Спецможливості
Статті

Сучасні протруйники у захисті ярих зернових культур

03.02.2020
1654
Сучасні протруйники у захисті ярих зернових культур фото, ілюстрація

У системі захисту рослин від хвороб і шкідників найпоширенішим і найефективнішим є хімічний метод захисту. Інтенсифікація рослинницької продукції потребує інтенсивного, але разом із тим зваженого застосування як пестицидів, так і інших методів захисту рослин в інтегрованому поєднанні. Серйозною проблемою у виробництві зерна є шкідливість від збудників хвороб, що заселяють насіння та рослинні рештки в полі. Через це обов’язковим заходом захисту ярих зернових культур від збудників хвороб і шкідників є обробка насіння протруйниками. Застосування таких препаратів дає змогу знищити інфекцію, що міститься в насінні та на його поверхні, а також у прилеглих шарах ґрунту. Вибір протруйника залежить від культури, характеру та ступеня ураження насіннєвого матеріалу, насичення ґрунту збудниками хвороб і шкідниками, що часто визначається попередниками.

 

Cьогодні ринок України пропонує велику кількість фунгіцидних протруйників насіння для зернових культур. Сучасні препаративні форми пестицидів докорінно змінилися, стали добре збалансованими за багатьма показниками. Все частіше в їхньому складі міститься два-три компоненти діючої речовини, що розширює спрямованість та спрощує дозування, приготування робочих розчинів для застосування.

Здебільшого вони мають системну, контактно-системну дію і тільки незначна їхня кількість — контактну. Залежно від класу хімічних сполук, які входять до складу препаратів, вони мають різний механізм дії на збудників хвороб, спектр фунгіцидної активності, тип метаболізму, швидкість розкладання в рослинах і ґрунті, а також ризик виникнення резистентності у грибів. Знання хімічної структури фунгіцидних протруйників насіння потрібне для побудови антирезистентної стратегії застосування нових хімічних груп діючих речовин фунгіцидів на зернових культурах і принципів диференційованого їхнього використання.

Триазоли — один із найбільших класів сполук системної дії. Використовуються протруйники насіння на основі диніконазолу, дифеноконазолу, тебуконазолу, триадименолу, тритіконазолу, ципроконазолу, флутріафолу. Механізм дії триазолів полягає в інгібуванні біосинтезу ергостерину в мембранах клітин грибів. Ця реакція в бінарній системі рослина-живитель — патоген досить специфічна, тому що рослини не містять ергостерину. Завдяки високій ефективності речовин- інгібіторів триазоли стали найпоширенішими серед фунгіцидів останнього покоління, що проявляють захисну лікувальну та викорінювальну дію, мають широкий спектр активної дії на гриби класів Аскоміцети, Базидіоміцети, в тому числі на збудників: септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, ринхоспоріозу, фузаріозу, видів сажки Tilletia: T.caries Tul & C. Tul; T. foetida Liro; T. Triticoides Sav. i T. Intermedia Gassner, насіннєвої інфекції Septoria tritici, фузаріозної та гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, пліснявіння насіння.

Тебуконазол належить до триазолів третього покоління. Важливим представником препаратів на його основі є Раксіл Ультра 120 FS TH, який ефективний у захисті ячменю ярого, пшениці від сажкових хвороб, кореневих гнилей, хвороб листя за низьких норм витрат — 20–25 г/т. Тебуконазол має рістрегуляторну дію, яка за несприятливих умов може перейти в ретардантну. Такими самими властивостями володіють диніконазол- М і тритіконазол.

Дифеноконазол — одна з діючих речовин протруйника Дивіденд Стар 036FS, ТН. У суміші з ципроконазолом застосовують для обробки насіння ячменю ярого, пшениці в захисті від: усіх видів сажкових хвороб, гельмінтоспоріозної, фузаріозної кореневих гнилей і пліснявіння насіння — із нормою витрати 2 л/т.

Тритіконазол — одна з діючих речовин протруйника Іншур Перформ, т. к. с., що застосовують у захисті ячменю ярого та пшениці від: твердої та летючої сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви — із нормою витрати 1,3 л/т.

Флутріафол — фторумісний протруйник, представник Вінцит 050 CS, КС (флутріафол, 25 г/л + тіабендазол, 25 г/л) проявляє захисну та лікувальну дію. Ефективно контролює не тільки насіннєву інфекцію зернових культур, а й ґрунтову. Застосовують проти сажкових хвороб, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, пліснявіння насіння — із нормою витрати 2 л/т.

Сучасні протруйники відрізняються за спектром дії та технічною ефективністю. Триазоли високоефективні в захисті проти твердої та летючої сажок, а також стримують ранній прояв борошнистої роси в посівах зернових культур.

Під час вибору препарату потрібно враховувати й погодно- кліматичні умови. Так, похідні триазолів за недостатньої вологості ґрунту та високої температури в період сівби та проростання насіння можуть затримувати появу сходів. У такому разі оптимальну глибину загортання насіння, обробленого протруйником, зменшують на 1–2 см. За таких умов вегетації слід використовувати препарати на основі карбоксину і тираму.

У захисті зернових культур важливе значення відведено новому класу хімічних сполук триазолінтіолу, до складу яких належать Ламардор 400 FS, ТН (протіоконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л) та новітня модифікація Ламардор ® Про (протіоконазол, 100 г/л + тебуконазол, 60 г/л + флуопірам, 20 г/л). Протіоконазол — інгібітор деметилази в поєднанні з тебуконазолом, інгібітором біосинтезу ергостерину, проявляють високий кумулятивний ефект; діюча речовина флуопірам належить до нового хімічного класу піридилетиламідів і має широкий спектр активності проти вищих грибів із таксонів аскоміцетів і дейтероміцетів. Завдяки поєднанню трьох діючих речовин, препарат має підвищену ефективність проти Penicillium, Alternarium та Helminthosporium. Ламардор ® Про контролює широкий спектр кореневих гнилей, має високу ефективність проти снігової плісняви, сажок та інших хвороб, що передаються через насіння та ґрунт.

Однак використання виключно фунгіцидних або інсектицидних препаратів у практиці протруєння насіння, особливо на зернових культурах, залишилось позаду. Зараз здебільшого набувають поширення багатокомпонентні комбіновані препарати, які захищають проростки як від хвороб, так і від шкідників.

У дослідженнях, проведених в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ, з використанням препаратів, наведених у таблиці 1, встановлено, що розвиток гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей ячменю ярого сорту Парнас (табл. 2) у контролі був вищий, ніж економічний поріг шкідливості (ЕПШ): у фазі кущіння — 29,1%, у фазі воскової стиглості зерна — 19,7%; поширення хвороби становило 67,8 і 44,2% відповідно. В усіх варіантах досліду із передпосівною обробкою насіння фунгіцидними протруйниками або їхніми сумішами з інсектицидними препаратами розвиток кореневих гнилей у фазі кущіння був статистично достовірно меншим, ніж у контролі. Найтехнічнішу ефективність у зменшенні розвитку гнилей у цій фазі забезпечили препарати Віал Траст (68,0%), Кінто Дуо (65,6%), Юнта Квадро (62,9%), Ламардор Про (55,7%) і його суміш з Гаучо (61,5%); Оплот (53,6%) та його суміш з Табу (54,3%); Іншур Перформ (53,6%). Така ефективність зменшила розвиток гнилей у фазі кущіння до рівня ЕПШ або нижче за нього. У фазі воскової стиглості зерна найефективнішими в зменшенні розвитку гнилей були препарати: Ранкона (26,4%); суміш Ламардор Про з Гаучо (25,4%); Кінто Дуо (22,8%).

У фазі кінець кущіння — початок виходу рослин у трубку в контролі розвиток плямистостей на листку був вищий, ніж ЕПШ — 19,9%. Передпосівна обробка насіння препаратами Максим Форте, Кінто Дуо, Сертікор та Іншур Перформ знизила цей показник до 7,9– 9,2%. Технічна ефективність цих препаратів у зменшенні розвитку плямистостей на листкубула в межах 51,3–60,3% (табл. 3). Високий рівень технічної ефективності в захисті листя від пошкоджень жуками смугастої хлібної блішки (Phyllotreta vіttula L.) встановлено у варіантах із обробкою насіння сумішшю Оплот з Табу та препаратом Юнта Квадро — 60%, за обробки насіння сумішшю Ламардор Про із Гаучо — 65%. Передпосівна обробка насіння ячменю ярого інсектицидними протруйниками на основі неонікотиноїдів зменшувала пошкодженість пагонів у фазі кущіння личинками стеблових блішок (Chaetocnema spp.) на 89,2–96,9%; рослин у фазі молочної стиглості зерна злаковими попелицями (родина Aphydіdae) — на 52,4%. Ефективність передпосівної обробки насіння пшениці твердої ярої протруйником Юнта Квадро в зменшенні пошкодження пагонів у фазі кущіння личинками стеблових блішок становила 40,8% порівняно з контролем — 7,1% пошкоджених пагонів.

Розвиток гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей на рослинах пшениці ярої сорту Династія у фазі кінець кущіння — початок трубкування в контрольному варіанті становив 7,9%, тобто був близьким до ЕПШ, за поширеності 20,7%. Препарати забезпечили 100%-ву технічну ефективність (табл. 4). У фазі воскової стиглості зерна ступінь розвитку кореневих гнилей збільшився і становив 20,1% за поширеності 42,3%. Технічна ефективність протруйника Сценік — 33,3%, інших препаратів — у межах 17,9–19,9%.

Слід також звернути увагу на особливості передпосівної обробки насіння ярих зернових культур. Насіння для протруєння має бути кондиційним за всіма показниками, відповідної вологості, добре очищене від пилу, домішок, які можуть значно знизити концентрацію препарату та ефективність заходу; звичайна норма витрати робочої рідини — 10 л/т.

За застосування суміші препаратів у воду спочатку додають інсектицидний протруйник, ретельно перемішують, а потім додають фунгіцидний протруйник і все разом добре перемішують. Додавання до бакової суміші регуляторів росту рослин (Вимпел-К, Квадростім), комплексних мікродобрив (Оракул насіння, Авангард ®Р Старт) підсилює дію та знімає пригнічувальний вплив протруйників на зародок насінини, стимулює проростання, активний ріст проростка та кореневої системи. Застосування такої комбінації препаратів сприяє формуванню міцних, витривалих рослин із високим потенціалом урожайності.

Отже, застосування для передпосівної обробки насіння ярих зернових культур системних фунгіцидних, інсектицидних і комбінованих препаратів ефективно стримує розвиток кореневих гнилей, сажкових хвороб, листкових плямистостей і захищає рослини від пошкоджень шкідниками, особливо внутрішньостебловими, аж до настання генеративного етапу розвитку рослин. Це дає змогу скоротити кількість обприскувань посівів засобами захисту рослин у весняний період, що є ефективним із екологічної та економічної точок зору.

 

Н. Рябчун, д-р с.-г. наук, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

В. Туренко, д-р с.-г. наук, проф., Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва

Н. Кузьменко, канд. біол. наук, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

журнал "Пропозиція", №3, 2018 р.

Ключові слова: Кукурудза, протруйники

Інтерв'ю
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою

1
0