Спецможливості
Статті

Три обов’язкових кроки: обізнаність, дотримання технологій та якість сушіння

08.05.2014
552
Три обов’язкових кроки: обізнаність, дотримання технологій та якість сушіння фото, ілюстрація

Оскільки корми становлять близько 70% собівартості тваринницької продукції, сільгосппідприємства прагнуть знизити витрати на їхню заготівлю та зберігання, добираючи оптимальний варіант технологічних рішень. Проте для отримання високоякісного корму велике значення мають технології збирання кормових культур, підготовка їх до закладання, консервація силосної маси, укриття її і зберігання, нарешті, правильне використання. Особливого підходу до заготівлі та зберігання потребує люцерна, адже на сьогодні щодо технології її заготівлі виникає чимало питань у кожного, хто цим займається.

Оскільки корми становлять близько 70% собівартості тваринницької продукції, сільгосппідприємства прагнуть знизити витрати на їхню заготівлю та зберігання, добираючи оптимальний варіант технологічних рішень. Проте для отримання високоякісного корму велике значення мають технології збирання кормових культур, підготовка їх до закладання, консервація силосної маси, укриття її і зберігання, нарешті, правильне використання. Особливого підходу до заготівлі та зберігання потребує люцерна, адже на сьогодні щодо технології її заготівлі виникає чимало питань у кожного, хто цим займається.

Т. Міро­нен­ко
Спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

От­же, ви­ро­с­ти­ти кор­мо­ву лю­­цер­ну — тільки од­ин бік спра­ви, не менш важ­ли­во ро­зум­но роз­по­ря­ди­ти­ся її вро­жаєм. Ба­га­то хто з гос­по­дарів мірку­ють: ось до­че­ка­ю­ся пер­шо­го уко­су лю­цер­ни — і «мо­ло­ко рікою поллється».
 Про­те ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти лю­цер­ну у ви­гляді зе­ле­ної ма­си для годівлі ВРХ у ве­ликій кількості тре­ба з обе­режністю. При­чи­ною то­му є при­сутність у лю­церні са­понінів (від лат. sapo — ми­ло) — склад­них бе­за­зо­ти­с­тих спо­лук гру­пи рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня з по­верх­не­во-ак­тив­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. Водні роз­чи­ни са­понінів ут­во­рю­ють гу­с­ту стійку піну, у жуй­них тва­рин та­ка піно­подібна ма­са ут­во­рюється в рубці. Внаслідок цьо­го роз­ви­вається тим­панія (здут­тя). Вче­ни­ми вста­нов­ле­но, що про­теїн зе­ле­ної ма­си лю­цер­ни, так са­мо як і інших бо­бо­вих, на 70–80% роз­чи­няється в рубці ко­ро­ви та швид­ко роз­щеп­люється до аміаку, знач­на кількість яко­го всмок­тується, а потім пе­ре­тво­рюється на се­чо­ви­ну і ви­во­дить­ся з ор­ганізму.
Та­ким чи­ном, особ­ли­во­го спри­ян­ня підви­щен­ню мо­лоч­ної про­дук­тив­ності не відмічаєть­ся. Са­ме то­му зе­ле­ну ма­су лю­цер­ни кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для за­готівлі сіна, сіна­жу або си­ло­су­ва­ти.

З чистої люцерни важко зробити силос — втім, це можливо
Че­рез низь­кий рівень цу­к­ру і ви­со­кий вміст білка си­ло­су­ван­ня — го­ло­вна про­бле­ма лю­цер­ни.
Ско­шу­ван­ня є пер­шим кро­ком зби­ран­ня зе­ле­ної ма­си лю­цер­ни на корм, але при цьо­му важ­ли­во пра­виль­но ви­бра­ти термін, щоб от­ри­ма­ти ви­со­ку якість кор­му, а не тільки добрий уро­жай: у фазі цвітіння от­ри­му­ють мак­си­маль­ний уро­жай зе­ле­ної ма­си, а ви­со­ку якість — під час бу­тонізації (фо­то 1). Так, під час ско­шу­ван­ня лю­цер­ни у фазі по­чат­ку бу­тонізації у пер­шо­му укосі містить­ся 22,8–25,8% си­ро­го про­теїну, у фазі бу­то­нізації за­без­пе­чен­ня су­хої ре­чо­ви­ни си­рим про­теїном зни­жується до 18,5–19,8%, а на по­чат­ку цвітіння — до 16,9–17,6%. Ли­с­тя лю­цер­ни містить до 30% си­ро­го про­теїну і йо­го ча­ст­ка ста­но­вить 40–60% уро­жаю.
Вар­то звер­ну­ти ува­гу на те, що лю­цер­на під час си­ло­су­ван­ня втра­чає ба­га­то чи­с­то­го білка, що більше помітно за низь­ко­го вмісту су­хої ма­си. Вже під час ви­т­рим­ки на полі втра­ти ста­нов­лять 15–20%. За 20% су­хої ма­си (СМ) втра­ти чи­с­то­го про­теїну ста­нов­лять 45%, за 40% — 30, за 50% — по­над 25%.
Як поліпши­ти фер­мен­тацію си­лос­ної ма­си?

   До­да­ван­ня со­ло­ми у зе­ле­ну ма­су. Про­те от­ри­муємо си­лос, важ­кий для пе­ре­трав­лен­ня, ад­же в ньо­му ча­с­ти­на су­хої ма­си припадає на со­ло­му. Окрім то­­го, склад­но при­го­ту­ва­ти од­норідну су­­міш, до того ж со­ло­ма має бу­ти ви­со­кої якості.
   По­пе­реднє підв’ялю­ван­ня зе­ле­ної ма­си. Ця тех­но­логія відо­ма ще як при­го­ту­ван­ня сіна­жу. От­ри­ма­ний у та­кий спо­сіб кон­сер­во­ва­ний корм на­зи­вається сіна­жем.

Умо­ви, які впли­ва­ють на поліп­шен­ня якості лю­цер­но­во­го си­ло­су:
  Пра­виль­но об­ра­ний термін ско­шу­ван­ня: фа­за бу­тонізація — по­ча­ток цві­тіння.
  Ви­со­та стерні — 5–10 см.
 Підв’ялю­ван­ня зе­ле­ної ма­си до 30– 40% су­хої ре­чо­ви­ни — ли­ше та­ким чи­ном мож­на до­сяг­ти оп­ти­маль­но­го про­­це­су бродіння в сіна­ж­но­му бурті.
  До­три­ман­ня щад­но­го ре­жи­му зби­ран­ня для зни­жен­ня втрат ли­ст­ко­вої ма­си че­рез нерівномірність процесу віддавання во­ло­ги стеб­лом і ли­с­тям.
  Рівномірне за­пов­нен­ня бур­та про­шар­ка­ми зав­тов­шки не більше 20–30 см для постійно­го та ре­тель­но­го трам­бу­ван­ня зе­ле­ної ма­си (фо­то 2).
Швидкість за­кла­дан­ня й трам­бу­ван­ня мак­си­маль­на.
  За­побіган­ня по­па­дан­ню в бурт бру­ду та інших сторонніх домішок, які по­­гіршу­ють про­цес бродіння.
  До­да­ван­ня кон­сер­вантів на ос­нові мо­лоч­но­кис­лих бак­терій по­ліпшує про­цес си­ло­су­ван­ня лю­цер­ни (ви­ко­ри­с­тан­ня кон­сер­вантів до­дат­ко­во за­оща­д­жує до 10% енергії в си­лосі та білка — у сіна­жу).

Ви­со­ко­якісний сінаж у ру­ло­нах
Для якісно­го дов­го­т­ри­ва­ло­го збе­ре­жен­ня лю­цер­но­во­го сіна­жу не­обхідно приділити подвійну ува­гу не тільки  про­це­су прив’ялюван­ня, а й пре­су­ван­ню та гер­ме­ти­зації вро­жаю.
Якість пре­су­ван­ня ба­га­то в чо­му виз­на­чає кількість кис­ню, що за­ли­шить­ся в си­лосі: йо­го має бу­ти яко­мо­га мен­ше в тю­ках. Цієї ме­ти до­сяг­ти лег­ше, як­що: прес ос­на­ще­но спеціаль­ною си­с­те­мою на­­різан­ня стеб­лин на фракції за­в­довжки близь­ко 5 см, тиск пре­са постійний та од­на­ко­во силь­ний, пев­ну кількість спре­со­ва­ної трав’я­ної ма­си на­мо­ту­ють у ру­ло­ни. Су­часні уні­вер­сальні ма­ши­ни ви­ко­ну­ють пре­су­ван­ня та на­мо­ту­ван­ня ру­лонів за один ро­бо­чий прохід.

Що потрібно для до­сяг­нен­ня мак­си­­маль­но­го ре­зуль­та­ту
До­три­ман­ня тех­но­логії. Пре­си ма­ють бу­ти оп­ти­маль­но на­ла­го­д­жені, щоб от­ри­ма­ти якомога щільніше спре­со­вані ру­ло­ни з ма­лим вмістом повітря. Не пізніше ніж за дві го­ди­ни після пре­су­ван­ня ру­ло­ни ма­ють бу­ти згор­нуті. Згор­тан­ня слід проводити без­по­се­ред­ньо на місці, та­ким чи­ном мож­на уник­ну­ти по­шко­д­жен­ня під час транс­пор­ту­ван­ня.
Па­ку­валь­на плівка. Для гер­ме­ти­зації ру­лонів сіна­жу кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти спеціаль­ну плівку. Са­ме за та­ких умов по­чи­нається мо­лоч­но­кис­ле бродін­ня все­ре­дині ру­лонів і ви­ник­не за­хис­на вуг­ле­кис­ла ат­мо­сфе­ра. Біла або світла плівка кра­ща від тем­ної, оскільки мен­ше нагрівається під со­няч­ни­ми про­ме­ня­ми. Нагріван­ня плівки ро­бить її про­ник­ною для газів, і за­хис­на ат­мо­сфе­ра зсе­ре­ди­ни ру­лонів ча­ст­ко­во виділяється на­зовні. Як ре­зуль­тат — втра­та по­жив­них ре­чо­вин. За ши­ри­ною кра­ще оби­ра­ти плівку 750 мм.
У про­цесі об­мо­ту­ван­ня ру­лонів сіна­жу ви­с­та­чає 6–8 шарів об­мот­ки.
Транс­пор­ту­ван­ня. Як­що плівка бу­ла по­шко­д­же­на під час за­ван­та­жен­ня чи транс­пор­ту­ван­ня, її слід заміни­ти. Рулонні захвати з ве­ли­кою ро­бо­чою по­верх­нею роз­по­діля­ють тиск рівномірно і за­побіга­ють їхньому по­шко­д­жен­ню.
Зберіган­ня. По­верх­ня, на якій збері­га­ють ру­ло­ни сіна­жу, має бу­ти чи­с­тою, су­хою та рівною.
Ру­ло­ни зберіга­ють не ду­же близь­ко до стіни, щоб не до­пу­с­ти­ти гнізду­ван­ня гри­зунів (фо­то 3). Та­кож доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за­хисні сітки від птахів.
Періодич­ний кон­троль. Щоб пліснява  не зіпсу­ва­ла ру­ло­ни, не­обхідно ре­гу­ляр­но про­во­ди­ти їхній ог­ляд на предмет виявлення роз­гер­ме­ти­зації, на­явних роз­ривів то­що.
Кон­сер­ван­ти. За­со­би на основі кислот діють про­ти кло­ст­ридій, які вик­ли­ка­ють не­пра­виль­не бродіння, ут­во­рен­ня мас­ля­ної кис­ло­ти (в Україні практично не використо­вують). Найчастіше застосовують консерванти на основі живих бактерій. Нор­ми ви­т­рати кон­сер­вантів роз­ра­хо­ву­ють за­леж­но від якості тра­ви і рівня її во­ло­гості.

Ризик втрати якісного сіна безпосередньо у полі
Для люцерни ха­рак­тер­на нерівномірна (вдвічі-втричі) во­ло­говідда­ча ли­с­тям і сте­блами: ли­ст­ко­ва ма­са швидше пе­ре­си­хає і оси­пається, а стеб­ла за­ли­ша­ють­ся три­валіший час во­ло­ги­ми, що є ос­нов­ною при­чи­ною втрат під час зби­ран­ня вро­жаю. От­же, че­рез такі біологічні особ­ли­вості при­го­ту­ван­ня сіна з лю­цер­ни су­про­во­д­жується знач­ни­ми втра­та­ми ли­с­тя і суцвіть, про­те са­ме ці ча­с­ти­ни рос­ли­ни є най­ко­рисніши­ми. У мо­мент підби­ран­ня прив’яленої маси з вал­ка за за­галь­ної її во­ло­гості 35–37% (масу примусово досушують до стану сіна) во­логість ли­с­тя ста­но­вить 15%, а сте­бел — 59%.
За спри­ят­ли­вих умов за весь період сушіння сіна вміст про­теїну в листі зни­жується не більше ніж на 1,5%, тоді як за­гальні втра­ти йо­го з 1 га внаслідок оси­пан­ня ли­с­тя мо­жуть бу­ти в де­сят­ки разів більшими. Це істот­но по­зна­чається на за­гальній по­жив­ності сіна. Але, як свідчать чис­ленні досліджен­ня, про­ве­дені за кор­до­ном, їх мож­на змен­ши­ти шля­хом  об­роб­ки ско­ше­ної ма­си у про­цесі по­льо­во­го сушіння.
Та­кож якість лю­цер­но­во­го сіна за­ле­жить від три­ва­лості перебування ско­ше­но­го тра­во­стою у полі. Під час за­готівлі сіна важ­ли­во ско­ро­чу­ва­ти цей термін умілим ви­­ко­ри­с­тан­ням кліма­тич­них чин­­­­ників і проведенням відповідних тех­но­логічних опе­рацій. Для по­даль­шо­го змен­шен­ня втрат під­­су­ше­не у вал­ках до во­ло­гості 25–28% сіно потрібно зібра­ти в коп­иці, де во­но по­сту­по­во, про­тя­гом двох-трьох днів, підсох­не до стан­дарт­ної во­ло­гості 14–15%. Після цьо­го йо­го скла­да­ють у скир­ти для зберіган­ня. До­сить ча­с­то ви­ко­ри­с­то­ву­ють тран­шей­ний спосіб збері­ган­ня сіна. За цією тех­но­логією сіно підби­ра­ють без­по­се­ред­ньо з валків, транс­пор­ту­ють і складують у сінники (за їхньої відсутності — складають у скирти із накриттям плівкою або соломою). До­б­ре зберігається пре­со­ва­не сіно у тю­ках. З ме­тою змен­шен­ня ме­ханічних втрат сіно пре­су­ють за во­ло­гості 22–24%. Тю­ки із сіном зберіга­ють під навіса­ми, спеціаль­но скла­де­ни­ми піра­мідаль­но для по­даль­шо­го їхнього підсу­шу­ван­ня до оп­ти­маль­ної во­ло­гості. У до­що­ву по­го­ду не слід за­кла­да­ти сіно на зберіган­ня.

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0