Скільки ріпаку потребує сівозміна ?

За останні три роки площі посіву ріпаку збільшувалися в Україні щорічно на 100%, але, незважаючи на це, його частка в загальній площі посівів  досягла 5%. З подальшим розширенням площ вирощування цієї високорентабельної для багатьох підприємств культури виникають питання щодо того, скільки ріпаку може витримати сівозміна і як в оптимальні строки провести посівну та зібрати врожай у сівозміні з підвищеною часткою ріпаку. 

Сівозміна з ріпаком
Сучасні ефективні сівозміни неможливо уявити без такої культури, як ріпак. За врожайності 40 ц/га він залишає після себе 120 ц/га біомаси у вигляді соломи та кореневих решток, що в сумі становить близько 100 кг азоту на гектар. Завдяки ріпакові озима пшениця забезпечує переконливі прибавки врожаю, саме тому в загальному обігу культур у багатьох господарствах економічною перевагою є використання сівозмін із підвищеною часткою в них ріпаку.
Зрозуміло, що спрощені сівозміни призводять до значної шкодочинності від збудників хвороб та шкідників, а відповідно, — й до втрат урожаю. Із зростанням частки ріпаку понад 25% знижується його  врожайність.

ТАУРУС, 25.09.07. Висів 05.08.07, одноразове застосування регулятора    росту в стадії 4-х листків.  ФГ “Вінал”, Львівська обл.

В Україні перерва у вирощуванні ріпаку може бути обмежена трьома роками (25% — його частка). Це стосується особливо південних областей, де немає умов для розвитку типових збудників хвороб у сівозмінах (фомозу, склеротиніозу, кили капусти). Водночас уже сьогодні в усіх регіонах для скорочення ураження сівозмін хворобами слід обов’язково впровадити певні агротехнічні заходи для того, щоб  уникнути в майбутньому втрат урожаю або ж обмежити численне використання досить дорогих заходів з внесення фунгіцидів.

Гігієна поля
Боротьба із шкодочинними організмами полягає в тому, щоб перервати їхній життєвий цикл і цим перешкодити їхньому розмноженню. Просторова близькість зібраних та запланованих під новий  висів  площ потребує особливої уваги, для того щоб нові посіви не інфікувалися.Так, наприклад,  на стерні розвивається така  хвороба, як фомоз, або гниль кореневої шийки й стебла (Phoma lingam). Приблизно через три тижні після збирання врожаю ріпаку збудник хвороби утворює поверхневі пікніди, в яких розвиваються одноклітинні пікноспори, що переносяться  на відстань 300–3000 м та уражують нові посіви. Тому всі агротехнічні заходи мають бути спрямовані на те, щоб зруйнувати такий “зелений міст” не пізніше ніж розпочнеться нова  посівна.

Посіви станом на 02.04.08., висів 10.10.07. Одеський інститут АПВ

Разом із фомозом, особливо в Західній Україні, з’являється така хвороба, як альтернаріоз  (Alternaria brassicicola). Рекомендація: одразу ж після збирання врожаю треба провести мілке лущення стерні на глибину максимум 2 см, щоб спровокувати появу сходів інфікованого насіння. Важливо й те, що таке лущення слугує обмежувальним чинником у подальшому проростанні падалиці ріпаку, насіння якого може зберігатися в грунті та проростати протягом десяти років.
Заражена альтернаріозом стерня в будь-якому разі має бути оброблена до початку  висіву нового ріпаку.

Більше гнучкості та надійності — від висіву до збирання врожаю
Підвищена частка ріпаків у сівозміні потребує високої гнучкості під час посівної та  збирання врожаю. Це означає, що строки висівання та збирання врожаю мають бути розтягнутими в часі, аби, з одного боку, дотриматися  оптимальних  умови для висіву  (вологість грунту, час), з іншого, — мати період понад десять днів для жнивування без великих втрат від осипання.

ТАУРУС — однорідне та повне закладання стручків, 06.06.08. СТОВ “Оксанино” Черкаська обл.

NPZ-LEMBKE відреагувала на це першою з фірм і в 2007 році запропонувала споживачам два гібриди,  придатні для ранніх строків сівби: їх можна висівати вже на початку серпня. Гібриди ТРАБАНТ і ТАУРУС вирізняються з-поміж іншого асортименту тим, що вони в разі ранніх строків  висівання  несхільні до стрілкування .
Гібриди НПЦ 9800, ТИТАН, АРТУС та КРОНОС можуть бути висіяні в середні строки, і вони ж добре придатні для пізніх строків  висіву, що було підтверджено в південних регіонах восени 2007 року. Тоді як сортам  не вдалося в умовах пізніх строків сівби досягти стадії розвитку в середньому чотирьох-п’яти листків перед входом у зиму, і вони частково вимерзли,  гібриди від NPZ-LEMBKE успішно перезимували.

Надійне запилення, стійкість до вилягання, урожай 
Попри вологу прохолодну погоду в період цвітіння, фертильні гібриди від NPZ-LEMBKE сформували достатню кількість пилку для надійного запилення. На значні коливання температури під час цвітіння  гібриди від NPZ-LEMBKE не відреагували відпаданням бутонів, чим і підтвердили свою високу адаптацію до українських погодно-кліматичних умов.
Гібриди ТАУРУС і ТРАБАНТ відповідають своїй селекційній класифікації і дозрівають в Україні рано та рівномірно.
Ще один суттєвий елемент у вирощуванні ріпаку — швидке та без втрат збирання врожаю. Для цього стійкі до вилягання та середньовисокі гібриди мають елементарні передумови. Гібриди від NPZ-LEMBKE, завдяки своїй стійкості до вилягання та компактному

ТРАБАНТ  —  новий масштаб у стійкості до вилягання та легкому збиранні,17.06.08. ПСП Вороновське Одеська обл.

типу росту, здобули переконливе визнання. Вони належать до трьох різних груп стиглості, і з ними можно добре розподілити час збирання врожаю.
Вилягання, причиною якого є надзвичайна висота рослин, нестійких до вилягання сортів чи гібридів, спричинює нерівномірне дозрівання, пов’язане із втратами врожаю і ростом навіть до 100% витрат на збирання, коли потрібно рухатися комбайном в одному напрямі чи дуже повільно.
Підсумок
З урахуванням та дотриманням  агровиробничих правил частка ріпаку в сівозмінах може надалі зростати, що покращить рентабельність у господарствах.
Підвищена частка ріпаку в господарствах потребує виважених рішень щодо вибору гібридів для того, щоб можна було добре розподілити строки висіву та збирання.
NPZ-LEMBKE пропонує українським аграріям багаторічно випробуваний та адаптований спектр високоврожайних гібридів, які у вегетаційних 2007/2008 роках ще раз підтверджують усі свої показники екстракласу.

О. Гауе, НПЦ Лембке