Спецможливості
Статті

Світ відкриває медову Україну

10.01.2014
339
Світ відкриває медову Україну фото, ілюстрація

З 1897 р. раз у два роки в різних країнах відбуваються міжнародні конгреси Всесвітньої федерації бджільницьких асоціацій Апімондія. Це найбільша подія у світовому бджільництві, яка збирає провідних фахівців та вчених, представників національних організацій, освітян, апітерапевтів, ветеринарів, громадських діячів у галузі, бізнесменів та просто пасічників і симпатиків солодкої продукції з усіх куточків світу.

З 1897 р. раз у два роки в різних країнах відбуваються міжнародні конгреси Всесвітньої федерації бджільницьких асоціацій Апімондія. Це найбільша подія у світовому бджільництві, яка збирає провідних фахівців та вчених, представників національних організацій, освітян, апітерапевтів, ветеринарів, громадських діячів у галузі, бізнесменів та просто пасічників і симпатиків солодкої продукції з усіх куточків світу.

М. Пуговиця
Спеціально для проекту «Тваринництво та ветеринарія»

У 2009 р. на ХХХХІ Міжнародному конгресі Апімондії у французькому місті Монпельє громадські організації «Братство бджолярів України» та «Спілка пасічників України» у конкурентній боротьбі з іншими країнами-претендентами (Італією, Іспанією, Болгарією, Угорщиною, Туреччиною) вибороли право проведення конгресу 2013 р. в Україні. Отже, Київ приймав ХХХХІІІ Міжнародний конгрес Апімондії, який став наймасштабнішою подією в історії світового бджільництва та третім, за розміром, міжнародним заходом в Україні — після Євробачення-2005 та Євро-2012.

Усі стяги — до нас у гості
У період проведення конгресу в Міжнародному виставковому центрі зареєструвалося більше 8 тис. делегатів з понад 100 країн світу. Найчисленнішими були делегації Південної Кореї, Польщі, Словаччини, Італії, Китаю, Бразилії та Туреччини. Вперше в історії Апімондії на форумі побували понад 200 посланців Африканського континенту.
Бодай коротко про перебіг представницького зібрання. Вразила своїм масштабом наукова програма «За межі вулика: бджільництво та глобальні виклики», у якій взяли участь понад 1000 науковців із 85 країн. Через великий інтерес до неї довелося навіть прийняти рішення про збільшення кількості симпозіумів у семи наукових комісіях.
Таким чином, наукова програма складалась із семи пленарних засідань, 20 симпозіумів та шести засідань у форматі круглого столу — вони присвячувались як актуальним проблемам бджільництва, так і основним викликам, що постають сьогодні перед людством. Організаційний комітет прийняв за час підготовки до форуму 1200 наукових тез, з яких керівники комісій до виступів відібрали 340. Вчені з України подали понад 100 наукових тез, із них 32 пройшли рецензію та були включені до наукової програми з виступами на засіданнях та публікаціями в Книзі наукових тез конгресу.
Всесвітньо відомі науковці, автори видатних книг про соціальну поведінку, психологію бджолиних сімей та екологію бджоли Роберт Е. Пейдж та Томас Д. Сілі взяли участь у наукових дискусіях як запрошені доповідачі. Організаційний комітет ініціював підготовку за результатами наукової програми спеціальної резолюції XXXXIII Міжнародного конгресу, що буде відправлена в ООН та до урядів країн — членів Апімондії. Робота над резолюцією наразі триває під керівництвом президента Апімондії Жиля Ратіа та президента конгресу Тетяни Васильківської.
Яким найвідвідуванішим заходом відзначився конгрес?
 Безперечно, Міжнародною виставкою «АпіЕкспо 2013», розташованою на 10 тис. м2 павільйону МВЦ. Понад дві сотні компаній з усіх куточків світу представляли найширший асортимент продукції бджільництва, пасічницького обладнання, інвентарю, ветеринарних препаратів, здатний задовольнити потреби найвибагливіших відвідувачів.
Наведу бодай один приклад. Усі дні жваво було біля стенда відомої німецької фірми «Байєр», яка представила, окрім визнаного одним із екологічно найбезпечніших препаратів для бджіл і людей Байваролу, ще низку свої розробок, а також корисних та необхідних для пасіки речей.
Ніхто не відходив від стенда без подарунків у вигляді прекрасно оформленої популярної літератури. Особливо припала до душі книжечка кишенькового формату «Потанцюємо? Танець бджіл. Короткий вступ до курсу бджоляра» (видана на кількох мовах). У короткому довіднику автори зібрали необхідну сучасну інформацію про крилатих комашок, детально виклали дані про життєдіяльність медоносних бджіл, подали практичні поради щодо догляду за ними та лікування. Потурбувався «Байєр» і про наймолодших читачів – майбутніх пасічників: для них запропонував цікаву книжечку-казку про пригоди бджілок і дітей. Приклад, вартий наслідування і вітчизняним бджолярам та видавцям.
 Неабияку увагу учасників привернув Всесвітній медовий конкурс World Beekeeping Awards 2013 (Світова бджільницька премія). Переможці його представляли 34 країни. Всього було вручено 100 медалей в 50 класах, з яких: 41 — золота, 31 — срібна та 28 — бронзових. Гран-прі конкурсу «За найкращий мед у світі» — Кубок Карла та Вірджинії Вебб — отримала кіпрська компанія Tziverti, яку представляв Дімітріс Папакостас. Срібний кубок Апімондії «За найкращий питний мед» отримала словацька компанія Vcelco s.r.o. та її представник Радослав Опалек. «За найкращий асортимент продукції бджільництва» Дубовим щитом Групи компаній «Співдружність» нагороджено Аіду Іскенову з Киргизької спілки пасічників.
 Під час конгресу відбулося понад 15 сателітних подій, організованих іноземними делегаціями та міжнародними бджільницькими товариствами. Оргкомітет представив низку соціальних проектів. Так, у проекті «Інноваційні технології в бджільництві» свої розробки та досягнення продемонстрували 40 фахівців українського пасічництва, прозвучало 48 доповідей як вітчизняних, так і іноземних експертів.
 Медовий ярмарок «Апімондія відкрита для публіки» подарував можливість киянам і гостям столиці придбати найкращі бджільницькі продукти.
 Показ документального фільму Маркуса Імгофа «Більше ніж мед» за підтримки Посольства Швейцарії в  Україні став справжньою окрасою конгресу.
 «Галерея сучасного мистецтва» зібрала на своєму просторі українських художників та майстрів декоративного мистецтва.
 Відбулася також фотовиставка відомих німецьких фотографів Хайді та Ганса-Юргена Кохів «Бджоли — запилювачі світу». Окрему тематичну експозицію було присвячено винахіднику рамкового вулика Петру Івановичу Прокоповичу та іншим видатним діячам українського бджільництва.
 Не забули і про наймолодших: проект «Апімондія для дітей» об’єднав виставку-конкурс дитячого малюнка та серію майстер-класів для найменших відвідувачів. А медовий бар (Honey Bar) дав можливість скуштувати мед з усіх куточків світу.
 Відбулися також шоу «Бджолярська мода» (виробники бджолярського одягу з різних країн демонстрували свої новинки) та конкурс «Медова королева 2013». Останній проходив у три тури. І хто ж вона, єдина найдостойніша? Медовою королевою стала представниця Асоціації бджолярів Туреччини Бурсу Дасер.
Неймовірним попитом в іноземних учасників конгресу користувалися туристичні маршрути бджільницькими об’єктами та історичними місцями України. Делегати побували в апігосподарствах Криму, на пасіках В. І. Нагорнюка та «Медових полях» в с. Халеп’я, «Пчеландії» у Чинадієво, О. І. Ільківа в Буську, на племінних бджолорозплідниках Закарпаття тощо. Запам’ятався гостям також майстер-клас із бортництва у Рудні-Іванівській на Житомирщині.
Під час конгресу в Києві відбулися дві генеральні асамблеї Апімондії. На одній із них голови світових бджільницьких асоціацій обирали країну для проведення конгресу Апімондії у 2017 р. Перемогу здобула Асоціація бджолярів Туреччини. На завершальній частині церемонії закриття форуму президент ХХХХІІІ конгресу Тетяна Васильківська урочисто передала 100-річний колар голові організаційного комітету наступного, XXXXIV, Міжнародного конгресу Апімондії Киун-Хвану Чо. Він відбудеться 2015 р. у м. Теджон (Південна Корея).
Такий короткий перебіг подій незабутнього дійства, коли світ протягом тижня відкривав для себе нашу медову країну. Відбувся обмін думками щодо шляхів розв’язання найболючіших проблем, які сьогодні турбують представників «найсолодшої» галузі. Те, що несолодко їм та їхній підопічній — медовій бджолі, свідчить той факт, що ключовим питанням конгресу стала проблема масового зникнення «божих створінь» — останніми роками в багатьох державах кількість бджолосімей скоротилася на 30–40, а то й на 50%.

Бджоли
наче попереджають
Масштаб лиха сягає далеко за межі бджільницької галузі, оскільки бджола є основним запилювачем більшості сільськогосподарських культур. Спеціальна робоча група Апімондії нині працює над резолюцією щодо визнання бджоли медоносної видом, який підпадає під загрозу зникнення. Підписання такого документа означатиме багатомільйонні асигнування з національних бюджетів і міжнародних фондів для реалізації програм з порятунку крилатих комашок у світі.
Провідні вчені, бджолярі з різних континентів у ході ХХХХІІІ Міжнародного конгресу Апімондії в Києві розповідали про стан справ у своїх країнах, висловлювали слушні думки, що слід зробити заради порятунку бджіл від зникнення. Проблема гостра, потребує глибокого вивчення — журнал з часом повернеться до неї, залучивши до розмови відомих українських фахівців галузі. Поки що пропонуємо погляд на актуальну тему закордонних авторитетів, учасників бджільницького конгресу в столиці нашої країни.
Є дуже багато факторів, що перетинаються і негативно впливають на здоров’я бджіл. На деяких з них зупиниться фахівець з біології доктор Карл Кралсгайм, я ж акцентую увагу ще на такому важливому моменті. Коли ми говоримо про бджільництво, то маємо на увазі не лише мед, а й запилення рослин. Якщо не вирішимо питання зі смертністю бджіл, ми ризикуємо залишитися без багатьох сільськогосподарських культур, які вони запилюють. Крім того, бджоли є агентами біорозмаїття, тобто запилювачами й десятків тисяч дикорослих рослин. Навіть важко уявити, наскільки поменшає фарб на планеті без польових квітів, коли не стане маленької комашки-трудівниці.
Бджоли явно щось бачать і відчувають, своїми смертями вони наче попереджають: щось не так з нашою системою продовольчого менеджменту. Проблема ж боротьби із синдромом руйнування колоній не в пошуку якогось диво-препарату. Пора схаменутися, змінити підхід до ведення сільського господарства, зменшити хімічний пресинг на землю, сміливіше переходити до органічного землеробства й тваринництва, одне слово, під час виробництва продуктів харчування пора перестати боротися з природою.
Бджолярі з усього світу надалі плідно працюватимуть зі своїми українськими колегами — науковцями, практиками. Тільки діалог, активний обмін досвідом, а також впровадження нових методів і технологій допоможуть знизити ризик знищення бджіл. На сьогодні, наприклад, лише в деяких державах ведеться повноцінний статистичний облік справ у галузі, тому й немає повної картини  захворювань і смертності тваринок. Не виняток тут і наша країна. Україні буде надано допомогу провідних фахівців для організації систематичних досліджень, українські пасічники матимуть змогу налагодити міцний контакт із західними експертами.
Чи є альтернатива бджолі? Немає. Подекуди намагаються використовувати для запилення ентомофільних культур джмелів, але надто дорого обходяться вони фермерам — одна особина коштує приблизно 50 євро. Тож бережімо, шануймо безцінний витвір природи — медоносну комаху.

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0