Спецможливості
Статті

Страх перед ящуром блукає, “як привид, по Європі”

05.06.2008
415
Страх перед ящуром блукає, “як привид, по Європі” фото, ілюстрація
Страх перед ящуром блукає, “як привид, по Європі”

Страх перед ящуром блукає, “як привид, по Європі”

У Великобританії стрімко поширюється ящур. Спалахи у Франції та Нідерландах загрожують розростанню епідемії, зокрема на її шляху стоїть Німеччина. Що думають з цього приводу німецькі фахівці, як вони оцінюють ситуацію, адже Німеччина — країна з високорозвинутим тваринництвом?
Спалах епідемії ящуру для Німеччини означатиме справжню катастрофу. Лише на північному сході країни, який вважають цитаделлю німецького свинарства та скотарства, під загрозу миттю потрапили б мільйони тварин.
У Великій Британії епідемія виходить з-під контрол. Стурбованість має під собою підґрунтя. З 20 лютого спустошувальний вітер завиває майже по всіх куточках британського королівства. Республіка Ірландія також заявила про перші спалахи ящуру. Кількість підтверджених випадків перевищила 600 (на момент підготовки публікації). Уже забито 400 тис. тварин, 190 тис. спалено.
Але далі — гірше. За новим розпорядженням британського уряду, віднині всі копитні мають бути знищені на фермах, розташованих у радіусі 3 км від ураженого ящуром господарства. Це зачіпає майже мільйон тварин! А проте британська армія вже заклала неподалік Карслайлу на території “замороженого” аеропорту “могилу для масових поховань” п’ятиметрової глибини на 500 тис. трупів тварин.
Економічні збитки для країни зростають просто драматично. Прогнозують, що втрати становитимуть близько 30 млрд марок. Громадське життя у постраждалих районах фактично паралізоване. Усі масові заходи, такі як ярмарки тваринницької продукції, збори, скачки, регбі та інше, скасовано. Туристичні маршрути для громадськості перекрито. Туристична галузь Великої Британії близька до непритомного стану через втрати у 800 млн німецьких марок щотижня. Прірва збитків буде вочевидь глибшою, ніж після останньої епідемії ящуру у 1967 році.
Німеччина рішуче виступає на підтримку
екстреного щеплення
Федерація та землі тим часом дійшли згоди, що у випадку стрімкого поширення епідемії буде проведено щеплення в екстреному порядку. Слід розрізняти профілактичне щеплення проти ящуру та екстрене у разі гострого захворювання. Масове проведення профілактичного щеплення можливе тільки зі згоди більшості країн ЄС, якої на даний момент не існує. Термінове ж щеплення після раптового вибуху захворювання може ввести і окрема федеральна земля за погодженням з міністерством економіки.
Нідерланди після перших позитивних зафіксованих випадків ящуру вже видала розпорядження щодо термінового щеплення, забою та утилізації тварин у радіусі 2 км навколо уражених епідемією господарств. Кілька днів пройшло, перш ніж Брюссель “розродився” згодою на проведення в Нідерландах з 26 березня програми екстреної вакцинації. Вона охопить близько 20 тис. тварин.
До 31 грудня 1991 року всі тварини в межах ЄС були профілактично вакциновані проти ящуру. З 1992 року на профілактичне щеплення було накладено заборону. Причиною тоді було названо вищі витрати на покриття значної території профілактичною вакцинацією, ніж вилучення чи ізолювання окремого ураженого поголів’я. Крім того, лунали повідомлення про негативні наслідки вакцинації, такі як викидні або навіть смертні випадки. Проблематично відрізнити щеплених тварин від інфікованих, тому що на даний час не існує ні маркованої вакцини, ні тесту для їх визначення. Через це невпізнанний вірус може бути занесений під виглядом щеплення.
Врешті-решт відмову від регулярної профілактичної вакцинації зумовила економічна вигода: бажання країн — членів ЄС мати вихід на ринки Японії, США та Канади. Ці країни імпортують худобу та м’ясо лише з тих держав, де ящур невідомий та де проти нього не вакцинують, тобто з країн, “вільних від ящуру”. З території ЄС у 1999 році було експортовано близько 1,2 млн т живої худоби, м’ясної продукції та м’яса. М’ясо щеплених тварин, проте, вже не підлягає вільній торгівлі. Зауважте: хто вакцинує проти ящуру, той залишається “кукувати” зі своїм непроданим м’ясом (та живністю). Країни, що проводили вакцинацію, щонайменше протягом року були позбавлені можливості вільного виходу на світовий ринок.
Головний експерт з епізоотій, д-р Вернер Цвінгманн, висловлюється також за екстренне щеплення у разі появи ящуру в Німеччині. Що відбуватиметься у такому разі? По-перше, поголів’я ураженого стада буде повністю знищено та утилізовано у спеціальній установі. Усі парнокопитні тварини на сусідніх фермах у межах визначеного радіусу також підлягають забиттю.
Але, оскільки забиття великої кількості може бути розтягнуто в часі, тварини залишаються потенційними вірусоносіями. Тому ще до “очищення” певного району та самого джерела інфекції має бути проведене щеплення, щоб запобігти поширенню вірусу. З точністю можна сказати, що щеплені тварини не зможуть більше живими залишити регіон.
У будь-якому разі Німеччина готова до “повального” щеплення. Фірма “Байєр” на вимогу земель роками зберігає резерв вакцин. Захисна дія вакцини від вірусу штаму “О Пан Азія”, який сьогодні лютує, оцінюється дуже високо. Багато федеральних земель уже замовили вакцину.
Звичайно, непростою проблемою є утилізація трупів тварин, якщо епідемія ящуру набуде великого розмаху. Через обов’язкове знищення відходів групи ризику, у зв’язку з коров’ячим сказом, потужності утилізаційних заводів уже наполовину завантажені. Тому безперервний процес у рамках боротьби з ящуром може бути ускладнений. А про відкриті вогнища, як в Англії, мова йти не може.
Що буде далі?
Подальший розвиток ситуації з ящуром великою мірою залежить від успіху боротьби з епідемією в Англії. Політика, яка велася досі, малопереконлива. Лунають закиди на адресу Лондона з боку ветеринарно-медичних кіл, ірландського уряду та з боку ЄС, що припускаються таких самих помилок, що й у випадку зі сказом та чумою свиней.
Ферма, яка стала “першим вогником” епідемії у Хеддоні, була під наглядом компетентних установ, її повинні були закрити ще задовго до вибуху захворювання. Різкій критиці також піддається той факт, що заборону на перевезення тварин було видано лише через три дні після того, як стало відомо про перший випадок ящуру.
До того ж, розтягнення терміну до семи днів від моменту забиття інфікованих тварин до моменту спалення трупів повністю неприйнятне. Коли боролися з чумою свиней, теж мали місце такі “запізнення”. У випадку з ящуром вірус може поширитися безпосередньо через повітря, птахів, гризунів тощо.
За прогнозами епідеміологів, Англії доведеться ще не один місяць боротися з заразою. Кульмінація вибухів очікується саме в травні. Британська політика нищення тварин, схоже, не в змозі зупинити ходу епідемії. Проте, як і раніше, англійці відгороджуються від територіального масового щеплення. І це при тому, що економічні збитки вже настільки значні, що невідомо, коли прийдуть до тями постраждалі від сказу та чуми тваринники.
Як розпізнати ящур
Ящур — це гостре вірусне захворювання парнокопитних, дуже контагіозне (тобто легко передається), воно характеризується розвитком афтозних уражень на слизовій оболонці рота, шкірі вимені та міжкопитної щілини. Найсприйнятливіші до ящуру: велика рогата худоба та свині, потім вівці, кози та дикі тварини — наприклад, косулі та олені. Рідше хворіють на ящур буйволи та верблюди, собаки та кішки. Сприйнятливі до ящуру морські свинки, кролики та миші. Молоді тварини переносять хворобу найтяжче. Хворіє на ящур і людина. Економічна шкода від нього дуже велика. Це і падіж молодняку, летальність якого може досягати 40—80%, і тривале зниження продуктивності у перехворілих корів, і зменшення живої маси у хворих тварин, і витрати на ветеринарно-санітарні та карантинні заходи, які порушують економічне життя під час епізоотії на великих територіях.
Перші симптоми хвороби у ВРХ — це гарячка (до 42°С), неспокійний стан, прискорення пульсу і дихання, зменшення споживання корму, зниження надоїв у дійних корів, кульгавість, а також прицмокування з посиленим слиновиділенням. Слина часто звисає з рота, під тваринами утворюються калюжі слини, свині неохоче підводяться та рухаються.
Типовою ознакою ящуру є поява на 2—3 день хвороби пухирців, наповнених рідиною, так званих афт. Афтозні ураження у ВРХ з’являються на слизовій оболонці рота, язика, на “дзеркальці”, крилах носа, на шкірі основи рогів, вінчику та міжкопитній щілині. У свиней афти утворюються на п’ятачку та кінцівках, в основному в місцях, де волосяна частина переходить у копитний ріг. Коли хвороба прогресує, вона уражує всю облямівку вінчика копита, у результаті чого відторгається роговий шар копита. У пухирцях міститься велика кількість вірусів. Стінки афт незабаром розриваються, і віруси виходять “на волю”. На їхньому місці утворюються ерозії.
Тоді як у ВРХ та свиней хворобу можна розпізнати досить легко, перебіг ящуру в кіз, а особливо в овець, зовсім малопомітний. Уражується здебільшого слизова ротової порожнини, кінцівки, рідше вим’я. Проте часто єдиним явним симптомом захворювання є кульгавість.
На місці проникнення вірус ящуру фіксується в клітинах епітелію, де надзвичайно швидко розмножується й уже через 24—36 год утворює первинні афти. Звідси вірус гематогенним та лімфатичним шляхами розноситься по всьому організму, спричинюючи утворення вторинних афт на слизовій ротової порожнини, на п’ятачку свиней, на шкірі сосків і вимені, вінчику і міжратицевій щілині. У телят, поросят і ягнят внаслідок слабкої реактивності розвивається вірусемія, яка здебільшого перебігає без утворення афт.
Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі на ящур тварини, які виділяють у зовнішнє середовище дуже багато вірусу зі слиною, сечею, фекаліями, спермою та молоком, а також з видихуваним повітрям. Виділення вірусу починається одразу після зараження, ще в інкубаційному періоді, і триває увесь час хвороби і довго ще після клінічного видужання.
У більшості тварин, що видужали, виявлено вірус ящуру у слизу піднебіння, язичка, мигдалин, трахеї, стравоходу через 259 днів (за дослідженнями Берроуса), а іншим науковцям у частини тварин вдалося виявити вірус більш як через рік після перехворювання. Ящурний вірус стійкий проти дії факторів зовнішнього середовища. У гної він зберігається до 168 днів, а при біотермічному знезараженні — до 10—15 днів; у гноївці — до 40 днів, у стічних водах — до 103, на поверхні забруднених предметів догляду за тваринами — до 150, в охолодженому молоці — до 47 днів, у свіжому, за температури 37°С, —12 год, на шерсті тварин та одязі — 28—40 днів.
Здебільшого зараження на ящур відбувається шляхом прямого контакту, після закупівлі інфікованих тварин. Великим фактором ризику є також неконтрольований рух транспорту та людей між різними підприємствами. Адже люди, несприйнятливі тварини, птиця можуть бути пасивними переносниками вірусу, тому важливо дотримуватися правил гігієни під час роботи з тваринами. Зараження може відбуватися і через корм, воду, підстилку, предмети догляду, забруднені виділеннями хворих тварин, гній, гноївку та ін. Спонтанне зараження ящуром відбувається через травний канал, слизові оболонки та ушкоджену шкіру.
Особливо проблемним є поширення вірусу через інфіковане м’ясо, а також м’ясні і молочні продукти та згодовування недостатньо термооброблених харчових решток. Дві третини перших спалахів ящуру виникли саме через це. Вірус може бути занесений навіть вітром, і на досить значні відстані.
Людство знову зіткнулося з тим, що ящур надзвичайно швидко поширюється, набуваючи характеру епізоотій та панзоотій. Швидкість поширення ящуру пояснюється стійкістю вірусу в зовнішньому середовищі, надзвичайною сприйнятливістю до ящуру багатьох видів тварин, а також багатьма шляхами перенесення вірусу.
Заходи боротьби
та карантинування
за появи ящуру
Навіть за найменшої підозри на ящур про це має бути повідомлено ветеринарній службі, оскільки ящур — це захворювання, яке підлягає обов’язковій реєстрації.
У разі підозри на ящур тваринницьку ферму огороджують. Овець, як правило, для перестраховування забивають. Ветеринари беруть проби для дослідження у спеціально обладнаній лабораторії. Результат аналізів стає відомим зазвичай через 3—7 днів.
Зону в радіусі 3 км навколо ураженого підприємства оголошують небезпечною. У регіонах з високою щільністю парнокопитних ця зона може бути значно більшою. Сприйнятливих до ящуру тварин у небезпечній зоні піддають клінічним дослідженням. В’їзд і проїзд через карантинну територію (у разі підозри — до отримання результатів) забороняється. Стороннім особам без дозволу керівника і ветлікаря господарства забороняється відвідувати тваринницькі комплекси. Усіх тваринників забезпечують двома комплектами спецодягу та спецвзуття.
Якщо ящур підтверджується, вступають в дію спеціальні ветеринарно-санітарні правила. За прийнятим ЄС рішенням, все поголів’я забивають, а трупи знищують у спеціально виділеному для цього утильзаводі. Федеральні землі Німеччини дали згоду також на забиття худоби сусідніх господарств в радіусі 1 км. Територію неблагополучного господарства, крім обнесення огорожею або обкопування канавою, повністю ізолюють та дезінфікують, на вході будуються пропускники для дезінфекції транспорту. Усі тваринницькі приміщення, скотарні, речі догляду за тваринами повинні бути ретельно очищені та дезінфіковані. У разі карантину забороняється введення та виведення тварин та птиці, а також в’їзд і проїзд через карантинну територію. У пасовищний період всіх тварин карантинної та небезпечної зон негайно переводять на стійлове утримання.
Протягом перших 15 днів панує абсолютне затишшя. Після завершення 15-денного терміну дозволяється вивозити парнокопитних тільки за офіційним дозволом ветслужби, але лише для забиття, з метою діагностики або знищення в рамках закупівельної акції. Закривають усі дороги, що виходять з пункту ящурного вогнища, виставляють потрібну кількість постів з цілодобовим вартуванням. Усю птицю карантинного пункту закривають у приміщеннях, а собак утримують на прив’язі.
Молоко, одержане від корів у ящурному вогнищі, після 30-хвилинної пастеризації за 85°С або 5-хвилинного кип’ятіння може бути вивезене на молокозаводи. Але це питання вирішується на місці ветеринарними органами у погодженні з надзвичайними комісіями з боротьби з ящуром, які негайно створюються у кожному районі за появи ящуру. Взагалі ще не відомо, чи молокозаводи у разі епідемії будуть приймати молоко з неблагополучної зони через небезпеку занесення вірусу молоковозами.
У радіусі 10 км навколо ураженого ящуром господарства вводиться зона спеціального спостереження, де діють ті самі правила, що й у зоні карантину. Єдина відмінність полягає в тому, що тварин можна перевозити, щоправда, у межах зони спостереження!
Карантин знімають не раніше, ніж через 30 днів після забиття, спалення хворих тварин та після проведення остаточної дезінфекції, якщо не було нових випадків захворювання.

Переклад Сочки Любові

Інтерв'ю
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0