Світові виробники засобів захисту рослин вирішили об‘єднати свої зусилля для утилізації тари
Дозвіл на такі домовленості між конкурентами повинен дати АМКУ.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на factor-news.info.
Антимонопольний комітет України розглядає заяву про надання дозволу на узгоджені дії у вигляді створення Онлайн-платформи, яка має покращити ефективність збирання використаної тари з-під засобів захисту рослин (далі – ЗЗР) для її подальшої переробки та утилізації в Україні.
ТОВ «АДАМА Україна», ТОВ «АРІСТА ЛАЙФСАЙЄНС Україна», ТОВ «БАЙЄР», ТОВ «БАСФ Т.О.В.», ТОВ «НУФАРМ Україна», ТОВ «САММІТ-АГРО ЮКРЕЙН», ТОВ «СИНГЕНТА», ТОВ «ФМС Україна» — це суб’єкти господарювання із міжнародними інвестиціями (транснаціональні корпорації), які в Україні розробляють, реєструють, виробляють та продають широкий спектр різноманітних ЗЗР, продуктів та інноваційних технологій для промислового та сільськогосподарського ринків тощо.
Компанії є членами «Європейської бізнес асоціації» та сам веб-майданчик для узгоджених дій планується створити в рамках реалізації Проєкту асоціації «Відповідальна утилізація використаної тари з-під ЗЗР».
Тара з-під агрохімії не підлягає подальшій переробці, а тому при неправильному поводженні з нею виникають загрози як для довкілля, так і для людей. При цьому в Україні зазначена проблема існує давно. Держава намагалась її вирішити шляхом створення державного монополіста на цьому ринку, однак крім корупції користі це не принесло: тара утилізувалась «на папер», а гроші розкрадались. Тому в 2016 році постанову Уряду, що регламентувала такий порядок, скасували, а аграрії традиційно залишились з тарою «сам на сам», та були численні випадки її використання в подальшому в побутових цілях, що несло величезну загрозу для їх життя та здоров’я.
Мета створення онлайн-платформи — підвищити ефективність збирання використаної тари з-під ЗЗР та налагодити взаємодію з ліцензіатами щодо її утилізації шляхом заповнення кінцевими споживачами ЗЗР (агрохолдингами, фермерськими господарствами, дрібними аграріями, насіннєвими заводами) відповідних заявок на збір тари, а в подальшому ліцензіати (суб’єкти господарювання, які мають/матимуть можливість здійснювати відповідну діяльність зі збирання, перевезення, зберігання, перероблення, та утилізації використаної тари з під ЗЗР) — будуть здійснювати забір такої тари та її подальшу утилізацію.