Спецможливості
Статті

Стратегічний вибір

05.06.2008
141
Стратегічний вибір фото, ілюстрація
Стратегічний вибір

Агрофірма “Переселенська” (дочірнє підприємство Міжнародної агропромислової корпорації), що у Кагарлицькому районі Київської області, майже повністю змінила своє обличчя. За часів розвинутого соціалізму тут спеціалізувалися на м’ясному тваринництві — відгодовували велику рогату худобу. Нині від колись потужного тваринницького цеху залишилися “острівці” у вигляді двох не надто великих ферм: свино- та молочнотоварної. Натомість господарство шукає щастя в іншій царині або ж, як казав дідусь Хрущов, — цариці.

Розчарування у м’ясі було важким не лише з морально-психологічного погляду, а й з матеріального. Не веселилися у господарстві, коли закупівельні ціни на худобу ставали смішними, не раділи, коли зводили нанівець п’яти- семитисячне поголів’я ВРХ-годувальниці. А потім чухали потилиці — з чим жити далі? Така ось сталася у Переселенні перебудова, і, як кажуть мудрі, не дай Бог пережити її ще раз.

Тепер поголів’я ВРХ в “Переселенській” налічує 720 голів, тобто майже вдесятеро менше, ніж колись. А от ріллі — як було 2094 га, так і є. Земля в умовах всеохопної кризи виявила неабияку життєздатність, тому до неї пригорнулися інші ресурси, а також ідеї й плани. Щоправда, ті ідеї були доволі тривіальними. Як і в більшості навколишніх господарств Київщини, вони спиралися на зерно й буряки: вирощування цих культур обіцяло гарантований збут урожаю і давало змогу постперебудовним агропідприємствам зводити кінці з кінцями. А тим, хто вів справу кваліфіковано, — навіть наживати достаток.

Цього року під буряки у Переселенні виділили 300 га. “Віддячила” культура врожаєм у 286 ц/га, від якого казна агрофірми не поважчала. Натомість зернові порадували: незважаючи на загибель озимини, ранні злакові і круп’яні культури дали на круг по 43,2 ц/га. Проте найширший клин — 970 га, або майже половину всіх земель господарства — було відведено кукурудзі. Директор агрофірми Петро Божко так висловився щодо цієї культури: “Для господарства головним напрямом є і буде вирощування кукурудзи на зерно — стабільної і гарантованої культури, яка може за відповідної агротехніки дати високий урожай”. Оптимізм Петра Олександровича базується, насамперед, на цьогорічному результаті її вирощування: 88 ц/га. Такий показник, безперечно, дуже позитивно вплинув на фінансовий стан агрофірми.

Що ж визначило цей успіх? Найпершим було, мабуть, те, що переселенські сільгоспвиробники почали більше розумітися на посівному матеріалі кукурудзи. Як це не сумно, але патріотичні міркування щодо вітчизняних сортів і гібридів сприймаються аграріями дедалі менше. На жаль, українські селекціонери поки що не можуть дати того, що дають іноземні. Тепер сільгоспвиробник прагне не великого товстого качана (який довго визріватиме і висихатиме), а тонкого, виповненого і здорового. Тепер аграрії більше звертають увагу на такі критерії гібриду, як схожість, вирівняність розвитку рослин у посіві, рівномірність прикріплення качанів за висотою, рівномірність достигання і висихання. Ці параметри є передумовою впровадження сучасних інтенсивних технологій у вирощуванні кукурудзи, від них залежить якість одержаної продукції і її собівартість.

Ще одна складова успіху — техніка. Звісно, що високопродуктивні імпортні трактори, комбайни та грунтообробні машини пересічному господарству не по кишені, і тут слід визнати чесно: агрофірма “Переселенська” в цьому плані господарство не зовсім пересічне. Завдяки компанії-засновниці — Міжнародній агропромисловій корпорації (МАК) — “Переселенська” має змогу користуватися (за невелику орендну платню) найкращими польовими машинами. Крім того, у Кагарлицькому районі корпорація збудувала кукурудзяну сушарку потужністю 2000 т качанів за добу. Наявність високопродуктивної сушарки є ще одним чинником, який робить вирощування кукурудзи на зерно перспективним напрямом господарювання.

Проте не лише про зернову кукурудзу дбають у “Переселенській”. Цього року за допомогою тої ж таки МАК було вперше застосовано технологію заготівлі силосу “АГ-БЕГ”. Вона полягає в укладанні силосної маси за допомогою рото-преса в плівкові місткості, де якість корму підтримується на належному рівні за допомогою консервантів; силос у такій плівці добре зберігається аж до нового врожаю, втрати становлять лічені відсотки. Під час укладання кожна зернина кукурудзи розчавлюється, завдяки чому значно підвищується ККД споживання корму тваринами.

Впровадження в “Переселенській” технології “АГ-БЕГ” наводить на думку, що десь у недалекій перспективі тваринництво в агрофірмі набере сили і, може, знову набуде стратегічного для неї значення. Адже працювати без тваринництва неможливо (бо воно дає господарству повсякденні кошти), так само як і жити без нього: від молока і м’яса українці ніколи не відмовляться.

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее

1
0