Спирт хочуть роздержавити

Ситуація у спиртовій галузі стала темою розгляду парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Тож багаторічне протистояння приватних виробників лікеро-горілчаної продукції та державного концерну “Укрспирт” уже незабаром може закінчитися. З огляду на засідання — не на користь останнього.

Монстр зробив свою справу, монстр більше не потрібний
Нині до складу державного концерну “Укрспирт” входять 76 державних спиртозаводів, які забезпечують понад 95% виробництва етилового спирту в країні. До концерну влилися й чотири лікеро-горілчані заводи, чотири торгові доми, соко-морсовий завод і завод промтоварів. Поки що ці виробництва підпорядковані Міністерству агрополітики. Але депутати наголошують: управління галуззю важко назвати ефективним. А ситуацію, що склалася в спиртовій галузі, народні обранці визначили не інакше як “кризова”.
Народні депутати вважають, що причина, не в останню чергу, полягає в самому концерні “Укрспирт”. Утворили його 1996 р. для ефективного управління держмайном, сприяння розвитку галузі, для залучення інвестицій та підвищення якості продукції, але сьогодні він не виконує належним чином покладені на нього функції. Так, за підсумками роботи у 2007 р., майже кожне третє підприємство галузі збиткове. У першому кварталі 2008 р. 38 підприємств зупинено. Загалом держпідприємства галузі використовують виробничі потужності менше ніж наполовину.
Безпомічність Укрспирту депутати підтвердили й такою інформацією: у 1990 р. галузь виробляла понад 52 млн декалітрів спирту, в 1996 — понад 60 млн і була значним джерелом надходжень у Державний та місцеві бюджети. Але, починаючи з 1997 р., виробництво продукції різко скоротилося.
Не дуже оптимістичні тенденції і з поставками українського спирту за межі держави. У 2005 році було експортовано 9,8 млн декалітрів спирту; в 2006 — 11,6 млн; у 2007 — 9,2 млн декалітрів. Найбільшими імпортерами українського спирту є Угорщина, Польща, Австрія. Торішнє зменшення експорту проти 2006 р. спричинено зміною законодавства ЄС у частині порядку денатурації спирту, а також увезенням до Європи дешевого американського спирту та несвоєчасним відшкодуванням із бюджету податку на додану вартість, що призводить до вимивання обігових коштів спиртових заводів. Так, станом на 1 квітня нинішнього року експортерам не відшкодовано 26 млн грн податку на додану вартість.
Здавалося б, є позитив: за 2007 р. підприємства концерну “Укрспирт” мали 48 млн грн прибутку та 39 млн грн збитку. За 2006 рік — 27 млн грн прибутку та 31 млн збитку. Тобто зведений результат становив 9 млн грн прибутку за 2007 рік проти 4 млн збитку за 2006 рік. Водночас — що таке нині 9 млн грн? Це прибуток одного (!!!) потужного успішного сільгосппідприємства.

Віддайте зарплату — хоча б літрами!
Звинувачень на адресу спиртовиків звучало немало. За словами голови аграрного комітету Миколи Присяжнюка, надходить “безліч скарг та інформації про зловживання у спиртовій галузі. … Велика кількість спиртозаводів простоює, працівники там не бачать для себе перспективи. Низьке завантаження підприємств веде до зростання собівартості, технології старіють… Невиплати зарплат робітникам стали хронічними. За повідомленнями фіскальних структур і МВС, існують системне розкрадання державного майна та зловживання службовим становищем. Є запротокольована інформація про виробництво необлікованого спирту, про несплату акцизного збору… Багато нарікань від директорів заводів на те, що неефективна система централізованої реалізації спирту через посередника Київспирт — теж негативно впливає на розвиток галузі”.
Під час засідання йшлося про те, що матеріальна база та технології виробництва більшості підприємств галузі застаріли, що унеможливлює подальшу безпечну та ефективну їхню діяльність. Хронічні невиплати заробітної плати працівникам Бучацького мальтозного заводу (Тернопільська область), а також Івашківського (Харківська), Жовтневого (Полтавська), Угерського (Львівська область) спиртових заводів, Лохвицького спиртового комбінату (Полтавська область) створюють соціальну напругу в трудових колективах. Станом на 1 квітня нинішнього року заборгованість із зарплати становить 6,8 млн грн. На думку керівників спиртозаводів та їхніх профспілкових організацій, блокування концерном видачі нарядів на реалізацію спирту окремих підприємств не дає їм можливості своєчасно реалізувати спирт, що призводить до збитковості підприємств і заборгованості перед Держбюджетом. Так, на державному підприємстві “Бджільнянський спиртовий завод” Вінницької області виробнича потужність знизилася з 93% у 2005 році до 3% у 2007 р. за наявності залишків готової продукції на складі на суму 1,3 млн грн. При цьому податки в бюджет і заробітну плату працівникам підприємства не сплачують.
Унеможливлює чітку роботу галузі й те, що в концерні немає системної кадрової політики. Останнім часом, стверджували в своїх виступах парламентарії, на посади керівників підприємств галузі призначають людей, які не відповідають кваліфікаційним вимогам. Зокрема, змінено керівництво на 25 підприємствах; більшість звільнень супроводжується судовими позовами або кримінальними справами. Приміром, у 2007 р. на державному підприємстві “Маловисківський спиртовий завод” Кіровоградської області на керівника заведено кримінальну справу за фактом завданих збитків на суму 4,5 млн гривень.
“Сьогодні потужності наших заводів завантажено на 20%, а спрацювання устаткування становить 80–90%. При цьому комітет так і не почув від керівництва Укрспирту концепцію розвитку й довгострокову програму подолання негативних тенденцій, — зазначив Микола Присяжнюк. — Але головне — політика Укрспирту. Працівники галузі скаржаться, що практично на кожному підприємстві сьогодні присутні так звані “смотрящие”. Це представники невідомих структур, які повністю контролюють діяльність спиртозаводів”. Вони не мають жодного стосунку до держпідприємств, але контролюють виробництво, реалізацію та фінанси, тим самим втручаються у господарську діяльність.
Народні депутати вважають, що серед причин, що зумовили зниження економічної ефективності роботи галузі, є й “відсутність обгрунтованої концепції реформування та реструктуризації спиртової галузі; несвоєчасне законодавче забезпечення проведення реформ, неналежне виконання прийнятих законодавчих актів; недостатні та малоефективні дії органів виконавчої влади щодо врегулювання проблем галузі; неспроможність керівництва концерну здійснити антикризові заходи для її відродження “.
Окремі парламентарії навіть висловлювалися за те, щоб роботу Укрспирту та міністра аграрної політики в цій галузі визнати незадовільною, а концерн узагалі ліквідувати. Однак цього разу обійшлися без радикальних заходів. Чи надовго? Адже враховуючи важливість розвитку спиртової галузі як інвестора зміцнення національної економіки, комітет вирішив рекомендувати парламенту розглянути в першочерговому порядку пакет законопроектів щодо її реформування. А Кабінет Міністрів, на думку депутатів, має “дати доручення відповідним органам для проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності державного концерну “Укрспирт” за 2007 рік. Результати інспектування розглянути на одному з подальших засідань уряду”. Постало питання й про відповідність займаним посадам керівництва Укрспирту. 

Галина Квітка