Сор­го — відповідь ек­стремальній по­сусі

Сор­го зай­має пер­ше місце се­ред с.-г. куль­тур за по­су­хо- та со­лестійкістю. Мор­фо­логічні і фізіологічні особ­ли­вості сор­го, такі як бу­до­ва ли­ст­ко­во­го апа­ра­та, на­явність вос­ко­во­го за­хисно­го ша­ру, здатність еко­ном­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ду, мож­ливість три­ва­ло­го пе­ре­бу­ван­ня в стані анабіозу та відновлен­ня ве­ге­тації за по­яви во­ло­ги, зу­мов­лю­ють жа­ростійкість куль­ту­ри.

Г. Луць­ко, ек­с­перт
з аг­ро­номічних пи­тань, ДП “Рейлін”
Т. Ка­ран­да, мікробіолог, ДП “Рейлін”
Пра­ця на землі, зо­к­ре­ма в га­лузі рос­лин­ництва, все частіше на­га­дує ло­те­рею. Особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня сільгоспкуль­тур пов’язані з пев­ни­ми ри­зи­ка­ми, яких завжди до­стат­ньо і кож­ний із яких має свій вплив на при­бут­ковість ви­роб­ницт­ва. В Ук­раїні, як і в усь­о­му світі, відбу­ва­ють­ся серй­озні зміни в кліма­тич­них умо­­вах: підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри повіт­ря, ано­мальні по­су­хи, зни­жен­ня за­пасів во­ло­ги в грунті. Ці фак­то­ри об­ме­жу­ють вибір куль­тур у сівозміні та гос­тро став­лять пи­тан­ня по­шу­ку аль­тер­на­ти­ви. Ос­танніми ро­ка­ми сільгоспви­роб­ни­ки ви­рішу­ють ці про­бле­ми за­вдя­ки ви­ро­щу­ван­ню зер­но­во­го сор­го. Особ­ли­во ак­ту­аль­но це в зо­нах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня — Сте­пу та Східно­му Лісо­сте­пу Ук­­раїни, де тра­диційні ярий ячмінь та ку­ку­руд­за вже не рен­та­бельні.

Морфологічні особливості
Сор­го зай­має пер­ше місце се­ред с.-г. куль­тур за по­су­хо- та со­лестійкістю. Мор­фо­логічні і фізіологічні особ­ли­вості сор­го, такі як бу­до­ва ли­ст­ко­во­го апа­ра­та, на­явність вос­ко­во­го за­хис­но­го ша­ру, здатність еко­ном­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ду, мож­ливість три­ва­ло­го пе­ре­бу­ван­ня в стані анабіозу та віднов­лен­ня ве­ге­тації за по­яви во­ло­ги зу­мов­лю­ють жа­ростій­кість куль­ту­ри. Транс­пірацій­ний ко­ефіцієнт, тоб­то кількість во­ди, яку ви­па­ро­вує рос­ли­на в про­цесі ут­во­рен­ня оди­ниці ма­си су­хої ре­чо­ви­ни, у сор­го не­ви­со­кий — 300 (у ку­ку­руд­зи — 338, у яч­ме­ню — 365, у пше­ниці — 513, у го­ро­ху — 730). Над­зви­чай­но по­туж­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма, що про­ни­кає в грунт зав­глиб­шки до трьох метрів, здат­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ло­гу із не­до­ступ­них для біль­шості куль­тур за­пасів во­ло­ги в грунті. Порівня­но з інши­ми куль­ту­ра­ми, насін­ня сор­го по­тре­бує най­мен­шої кількості во­ло­ги для про­ро­с­тан­ня — 28% від своєї ма­си, тоді як ку­ку­руд­за — 44%, ячмінь — 48, жи­то — 58%.
Сор­го — цінна меліора­тив­на куль­ту­ра. Йо­го здатність ви­но­си­ти з грун­ту солі — до 7 т/га за ве­ге­тацію — має ве­ли­ке зна­чен­ня для сте­по­вих за­со­ле­них грунтів. Сор­го має стабільну про­дук­тив­ність у жор­ст­ких грун­то­во-кліма­тич­них умо­вах: ко­ефіцієнт пла­с­тич­ності вдвічі біль­ший, аніж у яч­ме­ню.
Після три­ва­лих досліджень сор­го аме­­­ри­канські вчені дійшли вис­нов­ку, що це — універ­саль­ний про­дукт. Зер­но­ве сор­го за­ре­ко­мен­ду­ва­ло се­бе цінним по­­жив­ним кор­мом у тва­рин­ництві, пта­хів­ництві та риб­но­му гос­по­дарстві. З ньо­го ви­го­тов­ля­ють крох­маль, спирт (хар­чо­вий, технічний) та ва­рять пи­во. Во­рох застосовують для ви­роб­ництва при­род­них барв­ників. Кру­пу та бо­рош­но з про­до­воль­чо­го сор­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють у діє­тич­но­му (не містить глю­те­ну) та ди­тя­­чо­му хар­чу­ванні. Висівки сор­го міс­тять поліфе­нольні спо­лу­ки, що ма­ють про­ти­за­пальні вла­с­ти­вості та знач­но більшу кількість ан­ти­ок­си­дантів, аніж гра­на­ти і чор­ниця. Це ро­бить їх цінною до­бав­кою в пе­карській про­мис­ло­вості. Із со­ку сте­бел цу­к­ро­во­го сор­го ви­го­тов­ля­ють сор­го­вий мед, па­то­ку і рідкий цу­кор. Сор­го-су­дан­кові гібри­ди — цінна кон­цен­т­ро­ва­на си­ро­ви­на для ви­го­тов­лен­ня си­ло­су, сіна­жу, трав’яно­го бо­рош­на, гра­нул. Це не­за­мінний зе­ле­ний корм для ху­до­би. Важ­ли­вою особ­ливістю сор­го-су­дан­ко­вих гіб­ри­­дів є їхня здатність до по­втор­но­го від­ро­с­тан­ня, що дає змо­гу от­ри­ма­ти два-три уко­си за ве­ге­тацію і за­без­пе­чує зе­ле­ний кон­веєр до пізньої осені.

Високопродуктивні гібриди
Ос­нов­на умо­ва от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв — на­явність та ви­ко­ри­с­тан­ня ви­­со­ко­якісно­го посів­но­го ма­теріалу. Впро­ва­д­жен­ням і по­пу­ля­ри­зацією ви­ро­щу­ван­ня сор­го в Ук­раїні  ус­пішно зай­маються чимало компаній.  Нижче мова йтиме про основні з них. 
   Оцінивши перспективи ринку сорго в Україні, компанія ДП «Рейлін» розпочала поширення найпопулярніших американських гібридів: Прайм, Свіфт, Даш Е, Спринт W, Спринт 2, Си­ло 700Д, Чу­до­вий ВМR та Сон­це­дар. Посівні площі цих гібридів збільши­лись із 6 000 га до 120 000 га в 2012 р.
   «Адванта Сід Інтернешнл»  —   світовий лідер у селекції сорго (частка компанії на світовому ринку насіння сорго становить понад 25%). В Україні компанія розпочала поширення своїх найкращих гібридів бренду «Альта Сідс». І вже  найближчим часом очікується реєстрація таких, уже популярних у всьому світі, зернових гібридів, як МР Екліпс, Пума Стар, ЖВ 2010, 23012 (Б'янка), 7431 (Баунті), 96275 (Янкі) та кормових — Джамбо Стар, Шугаргрейз, Ну­­трі­грейн, Нутрітоп Стар та ін.
   Ком­панія «Євраліс Се­менс»  пропонує агровиробникам гіб­риди сорго на вибір: від ранніх  Арліс, Кей­рас до більш пізніх — Со­ларіус, Фул­гус. Усі во­ни на­ле­жать до чер­во­но­зер­но­го сор­го (із різни­ми відтін­ка­ми ко­ль­о­ру зер­на). По­тенціал гібридів — на рівні 100–120 ц/га.
   Для отримання високоякісного силосу компанія «Сингента» пропонує гібриди силосного сорго  G 1990 та SS 506. Так, на Чер­кащині (Чор­но­баїв­ський рай­он), у  СТОВ «Дніпро» гібрид си­лос­но­го сор­го SS 506 дав се­ред­ню вро­жай­ність по гос­по­дар­ст­ву в зміша­них посі­вах із ку­ку­руд­зою на рівні 450 ц/га. У Пол­тавсь­кій об­ласті (Кре­мен­чуць­кий район), у ПСП «Май­бо­родівське» в ек­с­т­ре­маль­­них умо­вах — тоді, як уро­жайність си­ло­су з ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла ли­ше 80–120 ц/га, — вро­жайність за зміша­но­го висіву ку­ку­руд­зи та си­лос­но­го сор­го (1:1) — 300 ц/га (гібрид сор­го SS506).

Особливості технології
виро­щу­вання сорго
ДП «Рейлін» у співпраці з ТОВ «Син­ген­та» роз­ро­би­ли тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня сор­го, яка ба­зується на ви­ко­ри­с­танні ви­со­ко­якісно­го насіння су­час­них гібридів, об­роб­ле­но­го ан­ти­до­том Кон­цеп III, що дає змо­гу застосовувати гербіци­ди, які не зни­щу­ють рос­ли­ни сор­го. За­вдя­ки ви­сокій пла­с­тич­ності, сор­го лег­ко при­сто­со­ву­ється до різних грун­то­во-кліма­тич­них умов, то­му йо­го ви­ро­щу­ють у більшості регіонів на­шої країни, зо­к­ре­ма у Він­ницькій, Дніпро­пе­т­ровській, До­­нець­кій, За­порізькій, Жи­то­мирській, Кіро­во­градській, Київ­ській, Лу­ганській, Ми­ко­лаївській, Оде­ській, Харківській, Хер­сон­ській, Чер­каській об­ла­с­тях та АР Крим.
Сор­го — ти­по­ва рос­ли­на ко­рот­ко­го світ­­ло­во­го дня. За 9–10-го­дин­но­го ден­но­го освітлен­ня у ньо­го при­ско­рю­ють­ся фізіологічні про­це­си, за­вдя­ки чо­му пізньо­­с­тиглі гібри­ди швид­ше ви­ки­да­ють во­лоть і дозріва­ють. За зви­чай­но­го 16–17-го­дин­но­го ден­но­го освітлен­ня пізньо­­с­тиглі гібри­ди вза­галі мо­жуть не ви­ки­ну­ти во­лоть. Сор­го мо­же рос­ти на різних ти­пах грунтів, але для йо­го ви­ро­щу­ван­ня не при­датні кислі та за­бо­ло­чені. Ран­нь­о­с­тиглі сор­ти та гібри­ди по­тре­бу­ють су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур у ме­жах 2000–2500°С, для се­редніх та пізньо­с­тиг­лих во­на ста­но­вить 2800–3500°С.
Висівання
Сор­го мож­на висіва­ти після будь-яких по­пе­ред­ників, але най­кра­щи­ми для ньо­го вва­жа­ють­ ті, що ра­но звільня­ють по­ле, за­ли­ша­ю­чи йо­го чи­с­тим від бур’янів, та з ве­ли­ким по­тенціалом не­ви­ко­ри­с­та­ної во­ло­ги. Але, як по­ка­зує прак­ти­ка, сор­го за­зви­чай висіва­ють піс­ля ви­пад­ко­вих по­пе­ред­ників, що є од­нією з при­чин от­ри­ман­ня низь­ких уро­жаїв. Вра­хо­ву­ю­чи те, що в по­чат­ко­вий період сво­го рос­ту і роз­вит­ку (перші 40 днів) сор­го рос­те і роз­ви­вається до­сить повільно, го­ло­вним за­вдан­ням підготовки грунту під йо­го висів має бу­ти зни­щен­ня бур’янів та на­ко­пи­чен­ня і збе­ре­жен­ня во­ло­ги в полі.
Для ефек­тив­но­го за­хи­с­ту посівів сор­го від бур’янів та за умо­ви, що во­но об­роб­ле­не ан­ти­до­том Кон­цепт ІІІ, вно­сять гербіци­ди Примек­с­т­ра Голд (3,5 л/га) або Примек­с­т­ра TZ Голд (4,5 л/га) під пе­ред­посівну куль­ти­вацію чи відра­зу після сівби під бо­ро­ну­ван­ня. Як­що не бу­ло вне­се­но гербіцидів грун­то­вим спо­со­бом, то че­рез два-три тижні після сівби за по­яви зла­ко­вих од­но­річних бур’янів (до фа­зи двох листків) та од­норічних дво­доль­них (до фа­зи двох-чо­ти­рь­ох листків) об­при­с­ку­ють посіви гербіци­да­ми Примек­с­т­ра Голд (2,5 л/га) або Примек­с­т­ра ТZ Голд (3,5 л/га). Од­норічні та ба­га­торічні дво­дольні бур’яни і па­да­ли­цю со­няш­ни­ку кон­тро­лю­ють гербіци­да­ми Пріма (0,4–0,5 л/га) та Пік (0,02 кг/га) до по­яви п’ято­го ли­ст­ка сор­го.
Під час висіву сор­го тре­ба вра­хо­ву­ва­ти, що це — теп­ло­люб­на куль­ту­ра, то­му висіва­ють йо­го за прогріван­ня грун­ту на гли­бині 10 см до тем­пе­ра­ту­ри 15°С. Не­до­три­ман­ня тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му при­зво­дить до пліснявіння насіння в грун­ті та по­яви зрідже­них сходів. Од­нією з важ­ли­вих умов от­ри­ман­ня друж­них і ранніх сходів є пра­виль­на гли­би­на за­гор­тан­ня насіння, яка за­ле­жить від ме­ха­нічно­го скла­ду грун­ту та йо­го во­ло­гості. Оскільки це дрібно­насінна куль­ту­ра, гли­би­на за­гор­тан­ня має не пе­ре­ви­щу­ва­ти 5–7 см. Ду­же важ­ли­во, щоб на­сіння ляг­ло на твер­де і во­ло­ге ло­же. Для за­без­пе­чен­ня кра­що­го кон­так­ту насіння з грун­том та для підтя­гу­ван­ня во­ло­ги у верхні ша­ри го­ри­зон­ту про­во­дять кот­ку­ван­ня посівів. За збіль­­шен­ня площі жив­лен­ня сор­го ут­во­рює підго­ни, тоб­то ку­щить­ся. Кількість ут­во­ре­них до­дат­ко­вих па­гонів — особ­ливість кож­но­го гібри­да. От­же, щоб от­ри­ма­ти оп­ти­маль­ний стеб­лостій, потрібно до­три­му­ва­ти ре­ко­мен­до­ва­ної нор­ми висіву, яка є різною для кож­но­го гібри­да, зо­ни ви­ро­щу­ван­ня та за­пасів во­ло­ги в грунті.

Захист
Найбільшої шко­ди посівам сор­го під час ве­ге­тації за­вда­ють по­пе­лиці і ба­вов­никова сов­ка. Най­кра­щим спо­со­бом за­хи­с­ту посівів сор­го від по­пе­лиці на ранніх ета­пах рос­ту і роз­вит­ку (фа­за од­но­го-двох листків) є ви­ко­ри­с­тан­ня насіння, про­трує­ного пре­па­ра­том Круїзер. По­даль­ший за­хист від зла­ко­вої по­пе­лиці про­во­дять пре­па­ра­та­ми Енжіо (0,18 л/га) і Ка­ра­те Зе­он (0,15–0,20 л/га). Сор­го враз­ли­ве до по­пе­лиці на пер­ших ета­пах сво­го роз­вит­ку. У фазі ви­хо­ду во­лоті во­но вже має вос­ко­вий наліт, який за­хи­щає йо­го від ко­лю­чо-сис­них ко­мах. У стадії мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лості про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів від ба­вов­никової сов­ки пре­па­ра­том Ну­рел Д (0,5–0,6 л/га).
Ос­таннім ча­сом у півден­них рай­о­нах Ук­раїни зафіксо­ва­но по­шко­д­жен­ня посі­вів сор­го про­ся­ним ко­ма­ри­ком, то­му аг­раріям слід ре­тель­но про­во­ди­ти об­сте­жен­ня посівів та уваж­но спо­с­теріга­ти за роз­вит­ком рос­лин.

До­гляд за посіва­ми по­ля­гає у зни­щенні бур’янів ме­ханічним чи хімічним спо­со­ба­ми, про­ве­денні піджив­лен­ня та за­хисті рос­лин від шкідників і хво­роб.
Особ­ливістю сор­го є те, що йо­го зер­но до­ся­гає по­вної стиг­лості за 35% зер­но­вої во­ло­гості, при цьо­му ли­с­тя за­ли­шається зе­ле­ним аж до за­мо­розків. То­му про­во­дять де­си­кацію посівів пре­па­ра­том Рег­лон Су­пер (4 л/га). Для цьо­го ви­чіку­ють теп­лу та су­ху по­го­ду, то­му що во­логість та тем­пе­ра­ту­ра повітря суттєво впли­ва­ють на ефек­тивність де­си­кації. За­сто­су­ван­ня де­си­кантів сприяє зне­вод­нен­ню ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си та відто­ку по­жив­них ре­чо­вин у зер­но, що при­ско­рює йо­го до­сти­ган­ня.

Зби­ран­ня
Зби­ран­ня сор­го по­чи­на­ють за во­ло­гості зер­на 22% і ниж­че, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи ком­бай­ни із зер­но­ви­ми жат­ка­ми або спеціальні жат­ки для зби­ран­ня со­няш­ни­ку. Як­що во­логість зібра­но­го зер­на ста­но­вить 22% , потрібно за­сто­со­ву­ва­ти ак­тив­не до­су­шу­ван­ня на су­шиль­но­му ус­тат­ку­ванні. За во­ло­гості 16% зер­но мож­на до­су­ши­ти без ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня. Вра­хо­ву­ю­чи те, що сор­го має ве­ли­ку кількість ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си, доцільно зби­ра­ти тільки верх­ню ча­с­ти­ну рос­лин, а реш­ки зби­ра­ють кор­моз­би­раль­ним ком­бай­ном.
Збільшен­ня по­пи­ту на то­вар­не зер­но сор­го сприяє зро­с­тан­ню посівних площ цієї куль­ту­ри, що є еко­номічно доці­ль­ним та аг­ро­номічно обгрун­то­ва­ним рі­шен­ням.