Солодкі коренеплоди: від збирання до переробки

Збирання цукрових буряків є завершальним етапом технології їхнього виробництва. Головним завданням комплексно-механізованих способів збирання солодких коренів є максимальне збереження всього реалізованого потенціалу їхньої продуктивності (врожайності, цукристості, технологічної якості) і здавання коренеплодів на цукрові заводи з найвищими показниками їхньої кондиційності.

Поспішати збирати цукрові буряки, так як і зволікати з викопуванням солодких коренів не потрібно. Цукрові буряки в осінній період продовжують інтенсивно рости і накопичувати цукор. За даними науково-дослідних установ, приріст маси одного коренеплоду з 20 серпня по 20 вересня становить у середньому 96 г, а вміст цукру за цей час збільшується на 2,2%. Тому збиральні роботи слід планувати так, щоб мати більший приріст маси коренеплодів та вчасно закінчити збирання і вивезення врожаю.
Численними дослідами доведено, що найбільший урожай цукрових буряків з максимальним вмістом цукрози забезпечується за збирання їх у період технічної стиглості, тобто тоді, коли прирости маси коренеплодів і цукру вже невеликі чи зовсім припиняються і починається значне відмирання листкового апарату. Для максимального використання осінніх приростів маси коренеплодів і накопичення в них цукрози масове збирання цукрових буряків в основній зоні бурякосіяння України слід проводити з 20 вересня по 25 жовтня.
Суттєвий вплив на вибір оптимального строку збирання створює рівень мінерального живлення. На підвищених фонах мінеральних добрив (не менше N120Р120К130) більший ефект дає перенесення строку збирання з середини вересня на середину жовтня.
Починати збирання буряків доцільно з полів, віддалених від доріг із твердим покриттям, більш раннього строку сівби, а також з ділянок, пошкоджених хворобами і шкідниками, з нерівномірним розміщенням рослин і наявністю великих, дуплистих коренеплодів, коли найбільш імовірне їхнє травмування робочими органами збиральних машин. Буряки з цих полів слід негайно вивозити на цукрові заводи і відразу їх переробляти.
Якість коренеплодів цукрових буряків під час здавання їх на цукрові заводи в Україні регламентується ДСТУ 4327:2004, що чинний від 2005.07.01. Вимоги до показників якості наведено у таблиці 1.
Товаровиробникам також обов'язково треба знати трактування основних термінів якості коренеплодів згідно з ДСТУ 2153-93 (таблиця 2), відповідно до яких і визначають умови приймання цукросировини на заводи.
Доставка на цукровий завод некондиційних коренеплодів з високим відсотком (понад 15) загальної забрудненості загрожує постачальникам низькими розрахунковими цінами (що автоматично призводить до збитковості вирощування) або, що ще гірше, - взагалі відмовою приймати та переробляти низькоякісну сировину.
З метою уникнення непорозумінь між товаровиробниками і переробниками слід укладати договір (контракт), що є найбільш досконалим способом регулювання взаємовідносин із визначення обсягів реалізації продукції, якісних її показників, строків постачання та матеріального стимулювання, збільшення і покращання виробничих показників.
Вимоги до показників якості бурякосировини з 2005 року незмінні, але не є секретом, що якість коренеплодів і рівень їхнього забруднення суттєво залежать від стану та функціональних можливостей бурякозбиральної техніки. З огляду на це доцільно буде враховувати більш оперативну та якісну роботу комбайнів "Холмер", "Франц Кляйне" (Німеччина), "Плойжер" (Голландія), "Моро Лектра" (Франція) та інших порівняно з вітчизняною, а, тим більше, "радянською" технікою (БМ-6, РКС-6 або КС-6).
Західноєвропейські самохідні шестирядні бурякозбиральні комбайни, які використовують для однофазного збирання буряків, оснащено автоматизованими системами водіння рядками і регулювання глибини ходу викопувальних органів, системами автоматичного контролю технологічних і технічних параметрів, системами централізованого автоматичного змащування всіх вузлів, бортовими комп'ютерами, зручними постами керування, комфортабельними кабінами, потужним електроосвітленням. Слід також відмітити, що зміщення колії під час руху бункерних комбайнів забезпечує бережну дію на грунт. Навіть за несприятливих умов збирання (сніг, кам'янистий грунт, висока забур'яненість) оригінальні технічні рішення, які втілені в іноземній техніці, гарантують високу якість зібраних коренеплодів, що задовольняє вимоги цукрових заводів.
Використання західноєвропейських машин буде виправданим за умови, коли в господарстві не менше 1000 га посівів солодких коренів.
З метою ефективного, з найменшими втратами в процесі збирання цукрових буряків, треба, перш за все, створити оптимальні умови для якісної і злагодженої роботи, а саме: не пізніше як за місяць до початку збирання постійно проводити агротехнічну оцінку бурякових полів, визначаючи тип стиглості коренеплодів (не пропустити період технічної стиглості), ширину основних і стикових міжрядь, густоту стояння рослин, урожайність, цукристість коренеплодів, їхню форму, розміри й масу, положення головок коренеплодів відносно поверхні грунту, відхилення їх від основних ліній рядків. Ця оцінка допоможе розрахувати реальну потребу в технічних засобах для збирання та вивезення буряків, обрати тип і режим роботи машин, провести технологічне налагодження робочих органів на регулювальному майданчику.
Негативно на процес збирання впливають затяжні осінні дощі. За підвищеної вологості грунту значно погіршується якість збирання, збільшується кількість грунту, що потрапляє разом із коренеплодами на очисні механізми машини.
Під час збирання буряків на полях із підвищеною щільністю і твердістю грунту та в період посухи з метою недопущення виходу з ладу бурякозбиральної техніки та значного травмування коренеплодів доцільно проводити пошарове розпушування грунту в міжряддях загальною глибиною 10-15 см з різницею глибини ходу робочих органів культиватора 4-5 сантиметрів.
Аналіз багаторічних досліджень якості роботи бурякозбиральних машин показує, що повністю уникнути втрат під час збирання врожаю практично не можливо. Вологість і твердість грунту, широкий діапазон варіювання параметрів розміщення рослин у рядках і стан їхнього розвитку, морфологічні ознаки коренеплодів, зокрема їхня геометрична форма, вносять свої корективи у процес збирання.
Науковими дослідженнями встановлено, що на рівень втрат маси коренеплодів в процесі збирання впливає форма коренеплоду, а саме його нижньої хвостової частини, і співвідношення довжини коренеплоду до діаметра. Під час викопування коренеплодів, а також навантаженні в автотранспорт нижня їхня частина, як правило, відламується на 40-80 мм. Саме в цьому полягає головна причина втрат урожаю, що дає підстави зробити висновок: морфологія коренеплоду цукрових буряків, а саме форма нижньої його частини (увігнутий, звужуваний конус з глибокими кореневими борозенками) з точки зору підвищення продуктивності і механіко-технологічної придатності до механізованого збирання - недосконала.
Доведено, що найпродуктивніші за масою і збором цукру (на 30%) коренеплоди бочкоподібної форми. Крім того, на коренеплодах такої форми на 28-32% менше прилиплої землі, до того ж, полегшене витягування їх із грунту. Вони на 26,5% менше пошкоджуються під час збирання порівняно з коренеплодами звичайної конічної форми.
У цілому ж проблема якості збирання, особливо в такому її важливому аспекті, як зниження втрат урожаю і травмування коренеплодів, залишається дуже суттєвою в структурі всього збирально-транспортного комплексу.
Нормальною роботу збирального комплексу стосовно втрат урожаю коренеплодів слід вважати лише в тому разі, якщо кількість не викопаних і не вибраних коренезбиральною машиною коренеплодів становить до 0,5%, кількість загублених на поверхні поля, але тих, які підлягають підбиранню, - не перевищує 2-3%, кількість коренеплодів з правильно обрізаною головкою перевищує 80-90%, а з коротко обрізаною головкою та ті, що зрізані з листками, за масою мають вкладатися в 3%-ний норматив. Тому особлива увага при збиранні має приділятися контролю за якісним виконанням робіт.
Найефективнішим способом збирання є потоковий, коли викопані коренеплоди цукрових буряків навантажують у транспортні засоби, що рухаються поряд зі збиральною технікою, яка відвозить коренеплоди на цукровий завод. Цей спосіб є найефективнішим тому, що він повністю виключає ручні роботи на доочищенні коренеплодів і зникає потреба в буряконавантажувачах, що дає змогу економити час і кошти. Потоковий спосіб збирання не передбачає зберігання коренеплодів у кагатах, це допомагає уникнути додаткового травмування, гниття і підв'ялювання коренеплодів.

І. Жердецький,
канд. с-г. наук
О. Ступенко,
канд. с.-г. наук,
Інститут цукрових буряків НААНУ