Спецможливості
Статті

Свинарство по-закарпатському

06.10.2008
207
Свинарство по-закарпатському фото, ілюстрація

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Котелеве” Новоселицького району Чернівецької області створено 2004 року. Виробництво свинини організовано на одному свинокомплексі в селі Котелеве, де станом на 1 квітня 2008 утримували 14727 голів свиней, у т. ч. 1030 голів основних свиноматок.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Котелеве” Новоселицького району Чернівецької області створено 2004 року. Виробництво свинини організовано на одному свинокомплексі в селі Котелеве, де станом на 1 квітня 2008 утримували 14727 голів свиней, у т. ч. 1030 голів основних свиноматок.

Виробнича база на свинокомплексі складається із 12 технологічних приміщень, а саме: два приміщення для проведення опоросів свиноматок, по одному — для утримання свиноматок та їхнього індивідуального утримання (де свиноматок осіменяють і з допомогою ультразвукової діагностики визначають поросність), два — для дорощування поросят і шість приміщень — для відгодівлі свиней.
Це підприємство — одне з найбільших спеціалізованих свинокомплексів з виробництва свинини не лише в районі, а й у Чернівецькій області. Тут упроваджено промислову технологію відтворення стада, вирощування та відгодівлі свиней. За 2007 рік господарство реалізувало 1478 тонн свиней у живій масі, що на 26% більше, ніж попереднього року.
На свинокомплексі працює в середньому 135 осіб. За 2007 рік від реалізації свиней у живій масі підприємство виручило понад 16,2 млн грн, отримало 2,5 млн грн прибутку. Рентабельність свинини становить близько 18 відсотків.
У 2005–2007 роках підприємство збільшило виробництво та продаж свинини. Якщо в 2005 році реалізовано на забій 1205 тонн свиней у живій масі, то 2007 року, відповідно, — 1478 тонн, що на 273 тонн (22,6 %) більше, ніж у 2005 році. Тут можна доповнити, що за останні три (2005–2007) роки середньорічна реалізація свиней у живій масі становила близько 1284 тонн. І це — немалі обсяги.
Один із чинників, які вплинули на ефективність виробництва, — раціональне використання кормів.
Усі складові раціону годівлі свиней господарство закуповує на ринках України. Комбікорми виробляють у власному комбікормовому цеху потужністю близько 25 т/добу. Всього для годівлі свиней на підприємстві виготовляють комбікорми за дев’ятьма рецептами, і вони становлять 100% у структурі раціонів. Тобто тут застосовують концентратний тип годівлі свиней.
Рецепти комбікормів для різних статево-вікових груп свиней розробляють спеціалісти свинокомплексу й складають їх з допомогою комп’ютерної програми Win Pas (Польща). Як наслідок, раціони для свинопоголів’я повністю збалансовано за всіма поживними речовинами, обмінною енергією, сирим протеїном, сирою клітковиною, макро- та мікроелементами.
На підприємстві запроваджено ресурсоощадну технологію сухої годівлі свинопоголів’я. Впровадження такої технології годівлі всіх статево-вікових груп свиней дало можливість у 2007 році знизити витрати кормів на 1 ц приросту живої маси — до 3,1 ц к. о. проти 3,2 ц к. о. 2005 року.
Свиноматок годують індивідуально залежно від віку, фізіологічного стану та періоду супоросності. За такою самою схемою годують ремонтних свинок і кнурців. Інше свинопоголів’я (поросята на дорощуванні, підсвинки та свині на відгодівлі) годують досхочу комбікормами з використанням автоматичних годівниць.
Незалежно від пори року, в технологічних приміщеннях (особливо в приміщеннях для опоросів свиноматок) стабільно підтримують потрібні параметри температури, вологості та кратності обміну повітря.
Збільшення обсягів виробництва свинини теж значною мірою досягнуто завдяки селекційно-племінній роботі. Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 29 грудня 2005 року № 766/130 СТзОВ “Котелеве” Новоселицького району Чернівецької області присвоєно статус племінного репродуктора з розведення свиней породи ландрас.
З урахуванням конкретних виробничих умов на підприємстві розводять свиней породи ландрас англійської селекції, які проявили себе з найкращого боку як за чистопородного розведення, так і в разі гібридизації. Щоб одержати свинок для ремонту основного стада свиноматок, використовують прабатьківську свинку GP і кнурів породи ландрас (PIC-408). Отриману гібридну свинку (F-1) осіменяють сім’ям кнурів (PIC-337) для одержання гібридних товарних свиней з високим вмістом м’яса в туші та високою продуктивністю.
Поросят від підсисних свиноматок відлучають у віці 28 діб середньою живою масою 7–7,5 кг. Відлучених поросят переводять у приміщення для дорощування й досягнення середньої живої маси 25–30 кілограмів.
Кнурів каструють на третю-п’яту добу після народження з одночасною ін’єкцією залізовмісних препаратів для попередження анемії. Ікла і хвостики відрізають одразу після народження.
Свиноматок після відлучення поросят переводять у приміщення для індивідуального утримання, де вони протягом п’яти-семи діб приходять в охоту, їх осіменяють і протягом 38–42 діб перевіряють їхню поросність методом сканування.
Основа технологічних процесів — ритмічність і цикли. Неабияке значення мають чітке виконання всіх технологічних процесів виробництва та висока організація праці.
З комбікормового цеху комбікорми автотранспортом доставляють до різних технологічних приміщень, розвантажують у накопичувальні бункери, з яких потім подають до годівниць.
Гній з усіх приміщень видаляють гідрозмивом з подальшим перекачуванням його до відстійників. Напувають свинопоголів’я з допомогою автоматичних ніпельних напувалок.
У всіх технологічних приміщеннях постійно підтримують високий рівень ветеринарно-санітарної культури виробництва, дотримуються принципу “все вільно — все зайнято”.
Велику увагу на підприємстві приділяють роботі з людьми — безпосередніми виконавцями технологічних процесів виробництва.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
О. Ковальчук,
директор СТзОВ “Котелеве”
М. Геймор,
учений зоотехнік

Advertisement

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0