Соєвництво в степах Херсонщини

Ще здається зовсім недавно, десь у 2004 році, почався так званий “соєвий вік”, далі за ним — “вік біодизелю” (вирощування ріпаку), але завдяки своїй високій рентабельності, соя знову повертається на українські поля.

ДПДГ “Асканійське” було засновано 1991 року в с. Тавричанка Каховського району Херсонської області. За підрозділами закріплено 8855 га ріллі, з яких 4780 га — зрошувані землі, які обслуговують 70 дощувальних машин “Фрегат”. Господарство міститься в південній кліматичній зоні України. Переважна частина земель — чорноземи південних рівнин і темно-каштанові легкоглинисті грунти.
Велике значення в одержанні високих урожаїв продукції рослинництва має максимальне дотримання розроблених технологій виробництва й сівозмін. Без сівозмін не може бути й мови про справжню наукову систему рільництва. У сільськогосподарському виробництві все починається із землі: з турботи про її родючість, з раціональних способів її обробітку, із захисту від ерозії, очищення полів від бур’янів та інших чинників, що зумовлюють рівень культури землеробства. Господарство чітко дотримується сівозмін, культури розміщуємо після кращих попередників, тому й збираємо високі врожаї.
Для підвищення ефективності виробництва багато уваги приділяємо придбанню нової сучасної техніки. Так, останнім часом купили сівалку “Хорш-Агросоюз 18,35” з трактором “Кейс 500”, що дає змогу засівати близько 300 га за добу, та обприскувач “Текнома Лазар” із шириною захвату 24 м, яким обробляємо до 250 га за добу.
У ДПДГ “Асканійське” працює свій науковий відділ. Після вивчення найкращі сорти та елементи технології обов’язково застосовуємо у виробництві, що сприяє ефективнішому господарюванню.
Виробнича діяльність господарства спрямована на вирощування зернових, олійних та кормових культур. Велику увагу приділяємо насінництву. Для вирощування відбираємо районовані сорти, які максимально придатні для вирощування в природно-кліматичних умовах господарства.
Чимале місце в структурі посівних площ займає соя. Щорічно площа під цією культурою становить 1000–1200 га. Більшість посівів — насінницькі. Вирощуємо такі районовані сорти сої: Спринт, Сонячна, Офелія, Діона, Фаетон, Аполлон, Вітязь-50. Ці сорти вивели для вирощування в південних областях України селекціонери Інституту олійних культур (Запоріжжя) та Інституту землеробства південного регіону (Херсон). Уже багато років господарство успішно реалізує насіння цих сортів.
Сою розміщуємо на полях, чистих від бур’янів, особливо багаторічних. Кращі попередники: озимі та ярі зернові культури, а також кукурудза на зелений корм і силос, після збирання яких залишається достатньо часу для пошарового обробітку грунту. Сіємо сою й після овочів, кормових культур, кукурудзи на зерно. В господарстві достатньо посівної площі для ведення розширеного виробництва з вирощуванням широкого спектру сільськогосподарських культур. Тому використовуємо звичайні сівозміни.
Дуже важливо для одержання високих урожаїв дотримуватися технології вирощування та всіх агротехнічних заходів. Для південної зони характерні посушливі погодно-кліматичні умови, отже, треба застосовувати технології з мінімальним обсягом грунтообробних робіт. Вони зберігають більше вологи в грунті, яка дуже потрібна рослинам, особливо в період після проростання. У своєму господарстві боронування сходів, першу й другу міжрядні культивації ми замінили внесенням страхових гербіцидів: проти широколистих — Базагран 2 л/га + Хармоні, 6 г/га; проти злакових — Фюзілад Форте та Арамо. Таким чином скорочуються три види робіт, пов’язані з механічним втручанням у грунт. Проти шкідників застосовуємо БІ-58, Фастак, Альтекс, Акцент.
Мінеральні добрива вносимо під оранку восени і під час сівби. Краще використовувати мінеральні добрива з більшим процентом діючої речовини. Ми застосовуємо аміачну селітру, сечовину, суперфосфат.
Обов’язково здійснюємо передпосівну обробку насіння Нітрагіном. Ефективний агрозахід — позакореневе підживлення Кристалоном у дозі 2 кг/гектар.
За вирощування сої на зрошуваних площах до технології виробництва додаємо полив: поливаємо вісім разів, витрачаючи 3500–5000 м3 води.
Наявність у господарстві надійного зрошення дає змогу вирощувати сою в поукісних та пожнивних посівах. У поукісних посівах (після зерносумішей або озимих на зелений корм) використовуємо скоростиглі сорти, такі як Спринт та Фаетон. У пожнивних (після озимої пшениці, озимого та ярого ячменю) кращим є сорт Діона, який має період вегетації 80–85 днів.
Після збирання попередника лущимо стерню в два сліди на глибину 10–12 см; здійснюємо культивацію КПС на глибину 6–7 см. Висіваємо з нормою 600–650 тис. шт./га. За період вегетації поливаємо три-чотири рази. В боротьбі з бур’янами застосовуємо страхові гербіциди. Врожайність за такої технології сягає 20–25 ц/га, додатковий прибуток — 3,0–3,5 тис. грн/га. Площа пожнивних та поукісних посівів у господарстві становить 250–300 гектарів.
Олійні культури в структурі посівних площ займають найбільшу частку — близько 30–35% загальної площі. Провідною є соя. Це обумовлено ліквідністю та високою рентабельністю культури. За розрахунками, рентабельність сої — 258%, і поступається вона лише соняшнику з ділянок гібридизації.
Собівартість продукції — один з найголовніших показників будь-якої галузі виробництва. Цей показник прямо пропорційно впливає на результативність виробництва, стан господарства й подальший його розвиток.
Отже, треба зазначити: виробництво сої — вигідний вид підприємництва. За умови виконання всіх агротехнічних заходів господарство реально може заробити 4–5 тис. грн прибутку з 1 гектара. 

В. Найдьонов,
заст. директора ДПДГ “Асканійське”
В. Нижеголенко,
гол. агроном ДПДГ “Асканійське”, канд. с.-г. наук
О. Поляков,
ст. наук. співробітник Інституту олійних культур УААН,
канд. с.-г. наук