Спецможливості
Статті

Соняшниковий парадокс

03.03.2010
184
Соняшниковий парадокс фото, ілюстрація

Як ефективно вирощувати соняшник у короткоротаційних сівозмінах і чому слід приділити увагу, аби не допустити зниження врожайності.

Як ефективно вирощувати соняшник у короткоротаційних сівозмінах і чому слід приділити увагу, аби не допустити зниження врожайності.

Як відомо, в нашій державі соняшник є провідною олійною культурою. Його виробництво суттєво впливає на економічну ситуацію в південному регіоні: він посідає перше місце за рівнем рентабельності, а також поліпшує фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. За статистичними даними, в багатьох агропідприємствах Півдня України на соняшник припадає 55-75% прибутку від рослинництва.
Дослідження останніх 18 років, проведені в різних регіонах України, свідчать, що, починаючи з 1992 року, відбувається різке розширення посівних площ соняшнику - від оптимальних науково обгрунтованих 1,6-1,7 до екологічно небезпечних 5 млн га. Так, за оперативними даними міністерства АПУ, посівні площі соняшнику в Україні за останні два роки сягнули 5,5 млн гектарів.
Таким чином, термін ротації соняшнику в сівозміні скоротився з рекомендованих восьми-десяти до трьох-чотирьох років. Неминучим наслідком цих змін стало різке зменшення врожайності цієї культури: 7,8-13,5 ц/га. Але навіть за таких умов виробництво соняшнику є рентабельним.
Як відомо, однією з основних причин, що знижують продуктивність соняшнику за частішого його повернення на попереднє місце в сівозміні, є погіршення фітосанітарного стану грунту й поширення таких притаманних цій культурі хвороб, як біла і сіра гнилі та вовчок соняшниковий.
Якщо проблему розповсюдження вовчка соняшникового на сьогоднішній день можливо вирішити завдяки вибору толерантних гібридів як вітчизняної, так і закордонної селекцій та застосуванням певних гербіцидів, то одним із головних заходів боротьби з грибковими хворобами є способи основного обробітку грунту. Оскільки бур'яниста рослинність та післяжнивні рештки вирощуваних рослин і сам грунт є осередками поширення склероцій збудника, то відповідним обробітком грунту можна істотно впливати на ці процеси.
Проте недостатня кількість наукових знань про основні елементи вирощування соняшнику в короткоротаційних сівозмінах, зокрема, одного з головних - способу основного обробітку грунту - є причиною повільного впровадження їх у виробництво. Тому набуває актуальності питання опрацювання для окремих ланок короткоротаційних сівозмін таких способів основного обробітку грунту, які дали б змогу отримати високі та сталі врожаї насіння соняшнику за умови створення оптимального фітосанітарного стану грунту.
Для цього фахівці Миколаївського інституту АПВ УААН упродовж 2000-2007 рр. провели дослідження в короткоротаційних п'ятипільних сівозмінах у ланці: соняшник - чистий пар - озима пшениця, де насиченість соняшником становила 20%. У сівозмінах вивчали різні способи основного обробітку грунту як під соняшник, так і під пар.
Проведений облік ураженості посівів соняшнику білою та сірою гнилями показав, що найкращим варіантом серед досліджуваних способів основного обробітку грунту в короткоротаційних сівозмінах протягом однієї ротації є ярусна оранка на 30-32 см під дану культуру (рис. 1). Цей метод обумовлюється глибшим заорюванням інфікованого шару грунту й повним обертанням скиби на 360° без часткового перемішування шарів грунту, як під час звичайної оранки.
Так, сумарна ураженість патогенами в цьому разі була дуже низькою (4,8%) і відбувалася на пізніших етапах органогенезу культурних рослин, тому суттєвого впливу на формування продуктивності соняшнику не мала. Після безполицевого обробітку грунту на глибину 20-22 см сумарна ураженість посівів грибковими хворобами сягала 17,6%. У варіанті з безполицевим розпушенням на 25-27 см цей показник становив 12,1-12,3 відсотка.
На думку провідних учених, особливе значення в поширенні грибкових хвороб у посівах соняшнику має інфекційне навантаження 1 м3   0-30 см шару грунту життєздатними склероціями збудників білої та сірої гнилей. Вважається, що саме на обробіток грунту в парах після збирання соняшнику припадає головна роль у регулюванні цього показника.
Проведений облік інфекційного навантаження 1 м3 0-30 см шару грунту життєздатними склероціями збудників білої та сірої гнилей перед основним обробітком грунту на початку та в кінці парування показав, що найкращим способом основного обробітку грунту в парах є весняний мінімізований на 8-10 см - без зяблевого основного (табл. 1).
Так, інфекційне навантаження на парах перед закладанням досліду становило 9,7 життєздатних склероцій в 1 м3 0-30 см шару грунту.
У кінці парування цей показник завдяки соляризації (прогрівання до 60 С°) 0-10 см шару грунту на всіх фонах обробітку в даному прошарку дорівнює нулю. Але у варіанті з мінімізованим обробітком грунту, внаслідок щільнішого упакування агрегатів верхнього шару грунту, соляризується 0-15-сантиметровий прошарок, що й дає найменший рівень інфекційного навантаження в досліді.
Отже, підсумовуючи наведені вище результати досліджень, ми дійшли висновку, що найкращими способами основного обробітку грунту з позиції поліпшення як фітосанітарного стану посівів соняшнику, так і фітопатогенного навантаження грунту в короткоротаційних сівозмінах протягом однієї ротації є ярусна оранка на 30-32 см під соняшник та мінімізований обробіток на 8-10 см під чистий пар.
Деяке збільшення енерговитрат на ярусну оранку під соняшник проти традиційного обробітку грунту повністю компенсується їхнім заощадженням під час обробітку чистого пару.
Під час впровадження у виробництво зазначених вище способів основного обробітку грунту в короткоротаційних п'ятипільних сівозмінах з ланкою соняшник - чистий пар - озима пшениця було вирощено такий урожай насіння соняшнику (залежно від гібриду):
n у ФГ "Агронива" - 23,2-24,6 ц/га;
n на полях ТОВ "Едельвейс" - 24-26,6 ц/га
n на полях Миколаївського ІАПВ - 24,2-26,3 ц/га;
n у ДПДГ "Агрономія" - 26,7-29 ц/га;
n у ДПДГ " Зоряне" - 28,3-
30,2 ц/га.

П. Хом'як,
в.о. заступника директора МІАПВ,
канд. с.-г. наук

Advertisement

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0