Спецможливості
Статті

Стоколос безостий — король злакових трав

05.06.2008
4554
Стоколос безостий — король злакових трав фото, ілюстрація
Стоколос безостий має високу кормову цінність і не дивно, що здобуває останнім часом дедалі більше прихильників. Читайте у матеріалі про технологію вирощування цієї культури від “А” до “Я”, від передпосівного обробітку грунту до зберігання.

Багаторічний кореневищний злаковий вид озимо-ярого типу розвитку. Це цінний універсальний вид, незамінний на схилах, які піддаються водній та вітровій ерозіям. Крім того, це культура, яка витримує затоплення весняними водами протягом 45–50 днів, тому є цінним видом і для заплавних луків.
Кормова цінність трави висока, її добре поїдають усі види тварин завдяки високій облистненості вегетативних пагонів. Вміст протеїну в фазі кущення досягає 23–24,4%, під час цвітіння — 11,7–12,0%. Як водиться, під час скошування травостою на початку цвітіння забезпечує два повноцінні укоси.
Максимального розвитку культура досягає на другий-третій рік життя. У складі травосумішок забезпечує високопродуктивні травостої протягом тривалого часу — шість-вісім і більше років.
Стоколос безостий є цінним компонентом у травосуміші з люцерною, козлятником.
Добре росте на різних типах грунтів. Малопридатні для нього кислі, засолені та заболочені грунти.
Цінним є й те, що стоколос — культура ранньостигла, і період його укісної стиглості збігається з періодом використання в сировинному зеленому конвеєрі посівів озимої пшениці на зелений корм, що недоцільно та економічно не вигідно.
Культура отавна, тобто добре відростає після скошування та випасання на ній худоби. Урожай сіна за два укоси — 60–90 ц/га. Поживність висока: 100 кг сіна із стоколосу містить 56–58 кормових одиниць та 5,5–5,8 кг перетравного протеїну.
Для залуження схилів кращими компонентами для нього є: люцерна, козлятник, еспарцет, конюшина лучна, житняки та райграс високий.
Культура має високу зимо- та холодостійкість, посухостійка й тіневитривала, проте не витримує високого рівня стояння підгрунтових вод.
Кращі попередники на Поліссі — чистий пар, картопля, вико-овес на зелений корм. У Лісостепу й Степу кращими попередниками є просапні культури, багаторічні та однорічні трави.
Обробіток грунту. Завданням основного обробітку грунту є оптимізація фізичного стану, нагромадження й збереження вологи, запобігання ураженню рослин хворобами й шкідниками, боротьба з бур’янами, загортання післяжнивних решток і добрив.
За врожайності 5–6 ц/га насіння стоколос безостий виносить з грунту 130–180 кг азоту, 40–45 — фосфору і 170–180 кг/га калію.
Для збільшення врожаю та поліпшення якості насіння стоколосу безостого треба вносити мікродобрива (молібден, бор тощо). Молібден особливо ефективний на кислих дерново-підзолистих, сірих лісових грунтах. Бор краще застосовувати у формі борного суперфосфату. Найкращий спосіб застосування борної кислоти (0,5–1,5 кг/га) — внесення її з гербіцидами під час хімічного прополювання стоколосу безостого.
Сівба. В середньому норма висіву насіння становить від 10,0–11,0 кг/га (за ширини міжрядь 30 см) до 16,0–18,0 кг/га (за ширини міжрядь 15 см). Глибина загортання насіння: від 1,5–2,0 см на важких грунтах до 3,0–4,0 см — на легких.
Догляд за насінниками. Щороку рано навесні проводять спалювання рослинних (післяукісних) решток, під час якого гине багато шкідників та збудників хвороб. На другий рік і в подальшому проводять весняне боронування насінників. На широкорядних посівах у період вегетації стоколосу безостого проводять дво-триразовий обробіток міжрядь на глибину 8–10 см культиваторами, обладнаними долотоподібними лапами. У разі потреби для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди, передбачені “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” у способи, строки та в дозах, регламентованих останнім.
Збирання насіння. Насінники стоколосу безостого збирають прямим комбайнуванням у фазу повної стиглості насіння. При цьому комбайном зрізають і обмолочують тільки суцвіття (волоті) з дозрілим насінням.
Оптимальна вологість насіння стоколосу безостого для застосування прямого комбайнування — близько 30%. Після збирання насіння сушать та очищають, затарюють у щільні подвійні мішки масою по 20–30 кг.
Зберігають насіння в сухих, не заражених шкідниками та хворобами насіннєсховищах. Вологість насіння стоколосу безостого має бути не вищою 15%.

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0