Спецможливості
Технології

Соя в короткоротаційних сівозмінах із кукурудзою

06.03.2017
5378
Соя в короткоротаційних сівозмінах із кукурудзою фото, ілюстрація

Оскільки соя є ос­нов­ною зер­но­бо­бо­вою куль­ту­рою і виз­на­чає рівень ви­роб­ництва рос­лин­но­го білка, їй на­ле­жить провідне місце в струк­турі посівних площ се­ред зер­но­бо­бо­вих рос­лин. 

 

 

Стабільної зер­но­вої про­дук­тив­ності сої мож­на до­сяг­ти за­вдя­ки підви­щен­ню вро­жай­ності бо­бо­вої куль­ту­ри шля­хом по­даль­шо­го вдо­с­ко­на­лен­ня й уп­ро­ва­д­жен­ня на­уко­во об­­ґрун­то­ва­них сівозмін, адап­тив­них тех­но­логій кон­крет­но для кож­ної зо­ни її ви­ро­щу­ван­ня. Для роз­крит­тя по­тен­ціалу вро­жай­ності цієї ку­­ль­­ту­ри потрібно вра­хо­ву­ва­ти її біологічні особ­ли­вості, ви­мо­ги до тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня та спів­від­но­шен­ня в сіво­зміні, щоб за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­ний вихід про­дукції рос­лин­но­го білка, під­ви­щен­ня ро­дю­чості ґрунтів за­вдя­ки поліпшен­ню азотфіксації.

Ко­рот­ко­ро­таційні сівозміни

Сою доцільно розміщу­ва­ти в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах, щоб во­на по­вер­та­лась на по­пе­реднє місце ви­ро­щу­ван­ня че­рез три-чо­ти­ри ро­ки. Цінність цієї куль­ту­ри по­ля­гає в біологічній фіксації азо­ту з повітря — на рівні до 90–120 кг/га. Ви­со­ка інтен­сивність діяль­ності буль­боч­ко­вих бак­терій відбу­вається тільки за спри­ят­ли­вих умов зво­ло­жен­ня та за­сто­су­ван­ня іно­ку­ляції ви­со­ко­е­фек­тив­ни­ми шта­ма­ми. Порівняй­те: при­бав­ка зер­но­вої про­дук­тив­ності сої в ре­зуль­таті іно­ку­ляції посівно­го ма­теріалу зви­чай­ни­ми шта­ма­ми ста­но­вить 1,5–3,0 ц/га, а за ви­ко­ри­с­тан­ня су­час­них пер­спек­тив­них пре­па­ратів — удвічі більше. Пев­на ча­с­ти­на біологічно фіксо­ва­но­го соєю азо­ту з повітря за­ли­шається в ґрунті. То­му ця куль­ту­ра є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком для більшості зер­но­вих, уро­жайність за­вдя­ки цьо­му знач­но зро­с­тає порівня­но з інши­ми по­пе­ред­ни­ка­ми. Так, зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи, ви­ро­щу­ва­ної після сої, збільшується на 3–5 ц/га, яч­ме­ню — на 4–6, ози­мої пше­ниці — на 3–4 ц/га. У ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні, з ог­ля­ду на аг­ро­номічну й еко­но­мічну роль сої, слід на­да­ва­ти пе­ре­ва­гу на­сам­пе­ред цій зер­но­бо­бовій куль­турі.

У зв’яз­ку з цим за­слу­го­ву­ють на ува­гу ре­зуль­та­ти ком­плекс­них досліджень, про­ве­де­них у 2008–2015 рр. на Ерастівській дослідній станції ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН. Ме­тою їхньо­го про­ве­ден­ня є обґрун­ту­ван­ня аг­ро­технічних ас­пектів доцільності за­сто­су­ван­ня різних спо­собів ос­нов­но­го об­робітку, доз міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня сої в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації в умо­вах Північно­го Сте­пу.

У про­цесі низ­ки досліджень пе­ред­ба­ча­лось вив­чи­ти та ви­я­ви­ти до­с­ко­налішу си­с­те­му ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. А та­кож досліди­ти вплив дов­го­ст­ро­ко­во­го за­сто­су­ван­ня оран­ки та чи­зель­но­го об­робітку в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах на аг­рофізичні по­каз­ни­ки ґрун­ту, вод­ний ре­жим та різних доз до­б­рив на про­дук­тивність сої та виз­на­чи­ти кращі прий­о­ми інтен­сив­ної бо­роть­би з бур’яна­ми в посівах сої в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах.Зернова продуктивність кукурудзи, вирощуваної після сої, збільшується на 3–5 ц/га, ячменю — на 4–6, озимої пшениці — на 3–4 ц/га

Ґрунт дослідних діля­нок — чор­но­зем зви­чай­ний ма­ло­гу­мус­ний важ­ко-суг­лин­ко­вий на лесі. Вміст гу­му­су в ор­­но­му шарі — 3,5–4,0%, ва­ло­во­го азо­ту — 0,23–0,26, фо­с­фо­ру — 0,11–0,12 і ка­­лію — 2,0–2,5%. Ре­акція ґрун­то­во­го роз­­­чи­ну ней­т­раль­на, рН во­дя­ної ви­­тяж­­ки — 6,5–7,0.

Дослід за­кла­да­ли за двох спо­собів ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту: з оран­кою плу­гом ПЛН-5–35 на гли­би­ну 25–27 см та чи­зель­ним об­робітком із за­сто­су­ван­ням стійок на кшталт «Па­ра­плау» — плу­гом-роз­пу­шу­ва­чем із стійка­ми ПРН-31000, на гли­би­ну 25–27 см. На­­си­ченість сівозмін соєю: у двопільній — 50%, трипільній — 33, чо­ти­рипільній — 25 та 50%. У дослідах висіва­ли сорт сої Ан­нуш­ка — 500 тис./га схо­жо­го насіння з міжряд­дям 30 см. Від збуд­ників хво­­­­роб насіння сої об­роб­ля­ли про­труй­ни­ком Мак­сим ХL, 2,0 л/га, з до­да­ван­ням при­ли­па­ча.

Пе­ред­посів­ний об­робіток ґрун­ту для сої

Під час про­ро­с­тан­ня насіння сої по­тре­бує 130–160% во­ди від йо­го ма­си, при­чо­му сім’ядолі ви­но­сить на по­верх­ню ґрун­ту. Куль­ту­ра до­сить чут­ли­ва до гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння та на­яв­ної про­дук­тив­ної во­ло­ги в ґрунті. Оп­ти­маль­на гли­би­на за­гор­тан­ня — 4–5 см, то­му слід звер­ну­ти особ­ли­ву ува­гу на пе­ред­посів­ний об­робіток ґрун­ту. Ра­но на­весні об­­робіток ґрун­ту роз­по­чи­на­ють із бо­ро­ну­ван­ня в два сліди — ба­жа­но впо­пе­рек або під ку­том, щоб як­най­кра­ще збе­рег­ти во­ло­гу та вирівня­ти по­­верх­­ню по­ля. Пе­ред­посівний об­робіток ви­ко­ну­ють ра­зом із уне­сен­ням ґрун­то­вих гербіцидів на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння.

Для бо­роть­би з бур’яна­ми за­сто­со­ву­ва­ли ком­плекс за­ходів: на­сам­пе­ред аг­ро­технічні (сівозміна, си­с­те­ма ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, до­посівні та після­с­хо­дові прий­о­ми бо­роть­би з бур’яна­ми), а з хімічних — вно­си­ли гербіцид Хар­нес, 2 л/га, під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, за по­тре­би — стра­хові гербіци­ди.

У су­час­них умо­вах за ви­со­кої вар­тості міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх потрібно вель­ми раціональ­но — з ура­ху­ван­ням по­точ­ної си­ту­ації на полі, тоб­то на­яв­ності по­жив­них еле­ментів у ґрунті та по­пе­ред­ників. Вив­чен­ня доз до­б­рив у досліді про­во­ди­ли за та­кою схе­мою: кон­троль — без уне­сен­ня до­б­рив; ви­ко­ри­с­тан­ня підви­ще­них доз до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду ви­т­рат по­жив­них ре­чо­вин на фор­му­ван­ня оди­ниці вро­жаю — за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту; ре­ко­мен­до­вані до­зи до­б­рив для сої — N40Р60. До­б­ри­ва вно­си­ли во­се­ни під ос­нов­ний об­робіток. Пе­ред ос­нов­ним об­робітком їх за­гор­та­ли в ґрунт важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми.

В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня особ­ли­ву ува­гу слід приділя­ти ос­нов­но­му об­робітку ґрун­ту, який має за­без­пе­чи­ти спри­ят­ливі умо­ви для на­ко­пи­чен­ня про­дук­тив­них за­пасів во­ло­ги в осін­ньо-зи­мо­вий період. Під час ви­ко­нан­ня ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту різни­ми за спо­со­бом дії ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми пев­ним чи­ном впли­ва­ли на йо­го аг­рофі­зичні вла­с­ти­вості. Зо­к­ре­ма, ви­ко­ри­с­тан­­ня в по­пе­редні ро­ки чи­зель­них зна­рядь із ро­бо­чи­ми стійка­ми ПРН 31000 підтвер­ди­ло, що ці зна­ряд­дя до­б­ре роз­пу­шу­ють ґрунт і за­без­пе­чу­ють суттєве за­оща­д­жен­ня па­ли­ва (5–7 л/га) та ви­­со­ку про­дук­тивність аг­ре­га­ту.У короткоротаційній сівозміні з огляду на агрономічну й економічну роль сої слід надавати перевагу насамперед цій зернобобовій культурі

Для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин спри­ят­ливі умо­ви скла­да­ють­ся ли­ше тоді, ко­ли аг­рофізичні по­каз­ни­ки відповіда­ють оп­ти­маль­ним па­ра­ме­т­рам. Ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту є од­ним із важ­ли­вих і дієвих фак­торів, що суттєво впли­ває на йо­го ос­новні аг­рофізичні по­каз­ни­ки, зо­к­ре­ма такі, як щільність та струк­­турність. Одер­жані пе­ред сівбою ре­зуль­та­ти досліджень по­ка­за­ли, що щільність ґрун­ту після сої у верх­нь­о­му шарі (0–10 см) у варіанті по оранці бу­ла де­що роз­пу­ше­ною і ста­но­ви­ла 0,97, а за чи­зель­но­го об­робітку — 1,01 г/см3, а в шарі 10–20 см — відповідно 1,01 та 1,02, у шарі 20–30 см — 1,09 г/см3.

Щільність ґрун­ту після ку­ку­руд­зи в ша­рі ґрун­ту 0–10 см у варіанті з оран­кою ста­но­ви­ла 0,96, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­­ня — 0,97 г/см3. У шарі ґрун­ту 10–20 см по­каз­ни­ки щільності після по­ли­це­вої оран­ки дорівню­ва­ли 1,02, за чи­зель­но­го об­робітку — 1,04 г/см3, а в шарі 20–30 см — відповідно 1,11 та 1,10 г/см3.

Так, у відібра­них зраз­ках ґрун­ту на ділян­ках, де про­во­ди­ли цей по­ли­це­вий об­робіток після по­пе­ред­ни­ка соя, в шарі 0–10 см місти­лось найбільше аг­ро­­­­но­мiч­­­­­но цінної фракції — 67,7%, у 10–20 см — 66,9 та в шарі 20–30 см — 64,0%. Ко­е­фі­цієнт струк­тур­ності дорівню­вав 2,15, 2,07 та 1,83 відповідно. На ділян­ках за чи­зе­ль­но­го об­робітку зна­чен­ня цьо­го по­каз­ни­ка в ша­рах ґрун­ту 0–10 та 10–20 см та 20–30 см скла­ли 66,4, 65,9 та 65,8%, а ко­ефіцієнт струк­тур­ності при цьо­му ста­но­вив відповідно — 2,01, 1,96 та 1,95. Ре­зуль­тат за­сто­су­ван­ня чи­­зель­них зна­рядь на ділян­ках, де по­пе­ред­­ни­ком бу­ла соя, під час аналізу за аг­ро­но­мiчно цінною фракцією у шарі 20–30 см був кра­щим порівня­но з варі­ан­том, де по­­­пе­ред­ни­ком бу­ла ку­ку­руд­за. Це мож­на по­яс­ни­ти ли­ше тим, що в сої до­б­ре роз­ви­ну­та стриж­не­ва та роз­га­лу­же­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма з її ви­со­кою мі­­ко­ри­зою здат­ністю. Во­на про­ни­зує весь ор­ний шар, тому сфор­му­валася більша кількість струк­тур­них аг­ре­гатів по­­рівня­но з ділян­ка­ми, де ви­ро­щу­ва­ли ку­ку­руд­зу.

Ре­зуль­та­ти аналізу струк­тур­но­го скла­ду ґрун­ту засвідчили, що цей аг­рофізич­ний по­каз­ник суттєво за­ле­жав як від спо­со­бу ос­нов­но­го ґрун­то­об­робітку, так і від по­пе­ред­ни­ка. Відо­мо, що найбільша кількість аг­ро­номiчно цінної фракції у верх­нь­о­му шарі (0–10 см) за­ли­шається по оранці — за­вдя­ки ви­не­сен­ню плу­гом на по­верх­ню ґрун­ту струк­тур­ної ча­с­ти­ни з нижніх шарів. 

За по­ли­це­во­го ос­нов­но­го об­робітку після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за у верх­­­ньо­му (0–10 см) шарі аг­ро­номічно цінна фракція ста­но­ви­ла 66,4%, у 10–20 см — 65,0, а в 20–30 см — 62,8%. За за­сто­су­ван­ня чи­зель­них зна­рядь на ділян­ках, де по­пе­ред­ни­ком бу­ла ку­ку­руд­за, у шарі ґрун­ту 0–10 см аг­ро­но­міч­но цінна фракція ста­но­ви­ла 63,8%, у 10–20 см — 64,3 та 20–30 см — 64,7%. Аналізу­ю­чи в ціло­му ор­ний шар за­леж­но від спо­со­бу ос­нов­но­го об­ро­біт­ку ґрун­ту, вар­то за­зна­чи­ти, що чи­­зельні зна­ряд­дя та­ко­го ти­пу за якістю об­робітку знач­но на­бли­жа­ють­ся до по­каз­ників, ха­рак­терних для оран­ки.

Урожайність сої в залежності від обробітку грунту

У дослідах під час ви­ро­щу­вання сої та ку­ку­руд­зи в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації (дво-, три-, чо­ти­рипіль­них) ви­яв­ле­но, що ефек­тивність за­­сто­­со­ва­но­го ком­плек­су аг­ро­технічних і хімічних за­ходів бо­роть­би з бур’яна­ми в посівах сої та ку­ку­руд­зи бу­ла не­од­на­ко­вою і за­ле­жа­ла від на­си­че­ності сівозмін ци­ми куль­ту­ра­ми та спо­собів ос­­нов­­­но­го об­робітку ґрун­ту. Про­ве­де­ний облік засміче­ності пе­ред уне­сен­ням ґрун­­то­во­го гербіци­ду по­ка­зав, що після ку­ку­руд­зи, де на­си­ченість її в сівозміні ста­но­ви­ла 50%, ко­ли по­ле чер­гу­ва­лося че­рез рік (двопільна сівозміна) або два по­ля од­не за од­ним — у чо­ти­рипільній сівозміні, відміча­ли збільшен­ня кількості ранніх ярих бур’янів, особ­ли­во та­ких, як ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та, і знач­но мен­ше — різних видів щи­риці та ло­бо­ди білої. Кількість бур’янів у варіан­тах по оранці в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 34,8, а по чи­зе­ль­но­му об­робітку — 38,1 шт./м2. В ок­­ре­мі ро­ки кількість бур’янів після ку­ку­руд­зи до­ся­га­ла 83–124 шт./м2 (в ос­нов­но­му пе­ре­ва­жа­ла ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та). Знач­но мен­ше рос­лин бур’янів (ло­­бо­ди білої, греч­ки та­тарсь­кої, щи­­риці) відміча­ли на ділян­ках, де по­пе­ред­ни­ком бу­ла соя: їх на­ра­хо­ву­ва­ли у варіан­тах по оранці — 5,3, а по чи­зель­но­му об­робітку — 7,0 шт./м2.

Умо­ви рос­ту й роз­вит­ку пев­ним чи­ном впли­ну­ли на фор­му­ван­ня біоме­т­рич­них по­каз­ників, індивіду­аль­ну струк­ту­ру та вро­жай бо­бо­вої куль­ту­ри. Про­ве­де­ний аналіз струк­ту­ри вро­жаю сої по­ка­зав, що її про­дук­тивність виз­на­ча­лась, в ос­нов­но­му, кількістю бобів на одній рос­лині і зер­на в них та ма­сою 1000 насінин за­леж­но від доз до­б­рив та спо­собів ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. На ос­новні по­каз­ни­ки струк­ту­ри вро­жаю більшою мірою впли­ва­ли до­зи міне­раль­них до­б­рив і мен­шою — спо­со­би ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту.

У фор­му­ванні ве­ли­чи­ни вро­жаю сої відміча­ли суттєву за­лежність від уне­се­них міне­раль­них до­б­рив і спо­со­бу ос­­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. Так, у двопільній сівозміні по оранці без уне­сен­ня до­б­рив уро­жай насіння сої ста­но­вив 1,89 т/га, а по чи­зель­но­му об­робітку — 1,86 т/га. За­сто­су­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз міне­раль­них до­б­рив на ділян­ках по­ли­це­во­го об­робітку в цій сівозміні за­без­пе­чи­ло одер­жан­ня насіння сої на рівні 2,05, а за чи­зель­но­го об­ро­бітку — 2,09 т/га. Зер­но­ва про­дук­тив­ність сої за вне­сен­ня до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом із ура­ху­ван­ням да­них діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту у варіанті по оранці в цій сівозміні ста­но­ви­ла 2,22, а за чи­­зель­­но­го об­робітку — 2,26 т/га (табл.).

 

Про­ве­де­ний аналіз про­дук­тив­ності сої по­ка­зав, що фор­му­ван­ня вро­жаю та­кож за­ле­жа­ло й від по­пе­ред­ни­ка. Це чітко про­сте­жу­ва­лось у три- та чо­ти­рипільній сівозмінах за чер­гу­ван­ня зер­но­вих куль­тур. Тільки вне­сені міне­ральні до­б­ри­ва ком­пен­су­ва­ли (що­прав­да, не по­вною мірою) не­­га­тив­ний вплив яч­ме­ню як по­пе­ред­ни­ка. Так, за по­ли­це­вої оран­ки на ді­­лян­ках без уне­сен­ня до­б­рив після по­­пе­ред­­ни­ка ку­ку­руд­за соя сфор­му­ва­ла вро­­жай на рівні 1,98, а після яч­ме­ню — 1,92 т/га. За за­сто­су­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив у цій сівозміні після зга­да­них ви­ще по­пе­ред­ників зер­но­ва про­дук­тив­ність сої ста­но­ви­ла відповідно 2,19 та 2,11 т/га.

У трипільній сівозміні за тра­ди­цій­ної оран­ки та підви­ще­них доз мі­­не­ра­ль­­­­­­них до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду одер­жа­ли вро­жай сої по 2,33 т/га і де­що мен­ше зі­­бра­­ли соєво­го насіння в трипільній сі­­возміні, де по­пе­ред­ни­ком був ярий яч­­мінь — 2,30 т/га, а за без­по­ли­це­во­го чи­зель­но­го об­­ро­бітку — відповідно 2,23 та 2,19 т/га.

У чо­ти­рипільній сівозміні з на­си­чен­ням сої 25 та 50% за по­ли­це­во­го об­робітку без уне­сен­ня до­б­рив зібра­ли насіння сої на рівні 2,02 та 2,05 т/га, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — відповідно 1,98 та 2,08 т/га.

Тут чітко про­сте­жується вплив по­пе­ред­ни­ка — яч­ме­ню, та збільшен­ня полів у сівозміні. Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз міне­ра­ль­­них до­б­рив на ділян­ках з оран­кою в чо­ти­ри­пільній сівозміні, де соя в струк­турі сівозміни ста­но­вить 25%, зу­мо­ви­ло фор­му­ван­ня насіння сої по 2,19 т/га, а за чи­зель­но­го об­робітку — 2,21 т/га. Вро­жайність сої за вне­сен­ня до­б­рив від­повідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту у варіанті по оранці у ви­щез­га­даній сівозміні ста­но­ви­ла 2,30, а за чи­зель­но­го об­робітку — 2,38 т/га.

Про­дук­тивність сої

Про­дук­тивність сої за на­си­чен­ня її в чо­ти­рипільній сівозміні до 50% по оранці за­вдя­ки за­сто­су­ван­ню ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив на пер­шо­му полі ста­но­ви­ла 2,22, а на тре­ть­о­му — 2,14 т/га, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — 2,26 та 2,12 т/га відповідно. Ви­ко­ри­с­тан­ня в цій сівозміні підви­ще­них доз міне­раль­них до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­без­пе­чи­ло фор­му­ван­ня вро­жаю сої по оранці на пер­шо­му полі 2,34, а на тре­ть­о­му — 2,32 т/га, а за чи­зель­но­го об­робітку від­­­повідно — 2,42 та 2,34 т/га.

Про­дук­тивність сої на тре­ть­о­му полі цієї сівозміни суттєво зни­жу­ва­лась, особ­ли­во на ділян­ках без вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, при­чо­му у ва­­­ріанті по оранці вро­жай соєво­го насіння зни­зив­ся на 4,4%, а за чи­зель­но­го об­робітку — на 7,7%. Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив де­що змен­­­ши­ло не­га­тив­ний вплив цьо­го фак­­то­ра на тре­ть­о­му полі сівозміни: про­дук­тивність сої по оранці на цьо­му полі, порівня­но з пер­шим, зни­зи­лась на 3,6%, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — на 6,2%. За­сто­су­ван­ня до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­без­пе­чи­ло май­же од­на­ко­ву про­дук­тивність рос­лин сої як у варіанті по оранці, так і за чи­зель­но­го об­робітку.

 Висновки

За не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня Північно­го Сте­пу кращі умо­ви для фор­му­ван­ня вро­жаю сої за­без­пе­чу­ва­ла її сівба як за по­ли­це­во­го, так і чи­­зель­­но­го об­робітків ґрун­ту після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за на зер­но в дво-, три- та чо­ти­рипільних сівозмінах з уне­сен­ням до­б­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­­то­­­ду, за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту.

 

С. Ар­те­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН Ук­раїни

 

Інформація для цитування
Соя в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах із ку­ку­руд­зою / С. Ар­те­мен­ко // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 94-97

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0