Слаборослі підщепи для груші в Лісостепу України

Слаборослі підщепи для груші в Лісостепу України

Виробництво плодів та ягід в Україні збільшуватиметься не за рахунок розширення площ, а завдяки інтенсифікації садівництва, значному поліпшенню догляду за садами, заміні малопродуктивних насаджень новими інтенсивними. Інтенсифікація передбачає створення якнайсприятливіших умов для плодоношення насаджень, безперервне здійснення прийомів агротехніки, заходів боротьби з хворобами та шкідниками, підвищення рівня механізації, матеріального забезпечення виробництва, постійні оновлення сортів і підщеп, створення раціональніших конструкцій саду, типів формування, способів обрізування, вибір зон і ділянок, що відповідають вимогам культур та сортів. Однобічність у проведенні інтенсифікації, нехтування бодай якимось із її елементів знижує економічний ефект проведених заходів.

Один із основних шляхів інтенсифікації садівництва — використання клонових підщеп, передусім слаборослих, характерною рисою яких є більш ефективне використання на плодоутворення асиміляційних речовин. Дерева на карликових підщепах використовують до 60% відкладених у рослині продуктів фотосинтезу на утворення плодів, а на сильнорослих — не більше 40%. Карликове дерево може дати врожай, більший за масу листків, гілок, стовбура і коренів разом узятих, чого немає у дерев на сильнорослих підщепах. Навіть за однакового врожаю садів — як на сильно, так і на слаборослих підщепах, — перевагу віддають останнім, беручи до уваги зменшення ручної праці на збиранні врожаю і під час догляду за деревами, швидку окупність насаджень, підвищення товарних якостей плодів.
Перші форми слаборослих клонових підщеп яблуні та груші були завезені із Закавказзя і Середньої Азії. Проте у старих типів вегетативно розмножуваних підщеп, що походять з південних районів, відмічається незначна морозостійкість, хоча й висока жаростійкість. Протягом останніх років вітчизняні та зарубіжні вчені вивели та виділили для яблуні цілу низку слаборослих підщеп. Для груші, на думку багатьох дослідників, використовується лише один вид слаборослої підщепи — айва звичайна — (Cydonia oblonga). Грушевий сад закладають одно- та дворічними саджанцями високої якості. Використовують сильно- та слаборослі (вегетативно розмножувані) підщепи.
Основною підщепою для груші в зоні Лісостепу є сіянці дикої лісової груші та культурних зимостійких сортів (Олександрівка, Лимонка, Сапіжанка). Застосування вегетативно розмножуваних слаборослих підщеп дає змогу скоротити непродуктивний період багаторічних насаджень. Використання слаборослих підщеп для закладання високоврожайних, ресурсоощадних, низькорослих насаджень викликає необхідність різко збільшити виробництво посадкового матеріалу, оскільки вік слаборослих насаджень менший та густота насаджень більша, ніж на сильнорослій підщепі.
Уперше садівництво на слаборослих підщепах дістало поширення у Франції у XVII столітті. У XVIII столітті карликові дерева набули популярності у більшості країн Західної Європи.
У 1912 році директор Іст-Моллінгської дослідної станції Р. Г. Хеттон та його асистенти І. Амос та Х. В. Віттон зібрали колекцію, до складу якої входило 70 клонових підщеп яблуні з Англії, Німеччини, Голландії, Франції. Вони встановили, що частина підщеп, одержаних з різних розсадників, була неправильно названа або мала домішки інших типів. Р. Г. Хеттон виділив 16 типів клонових підщеп яблуні і деякі форми айви.
З огляду на викладене вище в умовах Лісостепу України було проведено комплексну оцінку клонових підщеп для груші вітчизняного і закордонного походження, вивчено ріст і розвиток саджанців трьох районованих сортів груші на чотирьох формах айви. Нами було зібрано колекцію 27 форм айви, 12 кращих форм було вивчено в конкурсному маточнику.
У результаті проведених досліджень виділено форми айви, що найбільше відповідають вимогам конкретних грунтово-кліматичних умов Лісостепу України, зимостійкі, добре розмножуються шляхом вертикальних відсадок, сумісні з районованими культурними сортами груші. Виділено підщепні форми — економічно вигідні як щодо виробництва відсадків, так і щодо посадкового матеріалу на них, придатні для закладки промислових насаджень груші, а також для вирощування на присадибних ділянках і в колективних садах.
На підставі вивчення різних за походженням форм айви в маточнику і розсаднику в 1984–1999 роках в умовах Лісостепу України можна зробити такі загальні висновки:
ю Вегетація айви в маточнику починається у другій-третій декадах квітня. Маточні кущі форм айва прованська, ВА-29, айва А, К54, №№ 4–15, 5–5, R3, R4, айва С починають ріст 17–19 квітня.
ю Утворення коренів на відсадках починається через 22–26 днів після першого підгортання маточних кущів форм № 2–10, МА, айва А, К52, R4.
ю Укорінення відсадків у форм айва К86, №6 Херсонської області, №2–10, МА, R5, № 4–15, К56 та айва А становить 4,7–3,6 бала (за 5-бальною системою оцінювання).
ю Кількість добре (на 3–5 балів) укорінених відсадків у форм № 2–10, МА, R5, R3, №6 Херсонської області, айва “У”, К86, айва А, К56 коливається від 100 до 80% загальної їх кількості.
ю Відсадки форм айва “У”, айва А, №№ 4–6, 4–12, R5, R3, айва мліївська, К56, К55, №6 Херсонської області укорінюються на відрізку 10–7 см від п’ятки пагона.
ю За три перших роки експлуатації маточних кущів вихід стандартних відсадків у форм R5, К52, МА, айва прованська, №№ 5–5, 2–10 становив 9,2–6,3 шт. від одного куща щорічно.
ю Високий загальний вихід відсадків у (нижче — місцевих форм айви) форм айви місцевої № 1 — 12,9 і №2 — 14,4 шт. від одного куща, К52, №5–5, R5, МА та айва №12 з Вірменії — від 11 до 9,5 шт. від одного маточного куща.
ю Сильніше розвинена надземна частина відсадків айви №6 Херсонської області, айви “У”, місцевої айви №1, К54, R4 — їхня висота коливається від 123,9 до 111,4 см, а діаметр умовної кореневої шийки — від 12,6 до 8,3 мм.
ю Слабкіший ріст і розвиток відсадків у форм айва С, №№ 4–12, 1–26, 5–5, R5, R3, айва Суdo: висота відсадків цих форм становить 80–93 см, діаметр умовної кореневої шийки — 6,7–7,4 мм.
ю У форм айва “У”, R3, R4, R5, айва пільніцька, айва прованська і ВА-29 до групи відсадків з діаметром умовної кореневої шийки від 7 до 11 мм належить 77,4–65% підщеп.
ю Галуження відсадків у форм айва С, №1–26, №12 з Вірменії, айва прованська, айва пільніцька, айва місцева №1, №6 Херсонської області, айва “У” становить 2,2–2,7 бала (за 3-бального оцінювання). У цих форм більша також кількість розгалужених відсадків. Менше гілкуються відсадки форм К52, айва А, №5–5, №2–10, R5, МА.
ю Відсадки форм айва С, айва прованська, місцева №2, №4–12, №4–6 мають міжвузля завдовжки 2,1–2,2 см. У відсадків форм айва “У”, ВА-29, МА, R5, №12 з Вірменії їхня довжина становить 2,4 см.
ю Вегетаційний період айви всіх досліджуваних форм затягується, і на момент відділення відсадків їхня деревина не повністю визріває, верхівкові бруньки не сформовані. Визрівання деревини відсадків становить: у форм айва Cydo — 2,2 бала; №2–10 та айва місцева №1 — 2,1 бала; К52, К56, К86 і №1–26 — 2 бали (за 5-бальною шкалою).
ю Підмерзання кореневої системи невідокремлених відсадків у зимовий період за роки досліджень у форм №2–10, №6 Херсонської області, №12 з Вірменії, місцеві форми айви, МА, айва прованська, ВА-29, К86 коливається від 0 до 1,4 бала (за 5-бальною шкалою).
ю Менш зимостійка коренева система в айви “У”, R3, айви пільніцької, айви С, айви Cydo: підмерзання становить 4,6–3,6 бала.
ю Стійкість до бурої плямистості листків виявили форми місцевої айви — ступінь ураження становить 0,8 бала (за 5-бальною шкалою). Середньою стійкістю до цього грибкового захворювання характеризуються форми айва А, К54, айва прованська, ВА-29, айва мліївська — ступінь ураження коливається від 1,8 до 2,2 бала.
На основі проведених досліджень можна виділити в перспективні вегетативно розмножувані підщепи такі форми айви звичайної: №2–10, айва мліївська, R5, ВА-29 та айва прованська.
МА (айва А, айва анжерська)
Систематизована Р. Хеттоном на Іст-Моллінгській дослідній станції садівництва (Англія).
Вегетацію починає в середині третьої декади квітня. При розмноженні способом вертикальних відсадків процес коренеутворення починається через 25–27 днів після першого підгортання. За здатністю до розмноження способом вертикальних відсадків належить до легковкорінюваних підщеп: 82% загальної кількості відсадків добре укорінені. На відсадках корені утворюються на відрізку 6–7,5 см від п’ятки.
Маточні кущі прямостоячі, компактні, пірамідальної форми. На четвертий рік експлуатації одержують до 20 відсадків від одного куща, а в середньому за чотири перших роки — понад 11 шт. щороку, до 75% із них — стандартні відсадки.
Вертикальні відсадки айви МА сильно розвинені: висота — 100–120 см, діаметр умовної кореневої шийки — 8–11 мм. Переважають відсадки першого товарного сорту. Стандартність відсадків знижується внаслідок їх переростання — 18% загальної кількості.
Відсадки середньорозгалужені — близько 60% їх мають бічні гілки, прямі, мають міжвузля завдовжки 2,4 см.
Зимостійкість у природних умовах висока, айва МА має середню стійкість до бурої плямистості листя. Вегетаційний період затягується — деревина в умовах Лісостепу України визріває слабо.
При посадці відсадки приживаються добре (70–80%). При окуліруванні підщеп МА культурними сортами груші вічка приживаються на 95–98%. Сумісність з районованими сортами добра.
R 5
Відібрана О. Шіндлером в Інституті садівництва м. Пільніц у Німеччині з айви А.
Вегетаційний період починається на початку третьої декади квітня.
Легко розмножується вертикальними відсадками. Укорінення однорічних пагонів починається через 30 днів після першого підгортання. Підщепи укорінюються добре (3,7 бала), 85–93% відсадків стандартні. Маточні кущі компактні. У середньому за перші чотири роки експлуатації щорічно від маточного куща виділяється більше 11 відсадків, 82% з них — стандартні.
Вертикальні відсадки середньорозвинені: висота коливається від 88 до 101 см, діаметр умовної кореневої шийки — від 6,5 до 8,5 мм, середньорозгалужені — не більше 50% їх мають бічні гілки. Відсадки мають шаблеподібну форму (вигнуті до середини пагона). Понад 60% відводок мають діаметр умовної кореневої шийки в межах 7–11 мм.
Айва R 5 показала в умовах Лісостепу України середню зимостійкість і середню стійкість до бурої плямистості листя.
При висаджуванні відсадки приживаються добре — близько 90%. У розсадниках відмічена добра сумісність з районованими сортами груші.
№ 2–10
Підщепа відібрана Р. П. Дрозденком в Українському інституті садівництва із сіянців айви черняхівської.
Відростання маточних кущів починається на початку третьої декади квітня.
За здатністю до розмноження способом вертикальних відсадків належить до легкорозмножуваних. Укорінення відводок починається на 20–27 день після підгортання, відсадки укорінюються на 3,8–4 бали, 90% загальної кількості — добре укорінені підщепи.
Маточні кущі пірамідальні, щільні. У середньому за перші чотири роки експлуатації одержують близько 9 відводок від одного маточного куща щорічно, 82% з них — стандартні.
Відсадки менш розвинені, ніж у МА (висота — близько 100 см і діаметр умовної кореневої шийки — 7–10 мм), дещо вигнуті біля основи пагона, мають середнє галуження — лише 45% відводок розгалужені на 1,9 бала.
Серед відводок переважають підщепи першого товарного сорту.
Айва №2–10 відзначається високою зимостійкістю в природних умовах, має середню ступінь пошкодження бурою плямистістю листя.
При висаджуванні відсадки приживаються на 75–90%. У розсаднику добре сумісна з районованими сортами груші.
ВА-29. Клон айви прованської
Відростання маточних кущів відбувається в середині другої декади квітня, на 2–4 дні раніше, ніж МА.
Має середню здатність до вегетативного розмноження способом вертикальних відсадок. Укорінення підщеп починається через 30–31 день після їх першого підгортання, довжина укоріненої частини становить 5–6 см. Відсадки укорінюються добре, кількість добре укорінених підщеп становить 57–59%. Коренева система сильно розвинена.
Маточні кущі пірамідальні, відсадки трохи вигнуті біля основи, за силою розвитку близькі до МА: висота — 104 см, діаметр умовної кореневої шийки — близько 9 мм. Відсадки мають середнє або сильне галуження.
Вихід відсадків становить 10,4 шт. від одного маточного куща в середньому за чотири перших роки експлуатації, при цьому репродуктивність маточного куща ВА-29 — 6,2 шт., 40% серед відділених відводок — першосортні.
В умовах Лісостепу України однорічні пагони не визрівають, їх ріст продовжується до настання морозів.
ВА-29 у природних умовах Лісостепу показала себе як високозимостійка і стійка до бурої плямистості листя форма айви.
При висаджуванні підщепи приживаються на 80–85%. Добре сумісна з основними сортами груші. Вихід однорічних саджанців районованих сортів груші при щепленні на ВА-29 становить близько 75% кількості висаджених підщеп.

В. Сіленко,
канд. с.-г. наук,
Мліївський інститут садівництва
ім. Л. П. Симиренка