Спецможливості
Технології

Соя в короткоротаційних сівозмінах із кукурудзою

06.03.2017
6967
Соя в короткоротаційних сівозмінах із кукурудзою фото, ілюстрація

Оскільки соя є ос­нов­ною зер­но­бо­бо­вою куль­ту­рою і виз­на­чає рівень ви­роб­ництва рос­лин­но­го білка, їй на­ле­жить провідне місце в струк­турі посівних площ се­ред зер­но­бо­бо­вих рос­лин. 

 

 

Стабільної зер­но­вої про­дук­тив­ності сої мож­на до­сяг­ти за­вдя­ки підви­щен­ню вро­жай­ності бо­бо­вої куль­ту­ри шля­хом по­даль­шо­го вдо­с­ко­на­лен­ня й уп­ро­ва­д­жен­ня на­уко­во об­­ґрун­то­ва­них сівозмін, адап­тив­них тех­но­логій кон­крет­но для кож­ної зо­ни її ви­ро­щу­ван­ня. Для роз­крит­тя по­тен­ціалу вро­жай­ності цієї ку­­ль­­ту­ри потрібно вра­хо­ву­ва­ти її біологічні особ­ли­вості, ви­мо­ги до тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня та спів­від­но­шен­ня в сіво­зміні, щоб за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­ний вихід про­дукції рос­лин­но­го білка, під­ви­щен­ня ро­дю­чості ґрунтів за­вдя­ки поліпшен­ню азотфіксації.

Ко­рот­ко­ро­таційні сівозміни

Сою доцільно розміщу­ва­ти в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах, щоб во­на по­вер­та­лась на по­пе­реднє місце ви­ро­щу­ван­ня че­рез три-чо­ти­ри ро­ки. Цінність цієї куль­ту­ри по­ля­гає в біологічній фіксації азо­ту з повітря — на рівні до 90–120 кг/га. Ви­со­ка інтен­сивність діяль­ності буль­боч­ко­вих бак­терій відбу­вається тільки за спри­ят­ли­вих умов зво­ло­жен­ня та за­сто­су­ван­ня іно­ку­ляції ви­со­ко­е­фек­тив­ни­ми шта­ма­ми. Порівняй­те: при­бав­ка зер­но­вої про­дук­тив­ності сої в ре­зуль­таті іно­ку­ляції посівно­го ма­теріалу зви­чай­ни­ми шта­ма­ми ста­но­вить 1,5–3,0 ц/га, а за ви­ко­ри­с­тан­ня су­час­них пер­спек­тив­них пре­па­ратів — удвічі більше. Пев­на ча­с­ти­на біологічно фіксо­ва­но­го соєю азо­ту з повітря за­ли­шається в ґрунті. То­му ця куль­ту­ра є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком для більшості зер­но­вих, уро­жайність за­вдя­ки цьо­му знач­но зро­с­тає порівня­но з інши­ми по­пе­ред­ни­ка­ми. Так, зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи, ви­ро­щу­ва­ної після сої, збільшується на 3–5 ц/га, яч­ме­ню — на 4–6, ози­мої пше­ниці — на 3–4 ц/га. У ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні, з ог­ля­ду на аг­ро­номічну й еко­но­мічну роль сої, слід на­да­ва­ти пе­ре­ва­гу на­сам­пе­ред цій зер­но­бо­бовій куль­турі.

У зв’яз­ку з цим за­слу­го­ву­ють на ува­гу ре­зуль­та­ти ком­плекс­них досліджень, про­ве­де­них у 2008–2015 рр. на Ерастівській дослідній станції ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН. Ме­тою їхньо­го про­ве­ден­ня є обґрун­ту­ван­ня аг­ро­технічних ас­пектів доцільності за­сто­су­ван­ня різних спо­собів ос­нов­но­го об­робітку, доз міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня сої в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації в умо­вах Північно­го Сте­пу.

У про­цесі низ­ки досліджень пе­ред­ба­ча­лось вив­чи­ти та ви­я­ви­ти до­с­ко­налішу си­с­те­му ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. А та­кож досліди­ти вплив дов­го­ст­ро­ко­во­го за­сто­су­ван­ня оран­ки та чи­зель­но­го об­робітку в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах на аг­рофізичні по­каз­ни­ки ґрун­ту, вод­ний ре­жим та різних доз до­б­рив на про­дук­тивність сої та виз­на­чи­ти кращі прий­о­ми інтен­сив­ної бо­роть­би з бур’яна­ми в посівах сої в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах.Зернова продуктивність кукурудзи, вирощуваної після сої, збільшується на 3–5 ц/га, ячменю — на 4–6, озимої пшениці — на 3–4 ц/га

Ґрунт дослідних діля­нок — чор­но­зем зви­чай­ний ма­ло­гу­мус­ний важ­ко-суг­лин­ко­вий на лесі. Вміст гу­му­су в ор­­но­му шарі — 3,5–4,0%, ва­ло­во­го азо­ту — 0,23–0,26, фо­с­фо­ру — 0,11–0,12 і ка­­лію — 2,0–2,5%. Ре­акція ґрун­то­во­го роз­­­чи­ну ней­т­раль­на, рН во­дя­ної ви­­тяж­­ки — 6,5–7,0.

Дослід за­кла­да­ли за двох спо­собів ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту: з оран­кою плу­гом ПЛН-5–35 на гли­би­ну 25–27 см та чи­зель­ним об­робітком із за­сто­су­ван­ням стійок на кшталт «Па­ра­плау» — плу­гом-роз­пу­шу­ва­чем із стійка­ми ПРН-31000, на гли­би­ну 25–27 см. На­­си­ченість сівозмін соєю: у двопільній — 50%, трипільній — 33, чо­ти­рипільній — 25 та 50%. У дослідах висіва­ли сорт сої Ан­нуш­ка — 500 тис./га схо­жо­го насіння з міжряд­дям 30 см. Від збуд­ників хво­­­­роб насіння сої об­роб­ля­ли про­труй­ни­ком Мак­сим ХL, 2,0 л/га, з до­да­ван­ням при­ли­па­ча.

Пе­ред­посів­ний об­робіток ґрун­ту для сої

Під час про­ро­с­тан­ня насіння сої по­тре­бує 130–160% во­ди від йо­го ма­си, при­чо­му сім’ядолі ви­но­сить на по­верх­ню ґрун­ту. Куль­ту­ра до­сить чут­ли­ва до гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння та на­яв­ної про­дук­тив­ної во­ло­ги в ґрунті. Оп­ти­маль­на гли­би­на за­гор­тан­ня — 4–5 см, то­му слід звер­ну­ти особ­ли­ву ува­гу на пе­ред­посів­ний об­робіток ґрун­ту. Ра­но на­весні об­­робіток ґрун­ту роз­по­чи­на­ють із бо­ро­ну­ван­ня в два сліди — ба­жа­но впо­пе­рек або під ку­том, щоб як­най­кра­ще збе­рег­ти во­ло­гу та вирівня­ти по­­верх­­ню по­ля. Пе­ред­посівний об­робіток ви­ко­ну­ють ра­зом із уне­сен­ням ґрун­то­вих гербіцидів на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння.

Для бо­роть­би з бур’яна­ми за­сто­со­ву­ва­ли ком­плекс за­ходів: на­сам­пе­ред аг­ро­технічні (сівозміна, си­с­те­ма ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, до­посівні та після­с­хо­дові прий­о­ми бо­роть­би з бур’яна­ми), а з хімічних — вно­си­ли гербіцид Хар­нес, 2 л/га, під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, за по­тре­би — стра­хові гербіци­ди.

У су­час­них умо­вах за ви­со­кої вар­тості міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх потрібно вель­ми раціональ­но — з ура­ху­ван­ням по­точ­ної си­ту­ації на полі, тоб­то на­яв­ності по­жив­них еле­ментів у ґрунті та по­пе­ред­ників. Вив­чен­ня доз до­б­рив у досліді про­во­ди­ли за та­кою схе­мою: кон­троль — без уне­сен­ня до­б­рив; ви­ко­ри­с­тан­ня підви­ще­них доз до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду ви­т­рат по­жив­них ре­чо­вин на фор­му­ван­ня оди­ниці вро­жаю — за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту; ре­ко­мен­до­вані до­зи до­б­рив для сої — N40Р60. До­б­ри­ва вно­си­ли во­се­ни під ос­нов­ний об­робіток. Пе­ред ос­нов­ним об­робітком їх за­гор­та­ли в ґрунт важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми.

В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня особ­ли­ву ува­гу слід приділя­ти ос­нов­но­му об­робітку ґрун­ту, який має за­без­пе­чи­ти спри­ят­ливі умо­ви для на­ко­пи­чен­ня про­дук­тив­них за­пасів во­ло­ги в осін­ньо-зи­мо­вий період. Під час ви­ко­нан­ня ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту різни­ми за спо­со­бом дії ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми пев­ним чи­ном впли­ва­ли на йо­го аг­рофі­зичні вла­с­ти­вості. Зо­к­ре­ма, ви­ко­ри­с­тан­­ня в по­пе­редні ро­ки чи­зель­них зна­рядь із ро­бо­чи­ми стійка­ми ПРН 31000 підтвер­ди­ло, що ці зна­ряд­дя до­б­ре роз­пу­шу­ють ґрунт і за­без­пе­чу­ють суттєве за­оща­д­жен­ня па­ли­ва (5–7 л/га) та ви­­со­ку про­дук­тивність аг­ре­га­ту.У короткоротаційній сівозміні з огляду на агрономічну й економічну роль сої слід надавати перевагу насамперед цій зернобобовій культурі

Для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин спри­ят­ливі умо­ви скла­да­ють­ся ли­ше тоді, ко­ли аг­рофізичні по­каз­ни­ки відповіда­ють оп­ти­маль­ним па­ра­ме­т­рам. Ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту є од­ним із важ­ли­вих і дієвих фак­торів, що суттєво впли­ває на йо­го ос­новні аг­рофізичні по­каз­ни­ки, зо­к­ре­ма такі, як щільність та струк­­турність. Одер­жані пе­ред сівбою ре­зуль­та­ти досліджень по­ка­за­ли, що щільність ґрун­ту після сої у верх­нь­о­му шарі (0–10 см) у варіанті по оранці бу­ла де­що роз­пу­ше­ною і ста­но­ви­ла 0,97, а за чи­зель­но­го об­робітку — 1,01 г/см3, а в шарі 10–20 см — відповідно 1,01 та 1,02, у шарі 20–30 см — 1,09 г/см3.

Щільність ґрун­ту після ку­ку­руд­зи в ша­рі ґрун­ту 0–10 см у варіанті з оран­кою ста­но­ви­ла 0,96, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­­ня — 0,97 г/см3. У шарі ґрун­ту 10–20 см по­каз­ни­ки щільності після по­ли­це­вої оран­ки дорівню­ва­ли 1,02, за чи­зель­но­го об­робітку — 1,04 г/см3, а в шарі 20–30 см — відповідно 1,11 та 1,10 г/см3.

Так, у відібра­них зраз­ках ґрун­ту на ділян­ках, де про­во­ди­ли цей по­ли­це­вий об­робіток після по­пе­ред­ни­ка соя, в шарі 0–10 см місти­лось найбільше аг­ро­­­­но­мiч­­­­­но цінної фракції — 67,7%, у 10–20 см — 66,9 та в шарі 20–30 см — 64,0%. Ко­е­фі­цієнт струк­тур­ності дорівню­вав 2,15, 2,07 та 1,83 відповідно. На ділян­ках за чи­зе­ль­но­го об­робітку зна­чен­ня цьо­го по­каз­ни­ка в ша­рах ґрун­ту 0–10 та 10–20 см та 20–30 см скла­ли 66,4, 65,9 та 65,8%, а ко­ефіцієнт струк­тур­ності при цьо­му ста­но­вив відповідно — 2,01, 1,96 та 1,95. Ре­зуль­тат за­сто­су­ван­ня чи­­зель­них зна­рядь на ділян­ках, де по­пе­ред­­ни­ком бу­ла соя, під час аналізу за аг­ро­но­мiчно цінною фракцією у шарі 20–30 см був кра­щим порівня­но з варі­ан­том, де по­­­пе­ред­ни­ком бу­ла ку­ку­руд­за. Це мож­на по­яс­ни­ти ли­ше тим, що в сої до­б­ре роз­ви­ну­та стриж­не­ва та роз­га­лу­же­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма з її ви­со­кою мі­­ко­ри­зою здат­ністю. Во­на про­ни­зує весь ор­ний шар, тому сфор­му­валася більша кількість струк­тур­них аг­ре­гатів по­­рівня­но з ділян­ка­ми, де ви­ро­щу­ва­ли ку­ку­руд­зу.

Ре­зуль­та­ти аналізу струк­тур­но­го скла­ду ґрун­ту засвідчили, що цей аг­рофізич­ний по­каз­ник суттєво за­ле­жав як від спо­со­бу ос­нов­но­го ґрун­то­об­робітку, так і від по­пе­ред­ни­ка. Відо­мо, що найбільша кількість аг­ро­номiчно цінної фракції у верх­нь­о­му шарі (0–10 см) за­ли­шається по оранці — за­вдя­ки ви­не­сен­ню плу­гом на по­верх­ню ґрун­ту струк­тур­ної ча­с­ти­ни з нижніх шарів. 

За по­ли­це­во­го ос­нов­но­го об­робітку після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за у верх­­­ньо­му (0–10 см) шарі аг­ро­номічно цінна фракція ста­но­ви­ла 66,4%, у 10–20 см — 65,0, а в 20–30 см — 62,8%. За за­сто­су­ван­ня чи­зель­них зна­рядь на ділян­ках, де по­пе­ред­ни­ком бу­ла ку­ку­руд­за, у шарі ґрун­ту 0–10 см аг­ро­но­міч­но цінна фракція ста­но­ви­ла 63,8%, у 10–20 см — 64,3 та 20–30 см — 64,7%. Аналізу­ю­чи в ціло­му ор­ний шар за­леж­но від спо­со­бу ос­нов­но­го об­ро­біт­ку ґрун­ту, вар­то за­зна­чи­ти, що чи­­зельні зна­ряд­дя та­ко­го ти­пу за якістю об­робітку знач­но на­бли­жа­ють­ся до по­каз­ників, ха­рак­терних для оран­ки.

Урожайність сої в залежності від обробітку грунту

У дослідах під час ви­ро­щу­вання сої та ку­ку­руд­зи в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації (дво-, три-, чо­ти­рипіль­них) ви­яв­ле­но, що ефек­тивність за­­сто­­со­ва­но­го ком­плек­су аг­ро­технічних і хімічних за­ходів бо­роть­би з бур’яна­ми в посівах сої та ку­ку­руд­зи бу­ла не­од­на­ко­вою і за­ле­жа­ла від на­си­че­ності сівозмін ци­ми куль­ту­ра­ми та спо­собів ос­­нов­­­но­го об­робітку ґрун­ту. Про­ве­де­ний облік засміче­ності пе­ред уне­сен­ням ґрун­­то­во­го гербіци­ду по­ка­зав, що після ку­ку­руд­зи, де на­си­ченість її в сівозміні ста­но­ви­ла 50%, ко­ли по­ле чер­гу­ва­лося че­рез рік (двопільна сівозміна) або два по­ля од­не за од­ним — у чо­ти­рипільній сівозміні, відміча­ли збільшен­ня кількості ранніх ярих бур’янів, особ­ли­во та­ких, як ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та, і знач­но мен­ше — різних видів щи­риці та ло­бо­ди білої. Кількість бур’янів у варіан­тах по оранці в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 34,8, а по чи­зе­ль­но­му об­робітку — 38,1 шт./м2. В ок­­ре­мі ро­ки кількість бур’янів після ку­ку­руд­зи до­ся­га­ла 83–124 шт./м2 (в ос­нов­но­му пе­ре­ва­жа­ла ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та). Знач­но мен­ше рос­лин бур’янів (ло­­бо­ди білої, греч­ки та­тарсь­кої, щи­­риці) відміча­ли на ділян­ках, де по­пе­ред­ни­ком бу­ла соя: їх на­ра­хо­ву­ва­ли у варіан­тах по оранці — 5,3, а по чи­зель­но­му об­робітку — 7,0 шт./м2.

Умо­ви рос­ту й роз­вит­ку пев­ним чи­ном впли­ну­ли на фор­му­ван­ня біоме­т­рич­них по­каз­ників, індивіду­аль­ну струк­ту­ру та вро­жай бо­бо­вої куль­ту­ри. Про­ве­де­ний аналіз струк­ту­ри вро­жаю сої по­ка­зав, що її про­дук­тивність виз­на­ча­лась, в ос­нов­но­му, кількістю бобів на одній рос­лині і зер­на в них та ма­сою 1000 насінин за­леж­но від доз до­б­рив та спо­собів ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. На ос­новні по­каз­ни­ки струк­ту­ри вро­жаю більшою мірою впли­ва­ли до­зи міне­раль­них до­б­рив і мен­шою — спо­со­би ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту.

У фор­му­ванні ве­ли­чи­ни вро­жаю сої відміча­ли суттєву за­лежність від уне­се­них міне­раль­них до­б­рив і спо­со­бу ос­­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. Так, у двопільній сівозміні по оранці без уне­сен­ня до­б­рив уро­жай насіння сої ста­но­вив 1,89 т/га, а по чи­зель­но­му об­робітку — 1,86 т/га. За­сто­су­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз міне­раль­них до­б­рив на ділян­ках по­ли­це­во­го об­робітку в цій сівозміні за­без­пе­чи­ло одер­жан­ня насіння сої на рівні 2,05, а за чи­зель­но­го об­ро­бітку — 2,09 т/га. Зер­но­ва про­дук­тив­ність сої за вне­сен­ня до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом із ура­ху­ван­ням да­них діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту у варіанті по оранці в цій сівозміні ста­но­ви­ла 2,22, а за чи­­зель­­но­го об­робітку — 2,26 т/га (табл.).

 

Про­ве­де­ний аналіз про­дук­тив­ності сої по­ка­зав, що фор­му­ван­ня вро­жаю та­кож за­ле­жа­ло й від по­пе­ред­ни­ка. Це чітко про­сте­жу­ва­лось у три- та чо­ти­рипільній сівозмінах за чер­гу­ван­ня зер­но­вих куль­тур. Тільки вне­сені міне­ральні до­б­ри­ва ком­пен­су­ва­ли (що­прав­да, не по­вною мірою) не­­га­тив­ний вплив яч­ме­ню як по­пе­ред­ни­ка. Так, за по­ли­це­вої оран­ки на ді­­лян­ках без уне­сен­ня до­б­рив після по­­пе­ред­­ни­ка ку­ку­руд­за соя сфор­му­ва­ла вро­­жай на рівні 1,98, а після яч­ме­ню — 1,92 т/га. За за­сто­су­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив у цій сівозміні після зга­да­них ви­ще по­пе­ред­ників зер­но­ва про­дук­тив­ність сої ста­но­ви­ла відповідно 2,19 та 2,11 т/га.

У трипільній сівозміні за тра­ди­цій­ної оран­ки та підви­ще­них доз мі­­не­ра­ль­­­­­­них до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду одер­жа­ли вро­жай сої по 2,33 т/га і де­що мен­ше зі­­бра­­ли соєво­го насіння в трипільній сі­­возміні, де по­пе­ред­ни­ком був ярий яч­­мінь — 2,30 т/га, а за без­по­ли­це­во­го чи­зель­но­го об­­ро­бітку — відповідно 2,23 та 2,19 т/га.

У чо­ти­рипільній сівозміні з на­си­чен­ням сої 25 та 50% за по­ли­це­во­го об­робітку без уне­сен­ня до­б­рив зібра­ли насіння сої на рівні 2,02 та 2,05 т/га, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — відповідно 1,98 та 2,08 т/га.

Тут чітко про­сте­жується вплив по­пе­ред­ни­ка — яч­ме­ню, та збільшен­ня полів у сівозміні. Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз міне­ра­ль­­них до­б­рив на ділян­ках з оран­кою в чо­ти­ри­пільній сівозміні, де соя в струк­турі сівозміни ста­но­вить 25%, зу­мо­ви­ло фор­му­ван­ня насіння сої по 2,19 т/га, а за чи­зель­но­го об­робітку — 2,21 т/га. Вро­жайність сої за вне­сен­ня до­б­рив від­повідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту у варіанті по оранці у ви­щез­га­даній сівозміні ста­но­ви­ла 2,30, а за чи­зель­но­го об­робітку — 2,38 т/га.

Про­дук­тивність сої

Про­дук­тивність сої за на­си­чен­ня її в чо­ти­рипільній сівозміні до 50% по оранці за­вдя­ки за­сто­су­ван­ню ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив на пер­шо­му полі ста­но­ви­ла 2,22, а на тре­ть­о­му — 2,14 т/га, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — 2,26 та 2,12 т/га відповідно. Ви­ко­ри­с­тан­ня в цій сівозміні підви­ще­них доз міне­раль­них до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­без­пе­чи­ло фор­му­ван­ня вро­жаю сої по оранці на пер­шо­му полі 2,34, а на тре­ть­о­му — 2,32 т/га, а за чи­зель­но­го об­робітку від­­­повідно — 2,42 та 2,34 т/га.

Про­дук­тивність сої на тре­ть­о­му полі цієї сівозміни суттєво зни­жу­ва­лась, особ­ли­во на ділян­ках без вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, при­чо­му у ва­­­ріанті по оранці вро­жай соєво­го насіння зни­зив­ся на 4,4%, а за чи­зель­но­го об­робітку — на 7,7%. Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив де­що змен­­­ши­ло не­га­тив­ний вплив цьо­го фак­­то­ра на тре­ть­о­му полі сівозміни: про­дук­тивність сої по оранці на цьо­му полі, порівня­но з пер­шим, зни­зи­лась на 3,6%, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — на 6,2%. За­сто­су­ван­ня до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­без­пе­чи­ло май­же од­на­ко­ву про­дук­тивність рос­лин сої як у варіанті по оранці, так і за чи­зель­но­го об­робітку.

 Висновки

За не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня Північно­го Сте­пу кращі умо­ви для фор­му­ван­ня вро­жаю сої за­без­пе­чу­ва­ла її сівба як за по­ли­це­во­го, так і чи­­зель­­но­го об­робітків ґрун­ту після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за на зер­но в дво-, три- та чо­ти­рипільних сівозмінах з уне­сен­ням до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­­то­­­ду, за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту.

 

С. Ар­те­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН Ук­раїни

 

Інформація для цитування
Соя в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах із ку­ку­руд­зою / С. Ар­те­мен­ко // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 94-97

Інтерв'ю
Нинішнього року Асоціацію фермерів та приватних землевласників України очолив новий президент. Ним став Віктор Гончаренко, який з 2013 р. очолював Черкаську обласну асоціацію фермерів, а з 2016 р. був одночасно також віце-президентом АФПЗУ... Подробнее
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0