокль, почали лунати вимоги щодо її скорочення. З іншого боку, всі заходи в рамках ССП фінансують із Брюсселя. Якщо фінансові потоки звідти пересохнуть, підтримувати фермерів доведеться напряму з національних бюджетів, що може взагалі завдати Coup de grаce - «удар милосердя» - по сільському господарству багатьох країн Європи. І тому довкола цього точаться запеклі дебати. Не виключено, що ССП на 2014-2020 рр. найближчим часом не буде прийнята, а дію старої буде подовжено на 2014-й і навіть на 2015-й рр.
Міністр сільського господарства, захисту довкілля та прав споживачів Німеччини Ільзе Айгнер наголошувала у своїх численних виступах на таких моментах: підтримка сімейних ферм, охорона довкілля, бережливе ставлення до свійських тварин, якість харчів, спротив брюссельських бюрократів. Особливо цікавим мені видався заклик переглянути умови надання фінансової допомоги, оскільки більша її частина надходить не на сімейні ферми, а великим землевласникам, у тому числі іноземним (наприклад, китайським).
Пані Айгнер згадала й те, що в Африці 70% фермерів - це жінки. А в мене відразу промайнула думка, чим же займаються їхні чоловіки: лежать собі у затінку під пальмами та цмулять самогон (Африка - регіон з одним із найвищих показників споживання алкоголю на душу населення)?
Було наведено і такі цікаві статистичні дані по Африці: 20% світового населення, 11% світової ріллі, 80% із яких - не обробляють! Після отримання незалежності 50 років тому африканські країни з експортерів харчів перетворилися на імпортерів!
Розвив тему президент Німецької спілки фермерів Герд Зонлайтнер. Він наголосив на потребі збільшення інвестицій в освіту як інвестицій у майбутнє. А проблему голоду в світі мають вирішувати ті, хто, власне, й голодує (дослівно: «Харчі треба виробляти в самих країнах»).

На закінчення
Виставка-ярмарок «Зелений тиждень» - це унікальна можливість привернути увагу до свого сільського господарства та харчової промисловості, зацікавити інвесторів. Україна на «Зеленому тижні» впродовж останніх трьох років виглядає все тьмяніше. В залі експозиції України я розгледів лише одну «родзинку» - самогон!

Інтерв'ю
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее

1
0