Спецможливості
Новини

Топ-4 міфів, через які Україні боїться азіатські інвестиції

20.03.2017
584
Топ-4 міфів, через які Україні боїться азіатські інвестиції фото, ілюстрація
Екс-заступник міністра АПК Владислава Рутицька: "Україна має всі шанси для того, щоб стати виробничим майданчиком для ринку ЄС. Однак для цього потрібні інвестиції і надати їх може Азія"

Україна має всі шанси для того, щоб стати виробничим майданчиком для ринку ЄС. Однак для цього потрібні інвестиції і надати їх може Азія. Таку думку висловила екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька, пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.com.ua.

В першу чергу, мова йде про Китай, Корею, Японію, Туреччину, Індію, Сінгапур, країни арабського світу та Іран. "Це непростий процес, і за такі інвестиції потрібно поборотися з Польщею та Білоруссю, які просунулися у цій справі значно далі", - зазначає експерт.

При цьому вона нагадала, що за рейтингами Україна має непривабливий інвестиційний клімат, проблеми з корупцією і війну на сході. "Однак це не дає відповіді на питання, чому азійські інвестори не йдуть в Україну, тоді як західні нарощують свою присутність", - вважає експерт.

На її думку, потрібно посилити взаємодію на рівні інвестор - держава - суспільство, продемонструвати передбачуваність і стабільність. Крім того, частині політикуму і суспільства потрібно позбавитися страхів, пов'язаних з азійськими інвесторами.

Одна з найпоширеніших фобій - щодо небезпечних виробництв, які начебто несуть з собою деякі азіатські інвестори. В першу чергу, це питання контролю держави, законодавчої та судової практик. У ЄС, наприклад, цією фобією не переймаються. Так, з країн ЄС Китай найбільше інвестує у Великобританію (€15 млрд) та Італію (€11,2 млрд ).

Ще одна фобія - створення азійськими інвесторами виробництв, що будуть випускати неякісну продукцію. "Виходячи з логіки інвестиційних процесів, які мають на меті створити виробництва для ринку ЄС, це нонсенс. Неякісний товар, де б і за які гроші він не був вироблений, не буде затребуваний в ЄС", - пояснює В. Рутицька.

Не менш неадекватна "страшилка" - експорт робочої сили в Україну, яка витіснить українців. Експерт нагадала, що в українських законодавців і політиків є всі важелі для створення законодавчих умов, щоб цього не трапилося. "До того ж, експорт робочої сили в Україну став невигідним навіть з Китаю, не кажучи про інші країни Азії - потенційні інвестори. У нас робоча сила коштує дешевше, ніж у Піднебесній. Навпаки - зараз українські працівники затребувані в Китаї, і трудова міграція спостерігається в протилежний бік", - зазначила В. Рутицька.

Наступни міф - "захоплення земель" і "колонізація України". Цей міф виходить з нинішньої політики деяких країн Азії, які скуповують землі в Африці, розбудовують інфраструктуру, часто використовують привезену робочу силу для отримання сировини, як правило, мінеральної чи сільськогосподарської. "Україна не має нічого спільного з подібною моделлю. Вона тут неможлива, неефективна і нерентабельна. Ми маємо інфраструктуру, освічене населення, розвинуті міста, високий рівень урбанізації, активне громадянське суспільство. Перенесення цієї моделі на нашу державу некоректне", - вважає В. Рутицька.

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся

1
0