Спецможливості
Статті

Технологія вирощування кмину

06.10.2008
1897
Технологія вирощування кмину фото, ілюстрація
За народногосподарською характеристикою, кмин — складова  всіляких приправ для гарячих страв, та холодних закусок

Кмин (Carum carvi L.) — дворічна пряно-смакова культура, належить до родини Селерових (Apiaceae Liride), холодостійка й скоростигла. У перший рік через 30–40 днів після появи сходів розвиває розетку дуже розсічених листків і коренеплоди, на другий рік — квіткове стебло з квітками та насінням. Насіння проростає за температури 7…8°С, тому рослина в перший рік життя спокійно перезимовує, рано навесні швидко відростає й наприкінці квітня дає товарну продукцію.
 Листки та пряні коренеплоди вживають протягом усього року в свіжому, сушеному й переробленому вигляді. Коренеплоди кмину використовують також для виготовлення повидла й варення з медом і цукром. Насіння застосовують як ароматичну ефірну добавку під час випікання хліба, виготовлення цукерок, тортів, булочок, ковбас, сиру та інших кисломолочних продуктів, використовують його в солінні та маринуванні. У медицині кмин рекомендують як сечогінний, відхаркувальний та антисептичний засоби; він сприяє збільшенню виділення молока в жінок, які годують немовлят.
Вирощують такі сорти цієї культури: Подільський 9, Рубін, Тонус та інші.

Біологічні особливості
Кмин маловимогливий до тепла. Як уже зазначалося, насіння починає проростати за температури 7…8°С. Характеризується високою зимостійкістю. У фазі розетки кмин витримує сильні морози, що обумовлюється наявністю значної кількості цукрів у його коренях під час зимівлі. Висока температура (понад 30°С) негативно впливає на формування врожаю й накопичення ефірної олії.
Кмин — вологолюбна рослина, тому високі врожаї дає лише в зоні достатнього зволоження. Оскільки вологу насіння поглинає повільно, то сходи з’являються тільки через 18–25 днів після висівання. Найбільше вологи потрібно під час стеблування й цвітіння.
Кмин — світлолюбна рослина, особливо в перший рік вегетації. За сівби під покрив інших культур його врожай зменшується. В загущених посівах (у разі затінення у фазі розетки) на другий рік вегетації кмин не утворює квітконосних пагонів.
Кмин добре росте на різних типах грунтів. Не придатні для нього заболочені, кислі, пересушені грунти. На початку вегетації кмин росте дуже повільно, тож посіви можуть забур’янюватися.

Технологія вирощування
Попередники. Кмин висівають після озимих і ярих зернових, зернобобових культур. У рік плодоношення він рано звільняє поле, тому є добрим попередником для озимих та інших культур.
Обробіток грунту. Спершу лущать стерню, потім орють на глибину 25–27 см. Навесні грунт боронують та культивують. Перед сівбою його обробляють комбінованим знаряддям типу РВК-3,6.
Удобрення. Восени під оранку вносять фосфорні й калійні добрива — Р40К40, навесні — N40 під культивацію. Кмин повністю використовує добрива, які додають у підживлення в два заходи. У перший рік вегетації під час останнього розпушення міжрядь вносять Р40К40. На другий рік після перезимівлі рано навесні вносять N40-50.
Сівба. Висівають кмин широкорядними способом, із відстанню між рядками 45 см. Глибина загортання насіння — 2–3 см. Норма висіву — 8–10 кг/га, або 1,7–1,8 млн схожих насінин на 1 га. У більшості рекомендацій кращим строком сівби кмину є ранній, одночасно з ранніми ярими культурами. Проте ефективна й літня сівба в липні після культур, що рано звільняють поле. За літнього висіву кмин можна розміщувати у сівозміні, не порушуючи чергування культур. За весняної сівби неефективно використовується поле в перший рік вегетації.
Догляд за посівами. Кмин — дворічна культура. Спочатку росте дуже повільно: від сходів до появи першого справжнього листка минає два тижні. Тому важливо не допустити забур’янення посівів. У перший рік вегетації здійснюють боронування й застосовують міжрядний обробіток не менше чотирьох-п’яти разів. За потреби загущені посіви у фазі трьох-чотирьох справжніх листків проріджують, залишаючи на 1 м рядка вісім-десять рослин. Формуються коренева система й розетка листків, генеративні органи не утворюються.
На другий рік рано навесні посіви боронують упоперек рядків, а після відростання рослин до змикання рядків ще двічі-тричі розпушують грунт.
Збирання. Плоди кмину достигають неодночасно, а стиглі легко обсипаються. Тож роздільним способом урожай збирають, коли побуріє 35–40% плодів, а прямим комбайнуванням — 50–60%. Обмолочують валки через два-три дні після скошування. Насіння очищають, підсушують. Для тривалого зберігання вологість насіння потрібно знизити до 10–11 відсотків.

Г. Федорин,
наук. співробітник
Коломийської дослідної станції
Івано-Франківського Інституту АПВ

Advertisement

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,

1
0