Спецможливості
Статті

У стерні зго­ра­ють гроші

04.12.2014
413
У стерні зго­ра­ють гроші фото, ілюстрація

За останні десятиріччя, незважаючи на наукові досягнення, спостерігається втрата родючості грунтів, зростання шкодочинності бур’янів, хвороб і шкідників, які обумовлюють необхідність пошуку нових підходів до технології вирощування основних сільськогосподарських культур. Такі негативні явища, в основному, викликані порушенням чергування культур та невдалим вибором обробітку грунту, сівбою культур у повторних посівах та нормуванням інтенсивності застосування хімічних засобів.

За останні десятиріччя, незважаючи на наукові досягнення, спостерігається втрата родючості грунтів, зростання шкодочинності бур’янів, хвороб і шкідників, які обумовлюють необхідність пошуку нових підходів до технології вирощування основних сільськогосподарських культур. Такі негативні явища, в основному, викликані порушенням чергування культур та невдалим вибором обробітку грунту, сівбою культур у повторних посівах та нормуванням інтенсивності застосування хімічних засобів.

О. Андрієнко, А. Андрієнко,
кан­ди­да­ти с.-г. на­ук

Як не при­кро кон­ста­ту­ва­ти, але де­які то­ва­ро­ви­роб­ни­ки, сподіва­ю­чись на по­зи­тив­ний фак­тич­ний та еко­номічний ефек­ти, по­ча­ли ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти в бо­ротьбі з бур’яна­ми, шкідни­ка­ми та хво­ро­ба­ми спа­лю­ван­ня ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си та со­ло­ми на по­лях, не­зва­жа­ю­чи на те, що та­ким за­хо­дом во­ни не еко­ном­лять на азот­них до­б­ри­вах, що потрібні для ро­бо­ти мікро­ор­ганізмів, а, на­впа­ки, зни­щу­ють мікро­ф­ло­ру та ро­дючість верх­нь­о­го го­ри­зон­ту грун­ту.
Важ­ко уя­ви­ти, скільки шко­ди не­до­лугі та не­да­ле­ко­глядні ви­роб­ни­ки завда­ють грунтам, на яких во­ни ха­зяй­ну­ють, під час спа­лю­вання ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си по­пе­ред­ньої куль­ту­ри. При цьо­му ко­жен із них має на меті своє.
Слід пам’ята­ти, що післяж­нивні решт­ки, за­ли­шені на по­верхні грун­ту, за­без­пе­чу­ють про­хо­лодніші та во­логіші умо­ви ве­ге­тації. Це впли­ває на де­що більшу по­шко­д­женість рос­лин хво­ро­ба­ми й по­тре­бує прискіпли­вішо­го добо­ру хімічних за­собів за­хи­с­ту. Про­бле­мою (порівня­но із тра­диційним зем­ле­роб­ст­вом) мо­жуть ста­ти па­то­ге­ни, які ви­жи­ва­ють в ура­же­них післяж­нив­них решт­ках, за­ли­ше­них на по­верхні грун­ту, особ­ли­во ті, яким спри­я­ють про­хо­лодні та во­логі умо­ви. На­сам­пе­ред, це — стеб­ло­ва гниль і хво­ро­би ли­с­тя. По­тенційну по­шко­д­женість рос­лин хво­ро­ба­ми підви­щує ви­ро­щу­ван­ня їх у беззмінних посівах. Вар­то та­кож ура­хо­ву­ва­ти, що де­які ко­ма­хи є пе­ре­нос­ни­ка­ми хво­роб, а бур’яни ство­рю­ють для них спри­ят­ливі умо­ви, ви­ко­ну­ю­чи роль проміжно­го гос­по­да­ря або місця ре­зер­вації. Ці фактори й спо­ну­ка­ють де­я­ких ви­роб­ників спа­лю­ва­ти стер­ню, а не за­сто­со­ву­ва­ти за­со­би за­хи­с­ту рос­лин.
Важ­ли­вим чинником є не тільки кількість побічної про­дукції та по­жнив­но-ко­ре­не­вих ре­ш­ток, за­ли­ше­них на грун­товій по­верхні, але й їхня якість. Біома­са з ве­ли­ким вмістом вуг­ле­цю і азо­ту є найба­жа­нішою для грун­ту. Як ствер­д­жу­ють вчені, се­ре­до­ви­ще, яке ство­рю­ють рос­линні решт­ки, згуб­не для більшості сільсько­го­с­по­дарсь­ких шкідників. За пра­вильної ор­ганізації ну­ль­о­вої тех­но­логії ви­жи­ва­є ли­ше 3–5% шкідли­вих ко­мах
Чим са­ме шкідли­ве спа­лю­ван­ня ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур?
 
   По-пер­ше
— під час спа­лю­ван­ня со­ло­ми й стерні зни­щується ба­га­то ко­рис­них мікро­ор­ганізмів і різко зни­жується по­тенціаль­на ро­дючість грун­ту.
   По-дру­ге
— не­зво­рот­но втра­ча­ють­ся ор­ганічні вуг­лець і азот.
   По-третє
— за­вдається ве­ли­ка шко­да довкіллю, оскільки спа­лю­ван­ня со­ло­ми — чи не єди­ний сільсько­го­с­по­дарсь­кий фак­тор шко­до­чин­ності, що прирівнюється до про­мис­ло­вих ви­кидів у повітря.
   По-чет­вер­те
— зни­щується знач­на кількість еле­ментів жив­лен­ня.

   Як вка­зу­ють де­які ви­датні вчені, що­ро­ку со­ло­ми та сте­бел ку­ку­руд­зи на­копичується близь­ко 25–30 млн т, та­ким чи­ном на 1 т зер­на при­па­дає близь­ко 1 т побічної про­дукції (со­ло­ма, стеб­ла ку­ку­руд­зи то­що), ос­нов­ну ма­су якої нині не ви­ко­ри­с­то­ву­ють у тва­рин­ництві. Удо­б­рю­валь­на ефек­тивність 1 т подрібне­ної і за­гор­ну­тої у грунт со­ло­ми та іншої побічної про­дукції рос­лин­ництва еквіва­лент­на
3,5–4,0 т напівпе­репріло­го гною. До того ж за­гор­тан­ня со­ло­ми в грунт у місцях її зби­ран­ня поз­бав­ляє від не­обхідності ви­т­ра­ча­ти ко­ш­ти на її скир­ту­ван­ня, пе­ре­ве­зен­ня то­що.
Скільки ж еле­ментів жив­лен­ня ми втра­чаємо під час  спа­лю­вання побічної про­дукції?
Провівши аналіз се­ред­ньої уро­жай­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур в Ук­раїні та виз­на­чив­ши ви­несення еле­ментів жив­лен­ня кож­ною із них з уро­жаєм ос­нов­ної та побічної про­дукції, от­ри­ма­ли таку кар­ти­ну.
Найбільше азо­ту на ство­рен­ня 1 т ос­нов­ної та побічної про­дукції ви­ко­ри­с­то­ву­ють ріпак та соя — 65,0 та 57,0 кг/га, де­що мен­ше — со­няш­ник — 44,0 кг/га, а най­мен­ше — зер­нові ко­ло­сові та ку­ку­ру-д­за на зер­но. При цьо­му з ли­с­то­с­теб­ло­вою ма­сою со­няш­ни­ку азо­ту по­вер­таєть­ся в грунт 74%, ріпа­ку — 60, ку­ку­руд­зи — 51, а стер­нь­о­вих куль­тур — 24–32%.
Фо­с­фо­ру (Р2О5) більше ви­ко­ри­с­то­ву­ють на ство­рен­ня оди­ниці про­дукції рос­ли­ни ріпа­ку (49,0 кг/га) і со­няш­ни­ку (30,7), а соя та зер­нові —близько 14,5–17,5 кг/га. З побічною про­дукцією со­няш­ни­ку до грун­ту по­вер­тається 54% цьо­го еле­мен­та, ріпа­ку та ку­ку­руд­зи на зер­но — 35,8 та 34,0, сої — 27,8 , а зер­но­вих ко­ло­со­вих — 17,1–17,6%.
Калію (К2О) більше за інші куль­ту­ри на ство­рен­ня всієї про­дукції ви­ко­ри­с­то­вує со­няш­ник — 100 кг/га, мен­ше —ріпак — 41,0 та ку­ку­руд­за на зер­но — 27,6, а соя та зер­нові — 16,3–20,3 кг/га. З ли­с­то­с­теб­ло­вою ма­сою со­няш­ни­ку до грун­ту по­вер­тається 94,0% цьо­го еле­мен­та, ку­ку­руд­зи на зер­но — 98,5,  яч­ме­ню — 92,0%. Близь­­ко 68,1–72,4% калію до грун­ту по­вер­тається із со­ло­мою пше­ниці та ріпа­ку, а сої — ли­ше 32,0%.

   Для то­го, щоб зро­зуміти, скільки втра­чає грунт еле­ментів жив­лен­ня за відчу­ження ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си чи со­ло­ми з по­ля або спа­лю­вання їх на полі, ми про­ве­ли певні роз­ра­хун­ки. Ре­зуль­та­ти по­ка­за­ли, що найбільшу кількість азо­ту із се­ред­нь­оз­ва­же­ним по Ук­раїні уро­жаєм ос­нов­ної та побічної про­дукції ви­но­сять ку­ку­руд­за на зер­но та ріпак — 135,0 та 152,1 кг/га, відповідно, соя й пше­ни­ця —115,1 та 115,2, а со­няш­ник, із се­реднім по країні уро­жаєм, — 95,5 кг/га.
Найбільшу кількість фо­с­фо­ру (Р2О5) з грун­ту ви­но­сить ріпак — 114,7 кг/га, ку­ку­руд­за на зер­но — 81,0, со­няш­ник — 66,6, пше­ни­ця — 63,2, а най­мен­ше — соя — 29,3 кг/га.
Калію (К2О) більше за інші куль­ту­ри ви­но­сить со­няш­ник — 217,0 кг/га, ку­ку­руд­за на зер­но — 149,0, вдвічі мен­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ють цей еле­мен­т на ство­рен­ня про­дукції ріпак та пше­ни­ця — 95,9 та 74,0 кг/га, відповідно. Най­мен­ше калію для ство­рен­ня про­дукції ви­ко­ри­с­то­вує соя.
По­вер­нення у грунт побічної про­дукції сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур обумовлює суттєві зміни в по­каз­ни­ках ви­несення еле­ментів жив­лен­ня. Так, за по­вер­нення в грунт ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си рос­лин, найбільшу кількість азо­ту з уро­жаєм ос­нов­ної про­дукції ви­но­сять пше­ни­ця, соя, ку­ку­руд­за на зер­но та ріпак — 87,2; 83,6 ; 66,2 та 60,5 кг/га, відповідно, а ячмінь — 47,0 кг/га. Со­няш­ник ви­но­сить з уро­жаєм ли­ше 24,4 кг/га азо­ту.
Найбільшу кількість фо­с­фо­ру (Р2О5) з грун­ту ви­т­ра­чає ріпак — 73,6 кг/га, ку­ку­руд­за на зер­но — 53,5 та пше­ни­ця — 52,0, а най­мен­ше — соя на насіння — 21,1 кг/га.
Калію (К2О) більше за інші куль­ту­ри ви­но­сять соя, ріпак та пше­ни­ця — 27,9; 26,4 та 23,6 кг/га, відповідно. По­вер­нен­ня по­жив­них ре­чо­вин із рос­лин­ни­ми решт­ка­ми щодо ви­несення їх із уро­жаєм ста­но­вить, %: у со­няш­ни­ку —   74,5 (N), 52,0 (Р2О5), 94,9 (К2О); у ріпа­ку — 60,2,  35,8, 72,4; у ку­ку­руд­зи —  51,0,  34,0, 98,6; у зер­но­вих ко­ло­со­вих — 24,3–32,6 (N),  17,1–17,7 (Р2О5),
68,1–92,0 (К2О); у сої — 27,4, 27,8
та 32,0, відповідно.
От­же, ли­с­то­с­теб­ло­ва ма­са со­няш­ни­ку є найба­га­тішою на ма­к­ро­еле­мен­ти. Як­що порівня­ти, якій кількості до­б­рив відповідає збе­ре­же­на з ли­с­то­с­теб­ло­вою ма­сою кількість еле­ментів жив­лен­ня, от­ри­муємо до­волі суттєві по­каз­ни­ки до­б­рив у ту­ках.
Сподіва­ємось, що ця інфор­мація на­штовх­не то­ва­ро­ви­роб­ників на дум­ку, що еко­номія ре­сурсів «ле­жить у них під но­га­ми», й, ко­ли спа­люється стер­ня чи будь-яка побічна про­дукція сільсько­­гос­­­по­дарсь­ких куль­тур, зем­ле­ко­ри­с­ту­вач має пам’ята­ти, скільки май­бут­нь­о­го прибутку ди­мом піде в ат­мо­сфе­ру.

   От­же, внаслідок спа­лювання ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си ку­ку­руд­зи ми втра­чаємо таку кількість еле­ментів жив­лен­ня, що еквіва­лент­на 202,5 кг аміач­ної селітри, 137,7 —су­пер­фо­с­фа­ту та 244,8 кг калію хло­ри­с­то­го. Найбільше ми втра­чаємо, як­що зни­щуємо ли­с­то­с­теб­ло­ву ма­су со­няш­ни­ку та ріпа­ку.

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0