Спільні енергопроекти аграріїв забезпечить енергонезалежність сіл

Кооперація у невеликі проекти із виробництва та збуту енергоносія з поступовим переходом на когенераційні установки є доцільною. Це займе 3+6 років, проте забезпечить повну енергонезалежність сільської громади. Таку впевненість висловив виконавчий директор Інституту сталого розвитку, засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв, пише propozitsiya.com з посиланням на biz.nv.ua.

Експерт розповів, що за результатами дослідження енергетичного потенціалу біомаси Харківської області, проведеного Інститутом сталого розвитку та Німецьким центром дослідження біомаси DBFZ, сумарний електроенергетичний потенціал біомаси Харківщини дорівнює 2,4 ГВт*год – рівно стільки, скільки генерує Зміївська ТЕС ПАО «Центренерго» (входить в 5-ку найбільших ТЕС України). А сумарний теплоенергетичний потенціал біомаси області становить 2,9 ГВт*год, що у 6 раз перевищує потужність Харківської ТЕЦ-5 (0,5 ГВт*год), що забезпечує теплоносієм 1,7 млн мешканців міста Харків.

"Тому, створення об’єктів енергогенерації на базі колективних сільгосппідприємств або об’єднання малих та середніх сільгосптоваровиробників у енергетичні кооперативи можуть зробити значний крок у забезпеченні місцевої енергонезалежності", - робить висновок С. Ігнатьєв.

Також він зазначив, що проекти із спалювання сухих відходів сільського господарства та отримання теплової й електричної енергії потребують інвестицій від €10-€39 тис./1 т використовуваних відходів на добу (залежно від технології та обладнання).

Вологі відходи технологічно доцільно зброджувати в реакторах з отриманням біогазу і подальшим виробництвом енергії.

Проекти з анаеробного зброджування передбачають витрати від €5-23 тис./1 т використовуваних відходів на добу, термін їх окупності — 6-14 років. Проте він значно скоротиться за умов отримання "зеленого" тарифу і становитиме 4-8 років.

А якщо мова йде щодо встановлення котельні із спалювання біомаси та продаж енергоносія, то такий проект окупиться за 2-2,5 опалювальних періоди, а лінія із виробництва паливних брикетів – за 3-3,5 роки.

"Тут доцільною є розробка спеціальних кредитних пакетів для подібних проектів для сільськогосподарських енергетичних кооперативів від банківських установ. Наведені розрахунки враховують реальні українські кредитні ставки, а якщо залучати "дешеві" європейські гроші, то проекти із виробництва теплоносія та когенерації електричної енергії вийдуть на самоокупність за 3-4 роки", - констатує С. Ігнатьєв.