Спецможливості
Статті

Сорти соняшнику Всеросійського НДІ олійних культур

15.07.2008
937
Сорти соняшнику Всеросійського НДІ олійних культур фото, ілюстрація
Створені у Всеросійському НДІ олійних культур сорти соняшнику, завдяки високій урожайності, високій олійності та невибагливості до умов вирощування, набули значної питомої ваги в посівних площах соняшнику Росії — понад 50%. Ці сорти також широко вирощують повсюдно в країнах СНД, Китаї, Ірані тощо.

Учений-селекеціонер Василь Степанович Пустовойт (1886–1972), який працював у Краснодарі й майже все своє велике життя присвятив соняшнику, був першопрохідцем у введенні його в культуру як олійної рослини і вперше в світовій практиці створив культурні сорти соняшнику, придатні для виробництва. Тепер Всеросійський НДІ олійних культур ім. В. С. Пустовойта є одним із найавторитетніших профільних наукових закладів у світі.
В умовах України теж доцільно використовувати у виробництві створені в інституті сорти соняшнику, які стійкіші до несприятливих природно-кліматичних умов та пристосованіші до ресурсозберігаючих технологій. Мова може йти, зокрема, про такі з них:
Флагман. Середньостиглий сорт. Стійкий проти несправжньої борошнистої роси, вовчка та соняшникової молі як за штучного інфікування, так і в польових умовах. Має підвищену стійкість проти фомопсису.
Висота рослин — майже 210 см. Олійність — 53–56%. За висіву до 15 травня досягає передзбирального дозрівання до 15 вересня. Екологічно найстабільніший серед усіх середньостиглих сортів.
Максимальна врожайність у виробничих умовах — 43,6 ц/га.
Сорт внесено в Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2006 року.
Мастєр. Середньостиглий сорт, якому притаманні комплексна стійкість проти несправжньої борошнистої роси, вовчка, соняшникової молі, фомопсису. Сорт створено способом схрещування культурного соняшнику та одного із дикорослих видів.
Дозріває за 92–94 дні. Рослини вирівняні за висотою та за проходженням фенологічних фаз. Екологічно пластичний, спеко- та посухостійкий.
Максимальна врожайність у виробничих умовах — 40,5 ц/га. Вихід олії — 33–36 ц/га.
Сорт внесено в Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2006 року.
Лакомка. Високопродуктивний середньостиглий сорт соняшнику універсального призначення — на олійні та кондитерські цілі. За вирощування звичайним способом дає в середньому 35 ц/га звичайного олійного насіння з вмістом олії до 50%.
За густоти стояння рослин 25–30 тис./га має крупні, добре виповнені насінини з масою 1000 зернин 120–130 г, які добре обрушуються, а ядро має неперевершені смакові якості.
Високостійкий проти несправжньої борошнистої роси, комплексу рас вовчка та соняшникової молі.
Добре пристосований до безпестицидних технологій. Призначений для всіх зон вирощування соняшнику.
Внесено в Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення з 2006 року.
Р 453 (Роднік). Ранній сорт. Тривалість вегетаційного періоду від сходів до фізіологічної стиглості — 77–83 дні. Олійність — 53%. Високостійкий проти борошнистої роси, вовчка та несправжньої борошнистої роси. Середня врожайність — 24–30 ц/га (максимальна у виробничих умовах — 34,8 ц/га в заліковій вазі на площі 104 га). За висіву в оптимальні строки дозріває в першій половині серпня. На Півдні — дуже добрий попередник під озиму пшеницю.
Завдяки своїм біологічним особливостям, здатний давати повноцінний урожай і в умовах літньої посухи. В разі потреби Р 453 (Роднік) можна сіяти до 15 червня.
Внесено в Реєстр сортів рослин України, придатних для поширення з 2006 року.
Бузулук. Дуже ранньостиглий сорт із вегетаційним періодом 81 день.
Низькорослий, не уражується борошнистою росою, гнилями, стійкий проти фомопсису. За продуктивністю (урожайність насіння та збір олії з одиниці площі) перевершує інші ранньостиглі сорти.
Відмітною ознакою сорту є його підвищена посухостійкість та поліпшені дизайн-естетичні ознаки.
Проходить державне сортовипробування в Україні.
СУР. Основною відмітною ознакою сорту є його унікальна скоростиглість. Тривалість вегетаційного періоду від сходів до фізіологічної стиглості — 65–72 дні. Низькорослий (висота рослин — 120–160 см), потенційна врожайність насіння — 24–28 ц/га.
Рекомендовано для вирощування в усіх зонах сільгоспвиробництва з безморозним періодом не менше 110 днів. Сходи сорту СУР витримують заморозки до -7°С. Навіть у господарствах Омської та Курганської областей Росії СУР дає по 16–22 ц/га насіння з вмістом олії 47–49%.
СУР — добрий попередник під озимі культури.
Проходить державне сортовипробування в Україні.


Біологічні особливості та технологія вирощування соняшнику
Біологічні особливості
Насіння соняшнику, залежно від біологічних особливостей сорту, проростає в грунті за температури 6…8°С, але за такої температури сходи з’являються лише через 15–20 днів. З підвищенням температури до 12…15°С сходи з’являються через 10–12 днів. Сума активних температур від сівби до сходів становить 130…150°С. Оптимальні температури для проростання насіння й розвитку рослин — 20…25°С. Температура понад 30°С за посушливої погоди негативно впливає на запилення квіток і розвиток плодів. Сходи соняшнику добре витримують заморозки до -5…6°С.
Потреба води у культури досить висока. Коефіцієнт транспірації становить 470–570. Водночас соняшник належить до групи посухостійких рослин, оскільки його розвинена коренева система проникає в глибокі шари грунту. Дуже добре реагує на зрошення.
Соняшник — світлолюбна культура, й надмірне його загущення призводить до витягування рослин і закладення дрібних кошиків.
Кращими грунтами для соняшнику є різні типи чорноземів, каштанові та сірі лісові грунти. Непридатні — піщані, засолені та дуже кислі. Погано росте соняшник на важких глинистих грунтах.
Соняшник вибагливий до поживного режиму. За середнього врожаю насіння 20 ц/га соняшник виносить із грунту, в середньому, 110 кг/га азоту, 50 — фосфору і 250 кг калію.
Найбільше поживних речовин з грунту надходить у рослину в перший період вегетації — до цвітіння. Щодо калію, то він активно засвоюється до початку дозрівання насіння.
У період утворення п’яти-шести пар листочків у соняшнику закладаються в зачатковій формі кошик і вся та кількість квіток, яку матиме рослина. Тому агротехніка в ранній період розвитку соняшнику повинна сприяти утворенню найбільшої кількості квіток. Період від сходів до початку утворення кошика, залежно від температурних умов і наявності поживних речовин та вологи, становить 30–40 днів. Період від початку утворення кошиків до цвітіння є критичним щодо вологи. В цей час суха речовина накопичується втричі інтенсивніше, ніж у попередній період. Швидко росте стебло й формується кошик. Близько 50% води і поживних речовин, які рослини забирають за всю вегетацію, припадає на цей період.
Цвітіння настає через 20–30 днів після початку формування кошика і триває 2–3 тижні.


Технологія вирощування
Місце в сівозміні. Під соняшник відводять одне поле в сівозміні з таким розрахунком, щоб він повертався на те саме місце не раніше, ніж через сім-вісім років. Це обумовлюється передусім тим, що соняшник уражується вовчком, насіння якого протягом семи років зберігає здатність проростати в грунті, а також, щоб уникнути ураження рослин несправжньою борошнистою росою, склеротинією та іншими хворобами.
Попередники. Кращими попередниками для соняшнику є озима пшениця, кукурудза та бобові культури. Поганий попередник — цукрові буряки: урожайність після них знижується вдвічі.
Обробіток грунту. Система зяблевого обробітку під соняшник нічим не різниться з обробітком грунту під інші культури. Складається вона з лущення поля в один або два сліди відразу ж після збирання попередника та глибокої (25–30 см) зяблевої оранки плугами з передплужниками. Що раніше проведено зяблеву оранку і грунт розроблено до дрібногрудочкуватої структури способом культивацій (напівпаровий обробіток), то краще.
Весняний передпосівний обробіток грунту складається з ранньовесняного закриття вологи за допомогою боронування й культивації грунту. В разі великої забур’яненості поля краще провести дві культивації. Першу — після масової появи сходів ранніх ярих бур’янів, на глибину 10–12 см з прикочуванням грунту слідом за нею. А другу — безпосередньо перед посівом, на глибину 6–8 см.
Удобрення. Для вирощування високих урожаїв соняшнику обов’язково потрібно вносити добрива. В середньому, під соняшник вносять по 45–60 кг діючої речовини NPK. На недостатньо родючих грунтах дозу азотних та фосфорних добрив рекомендується підвищувати до 75–90 кг/га діючої речовини. Фосфорні та калійні добрива підвищують не тільки врожайність, а й олійність насіння.
Основну кількість добрив краще вносити під зяблеву оранку. Водночас азотні добрива можна вносити і навесні під культивацію, а частину фосфорних добрив (10–15 кг/га Р2О5) треба вносити безпосередньо під час висіву, але не в рядки, а збоку рядка і на 2–3 см глибше загорнутого насіння, щоб запобігти зниженню його польової схожості.
Значні прирости врожаю дає раннє підживлення культури — у фазі двох-трьох пар листочків. Особливо на полях, де під глибоку оранку внесли недостатню кількість добрив. За таких умов одночасно з підживленням рекомендується вносити повне мінеральне добриво, з розрахунку 20–25 кг/га діючої речовини, загортаючи його на глибину 8–10 см на відстані 20–25 см від рядка.
Сівба. Соняшник раніше вважали культурою ранніх строків сівби. Але сучасні високоолійні сорти й гібриди з тонкою лузгою для проростання потребують вищих температур.
За надто ранньої сівби насіння соняшнику довго не проростає, пліснявіє й може втратити схожість. Крім того, сходи дуже заростають бур’янами. Тому соняшник краще висівати через 10–15 днів після ранніх ярих культур за температури грунту не нижче 10…12°С.
Сучасні сорти в разі вирощування без зрошення забезпечують найвищу врожайність за середньої густоти стояння рослин до збирання: в Південному Степу — 40 тис./га, Північному Степу — 50 тис./га, Лісостепу — 55–60 тис./га. Для гібридів рекомендується густота на 10–15 тис./га вища. Норму висіву встановлюють, зважаючи на якісні показники насіння, передбачувану агротехніку та коригують її залежно від умов вирощування. В середньому, висівають 4–6 кг/га. Перед висіванням насіння протруюють рекомендованими і дозволеними в Україні препаратами.
Насіння за сприятливих умов загортають на глибину 5–6 см, а за посушливої погоди — на глибину до 8–9 см, щоб воно обов’язково загорталося вологим грунтом.
Догляд за посівами. Після сівби проводять коткування. А до появи сходів, якщо не вносили грунтові гербіциди, проводять боронування, щоб знищити проростки бур’янів у фазі білої ниточки.
Для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди, наприклад Дуал Голд, Харнес, Фюзілад Супер та інші. Грунтові гербіциди вносять безпосередньо перед висівом, а страхові — після масової появи сходів бур’янів.
Застосовуючи протруйники й гербіциди, дотримуються рекомендацій та регламентів щодо кожного з препаратів.
За потреби (якщо не вносили грунтових гербіцидів) з появою сходів (краще після утворення однієї-двох пар листків) посіви боронують упоперек рядків на малих швидкостях, а потім (у міру необхідності) грунт обробляють у міжряддях культиваторами.
Для підвищення врожайності перед початком цвітіння на посіви соняшнику вивозять пасіки з розрахунку по одному вулику на кожен гектар. У перші дні бджіл підгодовують цукровим сиропом, настояним на пелюстках соняшнику. Такі заходи забезпечують підвищення врожайності на 20–30%.
Збирання врожаю. Збирають соняшник спеціально обладнаними зерновими комбайнами. Роботу починають, якщо побуріло 85% кошиків, за вологості насіння не більше 12–15%.


М. Васюк,
директор НВ ТОВ “Агро-Інтер”
І. Бокоч,
головний агроном
НВ ТОВ “Агро-Інтер”

Попередня стаття

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Нинішнього року Асоціацію фермерів та приватних землевласників України очолив новий президент. Ним став Віктор Гончаренко, який з 2013 р. очолював Черкаську обласну асоціацію фермерів, а з 2016 р. був одночасно також віце-президентом АФПЗУ... Подробнее

1
0