Спецможливості
Новини

Що мо­же за­про­по­ну­ва­ти інве­с­то­рам ук­раїнський аг­ро­сек­тор

12.10.2015
477
Що мо­же за­про­по­ну­ва­ти інве­с­то­рам ук­раїнський аг­ро­сек­тор фото, ілюстрація

Існують три речі, які можна робити без упину, — дивитися, як горить вогонь, тече вода та розповідати про інвестиційну привабливість українського агросектору. І не просто розповідати, а доводити це уже реалізованими проектами. Останнє завдання є пріоритетним у міжнародному напрямі діяльності Мінагрополітики, який є дуже важливим для збільшення капіталовкладень до галузі.

Існують три речі, які можна робити без упину, — дивитися, як горить вогонь, тече вода та розповідати про інвестиційну привабливість українського агросектору. І не просто розповідати, а доводити це уже реалізованими проектами. Останнє завдання є пріоритетним у міжнародному напрямі діяльності Мінагрополітики, який є дуже важливим для збільшення капіталовкладень до галузі.

О. Пав­лен­ко,
міністр аг­ро­політи­ки України

Не­од­но­ра­зо­во ми пред­став­ля­ли пер­спек­тивність вітчиз­ня­но­го аг­ро­сек­то­ру на ве­ли­ких інвест­фо­ру­мах у США, Ве­ликій Бри­танії, Іспанії та Ук­раїні. І кож­но­го ра­зу зацікав­леність бізне­су в сільсько­му гос­по­дарстві на­шої країни зро­с­та­ла.
15 ве­рес­ня по­точ­но­го ро­ку ук­раїн­ська де­ле­гація роз­повість про стан ре­фор­му­ван­ня га­лузі та поспілку­єть­ся із за­кор­дон­ни­ми інве­с­то­ра­ми у рам­ках бізнес-фо­ру­му «Інве­с­тиції у сільське гос­по­дар­ст­во та про­до­воль­ст­во Ук­раїни» у Лон­доні. Співор­ганіза­то­ра­ми за­хо­ду є Міна­гро­політи­ки Ук­раїни та Євро­пейсь­кий банк ре­кон­ст­рукції та роз­вит­ку (ЄБРР).
Що са­ме ми пред­ста­ви­ли інве­с­то­рам?
Насамперед — уже ре­алізо­вані ре­­фор­­ми, які спри­я­ють бізнес-ак­тив­ності
у га­лузі, спро­щу­ють умо­ви підприємництва та за­хи­ща­ють пра­ва інве­с­торів.
Такі відомі ком­панії, як Nestle, Danone, DuPont Pioneer, Cargill, Bunge, Monsanto, John Deere, AGCO уже встиг­ли пе­ре­ко­на­ти­ся у хо­ро­ших пер­спек­ти­вах ук­раїнсько­го аг­ро­сек­то­ра та го­тові про­дов­жу­ва­ти свою ро­бо­ту на те­ри­торії на­шої дер­жа­ви.
 У нас — амбітні цілі. До 2020 ро­ку пла­нуємо збільши­ти ви­роб­ництво зер­но­вих в Ук­раїні до 100 млн т та под­во­ї­ти їхній ек­с­порт. А та­кож — збільши­ти ви­роб­ництво про­дукції з ви­со­кою ча­ст­кою до­да­ної вар­тості у три ра­зи.
Ну і, зви­чай­но, за­лу­чи­ти іно­зем­них інве­с­тицій до аг­ро­сек­то­ру в розмірі по­над 8 млрд до­л. США.
Для по­тенційних інве­с­торів ми про­по­нуємо ши­ро­кий спектр мож­ли­во­с­тей — ко­жен мо­же об­ра­ти на свій смак.
Пер­спек­тив­ни­ми ста­нуть вкла­ден­ня у роз­ви­ток зро­шу­валь­них си­с­тем на Півдні Ук­раїни. Світо­вий банк уже вис­ло­вив го­товність до­лу­чи­ти­ся до цьо­го про­ек­ту.
Спільно про­ве­де­ний технічний аналіз ре­аль­но­го ста­ну іри­гаційних си­с­тем ви­я­вив, що на­разі во­ни спрацьовані на 82%. А по­вноцінне за­без­пе­чен­ня зро­шу­валь­ною во­дою півден­них об­ла­с­тей дасть мож­ливість збільши­ти їхні вро­жаї втричі!
Да­вай­те уявімо на хви­лин­ку, що збу­ла­ся на­ша мрія що­до ва­ло­во­го ви­роб­ництва 100 млн т зер­на на рік. Такі ве­ликі об­ся­ги — про­сто ка­та­ст­рофічні для логістич­них си­с­тем, що маємо за­раз. За­про­по­но­ва­на на­ми аль­тер­на­ти­ва — роз­ви­ток річко­вої логісти­ки, а та­кож суд­но­плав­ст­ва по Дніпру та Півден­но­му Бу­гу.
На­разі за­пла­но­ва­но інвест­про­г­ра­му з віднов­лен­ня транс­порт­них та па­са­жирсь­ких пе­ре­ве­зень по Дніпру. Її ре­алізація на­дасть мож­ливість що­ро­ку транс­пор­ту­ва­ти во­дою до 3 млн т зер­но­вих, що роз­ван­та­жить по­над 250 залізнич­них ва­гонів та зніме з вітчиз­ня­них доріг на­ван­та­жен­ня у по­над 600 ве­ли­ко­ван­таж­них ав­то­мобілів на до­бу.
Ще од­ним при­ваб­ли­вим інве­ст­на­пря­мом є роз­ви­ток пе­ре­роб­ної про­мис­ло­вості та ви­роб­ництва про­дукції з ви­со­кою ча­ст­кою до­да­ної вар­тості.
Ук­раїна має усі мож­ли­вості для то­го, щоб ста­ти ве­ли­ким ек­с­пор­те­ром не про­сто си­ро­ви­ни — зер­на, на­при­клад, а про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки — пластівців, бо­рош­на, ви­робів з ньо­го, кон­ди­тер­ки то­що.
На­разі ми уже суттєво змен­ши­ли ек­с­порт си­ро­вин­них видів про­дукції до ЄС: як­що за 6 місяців 2014 р. їхня ча­ст­ка у ек­с­порті становила 76%, то за від­повідний період по­точ­но­го ро­ку — 67%.
По­даль­ше збільшен­ня ек­с­пор­ту та­кої про­дукції оз­на­ча­ти­ме до­дат­кові ва­лютні над­хо­д­жен­ня до Дер­жав­но­го бю­д­же­ту Ук­раїни.
 У спілку­ванні з іно­зем­ни­ми інве­с­то­ра­ми ми постійно на­го­ло­шуємо на важ­ли­вості та пер­спек­тив­ності підтрим­ки ма­ло­го та се­ред­нь­о­го фер­мер­ст­ва Ук­раї­ни. Більше по­ло­ви­ни аг­рар­ної про­дукції ви­роб­ляється фер­ме­ра­ми, до­машніми гос­по­дар­ст­ва­ми, індивіду­аль­ни­ми ви­роб­ни­ка­ми, яких за­раз — 3,5 млн.
Для то­го щоб та­ка про­дукція бу­ла кон­ку­рен­то­с­про­мож­ною на за­кор­дон­них рин­ках, не­обхідно чітко до­три­му­ва­ти­ся стан­дартів її ви­го­тов­лен­ня, збе­рі­ган­ня та транс­пор­ту­ван­ня. Са­мостійно малі та се­редні сільгоспто­ва­ро­ви­роб­ни­ки за­без­пе­чи­ти до­три­ман­ня усіх ви­мог не змо­жуть.
То­му як оди­н із аль­тер­на­тив­них варіантів ми про­по­нуємо за­лу­чен­ня іно­зем­них інве­с­тицій. Як при­клад, фер­ме­ри Львівщи­ни, Іва­но-Франківщи­ни, Хер­сон­щи­ни, Дніпро­пе­т­ров­щи­ни от­ри­ма­ли підтрим­ку від уря­ду Ка­на­ди, що дало змогу їм прид­ба­ти су­час­не об­лад­нан­ня для зберіган­ня мо­ло­ка.
Ок­ремі мож­ли­вості для інве­с­тицій є у вкла­ден­нях у лізинг сільгосптехніки. Че­рез не­дофінан­су­ван­ня фер­ме­ри не мо­жуть прид­ба­ти но­ву техніку та об­лад­нан­ня,  оскільки вартість кре­дитів мо­же ся­га­ти до 30% річних, при­чо­му на пе­ріод до од­но­го ро­ку. У Європі ж фер­мер кре­ди­тується на п’ять-сім років під 3–5% річних.
Пер­спек­тив­ним є та­кож роз­ви­ток насінництва та се­лекції. Виз­на­но, що Ук­раїна має най­кращі мож­ли­вості для ви­ро­щу­ван­ня насіння — зо­к­ре­ма, за­вдя­ки при­род­ним та кліма­тич­ним ре­сур­сам. Так, у нас уже кілька років ус­пішно пра­цю­ють фран­цузькі ком­панії, які ре­алізу­ють дво­с­то­ронні інве­с­тиційні про­ек­ти з насінництва. Три­ває співро­бітництво з Ки­таєм що­до роз­вит­ку се­лекції рос­лин.
Ну, і на­решті, один із найціка­віших про­ектів, які ми про­по­нуємо інве­с­то­рам,  — ви­роб­ництво біое­та­но­лу.
Підпи­сав­ши Уго­ду про асоціацію з ЄС, Ук­раїна взя­ла на се­бе та­кож зо­бов’язан­ня що­до збільшен­ня ча­ст­ки біое­та­но­лу в ав­то­мобільно­му па­льному до 10% до 2020 ро­ку.
Але як­що у країнах Євро­со­ю­зу цей по­каз­ник по­сту­по­во на­бли­жаєть­ся до 5%, то в Ук­раїні він не пе­ре­ви­щує 1%. Це при то­му, що наш аг­ро­сек­тор має ве­ли­кий по­тенціал до  збільшення ви­роб­ництва біопа­ли­ва. Тільки за­вдя­ки пе­ре­робці 10 млн т ку­ку­руд­зи Ук­раїна мо­же ви­роб­ля­ти не мен­ше 4 млн т біое­та­но­лу.
До­не­дав­на у нас бу­ли ство­рені усі умо­ви для мо­но­полізації ви­роб­ництва біое­та­но­лу — пра­во на ньо­го ма­ли ли­ше 12 підприємств. За­вдя­ки де­ре­гу­ляції га­лузі ви­роб­ля­ти біопа­ли­во мо­же кож­не підприємство, от­ри­мав­ши відповідну ліцензію.
У ціло­му ми праг­не­мо не тільки про­де­мон­ст­ру­ва­ти інве­с­то­рам пер­спек­тивні на­пря­ми роз­вит­ку аг­ро­сек­то­ру Ук­раїни, але та­кож за­пев­ни­ти по­тен­ційних інве­с­торів, що га­лузь є стабільною та без­печ­ною для капіта­ло­в­кла­день.
І це — не по­рожні сло­ва. До­ка­зом є успішні при­кла­ди ве­ли­ких ком­паній та ок­ре­мих підприємців, що про­дов­жу­ють вести свій бізнес в Ук­раїні та го­тові про­хо­ди­ти з на­ми че­рез най­с­кладніші періоди.
Чо­му так відбу­вається, ад­же, зда­ва­ло­ся б, ри­зи­ки для бізне­су в нашій краї­ні ма­ли б зля­ка­ти інве­с­торів?
Так от: ри­зи­ки наявні завжди. Але успішні лю­ди оціню­ють пер­спек­ти­ви ро­бо­ти не за ри­зи­ка­ми, а за по­тенцій­ни­ми пе­ре­ва­га­ми.
Без сумніву, ри­зи­ки вла­с­тиві й ук­раїн­­­­сько­му аг­ро­сек­то­ру. Про­те йо­го пе­ре­ва­ги є настільки знач­ни­ми, що ста­ють вирішаль­ним ар­гу­мен­том на на­шу ко­ристь.

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0