Спецможливості
Статті

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

05.06.2008
896
Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі фото, ілюстрація
Одним із важливих шляхів підвищення ефективності продуктивного використання азоту в організмі сільськогосподарських тварин, у тому числі білкового, є науково обґрунтоване співвідношення в раціонах між сумою лужних (Nа+, К+, Са++, Мg++) і сумою кислотних (Сi-, S=, Р=) мінеральних грам-еквівалентів, яке в раціонах жуйних трав, згідно з існуючою нормою, повинне перебувати у межах 1,1–1,4, або (з розрахунку на 1 к. од.) надлишок суми лужних над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів має бути 0,3-0,4, оскільки за такого їх співвідношення показники кислотно-лужної рівноваги тварин перебувають у межах фізіологічної норми, а азот засвоюється на оптимальному рівні.

Разом з цим, як встановлено нашими дослідженнями, стан кислотно-лужної рівноваги, а отже, й інтенсивність процесів продуктивного засвоєння азоту в організмі тварин, зумовлюється не тільки співвідношенням між сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах, а й значною мірою залежить від вмісту в них органічних кислотних еквівалентів (вільних органічних кислот, не зв’язаних з лужними мінеральними еквівалентами). Так, під час  відгодівлі великої рогатої худоби на раціонах з кислим жомом і силосом, особливо в разі тривалого їх згодовування та низької якості, величина рН і концентрація бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах організму істотно знижуються. При цьому показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються убік ацидозу, і тварини, як правило, перебувають у стані компенсованих його форм, коли за фізіологічно-нормальних значень величини рН концентрація бікарбонатів у тканинах нижча за норму, а інколи — і в стані некомпенсованих його форм, коли в крові і тканинах одночасно знижуються нижче фізіологічної норми як концентрація бікарбонатів, так і величина рН, а засвоєння азоту в організмі тварин при цьому різко погіршується, що негативно впливає на їхню продуктивність. Пояснюється це, з одного боку, зниженням інтенсивності протікання реакцій фіксації азоту в процесах біосинтезу, а з іншого, посиленням процесів дезамінування і дезамідування в тканинах та зростанням вимивання азоту з організму з сечею (насамперед амонійного) на нейтралізацію кислих продуктів обміну, оскільки резерви лужних мінеральних еквівалентів в організмі при цьому знижуються.


Тому одним із ефективних шляхів посилення процесів засвоєння азоту, в тому числі небілкових його форм, в організмі великої рогатої худоби та підвищення її м’ясної продуктивності на раціонах з кислотними властивостями (силосні, жомові, висококонцентратні) є введення до їхнього складу лужних мінеральних еквівалентів, передусім катіону Na+, як одного з найактивніших лужних еквівалентів міжклітинного середовища, вміст якого у рослинних кормах, як правило, недостатній. Досягається це згодовуванням тваринам мінеральних кормових добавок з лужними властивостями, насамперед буферних солей натрію (NaНСО3 — харчова сода та бікарбонат — карбонатний продукт, що є побічним продуктом содового виробництва), а також інших солей і сполук натрію, зокрема, кальцинованої (Nа2СО3) та каустичної (NаОН) соди, які застосовують для лужної обробки грубих кормів з метою підвищення їх перетравності. При використанні вказаних хімічних сполук натрію вміст бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах тварин зростає, показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються з ацидозного стану в лужний бік, а продуктивне засвоєння азоту раціонів при цьому посилюється. Дуже часто мінеральні кормові добавки з буферними і лужними властивостями згодовують худобі на фоні цих раціонів разом із джерелами небілкового азоту (діамонійфосфат, сечовина) у вигляді мінерально-амонійних препаратів МП-15 і МП-30, що не тільки поповнює дефіцит перетравного протеїну в кормах, а й посилює ефективність продуктивного використання азоту в організмі тварин.


У зв’язку з цим пошук нових шляхів поповнення перетравного протеїну небілковим азотом та посилення ефективності його продуктивного використання під час відгодівлі худоби на дефіцитних за перетравним протеїном та з великим вмістом кислотних (мінеральних і органічних) грам-еквівалентів раціонах (силосні, жомові, висококонцентратні) є актуальним і має велике практичне значення.
У пропонованій публікації викладено результати досліджень, які ми провели з метою вивчення можливості та ефективності використання нітрату натрію (NaNO3), як азотовмісної і антиацидозної мінеральної кормової добавки, що є спільним джерелом небілкового нітратного (NO3–) азоту та катіону Nа+, під час відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з великим вмістом органічних кислотних грам-еквівалентів (жомові, силосні). Науково-господарський дослід провели у Григорівському міжгосподарському підприємстві Обухівського району Київської області на трьох групах бичків-аналогів чорно-рябої породи методом груп (по 8 голів у кожній), з яких 1-ша група тварин була контрольною, а 2-га та 3-тя -дослідними. Тривалість головного періоду досліду — 90 днів. У зв’язку з дефіцитом у господарстві кормів основний раціон розрахували на одержання середньодобових приростів живої маси на рівні близько 600 г.


Склад раціонів тварин контрольної і дослідних груп у головний період досліду наведено в таблиці 1. У цей час тварини 1-ї (контрольної) групи одержували основний раціон (ОР) з кислим жомом і силосом, дефіцит перетравного протеїну в якому становив 16%; тварини 2-ї групи — ОР + сечовину в дозі 30 г на одну голову на добу, що поповнювало 16% дефіциту перетравного протеїну в раціоні; тварини 3-ї групи — ОР + нітрат натрію в дозі 85 г на одну голову на добу в еквівалентній за азотом сечовини кількості, що також поповнювало 16% дефіциту перетравного протеїну в раціоні. Добова доза нітрату натрію на 1 кг живої маси тварин становила лише 0,2 г, що абсолютно безпечно як для здоров’я тварин, так і для людей після споживання продуктів тваринництва, оскільки допустимий рівень нітратів під час відгодівлі худоби становить близько 0,3 г на 1 кг її живої маси.
Вміст натрію у раціонах бичків 1-ї і 2-ї груп становив 35,4 г, а 3-ї (за рахунок NаNO3) — 58,3 г, або на 64,7% більше. У зв’язку з цим, відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах бичків 1-ї та 2-ї груп дорівнювало 1,55, а 3-ї — 1,75, що вище на 13,2%. Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів у розрахунку на 1 к. од. у тварин 1-ї та 2-ї груп становив 0,48, 3-ї — 0,66, або на 37,5% більше. З урахуванням органічних кислот грам-еквівалентів (вільні органічні кислоти, що входили до складу кислого жому і силосу), які часто не беруть до уваги, відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів у раціонах тварин 1-ї та 2-ї груп дорівнювало лише 1,08, а 3-ї групи — 1,22 (завдяки нітрату натрію). Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів у розрахунку на 1 к. од. у раціонах тварин 1 -ї та 2-ї груп становив 0,10, а 3-ї групи — 0,28. У сумі кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів органічні кислотні еквіваленти становили 30,4%.


Внаслідок проведених лабораторних досліджень встановлено, що піддослідні бички у порівнювальний період за величиною рН венозної крові, яка дорівнювала 7,30–7,31 од., перебували в стані субкомпенсованого ацидозу, хоча відношення між сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів в основному раціоні становило при цьому 1,55, тобто було вищим від верхньої межі рекомендованої в цей час норми, яка дорівнює 1,1–1,4. Останнє свідчить, про те, що стан кислотно-лужної рівноваги (КЛР) в організмі худоби значною мірою залежить від вмісту органічних кислотних грам-еквівалентів у раціоні, а тому, визначаючи в них відношення між лужними і кислотними грам-еквівалентами, органічні кислоти обов’язково потрібно врахувати.
Згодовування сечовини молодняку великої рогатої худоби в головний період досліду на фоні дефіцитних за перетравним протеїном силосно-жомових раціонів дещо поліпшило стан КЛР в їх організмі, про що свідчить насамперед зміщення буферних основ (ЗБО) їх крові вбік алкалозу. Сталося це в основному завдяки зростанню в крові вмісту білкового буферу (+12,0% білка), оскільки вміст бікарбонатів, які спільно з білковим буфером входять до складу буферних основ (БО), вірогідно не підвищувався.
Згодовування бичкам нітрату натрію на фоні дефіцитних за перетравним протеїном силосно-жомових раціонів не тільки поповнило в них до норми потребу в перетравному протеїні, а й підвищило завдяки катіону Nа+ співвідношення між лужними і кислотними мінеральними (і органічним) грам-еквівалентами, що значно більше, ніж у разі згодовування сечовини, вплинуло на зростання показників КЛР їх організму вбік алкалозу. Так, показник рН крові у цих бичків під дією нітрату натрію підвищився до 7,37 од. проти 7,29 од. у контролі і 7,31 од. у бичків 2-ї групи (в обох випадках р<0,001/), концентрація бікарбонатів зросла до 27,8 м-екв./л (+12,1%, р<0,001 до контролю і +6,5%, р>0,05 до 2-ї групи); концентрація загального СО2 зросла до 29,0 м-екв./л (+ 9,8%, р<0,001 до контролю і + 5,5%, р<0,05 до 2-ї групи) та різко зріс показник ЗБО до + 2,2 м-екв./л з -1,77 м-екв./л в контролі і + 0,05 м-екв./л в 2-й групі (+ 121,5%, р<0,001 до контролю і + 224,3%, р<0,001 до 2-ї групи). Важливо відзначити, що під дією нітрату натрію основні показники КЛР у крові бичків 3-ї групи змістилися з ацидозних значень убік алкалозу, і тварини цієї групи в головний період досліду за величиною рН та інших показників КЛР перебували у межах фізіологічної норми. Встановлено, що згодовування нітрату натрію більше, ніж у разі застосування сечовини, активізувало в організмі бичків обмін азоту та його продуктивне використання. Результати біохімічних досліджень мають своє підтвердження в показниках м’ясної продуктивності піддослідних бичків (табл. 2). Так, за 90 днів головного періоду досліду середньодобовий приріст у бичків 1-ї групи становив 568 г, 2-ї групи, які одержували небілковий азот у формі сечовини — 629 г, 3-ї, яким згодовували нітрат натрію в еквівалентній за азотом кількості, — 692 г. Різниці у забійному виході туш м’яса у бичків контрольної та дослідних груп не встановлено.


Затрати кормових одиниць і перетравного протеїну основного раціону на 1 кг приросту живої маси у бичків 2-ї і 3-ї груп, порівняно з контролем, знизилась, відповідно, на 10,0 і 18,0%. Отже, засвоєння небілкового азоту нітрату натрію на біосинтез білків тіла бичків було ефективнішим, ніж засвоєння небілкового азоту сечовини. Останнє свідчить про те, що продуктивне засвоєння небілкового азоту в організмі бичків посилюється у разі збільшення в силосних і жомових раціонах співвідношення між лужними і кислотними мінералами грам-еквівалентів — від 1,55 до 1,75 та відповідного підвищення в їх крові показників кислотно-лужної рівноваги.
Дослідження показали, що нітрат натрію у наведених дозах є безпечною азотовмісною кормовою добавкою і не спричиняє негативних змін в клініко-біохімічному статусі організму тварин та може ефективно використовуватись як додаткове джерело небілкового азоту і мінеральних лужних катіонів під час відгодівлі великої рогатої худоби на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з великим вмістом кислотних грам-еквівалентів.



 
В. Кебко,
канд. біол. наук,
Інститут розведення
і генетики тварин УААН

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0